Постанова

від 10.10.2024 по справі 918/545/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року Справа № 918/545/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г. , суддя Мельник О.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41" на рішення Господарського суду Рівненської області від 06.08.2024 у справі №918/545/24 (суддя Торчинюк В.Г., у м.Рівне, повний текст складено 14.08.2024)

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41"

до відповідача: ОСОБА_1

про стягнення 24 200 грн 00 коп

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41" звернулося у Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення в сумі 24 200 грн 00 коп.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 06.08.2024 у справі №918/545/24 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41" звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 06.08.2024 у справі №918/545/24 і ухвалити нове рішення, яким позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41" до ОСОБА_1 про стягнення 24 200 грн задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41" 24 200 грн на відшкодування збитків.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності всіх чотирьох умов відповідальності, що утворюють склад правопорушення, що не дає підстави кваліфікувати поведінку відповідача як правопорушення та, відповідно, не може буди підставою застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків так як не встановлено, що позивачем приймались буд-які рішення щодо виконання судового рішення від 20.10.2020 у справі №569/12293/19 або оскарження постанов Рівненського міського ВДВС у Рівненській області.

Скаржник зазначає, що внаслідок порушення відповідачем своїх обов`язків голови правління ОСББ під час неправомірного ненадання жодної відповіді на звернення співвласника багатоквартирного будинку ОСОБА_2 щодо ознайомлення з документами ОСББ та несвоєчасного виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16.04.2021 у справі №569/12293/19, ОСББ понесені додаткові витрати на сплату виконавчого збору у розмірі 24 000 грн та витрат виконавчого провадження у розмірі 200 грн, що разом складає 24 200,00 грн.

Звертає увагу, що вина відповідача полягає в тому, що діючи як посадова особа (голова правління) ОСББ, до повноважень якої належить здійснення керівництвом поточною діяльністю ОСББ, не здійснив необхідних дій для добровільного та своєчасного надання можливості ознайомлення із документами співвласнику ОСОБА_2 щодо діяльності багатоквартирного будинку, що потягнуло за собою звернення останнього до суду з відповідним позовом, а згодом до органу державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання зазначеного рішення суду, що потягнуло за собою стягнення з ОСББ додаткових витрат виконавчого провадження.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною (універсальною) саме в силу положень статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Листом №918/545/24/5881/24 від 04.09.2024 витребувано з Господарського суду Рівненської області матеріали справи №918/545/24.

06 вересня 2024 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №918/545/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41" на рішення Господарського суду Рівненської області від 06.08.2024 у справі №918/545/24. Розгляд апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41" постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

23 вересня 2024 року від ОСОБА_1 надійшов відзив, в якому просить суд винести постанову якою рішення Господарського суду Рівненської області від 06.08.2024 у справі №918/545/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Положеннями статті 269 вказаного Кодексу визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, апеляційну скаргу позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 06.08.2024 у справі №918/545/24 без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 15.05.2016 установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , обрано головою правління ОСББ "Млинівська 41" Казанського С.О. (далі - Відповідач), підписано протокол №1 від 15.05.2016 (т.1 а.с.11-13).

Згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.06.2016 проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41" (надалі - ОСББ/Позивач), про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис за №16081020000012591 (т.1 а.с.14).

Протокол №1-2021 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Млинівська 41» за місцезнаходженням: 33024, м. Рівне, вулиця Млинівська, будинок 41, від 13.07.2021 прийнято рішення про припинено повноваження голови та членів правління з 28.07.2021 року та обрано новий склад членів правління ОСББ (т.1 а.с.15-16).

Протоколом №2-2024 засідання правління ОСББ «Млиніська 41» за адресою: АДРЕСА_1 від 06.09.2021 про обрання головою правління ОСББ ОСОБА_3 з 07.09.2021 (т. 1 а.с.7-18).

Протокол №2-2024 засідання правління ОСББ «Млиніська 41» від 01.04.2024 на порядку денному обговорено питання, зокрема про стягнення збитків, завданих ОСББ неправомірними діями попереднього голови правління ОСББ ОСОБА_1 (т.1 а.с.19).

