Постанова

від 25.09.2024 по справі 922/4191/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/4191/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Слободін М.М.,

за участю секретаря судового засідання: Бєлкіної О.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Власенко К.С., наказ №279 від 25.10.2023; положення від 29.05.2023; посадова інструкція №103 від 31.05.2023;

від відповідача (апелянта): не з`явилися;

від 3-ї особи на стороні позивача: Конопля О.М., довіреність №01-46/82/29 від 20.12.2023;

від 3-ї особи на стороні відповідача: не з`явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Шевченківське", смт Шевченкове, Харківська область (вх. № 2888 Х/1),

на рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 (повний текст складено 01.12.2023) у справі №922/4191/23 (суддя Сальникова Г.І.),

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Шевченківське", смт Шевченкове, Харківська область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Акціонерне товариство "Харківобленерго", м. Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Харківське квартирно-експлуатаційне управління, м. Харків,

про стягнення 897740,01грн,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (далі ПрАТ "Харківенергозбут") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Шевченківське" (далі ТОВ "СП "Шевченківське") про стягнення 897740,01грн, з яких: основна заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 794247,83грн, пеня у розмірі 89053,72грн, 3% річних у розмірі 5364,26грн, інфляційні втрати у розмірі 9074,20грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №65-241 від 01.01.2019 в частині повної та своєчасної оплати вартості електричної енергії за період березень, квітень, грудень 2022 року та з січня по липень 2023 року на загальну суму 794247,83грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань з оплати електроенергії, позивачем також заявлено вимогу про стягнення пені в сумі 89053грн, нарахованої на підставі п. 5.8. договору; 3% річних в сумі 5364,26грн та інфляційні втрати в сумі 9074,20грн, нараховані у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.10.2023 відкрито провадження у справі №922/4191/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.11.2023 за клопотанням сторін здійснено перехід до розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Харківобленерго".

У процесі розгляду справи позивач заявою від 27.11.2023 зменшив розмір позовних вимог в частині суми основного бору, вказавши про часткову оплату відповідачем заборгованості за електричну енергію в сумі 518292,86грн, які були зараховані позивачем як оплата за березень, квітень, грудень 2022 року, січень та частково за лютий 2023 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 у справі №922/4191/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "СП "Шевченківське" на користь ПрАТ "Харківенергозбут" основну заборгованість у розмірі 275954,97грн, пеню у розмірі 89053,72грн, 3% річних у розмірі 5364,26грн, інфляційні втрати у розмірі 9074,20грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5691,71грн.

Закрито провадження у справі в частині основної заборгованості у розмірі 518292,86грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Приймаючи рішення у даній справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором та поставив відповідачу електричну енергію у спірний період, що підтверджується інформацією про обсяги розподіленої відповідачу електричної енергії оператора системи розподілу АТ "Харківобленерго", натомість, відповідачем не було оплачено вартість спожитої електричної енергії у передбачені договором строки, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 794247,83грн.

Разом з цим, суд встановив, що в ході розгляду справи відповідачем на підставі платіжного доручення №4789 від 20.11.2023 було частково оплачено заборгованість за електричну енергію у розмірі 518292,86грн (за період: березень, квітень, грудень 2022 року, січень та частково за лютий 2023 року), що є підставою для закриття провадження у вказаній частині позовних вимог на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Враховуючи відсутність доказів сплати решти заборгованості за спожиту електроенергію, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 275954,97грн.

Водночас, суд відхилив заперечення відповідача щодо зупинення здійснення ним господарської діяльності та відсутність факту споживання електроенергії, мотивувавши свій висновок тим, що часткова оплата заявленої до стягнення заборгованості, яка відбулася після звернення з позовом до суду, свідчить про суперечливість поведінки відповідача та про вчинення останнім конклюдентних дій, які підтверджують наявність заборгованості перед позивачем та необхідність її сплати відповідно до умов договору та положень чинного законодавства.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, відповідач - ТОВ "СП "Шевченківське" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 у справі №922/4191/23 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним та прийнятим з порушенням застосуванням норм матеріального та процесуального права, зважаючи на наступне:

- відповідач вказує на відсутність передбачених законом підстав для стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у спірний період, оскільки з самого початку військових дій на території Куп`янського району ним було припинено ведення господарської діяльності, споживання електричної енергії не здійснювалося, відповідач не мав доступу до приміщень підприємства;

- з березня 2022 року зняття показників лічильників на об`єктах ТОВ "СП "Шевченківське" не здійснювалося, передача показників засобами дистанційного обліку не передбачена (лічильник старого зразка), представники ПрАТ "Харківенергозбут" та АТ "Харківобленерго" не зверталися до відповідача для зняття показів приладу обліку;

- з урахуванням наведеного, відповідач вважає, що у даному випадку обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць мав визначатися відповідно до п.п. 8.6.7. 8.6.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання; однак, позивачем не було надано до матеріалів справи жодного документа, отриманого ним від АТ "Харківобленерго", на підставі якого проводилося визначення обсягу та вартості спожитої електроенергії, а отже, наданий позивачем розрахунок містить недостовірні дані;

- щодо висновків місцевого суду про визнання відповідачем боргу, наведених із посиланням на часткову оплати заборгованості в сумі 518292,86грн, скаржник зазначає, що він не погоджується із сумою заборгованості в цілому, а вказана оплата була проведена внаслідок компенсації Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням спожитої у період з 01.01.2023 по 30.06.2023 електричної енергії ЗСУ на підставі договору №340 від 22.09.2023; наведене, на думку скаржника, є додатковим підтвердженням того, що відповідач у цей період не користувався належним йому майном та не здійснював споживання електричної енергії.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "СП "Шевченківське" на рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 у справі №922/4191/23; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №922/4191/23 на 26.02.2024 об 11:00 год.

02.02.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ПрАТ "Харківенергозбут" та АТ "Харківобленерго" надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких останні заперечували проти доводів та вимог апеляційної скарги, просили залишити оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції без змін.

