Постанова

від 10.10.2024 по справі 910/8988/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2024 р. Справа№ 910/8988/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Вовка І.В.

Кравчука Г.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024

про повернення позовної заяви

у справі № 910/8988/24 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі 1. Зіньківської міської ради, 2. Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут»

2. Комунального некомерційного підприємства «Зіньківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Зіньківської міської ради Полтавської області

про визнання недійсним договору та стягнення 67 615,77 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області (прокурор) в інтересах держави в особі Зіньківської міської ради (позивач-1) та Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (позивач-2) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут» (відповідач-1) та Комунального некомерційного підприємства «Зіньківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Зіньківської міської ради Полтавської області (відповідач-2), в якому викладено позовні вимоги, щоб в судовому порядку:

- визнати недійсним договір № 60АВ200-690-23 від 13.02.2023 про постачання електричної енергії, укладений між КНП «Зіньківський ЦПМСД» та ТОВ «Твій газзбут»;

- стягнути з ТОВ «Твій газзбут» на користь КНП «Зіньківський ЦПМСД» 67 615,77 грн оплати за договором № 60АВ200-690-23 від 13.02.2023 про постачання електричної енергії;

- стягнути з КНП «Зіньківський ЦПМСД» в дохід держави в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області одержані від ТОВ «Твій газзбут» кошти в сумі 67 615,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний договір № 60АВ200-690-23 від 13.02.2023 за своїм змістом суперечить вимогам ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим прокурором вказано про наявність правових підстав для визнання його недійсним. Крім того, з відповідача-1 підлягають стягненню на користь відповідача-2 кошти у сумі 67 615,77 грн в дохід держави.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 по справі №910/8988/24 позовну заяву Заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області повернуто заявнику.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що звертаючись до суду з позовною заявою прокурор передчасно посилається на бездіяльність Зіньківської міської ради та Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області у захисті інтересів держави шляхом усунення порушень, виявлених при проведенні процедури закупівлі UA-2023-01-23-014387-а, за результатом якої визначено переможцем тендеру ТОВ «Твій газзбут» та укладено договір № 60АВ200-690-23 від 13.02.2023. Судом вказано, що зміст позовних вимог та додані до позову документи суперечать твердженням прокурора щодо бездіяльності відповідачів, оскільки зі змісту листів відповідачів вбачається, що за результатами проведення перевірки закупівлі порушень не виявлено, тому підстави для звернення прокурора до суду з відповідним позовом відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 по справі № 910/8988/24, 02.08.2024 Заступник керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/8988/24, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що ухвалу суду першої інстанції прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Так, в апеляційній скарзі прокурором зазначено, що судом першої інстанції неправомірно повернуто позов прокурора в інтересах держави в особі Зіньківської міської ради та Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, пославшись на відсутність підстав для представництва інтересів держави.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2024, матеріали апеляційної скарги Заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області по справі № 910/8988/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Кравчук Г.А., Тищенко О.В.

07.08.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8988/24.

15.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/8988/24.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2024 справу № 910/8988/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Сибіги О.М., суддів Вовка І.В., Кравчука Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/8988/24, ухвалено справу № 910/8988/24 за цією апеляційною скаргою розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

10.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області слід задовольнити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/8988/24 скасувати, з наступних підстав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Предметом апеляційного перегляду у даній справі є питання щодо наявності підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Колегія суддів зазначає, що системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Водночас, тлумачення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому, розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема, і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Згідно частин 4, 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Зіньківської міської ради та Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області у зв`язку із невиконанням ними своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави Заступником керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області зазначено, що метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Дотримання спеціальних економічних та інші обмежувальних заходів (санкції) є невід`ємною умовою ефективного функціонування економічної системи в Україні та захисту національних інтересів, національної безпеки та територіальної цілісності України.

Таким чином, порушення законодавства про санкції призводять до порушення конституційних засад, ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних процедур, забезпеченні доступу до участі у публічних закупівлях та конкурентному обранні переможців торгів.

Пред`явлення позову прокурором у даному випадку зумовлено очевидним порушенням інтересів держави, оскільки ТОВ «Твій газзбут» вчинено порушення законодавства про санкції та здійснено, попри заборону, участь у публічних закупівлях та отримано бюджетні кошти.

Наслідком цього стало нівелювання мети застосування санкцій - захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

В контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання.

Верховний Суд неодноразово у своїх правових висновках стверджував, що органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Згідно ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет.

Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Відповідно до п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків з бюджету.

При цьому, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України).

Головний розпорядник бюджетних коштів здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів (ч. 9 п. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України).

Джерелом фінансування оскаржуваної закупівлі є кошти місцевого бюджету.

З урахуванням наведеного, використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування суб`єктами незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.

Орган місцевого самоврядування зобов`язаний контролювати виконання бюджету, зокрема законність та ефективність використання коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету.

Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Також Верховний Суд у постановах від 09.08.2023 у справі № 924/1283/21, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 підтримав вищевказану правову позицію щодо необхідності стягнення коштів у вказаних правових відносинах в дохід місцевого бюджету на користь органу місцевого самоврядування, як уповноваженого органу на вжиття заходів реагування до поновлення інтересів держави.

Таким чином, Зіньківська міська рада, як орган місцевого самоврядування є розпорядником бюджетних коштів та уповноваженим органом на захист державних інтересів у спірних правовідносинах у будь-який спосіб, передбачений ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" регулювання та державний контроль у сфері закупівель здійснює, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Державна аудиторська служба України).

