Ухвала

від 11.10.2024 по справі 904/4442/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

11.10.2024 Справа № 904/4442/24

за позовом Офісу Генерального прокурора, м.Київ в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕС", м.Київ

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Кеся Н.Б.

СУТЬ СПОРУ:

Офіс Генерального прокурора, м.Київ в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі-Позивач) 09.10.2024 року звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕС" (далі-Відповідач), в якому просить суд:

витребувати у ТОВ "ЛІВЕС" (код ЄДРПОУ 40493852, вул. Казимира Малевича, 24, м. Київ, 03038) на користь держави в особі Кабінету Міністрів України нерухоме майно: будівлю дитячого садка літ. А-2 з басейном літ. А{1}-2 та прибудовами літ. А{1}-1, А{11}-1 загальною площею 2216,4 кв. м, ґанки літ. а, а{2}, а{4}, а{6}, а{7}, а{8}, а{9}, вхід у підвал літ. а{10}, сходи літ. а{1}, а{3}, а{5}; альтанки літ. Б, В, Г, Д, Е, Ж, а також індивідуально визначене майно згідно з додатком 1 до договору купівлі-продажу нерухомого майна АТ "Укрзалізниця" з умовою збереження цільового призначення об`єкта №94 від 27.01.2022, а саме: огорожу (№1-4) 278,75 пог. м; мостіння (І) 2548,00 кв. м; зовнішні мережі водопроводу 83,40 пог. м; теплові мережі дитячого садка 60 пог. м; мережі зовнішньої каналізації 83 пог. м, що розташоване на вул. Мудрого Ярослава князя, 12 у м. Дніпро.

В обґрунтування позову Офіс Генерального прокурора посилається на те, що реєстрація права приватної власності на спірне майно за АТ "Укрзалізниця" та подальше відчуження державного майна на користь ТОВ "ЛІВЕС" здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки передане державою до статутного капіталу АТ "Укрзалізниця" майно не змінило свого правового режиму та залишається державною власністю.

11.10.2024 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 05.11.2024 о 11:00 год.

Разом з позовною заявою Офіс Генерального прокурора, м.Київ в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України подав заяву про вжиття заходів щодо забезпечення позову, в якій просить суд:

вжити заходів щодо забезпечення позову заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ТОВ "ЛІВЕС" про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, а саме:

- накласти арешт на нерухоме майно: будівлю дитячого садка літ. А-2 з басейном літ. А{1}-2 та прибудовами літ. А{1}-1, А{11}-1 загальною площею 2216,4 кв. м, ґанки літ. а, а{2}, а{4}, а{6}, а{7}, а{8}, а{9}, вхід у підвал літ. а{10}, сходи літ. а{1}, а{3}, а{5}; альтанки літ. Б, В, Г, Д, Е, Ж (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 433512412101), а також індивідуально визначене майно згідно з додатком 1 до договору купівлі-продажу нерухомого майна АТ "Укрзалізниця" з умовою збереження цільового призначення об`єкта №94 від 27.01.2022, а саме огорожу (№ 1-4) 278,75 пог. м; мостіння (І) 2548,00 кв. м; зовнішні мережі водопроводу 83,40 пог. м; теплові мережі дитячого садка 60 пог. м; мережі зовнішньої каналізації 83 пог. м, що розташоване на вул. Мудрого Ярослава князя, 12 у м. Дніпро;

- заборонити ТОВ "ЛІВЕС" (код ЄДРПОУ 40493852, вул. Казимира Малевича, 24, м.Київ, 03038) вчиняти будь-які дії із зазначеним нерухомим майном, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини щодо нього, наслідком яких може бути зміна власника цього майна.

В обґрунтування заяви Офіс Генерального прокурора посилається на таке:

основними видами діяльності ТОВ "ЛІВЕС" за КВЕД є: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; купівля та продаж власного нерухомого майна; агентства нерухомості; управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту (інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "ЛІВЕС" додана до позовної заяви);

аналогічні види діяльності в галузі операцій з нерухомим майном зазначені і в п. 2.2 Статуту ТОВ "ЛІВЕС", затвердженого 21.04.2021 рішенням учасника товариства. Викладене свідчить про те, що відчуження нерухомого майна є одним з основних видів діяльності ТОВ "ЛІВЕС";

більше того, відповідно до акта огляду нерухомого майна - об`єкт №94 від 20.09.2023, складеного представниками АТ "Укрзалізниця" у присутності представника ТОВ "ЛІВЕС" на виконання п.4.4.3 договору купівлі-продажу, спірний об`єкт не використовується за цільовим призначенням у зв`язку з відсутністю сховища в будівлі. При цьому вказане товариство не здійснює освітньої діяльності, не має ліцензії на її здійснення, не є суб`єктом освітньої діяльності;