Узагальнена позиція позивача та третьої особи ґрунтується на тому, що упродовж спірного періоду відповідач не надав звітів про використання електричної енергії, тому нарахування за спожиту електричну енергію здійснювалось у відповідності до положень п. 8.6.7. - 8.6.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії та умов п.п. 3.4 - 3.6. договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, а саме, розрахунковим способом за середньодобовим споживанням. При цьому, формування рахунків на сплату електричної енергії відповідачу відбувалось на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії, отриманих від оператора системи розподілу (адміністратора комерційного обліку) АТ "Харківобленерго" та на підставі цих даних складались акти приймання-передачі електричної енергії. За спірний період оператор системи розподілу АТ "Харківобленерго" надано відомість щодо споживання електричної енергії споживачем ТОВ "СП "Шевченківське", на підставі якої позивач виставляв відповідачу рахунки за спожиту електричну енергію. Інформація про обсяги споживання підтверджена наявним у справі Витягом з Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам електропостачальника щодо ТОВ "СП "Шевченківське", який є належним та допустимим доказом на підтвердження обсягів спожитої електричної енергії.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "СП "Шевченківське" на рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 у справі №922/4191/23 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №911/1359/22.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2024 (з урахуванням ухвали від 03.07.2024 про виправлення описки) поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "СП "Шевченківське" на рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 у справі №922/4191/23 та призначено розгляд апеляційної скарги на 04.07.2024 об 11:00 год.

26.06.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ПрАТ "Харківенергозбут" надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач зазначає, що не погоджується з позицією Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22, вважає її такою, що суперечить конституційному принципу верховенства права.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 задоволено клопотання представника ТОВ "СП "Шевченківське" адвоката Тищенка А.В. про участь у судових засіданнях по справі №922/4191/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 (з урахуванням ухвали від 12.07.2024 про виправлення описки) оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/4191/23 до 24.07.2024 до 09:30 год.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2024, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Шутенко І.А. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Слободін М.М., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 залучено до участі у справі №922/4191/23 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Харківське квартирно-експлуатаційне управління (код ЄДРПОУ 07923280, вул. Григорія Сковороди, 61, м. Харків, 60124), яке зобов`язано надати письмові пояснення щодо спірних питань, які виникли в ході розгляду справи; оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/4191/23 до 05.09.2024 о 12:00 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/4191/23 до 25.09.2024 о 09:00 год.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 25.09.2024 приймали участь представники позивача та третьої особи на стороні позивача, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у своїх відзивах, просили залишити оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача (апелянта), який заявляв клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції до участі в судовому засіданні за запрошенням суду, направленого на його обліковий запис підсистемі "Електронний суд", не приєднався, знаходився офлайн.

Уповноважений представник третьої особи на стороні відповідача (Харківського КЕУ) у судове засідання 25.09.2024 не з`явився; про дату, місце та час слухання справи всі учасники справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача (апелянта) та третьої особи на стороні відповідача, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому у засіданні представників позивача та третьої особи на стороні позивача, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017, з 01.01.2019 позивач - ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунального послуг (надалі НКРЕКП) №1268від 26.10.2018.

Згідно п. 3.2.5 "Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Відповідно до п. 3.1.7 цих Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.

Пунктом 3.1.7. Правил передбачено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного Договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах (п. 3.2.1 Правил).

Матеріали справи свідчать, що ТОВ "СП "Шевченківське" було підписано заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу №65-241 від 01.01.2019 (надалі договір) на умовах Комерційної пропозиції №2, а отже, договір вважається укладеним шляхом приєднання.

За договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).

Пунктом 5.5 договору визначено, що розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.

Відповідно до п. 5.7. договору оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

Починаючи з 01.12.2020 до договору №65-241 від 01.01.2019 відповідачу було змінено Комерційну пропозицію №1Р для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50000 кВт*год на місяць.

З 01.01.2023 до договору №65-241 від 01.01.2019 відповідачу було змінено на Комерційну пропозицію №1/23Р для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50000 кВт*год на місяць.

З матеріалів справи також вбачається, що 29.12.2020 між ПрАТ "Харківенергозбут" та ТОВ "СП "Шевченківське" було укладено угоду щодо електронного документообігу за договором про постачання електричної енергії споживачу №65-241 від 01.01.2019.

Пунктом 1 угоди передбачено, що з метою удосконалення та поліпшення системи взаємовідносин щодо постачання електричної енергії споживачу, сторони домовились здійснювати електронний документообмін між постачальником та споживачем у вигляді електронного примірника документа з накладанням кваліфікованого електронного підпису.

Відповідно до п. 7 угоди надсилання електронних документів повинно відбуватись згідно строків та/або термінів, передбачених договором про постачання електричної енергії споживачу та Правилами роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312.

Електронні документи вважаються отриманими стороною з моменту відправлення такого електронного документу іншою стороною (п. 8 угоди).

Умовами п. 5 Комерційної пропозиції №1Р від 01.12.2020 передбачено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунок на попередню оплату надається споживачу до 12 числа (включно) поточного місяця на наступний розрахунковий місяць, з терміном оплати згідно з п. 4 даної комерційної пропозиції. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

За умовами п. 5 Комерційної пропозиції №1/23Р рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунок на попередню оплату надається споживачу до 12 числа (включно) поточного місяця на наступний розрахунковий місяць, з терміном оплати згідно з пунктом 4 даної комерційної пропозиції. Рахунки на сплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Як свідчать досліджені судом матеріали справи, позивачем згідно з даними, переданими оператором системи розподілу - АТ "Харківобленерго, проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено відповідачу наступні рахунки за спожиту електричну енергію:

- за березень 2022 року на суму 2161,35грн, ПДВ 20% 432,27грн, разом з ПДВ 2593,62грн; відповідачем за березень 2022 року спожито 781кВт*год згідно відомостей реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам; направлення рахунку за електричну енергію за березень 2023 року та акту приймання-передачі електричної енергії за березень 2023 року здійснено 17.08.2023 в режимі електронного документообігу між постачальником та споживачем; строк оплати рахунку до 24.08.2023;