З матеріалів справи вбачається, що співвласник багатоквартирного будинку ОСОБА_2 , перебуваючи у складі ревізійної комісії з 2018 року, намагався ознайомитись з фінансовими документами ОСББ «Млинівська 41» та отримати копії з них за власний рахунок, проте діючий на той час голова правління ОСОБА_1 ігнорував звернення ОСОБА_2 та запит адвоката Кравчук О.О. на ознайомлення з документами, у зв`язку з чим ОСОБА_2 подав позов до Рівненського міського суду про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Рівненського міського суду від 20.10.2020 у справі №569/12293/19 позов ОСОБА_2 до ОСББ "Млинівська 41" про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов`язано ОСББ "Млинівська 41" надати ОСОБА_2 для ознайомлення: рішення (протоколи) загальних зборів ОСББ "Млинівська 41" (із додатками та листками голосування) з 15 травня 2016 року по даний час, окрім протоколу установчих зборів від 15.05.2016 протоколу загальних зборів №2 від 23.06.2016, протоколу загальних зборів №3 від 28.12.2016, протоколу загальних зборів №4 від 17.01.2018, протоколу загальних зборів №8 від 23.06.2018, протоколу загальних зборів №9 від 21.03.2019; до протоколу загальних зборів №2 від 23.06.2016 протоколу загальних зборів №3 від 28.12.2016 протоколу загальних зборів №4 від 17.01.2018 протоколу загальних зборів №8 від 23.06.2018, протоколу загальних зборів №9 від 21.03.2019 надати листки голосування; Рішенням (протоколи) Правління (із додатками та листками голосування) з 15.05.2016 року по даний час; Фінансові звіти ОСББ "Млинівська 41" за 2016 рік та 2019 рік; всі затверджені на загальних зборах кошториси доходів та витрат, річних звітів з 15.05.2016 року по даний час; затверджений штатний розклад ОСББ "Млинівська 41" з 15.05.2016 року по даний час; повідомлення співвласникам будинку по АДРЕСА_1 про проведення усіх загальних зборів із доказами направлення даних повідомлень. В решті позовних вимог відмовлено (т.1 а.с.26-30).

Постановою Рівненського апеляційного суду від 04.02.2021 у справі №569/12293/19 апеляційну скаргу ОСББ «Млинівська 41» залишено без задоволення, а рішення Рівненського міського суду без змін (т.1 а.с.31-32).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 як голова ОСББ «Млинівська 41» (відповідач у справі №569/12293/19) не виконав рішення суду, співвласник ОСОБА_2 (позивач у справі №569/12293/19) звернувся до виконавчої служби за примусовим виконанням рішення.

Постановою головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Анненкової О.Ю. від 16.04.2021 року відкрито виконавче провадження №65180288 з виконання виконавчого листа №569/12293/19, виданого 14.04.2021 Рівненським міським судом про зобов`язання ОСББ надати ОСОБА_2 документи для ознайомлення (т.1 а.с.33).

Постановою головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Анненкової О.Ю. від 16.04.2021 стягнуто з боржника: ОСББ "Млинівська 41" виконавчий збір у розмірі: 24 000,00 грн (т.1 а.с.34).

Постановою головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Анненкової О.Ю. від 16.04.2021 визначено для боржника: ОСББ "Млинівська 41" розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 200,00 грн (т.1 а.с.35).

На підставі платіжної вимоги ВДВС у м. Рівному при примусовому виконанні рішення суду у справі №569/12293/19 від 16.04.2021, 13 серпня 2021 списано кошти з рахунку ОСББ "Млинівська 41" за ініціативою банку на суму 24 200 грн, що підтверджується копією меморіального ордеру №L08139В8WІ від 13.08.2021 (т.1 а.с.36).

Звертаючись з позовом до суду, ОСББ "Млинівська 41" вважає, що внаслідок порушення ОСОБА_1 своїх обов`язків голови правління ОСББ "Млинівська 41" під час неправомірного ненадання можливості щодо ознайомлення з документами ОСББ співвласнику багатоквартирного будинку ОСОБА_2 та невиконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16.04.2021 року у справі №569/12293/19, ОСББ понесені додаткові витрати на сплату виконавчого збору у розмірі 24 000 грн та витрат виконавчого провадження у розмірі 200 грн, що разом складає 24 200 грн.

Враховуючи зазначене, ОСББ "Млинівська 41" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків в сумі 24 200,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Частиною першою, третьою та четвертою статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Враховуючи вищенаведені правові норми та довірчий характер відносин між юридичною особою та його посадовою особою (зокрема, керівником), протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені юридичної особи, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень (Постанова Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/21493/17).

Таким чином, при застосуванні наведеної норми потрібно оцінювати не лише формальну сторону дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів тощо, адже навіть коли посадова особа формально виконали всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах юридичної особи (Постанова Верховного Суду від 03.02.2022 у справі №911/507/21).

З матеріалів справи вбачається, що 15.05.2016 установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , обрано головою правління ОСББ "Млинівська 41" Казанського С.О. та затверджено статут ОСББ.