наведені факти в їх сукупності свідчать про велику ймовірність того, що зазначене майно придбано відповідачем з метою його подальшого відчуження;

отже, існують достатньо обґрунтовані припущення, що після заявлення прокурором цього позову відповідач вчинить дії, які унеможливлять виконання рішення суду в майбутньому, зокрема подальший перепродаж спірного об`єкта нерухомості чи іншого роду відчуження нерухомого майна;

у разі настання таких подій у Кабінету Міністрів України виникнуть труднощі або неможливість реєстрації права власності на спірне майно;

водночас невжиття заявлених прокурором заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду в цій справі, що призведе до нівелювання функції судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів держави, а також може призвести до того, що захистити або поновити права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду буде неможливо.

Отже, розглянувши подану Офісом Генерального прокурора заяву про забезпечення позову, суд встановив таке.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Отже, законодавець дозволяє суду забезпечити існуючий або майбутній позов не тільки з мотивів неможливості чи ускладнення виконання рішення суду, але й у зв`язку з неможливістю чи ускладненням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Одним із заходів забезпечення позову відповідно до ст. 137 ГПК України є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Таким чином законодавець дозволяє суду забезпечити існуючий або майбутній позов не тільки з мотивів неможливості чи ускладнення виконання рішення суду, але й у зв`язку з мотивів неможливості чи ускладненням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Інститут забезпечення позову є особливим видом судової юрисдикції, яка має свою процесуальну форму, і з цих підстав забезпечення позову розглядається як вимога, яка характеризується своєю універсальністю, охоронною функцією, превентивністю, імперативністю та обов`язковістю. Поняття забезпечення позову визначається, як встановлені законом тимчасові процесуальні дії примусового характеру, що застосовуються судом та гарантують або можуть гарантувати зацікавленій особі виконання судового рішення.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі №910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 16.11.2023 у справі № 921/333/23, від 13.07.2022 у справі №904/4710/21.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору є витребування майна з чужого незаконного володіння на користь держави в особі Кабінету Міністрів України.

Заходи забезпечення позову у вигляді арешту на спірне майно створюють ситуацію збереження існуючого стану речей до вирішення спору по суті, що на думку суду є адекватним до предмету позову. Також дотримується критерій співмірності, оскільки Відповідач не позбавлений та не обмежений у праві користування спірним майном.

Невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та вплинути на виконання цього рішення.

Не накладення арешту на нерухоме майно Відповідача у подальшому унеможливить виконання судового рішення, що, у свою чергу, призведе до порушення принципу обов`язковості судових рішень, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України.

З урахуванням вищевикладеного, матеріалами справи підтверджено існування реальної загрози ефективному захисту порушених інтересів держави у випадку не застосування заходів забезпечення позову. Такі заходи є адекватними та співмірними у співвідношенні до заявлених позовних вимог.

Отже, з огляду на предмет спору за позовом та викладені в заяві обставини щодо забезпечення позову, суд вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора і застосування заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ТОВ "ЛІВЕС".

Керуючись ст.ст. 86, 136-141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

Застосувати заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕС", а саме:

Накласти арешт на нерухоме майно: будівлю дитячого садка літ. А-2 з басейном літ. А{1}-2 та прибудовами літ. А{1}-1, А{11}-1 загальною площею 2216,4 кв. м, ґанки літ. а, а{2}, а{4}, а{6}, а{7}, а{8}, а{9}, вхід у підвал літ. а{10}, сходи літ. а{1}, а{3}, а{5}; альтанки літ. Б, В, Г, Д, Е, Ж (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 433512412101), а також індивідуально визначене майно згідно з додатком 1 до договору купівлі-продажу нерухомого майна АТ "Укрзалізниця" з умовою збереження цільового призначення об`єкта №94 від 27.01.2022, а саме огорожу (№ 1-4) 278,75 пог. м; мостіння (І) 2548,00 кв. м; зовнішні мережі водопроводу 83,40 пог. м; теплові мережі дитячого садка 60 пог. м; мережі зовнішньої каналізації 83 пог. м, що розташоване на вул. Мудрого Ярослава князя, 12 у м. Дніпро.

Заборонити ТОВ "ЛІВЕС" (код ЄДРПОУ 40493852, вул. Казимира Малевича, 24, м.Київ, 03038) вчиняти будь-які дії із зазначеним нерухомим майном, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини щодо нього, наслідком яких може бути зміна власника цього майна.

Стягувач: Кабінет Міністрів України (01008, м.Київ, вул.Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00031101)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІВЕС" (03038, м.Київ, вул.Казимира Малевича, 24, код ЄДРПОУ 40493852)

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 11.10.2024, відповідно до ст.326 Господарського процесуального кодексу України є обов`язковою на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Б. Кеся