- за квітень 2022 року на суму 2137,02грн, ПДВ 20% 427,40грн, разом з ПДВ 2564,42грн; відповідачем за квітень 2022 року спожито 756 кВт*год, згідно відомостей реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам; направлення рахунку за електричну енергію за квітень 2023 року та акту приймання-передачі електричної енергії за квітень 2023 року здійснено 17.08.2023 в режимі електронного документообігу між постачальником та споживачем; строк оплати рахунку до 24.08.2023;

- за грудень 2022 року на суму 218688,58грн, ПДВ 20% 43737,72грн, разом з ПДВ 262426,30грн; відповідачем за грудень 2022 року спожито 57168 кВт*год згідно відомостей реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам; рахунок за грудень 2022 року та акт прийому-передачі електричної енергії за грудень 2022 року було надіслано поштовим зв`язком 11.08.2023; строк оплати рахунку до 18.08.2023;

- за січень 2023 року на суму 143080,88грн, ПДВ 20% 28616,18грн, разом з ПДВ 171697,06грн; відповідачем за січень 2023 року спожито 34954 кВт*год згідно відомостей з реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам; рахунок за січень 2023 року та акт прийому-передачі електричної енергії за січень 2023 року було надіслано засобами поштового зв`язку 08.02.2023; строк оплати рахунку до 15.02.2023;

- за лютий 2023 року на суму 124792,79грн, ПДВ 20% 24958,56грн, разом з ПДВ 149751,35грн; відповідачем за лютий 2023 року спожито 32767 кВт*год згідно відомостей реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам; рахунок за лютий 2023 року та акт прийому-передачі електричної енергії за лютий 2023 року було надіслано засобами поштового зв`язку 08.03.2023; строк оплати рахунку до 15.03.2023;

- за березень 2023 року на суму 78763,35грн, ПДВ 20% 15752,67грн, разом з ПДВ 94516,02грн; відповідачем за березень 2023 спожито 20508 кВт*год згідно відомостей реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачем; направлення рахунку за електричну енергію за березень 2023 року та акту приймання-передачі електричної енергії за березень 2023 року здійснено 10.04.2023 в режимі електронного документообігу між постачальником та споживачем; строк оплати рахунку до 17.04.2023;

- за квітень 2023 року на суму 46698,31грн, ПДВ 20% 9339,66грн, разом з ПДВ 56037,97грн; відповідачем за квітень 2023 року спожито 13211 кВт*год згідно відомостей реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам; направлення рахунку за електричну енергію за березень 2023 року та акту приймання-передачі електричної енергії за квітень 2023 року здійснено 05.05.2023 в режимі електронного документообігу між постачальником та споживачем; строк оплати рахунку до 12.05.2023;

- за травень 2023 року на суму 24917,50грн, ПДВ 20% 4983,50грн, разом з ПДВ 29901,00грн; відповідачем за травень 2023 року спожито 7227 кВт*год згідно відомостей реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам; направлення рахунку за електричну енергію за травень 2023 року та акту приймання-передачі електричної енергії за травень 2023 року здійснено 07.06.2023 в режимі електронного документообігу між постачальником та споживачем; строк оплати рахунку до 14.06.2023;

- за червень 2023 року на суму 13657,89грн, ПДВ 20% 2731,58грн, разом з ПДВ 16389,47грн; відповідачем за червень 2023 року спожито 3864 кВт*год згідно відомостей реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам; направлення рахунку за електричну енергію за червень 2023 року та акту приймання-передачі електричної енергії за червень 2023 року здійснено 07.07.2023 в режимі електронного документообігу між постачальником та споживачем; строк оплати рахунку до 14.07.2023;

- за липень 2023 року на суму 7739,78грн, ПДВ 20% 1547,96грн, разом з ПДВ 9287,74грн; відповідачем за липень 2023 року спожито 1815 кВт*год згідно відомостей реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за липень 2023 року та акт прийому-передачі електричної енергії за липень 2023 року було надіслано засобами поштового зв`язку 11.08.2023; строк оплати рахунку до 18.08.2023.

Звертаючись до господарського суду з позовом у цій справі позивач посилається на належне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №65-241 від 01.01.2019 в частині здійснення своєчасної сплати вартості спожитої електричної енергії, станом на 01.08.2023 сума заборгованості за період березень, квітень, грудень 2022 року та з січня 2023 року по липень 2023 року складає 794247,83грн, несвоєчасна сплата якої стала підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

У свою чергу, відповідач проти позовних вимог заперечує повінстю, вважає їх незаконним та необґрунтованими, оскільки з початком військових дій на території України та, зокрема, Куп`янського району Харківської області, ТОВ "СП "Шевченківське" зупинило свою господарську діяльність та до цього часу її не відновлювало, виробничими приміщеннями підприємства у заявлений період не користувалося та споживання електроенергії не здійснювало, а починаючи з жовтня 2022 року, тобто після звільнення території Харківської області, доступу до будівель підприємства не мало.

Як вже зазначалося, за результатами розгляду позовних вимог Господарський суд Харківської області 28.11.2023 ухвалено оскаржуване рішення у справі №922/4191/23, яким позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 275954,97грн основного боргу, 89053,72грн пені, 5364,26грн 3% річних та 9074,20грн інфляційних втрат; в частині вимог про стягнення основного боргу у розмірі 518292,86грн закрито провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, з підстав, що вказувалися раніше.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції не погоджується частково з правильністю правових висновків суду першої інстанції, враховуючи наступне.

За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), яка узгоджується із положеннями ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Положеннями ч. 1-2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно до п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (ПРРЕЕ), на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Як вже зазначалося, між ПрАТ "Харківенергозбут" та ТОВ "СП "Шевченківське" було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №65-241 від 01.01.2019, відповідно до якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок останнього, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії (п. 2.1. договору).

За умовами п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Пунктом 4.13 ПРРЕЕ передбачено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Досліджені судом матеріали справи свідчать, що позивачем було сформовано відповідача акти приймання-передачі електричної енергії та рахунки для здійснення оплати за спожиту електроенергію за період березень, квітень, грудень 2022 року та з січня по липень 2023 року на загальну суму 794247,83грн (а.с. 49 62, т.1).

Зазначені приймання-передачі електричної енергії та рахунки були направлені позивачем на електрону адресу відповідача та засобами поштового зв`язку.