Відповідно до Розділу 1 Статуту ОСББ "Млинівська 41", об`єднання створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Діяльність об`єднання регулюється Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Цивільним, Житловим, Земельним кодексами України, Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», іншими нормативно-правовими актами та Статутом.

Об`єднання набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Пунктом 2.1. Розділу 2 Статуту зазначено, що об`єднання створено з метою забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання ними їхніх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Пунктом 2.2. Статуту передбачено, що об`єднання створюється, як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та іншими законами України.

Пунктом 2.3. Статуту визначено завдання та предмет діяльності об`єднання, а саме: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління та ревізійна комісія (ревізор) об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори (п. 3.1 Розділу 3 Статуту).

Відповідно до пункту 3.2 Розділу 3 Статуту, загальні збори скликаються і проводяться в порядку передбаченому Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

Рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління об`єднання. Загальні збори своїм рішенням можуть у будь-який час скасувати або визнати таким, що втратило чинність, рішення будь якого іншого статутного органу об`єднання, зокрема, правління та ревізійної комісії (ревізора) об`єднання (п. 3.3 Розділу 3 Статуту).

Відповідно пункту 3.5 Розділу 3 Статуту, співвласники мають право знайомитись з рішенням (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них за власний рахунок копії.

Рішення щодо управління багатоквартирним будинком вважається прийнятим зборами співвласників (п. 3.7 Розділу 3 Статуту).

Пунктом 3.12. Розділу 3 Статуту передбачено, що до компетенції загальних зборів співвласників об`єднання належить, зокрема: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання голови правління; обрання членів правління об`єднання; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласника та інше.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

За приписами статті 10, зокрема частини 17, 18 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління.

Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , у відзиві на позовну заяву та на апеляційну скаргу зазначив, що він як голова правління з квітня 2021 року не виконував своїх посадових обов`язків оскільки перебував у відпустці у зв`язку із тимчасовою непрацездатність, пов`язаною із проведенням оперативного втручанням та подальшою реабілітацією. Виконувачкою обов`язків голови правління ОСББ в цей період була ОСОБА_4 . Проте матеріали справи не містять доказів які могли б підтвердити дійсність перебування ОСОБА_1 у відпустці у зв`язку із тимчасовою непрацездатність.

У свою чергу позивачем не спростовано твердження відповідача, що у період з квітня 2021 року виконувачем обов`язків голови правління ОСББ була саме Л.Макєєва.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні рішення правління та загальних зборів ОСББ «Млинівська 41» на яких могло виноситись питання щодо порядку та умов виконання рішення Рівненського міського суду від 20.10.2020 у справі №569/12293/19 та відповідно оскарження постанови Рівненського міського ВДВС у Рівненській області про відкриття виконавчого провадження та стягнення сум витрат виконавчого провадження, також Статутом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41" не передбачено фінансового навантаження за неналежне виконання чи виконання рішень органу управління ОСББ, що не передбачено і Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до частини першої-третьої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч.1 ст.225 ГК України).

Відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною (універсальною) саме в силу положень статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка, 2) збитки, 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, 4) вина боржника.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відсутність хоча б одного із зазначених елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Отже, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків, факт протиправної поведінки відповідача, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними збитками. Відповідачу, в свою чергу, потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

При цьому господарському суду слід відрізняти обов`язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що випливає з договору (статті 623 Цивільного кодексу України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов`язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 Цивільного кодексу України) (Постанова Верховного Суду від 24.07.2018 у справі №916/2408/17).

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до частин першої, другої якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди так званої "деліктної шкоди". Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).

Загальне правило вказаної статті встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.

Таким чином, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України господарському суду необхідно встановити такі факти:

-неправомірність поведінки особи (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії);

-наявність шкоди (під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права; у правовідносинах, що розглядаються, шкода це фактично міра відповідальності);

-причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою (є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди);

-вина завдавача шкоди (за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від її вини).

Такий правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 12.11.2019 у справі №914/2436/18.