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення) визначено, що, реалізуючи державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, Державна аудиторська служба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право звертатися до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Пунктом 8 частини 1 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено право Держаудитслужби порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17).

З урахуванням наведеного, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель (аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо визначення позивачем у справі офісу Держаудитслужби викладено у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №911/1497/18, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з доводами прокурора, що Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області є компетентним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У позовній заяві прокурор посилається на бездіяльність Зіньківської міської ради та Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області у захисті інтересів держави з метою усунення порушень, виявлених при проведенні процедури закупівлі UA-2023-01-23-014387-а, за результатом якої визначено переможцем тендеру ТОВ «Твій газзбут» та укладено договір про постачання електричної енергії № 60АВ200-690-23 від 13.02.2023.

На думку прокурора порушення при проведенні процедури закупівлі UA-2023-01-23-014387-а, за результатом якої визначено переможцем тендеру ТОВ «Твій газзбут» та укладено договір про постачання електричної енергії № 60АВ200-690-23 від 13.02.2023, полягають у невідхиленні замовником (КНП «Зіньківський ЦПМСД») тендерної пропозиції учасника (ТОВ «Твій газзбут») як такої, що не відповідає вимогам Закону України «Про санкції» та постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

Як встановлено судом, Заступник керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до Зіньківської міської ради з листом від 02.05.2024 № 51/1-2501ВИХ-24, в якому повідомлено про порушення інтересів держави під час проведення процедури закупівлі UA-2023-01-23-014387-а та необхідність вжиття заходів реагування задля їх поновлення шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору № 60АВ200-690-23 від 13.02.2023, стягнення з ТОВ «Твій газзбут» на користь Зіньківської міської ради 67 615,77 грн., а з Зіньківської міської ради - за рішенням суду в дохід держави.

Листом від 23.05.2024 Зіньківською міською радою повідомлено Заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області, що лист прокуратури від 02.05.2024 № 51/1-2501ВИХ-24 було направлено для розгляду та реагування КНП «Зіньківський ЦПМСД».

За результатами його розгляду КНП «Зіньківський ЦПМСД», листом від 22.05.2024 № 01-23/353 повідомило Зіньківську міську раду, що порушень стосовно не відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Твій газзбут» Держаудитслужбою не встановлено.

Заступник керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області з листом від 02.05.2024 № 51/1-2502ВИХ-24, в якому повідомлено про порушення інтересів держави під час проведення процедури закупівлі UA-2023-01-23-014387-а та необхідність вжиття заходів реагування задля їх поновлення шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору № 60АВ200-690-23 від 13.02.2023, стягнення з ТОВ «Твій газзбут» на користь Зіньківської міської ради 67 615,77 грн., а з Зіньківської міської ради - за рішенням суду в дохід держави.

У відповідь на означений лист Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області листом від 23.05.2024 повідомило Заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області, що орган державного фінансового контролю не наділений повноваженнями щодо звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів.

Проте, Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та в постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 906/296/18, від 20.02.2019 у справі № 912/894/18, від 10.04.2019 у справі № 909/569/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 21.05.2019 у справі № 912/895/18, від 29.05.2019 у справі № 909/545/18, від 20.11.2019 у справі № 912/2887/18, від 29.07.2020 у справі № 924/316/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 01.09.2020 у справі № 911/1534/19, від 06.10.2020 у справі № 905/121/19 неодноразово вказував, що Державна аудиторська служба України як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, наділена повноваженнями на звернення до господарського суду з позовами про визнання недійсними рішень тендерного комітету, договорів про закупівлю за державні кошти.

Листом від 12.07.2024 № 61/1-3743вих24 Заступником керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про пред`явлення позову до суду про визнання недійсним договору № 60АВ200-690-23 від 13.02.2023, стягнення з ТОВ «Твій газзбут» на користь Зіньківської міської ради 67 615,77 грн, а з Зіньківської міської ради - за рішенням суду в дохід держави з метою захисту інтересів держави.

Також листом від 12.07.2024 № 61/1-3742вих24 Заступником керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено Зіньківську міську раду про пред`явлення позову до суду про визнання недійсним договору № 60АВ200-690-23 від 13.02.2023, стягнення з ТОВ «Твій газзбут» на користь Зіньківської міської ради 67 615,77 грн, а з Зіньківської міської ради - за рішенням суду в дохід держави з метою захисту інтересів держави.

Оскільки статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" форми відповідного повідомлення уповноваженого органу не визначено, вказані листи прокурора з посиланням на таку норму, які були направлені позивачам з метою з`ясування підстав представництва, відповідають приписам цієї статті, а тому підпадають під розуміння повідомлень, обумовлених у частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, при зверненні до суду з вказаним позовом прокурором було дотримано вимоги статті 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки компетентними органами не було вжито заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних відносинах.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду в інтересах позивачів.

Враховуючи викладене та встановлені судом апеляційної інстанції обставини, прокурор, який уповноважений законом звертатись до суду за захистом інтересів держави, правомірно самостійно вжив заходи представницького характеру та звернувся до суду із відповідним позовом.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 6 статті 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У цій справі неправильне застосування місцевим господарським судом матеріального права та порушення норм процесуального права призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали місцевого суду на підставі ст. 280 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги при перевірці в апеляційному порядку знайшли своє підтвердження, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню. Матеріали справи слід повернути до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Судові витрати

Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/8988/24 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/8988/24 скасувати.

3. Матеріали справи № 910/8988/24 передати для вирішення питання про відкриття провадження у справі до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді І.В. Вовк

Г.А. Кравчук