Разом з цим, як вбачається із заяви-приєднання (що є додатком №1 до договору) позивач, як постачальник, зобов`язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, розташованих за адресою: Харківська область, смт Шевченкове, вул. Покровська, буд. 39 (EIC-код 62Z70277776723206).

За визначенням, наведеним у ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

У зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Вказаний Указ затверджено Верховною Радою України Законом України №2102-IX від 24.02.2022. У подальшому строк введення в Україні воєнного стану неодноразово продовжувався.

Апеляційним господарським судом встановлено, що територія Шевченківської селищної територіальної громади, де розташоване ТОВ "СП "Шевченківське", з 26.02.2022 була окупована та офіційно деокупована Збройними Силами України 08.09.2022, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією".

Відповідні обставини (військова агресія рф, окупація частини території Харківської області та її подальше звільнення ЗСУ) є загальновідомими.

При цьому, з Єдиного державний реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що відповідач є сільськогосподарським підприємством, основним видом якого є (01.11) вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Судом встановлено, що наказом керівника ТОВ "СП "Шевченківське" №2 від 24.03.2022 у зв`язку з призупиненням роботи підприємства через введення в Україні військового стану, неможливістю забезпечення роботою працівників та виконання такої роботи, а також неможливістю гарантувати працівникам безпеку, оголошено призупинення трудових відносин з працівниками до скасування воєнного стану.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку місцезнаходженням відповідача є смт Шевченкове Куп`янського району Харківської області, яке було окуповане військами рф в перші дні агресії (26.02.2022) та звільнено ЗСУ - 08.09.2022; територія Шевченківської селищної громади включена наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 №309 до "Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф"; з моменту деокупації і станом на сьогоднішній день на звільнених територіях відбуваються заходи з гуманітарного розмінування територій, в тому числі сільськогосподарських земель.

З огляду на наведене, відповідач не мав об`єктивної можливості проводити свою господарську у смт Шевченково починаючи з березня 2022 року та, як наслідок, використовувати (споживати електричну енергію) у спірний період.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази з урахуванням приписів ст.ст. 76 - 79 ГПК України, колегія суддів зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження обсягів постачання та споживання саме відповідачем електричної енергії у заявлений період, сторонами не надано.

Відсутність таких доказів обумовлена тим, що відповідачем самостійно не було передано показників приладів комерційного обліку ані оператору системи розподілу (АТ "Харківобленерго"), ані позивачу (ПрАТ "Харківенергозбут").

Також, з наданих сторонами пояснень та доказів вбачається, що в автоматизованій системі комерційного обліку обсягу спожитої відповідачем електроенергії відсутні будь-які відомості щодо фактичного об`єму (розрахованого на основі показів приладу обліку) спожитої ТОВ "СП "Шевченківське" у заявлений позивачем період.

За поясненнями відповідача, об`єкти підключення ТОВ "СП "Шевченківське" обладнані старими приладами обліку, а тому автоматична (дистанційна) передача обсягів спожитої електроенергії неможлива.

Як вбачається з наявних у справі пояснень АТ "Харківобленерго", у спірний період (березень, квітень, грудень 2022 року та з січня по липень 2023 року) відповідач не надав звітів про використання електричної енергії, а тому обсяги споживання електричної енергії ТОВ "СП "Шевченківське" були розраховані відповідно до п.п. 8.6.7 8.6.11 Кодексу КОЕЕ, що оформлено витягом з реєстру фактичних обсягів споживання, наданої суду у вигляді інформаційної таблиці (а.с. 45, т.1), а не за показниками приладів обліку відповідача або за показниками в автоматизованій системі комерційного обліку.

Досліджуючи доводи учасників справи щодо фактичного споживання електроенергії та правильності визнання обсягів такого споживання в контексті того, що точка комерційного обліку електричної енергії споживача ТОВ "СП "Шевченківське" знаходилася на тимчасово окупованій території України, колегія суддів враховує наступне.

Главою 8.6. Кодекс КОЕЕ передбачений порядок зчитування показів лічильників, встановлених у споживачів.

Зокрема, п.п. 8.6.7, 8.6.8. Кодексу КОЕЕ передбачено, що зчитування показів (збір даних) з лічильників у непобутових та колективних побутових споживачів у разі відсутності можливості їх автоматизованого дистанційного зчитування провадиться споживачем щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим. При обладнанні вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази лічильників за розрахунковий місяць формується відповідним ППКО через канали дистанційного зв`язку. Непобутові та колективні побутові споживачі зобов`язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць. Наведені у звіті останні фактичні покази лічильників вважаються показами на початок першої доби календарного місяця.

Відповідно до п.п. 8.6.9 ККОЕЕ у разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання.

Перевірка достовірності даних ЗКО безпосередньо на місці їх установлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців. Дані про перевірку можуть фіксуватись як на паперових носіях, так і за допомогою електронних засобів (мобільний телефон, планшет тощо) (п. 8.6.10. ККОЕЕ).

Згідно з п.п. 8.6.11. ККОЕЕ середньодобовий обсяг споживання електричної енергії електроустановками споживача для цілей розрахунків визначається у кВт·год з округленням до чотирьох цифр після коми на основі фактичного споживання в аналогічному періоді попереднього року, розрахованого з урахуванням знятих фактичних або (у разі їх відсутності) оціночних показів лічильника та коефіцієнта приросту/зниження споживання (для індивідуальних побутових споживачів).

У разі відсутності відповідних історичних даних середньодобовий обсяг споживання розраховується на основі зафіксованих двох останніх послідовно зчитаних показів, кількості днів між цими зчитуваннями при умові, що між датами зчитування цих показів не менше ніж 28 днів (без урахування днів, коли електроустановки споживача були відключені оператором системи).

Для непрацюючих лічильників визначення середньодобового обсягу споживання електричної енергії проводиться після відновлення роботи вузла обліку на основі двох найближчих до періоду розрахунку зчитаних та переданих фактичних показів лічильника при умові, що між датами зняття цих показів не менше ніж 28 днів (без урахування днів, коли електроустановки споживача були відключені оператором системи).