Як вбачається з матеріалів справи, головою ОСББ «Млинівська 41» ОСОБА_1 не виконано рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20.10.2020 у справі №569/12293/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСББ "Млинівська 41" про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії, яким зобов`язано ОСББ "Млинівська 41" надати ОСОБА_2 для ознайомлення: рішення (протоколи) загальних зборів ОСББ "Млинівська 41" (із додатками та листками голосування) з 15 травня 2016 року по даний час, окрім протоколу установчих зборів від 15.05.2016 протоколу загальних зборів №2 від 23.06.2016, протоколу загальних зборів №3 від 28.12.2016, протоколу загальних зборів №4 від 17.01.2018, протоколу загальних зборів №8 від 23.06.2018, протоколу загальних зборів №9 від 21.03.2019; До протоколу загальних зборів №2 від 23.06.2016 протоколу загальних зборів №3 від 28.12.2016 протоколу загальних зборів №4 від 17.01.2018 протоколу загальних зборів №8 від 23.06.2018, протоколу загальних зборів №9 від 21.03.2019 надати листки голосування; Рішенням (протоколи) Правління (із додатками та листками голосування) з 15.05.2016 року по даний час; Фінансові звіти ОСББ "Млинівська41" за 2016 рік та 2019 рік; Всі затверджені на загальних зборах кошториси доходів та витрат, річних звітів з 15.05.2016 року по даний час; затверджений штатний розклад ОСББ "Млинівська 41" з 15.05.2016 року по даний час; повідомлення співвласникам будинку по АДРЕСА_1 про проведення усіх загальних зборів із доказами направлення даних повідомлень.

Внаслідок невиконання головою ОСББ «Млинівська 41» ОСОБА_1 рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20.10.2020 у справі №569/12293/19, позивач ОСОБА_2 звернувся до виконавчої служби за примусовим виконанням. Виконавчою службою винесена постанова про стягнення виконавчого збору в сумі 24 000 грн, та 200 грн на виконання виконавчого провадження, суму в розмірі 24 200 грн було стягнуто з рахунку ОСББ «Млинівська 41» шляхом блокування коштів на рахунку.

Тобто, враховуючи вищевикладене вина відповідача полягає в тому, що він, діючи як посадова особа (голова правління) ОСББ, до повноважень якої належить здійснення керівництвом поточною діяльністю ОСББ, не здійснив необхідних дій для добровільного та своєчасного надання можливості ознайомлення із документами щодо діяльності співвласнику багатоквартирного будинку ОСОБА_2 , що потягнуло за собою звернення ОСОБА_2 до суду з відповідним позовом, а згодом до органу державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання зазначеного рішення суду, що привело до суттєвих витрат з рахунку ОСББ, що і стало вимогою ОСББ у справі №924/545/24 про стягнення з відповідача 24 200 грн збитків, завданих ним під час його перебування на посаді голови правління ОСББ.

Колегія суддів звертає увагу, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка, 2) збитки, 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, 4) вина боржника.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відсутність хоча б одного із зазначених елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Отже, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків, факт протиправної поведінки відповідача, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними збитками. Відповідачу, в свою чергу, потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не доведено наявності всіх чотирьох умов відповідальності, що утворюють склад правопорушень, що не дає підстави кваліфікувати поведінку відповідача як правопорушення та, відповідно, не може буди підставою застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків та як і не встановлено, що Позивачем ОСББ приймались буд-які рішення щодо виконання судового рішення від 20.10.2020 року у справі №569/12293/19 або оскарження постанов Рівненського міського ВДВС у Рівненській області.

Окрім того, судова колегія звертає увагу, що фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження».

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, авансового внеску стягувана та стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження (пп. 2, 3 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень з внесеними змінами від 02.08.2019).

Державний виконавець одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, яку надсилає сторонам виконавчого провадження.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору; стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу. Витрати, що пов`язані з винесенням постанов, включають наступні види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання або друк документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, марки або послуги маркувальної).

Отже, враховуючи вищевикладене та з огляду на нормативне визначення поняття мінімальні витрати виконавчого провадження, суд дійшов висновку що вказана сума коштів не є видом майнової відповідальності за неправомірні дії.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що підстави апеляційного оскарження викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи, що є підставою для відмови у її задоволенні.

Крім того, судова колегія зазначає, що спори пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи є корпоративними в розумінні п.3 ч.1 ст.20 ГПК України незалежно від того, чи є позивач та інші учасники справи акціонерами (учасниками) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України, що узгоджується з висновоками викладеними у постановах ВП ВС від 06.04.2021 у справах №910/4998/20 та №910/10011/19.

Поряд з цим, в ухвалі від 07.12.2022 у справі № 910/11872/21 ВП ВС виснувала, що вирішуючи процесуальні питання юрисдикційності спору та застосувавши тлумачення п.3 ч.1 ст.20 ГПК України як процесуальної норми, що визначає збірне поняття «корпоративним» будь-якого спору, який пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, судом було акцентовано на тому, що таке поняття вживається «в розумінні» саме цієї норми. При розкритті змісту цієї процесуальної норми не застосовувалися положення матеріального права щодо визначення «корпоративних прав» згідно зі ст.167 Господарського кодексу України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 06.08.2024 у справі №918/545/24 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 06.08.2024 у справі №918/545/24 без змін.

2. Справу №918/545/24 повернути Господарському суду Рівненської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "10" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.