Коефіцієнт приросту/зниження споживання розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми як співвідношення приросту/зниження величини усередненого середньодобового обсягу споживання всіх індивідуальних побутових споживачів, для яких в ОСР наявні фактичні (отримані з лічильників) дані на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, щодо їх споживання у розрахунковому місяці, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

У разі сумніву споживача у правильності розрахунку величини середньодобового обсягу споживання електричної енергії він може звернутися до оператора системи або відповідного ППКО для здійснення контрольного зчитування та звірки показів або надання детальних пояснень щодо здійсненого розрахунку та/або ініціювати розгляд та вирішення суперечки згідно з цим Кодексом.

Як зазначає позивач, обсяг спожитої електроенергії споживачем розраховано оператором системи розподілу, який виконує функцію адміністратора комерційного обліку - АТ "Харківобленерго", шляхом визначення середньодобового обсягу споживання виходячи із фактичного споживання електроенергії в аналогічному періоді попереднього року.

Пунктом 9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в України воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148 (надалі Порядок №148) передбачено, що обсяги споживання електричної енергії визначаються з урахуванням таких особливостей:

1) обсяги споживання електричної енергії на об`єктах споживачів визначаються відповідно до вимог Кодексу КОЕЕ, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (у редакції постанови НКРЕКП від 20.03.2020 №716), крім об`єктів споживачів, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях;

2) обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються:

з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ)

або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення);

приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам;

приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача;

у порядку, встановленому Кодексом КОЕЕ, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу. Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи;

3) оператор системи з урахуванням підстав, зазначених в абз. 3 та 4 пп. 2 цього пункту, має перерахувати обсяги електричної енергії на підставі заяви споживача із дати підтвердженого виникнення підстав.

Аналізуючи вищенаведені положення нормативних актів, колегія суддів апеляційної зазанчає, що як положення Кодексу КОЕЕ, так і норми Положення №148, вимагають від постачальника послуг розрахунку середньодобового споживання електроенергії в аналогічному періоді попереднього календарного року.

Сторонами цього спору не заперечується той факт, що доступу до приладів обліку електричної енергії ТОВ "СП "Шевченківське" у них не було з 24.02.2022, а отже, у них була відсутня можливість передати будь-які відомості щодо фактичних обсягів (визначених на підставі приладів обліку) споживання електричної енергії відповідачем у відповідний період.

Колегією суддів враховується, що ані позивачем, ані АТ "Харківобленерго" не було надано до матеріалів справи жодних показників приладів обліку електроенергії відповідача, у т.ч. за аналогічний період попереднього 2021 року, хоча відповідно до положення п.п. 8.6.11. ККОЕЕ на сторони покладено обов`язок здійснювати перевірку достовірності даних ЗКО безпосередньо на місці їх установлення не рідше ніж один раз на шість місяців.

Також ані позивачем, ані АТ "Харківобленерго" не було надано інформації щодо обліку споживання відповідачем об`ємів електричної енергії, що зареєстровані в електронних програмах сторін, за попередній 2021 рік.

Згідно з ч. 1 ст. 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. За змістом вказаної норми, місцем виконання зобов`язання є те місце, в якому боржник повинен виконати свій обов`язок (передати кредитору річ, результати робіт, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор повинен прийняти належне виконання. За загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами в договорі.

Як вже вказувалося раніше, умовами укладеного між сторонами договору №65-241 від 01.01.2019 передбачено постачання електроенергії за адресою об`єктів (ЕІС-код 2Z70277776723206): Харківська область, смт Шевченківське, вул. Покровська 39.

З огляду на встановлені конкретні обставини у цій справі, судова колегія вважає, що належні та допустимі докази постачання позивачем та споживання саме відповідачем електричної енергії у спірний період після початку активних бойових дій та після окупації смт Шевченкове, не може надати жоден із учасників спірних правовідносин з електропостачання.

На підтвердження фактичного обсягу споживання відповідачем електроенергії позивачем надано до матеріалів справи сформований АТ "Харківобленерго" витяг з реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачу ТОВ "СП "Шевченківське", в якому міститься інформація щодо обсягів споживання за спірний по споживачу ТОВ "СП "Шевченківське" (код ЄДРПОУ 42206328).

Так, згідно обліку оператора системи розподілу електричної енергії, відповідачу визначені наступні обсяги споживання електричної енергії: березень 2022 року 781 кВт/год; квітень 2022 року 756 кВт/год; грудень 2022 року 57168 кВт/год; січень 2023 року 34954 кВт/год; лютий 2023 року 32767 кВт/год; березень 2023 року 20508 кВт/год; квітень 2023 року 13211 кВт/год; травень 2023 року 7227 кВт/год.

Колегія суддів наголошує, що при визначенні розміру заборгованості, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

Дослідивши наданий позивачем витяг з реєстру фактичних обсягів електричної енергії, сформований АТ "Харківобленерго", колегія суддів встановила, що порядок та алгоритм розрахунку наданих Оператором постачальнику даних щодо обсягу споживання електричної енергії у спірний період, які були внесені позивачем в акти приймання-передачі та на підставі яких здійснений розрахунок вартості спожитої електричної енергії, не роз`яснений.

З огляду на встановлений судом факт відсутності надання ТОВ "СП Шевченківське" позивачу та АТ "Харківобленерго" у спірний період показників лічильників за вказані розрахункові місяці, колегія суддів зазначає, що у даному випадку суд зобов`язаний самостійно перевірити обґрунтованість та правомірність визначеного обсягу спожитої електричної енергії у спірному періоді на об`єктах з урахуванням вимог п.п. 8.6.9 - 8.6.11. розділу VІІІ Кодексу КОЕЕ розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу фактичного споживання в аналогічному періоді 2021 року.

Однак, досліджуючи надану АТ "Харківобленерго" інформацію щодо фактичного обсягу споживання електроенергії, якою позивач підтверджує обсяги споживання відповідачем електричної енергії, апеляційним господарським судом встановлено відсутність будь-якого посилання на конкретний період (проміжок часу) споживання електричної енергії відповідачем, зокрема, в аналогічних періодах 2021 року.

Матеріали справи не містять та позивачем не було надано будь-яких належних та допустимих доказів (звітів про фактичне споживання, інформації про зняті показники приладів обліку) на підтвердження обсягу споживання електричної енергії з урахуванням фактичних даними знятих показників лічильників на об`єктах споживання відповідача саме за попередній розрахунковий період 2021 року.

За відсутності доказів обсягу споживання електричної енергії відповідачем у аналогічному періоді попереднього року, колегія суддів не може перевірити правильність інформації, визначеної Оператором системи розподілу у витязі з реєстру фактичних обсягів електричної енергії, встановити дійсний обсяг спожитої відповідачем електричної енергії та дійти висновку про обґрунтованість визначених позивачем в актах приймання-передавання електроенергії за вищенаведеними положеннями Кодексу КОЕЕ.

Також, судова колегія наголошує, що застосування коефіцієнта приросту/зниження споживання є обов`язковою передумовою для правильного визначення постачальником обсягів споживання електричної енергії будь-якими категоріями споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях (п. 9 Положення №148).

Нездійснення розрахунку відповідного коефіцієнта незалежно від причин (ненадання інформації оператором тощо) не може бути достатньою підставою для покладання на споживача обов`язку оплатити поставлену електроенергію лише на підставі наданих позивачем відповідних актів прийому-передачі електричної енергії та наданої оператором системи розподілу інформації про фактичний (звітний) обсяг розподіленої електричної енергії по точках комерційного обліку споживача за вказаний період, позаяк свідчитиме про порушення постачальником імперативних вимог пп. 2 п. 9 Положення №148.

Дослідивши наявні у справі акти приймання-передачі та рахунки позивача, колегія суддів зазначає, що в жодному з них не застосовано коефіцієнту приросту/зниження споживання, що не відповідає вимогам пп. 1, 2 п. 9 Положення №148.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що первинними документами у даній справі не підтверджено середньодобове споживання відповідачем електричної енергії в аналогічному періоді попереднього року при розрахунку сум за постачання електричної енергії у спірний період.

Отже, позивачем не було доведено того, що спірні розрахунки по споживачу, який знаходився на тимчасово окупованій території та в зоні активних бойових дій, були проведені на підставі даних середньодобового обсягу споживання відповідачем електроенергії в аналогічному періоді попереднього року та із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електроенергії відповідно до вимог пп. 1, 2 п. 9 Положення №148.

Крім того, колегія суддів зазначає, що правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права (ст. 1 Закону).

Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації (п. 7 ч. 11 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 13-1 Закону на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.

Отже, судова колегія вважає, що з 26.02.2022 до моменту деокупації Шевченківської селищної громади (08.09.2022) позивач взагалі не мав правових підстав постачати електроенергію на об`єкти відповідача з причин їх знаходження на тимчасово окупованій території.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що обставини споживання відповідачем електричної енергії у спірний період, зокрема, березень, квітень, грудень 2022 року, не підтверджуються належними та допустимим у розумінні вимог ст.ст. 76 77 ГПК України доказами.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів фактичного споживання електроенергією відповідачем у заявлений період 2022 року та відсутність доказів споживання в аналогічному періоді 2021 року, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову в цій частині, а саме, щодо заборгованості за спожиту електричну енергію за березень 2022 року у сумі 2593,62грн, за квітень 2022 року у сумі 2564,42грн та за грудень 2022 року у сумі 262426,30грн, всього на суму 267584,30грн.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості з оплати електроенергії за період з січня по липень 2023 року, колегія суддів враховує наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що в ході розгляду справи відповідач посилався на те, що з початком воєнних дій у лютому 2022 році на підставі наказу №2 від 24.03.2022 року ТОВ "СП "Шевченківське" зупинило свою господарську діяльність та до цього часу її не відновлювало, виробничими приміщеннями підприємства не користувалося та споживання електроенергії не здійснювало, а починаючи з жовтня 2022 року, тобто після звільнення території Харківської області, доступу до будівель підприємства не мало з огляду використання такого майна ЗСУ для оборонних цілей.

В свою чергу, ПрАТ "Харківенергозбут" надало до матеріалів справи докази часткової оплати відповідачем заборгованості за електричну енергію на підставі платіжного доручення №4789 від 20.11.2023 на суму 518292,86грн, які позивач самостійно зарахував як оплату вартості за березень, квітень, грудень 2022 року, січень та частково за лютий 2023 року.

Відповідач наголошував на тому, що грошові кошти були сплачені ним на користь позивача саме в рахунок відшкодування Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням понесених у 2023 році витрати за спожиту електричну енергію.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що часткове погашення заборгованості відповідачем на користь позивача відбулося за рахунок грошових коштів, отриманих ТОВ "СП "Шевченківське" від Харківського квартирно-експлуатаційного управління, як відшкодування витрат за спожиту електричну енергію на об`єкті відповідача у період з 01.01.2023 по 30.06.2023.

Так, згідно платіжної інструкції №17/11/2023 від 18.11.2023 Харківське квартирно-експлуатаційне управління перерахувало ТОВ "СП "Шевченківське" суму 662620,10грн, частина з яких (518292,86грн) була перерахована відповідачем на користь позивача як оплата за електроенергію за період з 01.01.2023 по 30.06.2023 за договором на підставі платіжної інструкції №4789 від 20.11.2023.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції не надав будь-якої оцінки доводам відповідача про те, що він не мав доступу до своїх приміщень з жовтня 2022 року, не врахував положення ст. 50 ГПК України та ті обставини, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки Харківського квартирно-експлуатаційного управління, і помилково не залучив його до участі у справі.

З метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи ухвалою Східного апеляційного господарського суду 24.07.2024 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Харківське квартирно-експлуатаційне управління (код ЄДРПОУ 07923280), відповідно до вимог ст. 50 ГПК України, оскільки судове рішення може вплинути на її права або обов`язки, а саме ухвалене у даній справі рішення може визначити суму заборгованості, яка в подальшому може бути стягнута з третьої особи.

Харківське квартирно-експлуатаційне управління (надалі Управління) у письмових поясненнях повідомило, що 22.09.2023 між Управлінням, ТОВ "СП "Шевченківське" та військовою частиною НОМЕР_1 було укладено договір про безкоштовне тимчасове використання приміщення (об`єкту, що належить ТОВ "СП "Шевченківське" №340), за умовою якого Управління взяло на себе зобов`язання з відшкодування витрат за спожиті ВЧ НОМЕР_1 комунальні послуги за період їх знаходження та використання об`єктом ТОВ "СП "Шевченківське".

18.09.2023 Управлінням було відшкодовано відповідачу витрати за спожиту електричну енергію ВЧ НОМЕР_1 за період 01.01.2023 30.06.2023. У зв`язку з цим, Управління посилається на відсутність заборгованість перед ТОВ "СП "Шевченківське" з відшкодування витрати за спожиту електричну енергію ВЧ НОМЕР_1 за період 01.01.2023 - 30.06.2023.

Щодо обставин споживання електричної енергією у період з жовтня по грудень 2022 року на об`єкті, що належить ТОВ "СП "Шевченківське", третя особа у суді апеляційної інстанції не спростувала фактичне користування майном відповідача, а лише зазначила, що ТОВ "СП "Шевченківське" не зверталося до Управління щодо відшкодування витрат за споживання електричної енергії в період з жовтня 2022 по грудень 2022 та між сторонами не укладався договір про відшкодування таких витрат.

Як вже зазначалося раніше, ПрАТ "Харківенергозбут" зарахувало здійснену відповідачем оплату заборгованості за електричну енергію на підставі платіжного доручення №4789 від 20.11.2023 на суму 518292,86грн, як оплату за поставлену електроенергію у період березень, квітень, грудень 2022 року, січень та частково за лютий 2023 року.

Водночас, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку, що часткова сплата відповідачем заборгованості за спожиту електричну енергію за договором №65-241 від 01.01.2019 у розмірі 518292,86грн, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України є підставою для закриття провадження у вказаній частині позовних вимог (березень, квітень, грудень 2022 року, січень та частково за лютий 2023 року) у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Однак, колегія суддів не погоджується з вищенаведеними висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження у відповідній частині, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

За приписами ч. 6 ст. 22 Бюджетного кодексу України (надалі БК України) розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань.

У статті 7 БК України наведені принципи бюджетної системи України, до яких входить і принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями (пункт 8).

Нецільове використання бюджетних коштів є порушенням бюджетного законодавства (п. 24 ч. 1 ст. 116 БК України). Нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають, зокрема бюджетним призначенням, напрямам використання, бюджетним асигнуванням (ст. 119 БК України).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та вищенаведені приписи законодавства, колегія суддів зазначає, що сплачена відповідачем заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 518292,86грн є бюджетними коштами (цільового використання), які були виділені Харківським КЕУ саме за призначенням для сплати заборгованості за спожиту електроенергію за період 01.01.2023 по 30.06.2023, а тому вони не могли бути спрямовані ПрАТ "Харківенергозбут" в рахунок погашення заборгованості з оплати електроенергії за попередні періоди 2022 року.

При цьому, саме лише не зазначення відповідачем у платіжному дорученні №4789 від 20.11.2023 призначення платежу не змінює природу бюджетного зобов`язання як відшкодування Управлінням витрат за спожиту ЗСУ електричну енергію на об`єкті відповідача за період з 01.01.2023 по 30.06.2023 та підстав виникнення відповідного боргу.

Приймаючи до уваги те, що відповідач при розгляді справи в суді першої інстанції не визнавав споживання електроенергії та заперечував проти наявності заборгованість у повному обсязі за весь період 2022 - 2023 років, а позивач помилково здійснив зарахуванням сплачених бюджетних коштів в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди (2022 року), колегія суддів зазначає, що у даному випадку є спірними періоди, за які виникла та була сплачена заборгованість, а тому були відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України в частині стягнення основного боргу у розмірі 518292,86грн, оскільки між сторонами існує спір в цій частині.

З урахуванням викладеного, суд встановивши, що грошові кошти в сумі 518292,87грн були сплачені відповідачем на користь позивача як відшкодування заборгованості за спожиту ВЧ НОМЕР_1 електроенергію за період 01.01.2023 по 30.06.2023 в сумі 518292,86грн, мав відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.

В силу приписів ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2).

Стандарти доказування не передбачають обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Колегія суддів відзначає, що в ході розгляду справи відповідач доводив, що у зв`язку з агресією рф проти України з березня 2022 року ТОВ "СП "Шевченківське" була зупинена господарська діяльність, у період окупації Шевченківської територіальної громади споживання електричної енергії ним не здійснювалося, а після деокупації смт Шевченкове у вересні 2022 року відповідач не мав доступу до приміщень через заборону ЗСУ, які виконували бойові завдання.

Саме в силу вказаних об`єктивних обставин відповідач не міг використовувати приміщення підприємства та не мав можливості споживати електричну енергію.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що сукупністю наданих до матеріалів доказів та пояснень сторін підтверджується, що у спірних правовідносинах з початку активних бойових дій на території Харківської області та окупації смт Шевченкове, зокрема, у період з березня по грудень 2022 року, відповідач не мав об`єктивної можливості здійснювати господарську діяльність за місцезнаходженням його підприємства, що підтверджується як його наказом №2 від 24.03.2022 про призупинення роботи підприємства, так і такими загальновідомими обставинами як ведення активних бойових дій на території Куп`янського району Харківської та об`єктивної неможливості відновлення господарською діяльності суб`єктом господарювання одразу після деокупації території, на якій розташоване підприємство, через необхідність проведення стабілізаційних заходів, розмінування території та початку роботи державних правоохоронних органів.

Разом з цим, судова колегія приймає до уваги доводи відповідача, які не були спростовані позивачем та третьої особою, що після деокупації смт Шевченкове у вересні 2022 року відповідач не здійснював споживання електроенергії, оскільки ЗСУ було обмежено можливість доступу до приміщень підприємства ТОВ "СП "Шевченківське", що підтверджується як доказами сплати Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням відповідачу витрат за спожиту електричну енергію ВЧ НОМЕР_1 за період 01.01.2023 30.06.2023, так і поясненнями Управління про те, що відповідач не звертався до Управління щодо відшкодування витрат за споживання електричної енергії у 2022 році.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що докази надані відповідачем на підтвердження його позиції про неможливість використання приміщення підприємства ТОВ "СП "Шевченківське" є більш вірогідними, що в свою чергу, дає підстави для висновку про те, що останній не споживав та не мав можливості споживати електричну енергію за договором постачання №65-241 від 01.01.2019 у заявлений позивачем період березень, квітень та грудень 2022 року.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, встановлені факти та зміст позовних вимог, враховуючи стандарт переваги більш вагомих доказів, колегія суддів дійшла висновку, що споживання відповідачем електроенергії по рахункам та актах приймання-передачі електроенергії за період березень, квітень, грудень 2022 року на загальну суму 267584,30грн, не підтверджено матеріалами справи, а за період з січня по липень 2023 року на суму 518292,86грн заборгованість була погашена відповідачем за рахунок відшкодування Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням заборгованості за спожиту у період з 01.01.2023 по 30.06.2023 електроенергію, у зв`язку з чим, наявні підстав для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо рахунку та акту приймання-передачі електроенергії за липень 2023 року на суму 9287,74грн, колегією суддів встановлено, що споживання відповідачем електроенергії у липні 2023 року відбувалося після деокупації Шевченківської селищної громади, визначення обсягів спожитої електроенергії (за липень 2023 року - 3286 кВт/год) має проводитися без застосування розрахункового методу та підтверджується листом АТ "Харківобленерго" №15/37-6902 від 03.11.2023 (а.с. 161, т.1), що не суперечить вимогам п.п. 8.6.9 - 8.6.11. розділу VІІІ Кодексу КОЕЕ.

Відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано наявність заборгованості за електричну енергію за липень 2023 року в сумі 9287,74грн, а також

не наведено жодних заперечень щодо неможливості ним користування електроенергією у приміщеннях ТОВ "СП "Шевченківське" після закінчення строку дії договору про тимчасове використання приміщення (об`єкту, що належить ТОВ "СП "Шевченківське") №340, укладеного з Харківським КЕУ, тобто після 30.06.2023.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що сума основного боргу за спожиту електричну енергію за липень 2023 року у розмірі 9287,74грн, правомірно була стягнута судом першої інстанції.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 89053,72грн пені, 5364,26грн 3% річних та 9074,20грн інфляційні втрат, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойка, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов`язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 5.8 договору якщо споживач не здійснив оплату за договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до договору.

Пунктом 8 Комерційної пропозиції №1Р від 01.12.2020 та Комерційної пропозиції №1/23Р від 01.01.2023 передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 та п. 4 комерційної пропозиції постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем. Суми пені, 3% річних, інфляційних сплачуються споживачем на поточний рахунок постачальника.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати електричної енергії, позивачем здійснено нарахування

- пені в загальному розмірі 89053,72грн за період з 16.02.2023 по 31.07.2023;

- 3% річних у загальному розмірі 5364,26грн за період з 16.02.2023 по 31.07.2023;

- інфляційних втрат у розмірі 9074,20грн за період з квітня по липень 2023 року.

Надаючи оцінку позовним вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, а також враховуючи, що відповідачем на підставі платіжної інструкції №4789 від 20.11.2023 було сплачено заборгованість у сумі 518292,86грн за період з 01.01.2023 по 30.06.2023 з порушенням строків оплати встановлених договором, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги про 3% річних у розмірі 5364,26грн, нараховані за період з 16.02.2023 по 31.07.2023, та 9074,20грн інфляційних за період з квітня по липень 2023 року є арифметично вірними, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог у вигляді пені у сумі 89053,72грн, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до умов договору позивач нарахував пеню за період з 16.02.2023 по 31.07.2023, проте безпідставно не застосовував п. 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії на період дії в України воєнного стану", згідно з яким визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

У постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 Об`єднана палата Верховного Суду констатувала, що постанова №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.

Посилання позивача на те, що положення пп. 16 п. 1 Постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 не мають імперативного характеру, колегія суддів необґрунтованими та такими, що прямо суперечать змісту вказаної постанови та правовому висновку, викладеному в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, судова колегія зазначає про відсутність правових підстав для нарахування відповідачу пені, а тому вважає помилковим висновок місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 89053,72грн

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 9287,74грн основного боргу за поставлену електроенергію у липні 2023 року, 5364,26грн - 3% річних та 9074,20грн - інфляційних втрат.

В частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 784960,10грн (за період березень, квітень, грудень 2022 року та січень червень 2023 року) та пені у розмірі 89053,72грн у позові слід відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що висновки, викладені в оскаржуваному рішення господарського суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, суперечать наявним у матеріалах справи доказам, отже рішення не можна визнати законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження під час апеляційного провадження, що є підставою для її часткового задоволення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Пунктом 4 ст. 277 ГПК України визначено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Зважаючи на вищенаведене, оскільки суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права, що стало наслідком прийняття помилкового висновку про задоволення позову, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ТОВ "СП "Шевченківське" слід задовольнити частково, а рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 у справі №922/4191/23 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в редакції цієї постанови.

З огляду на те, що суд частково задовольняє апеляційну скаргу, судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги розподіляються між сторонами пропорційно до задоволених вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Шевченківське" на рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 у справі №922/4191/23 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 у справі №922/4191/23 скасувати частково та викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

" Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Шевченківське" (63601, Харківська обл., смт. Шевченкове, вул. Покровська, 39, код ЄДРПОУ 03762489) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 42206328) основну заборгованість у розмірі 9287,74грн (за липень 2023 року), 3% річних у розмірі 5364,26грн, інфляційні втрати у розмірі 9074,20грн та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 355,51грн.

В решті позовних вимог відмовити . ".

Стягнути Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м.Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 42206328) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Шевченківське" (63601, Харківська обл., смт. Шевченкове, вул. Покровська, 39, код ЄДРПОУ 03762489) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 8312,27грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.10.2024.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя В.В. Лакіза

Суддя М.М. Слободін