Рішення

від 11.10.2024 по справі 904/3496/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3496/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

За позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Южмаш Инвест" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)

про стягнення штрафних санкцій

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Южмаш Инвест" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 135366,00грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю (поставку) товарів №131/22 від 29.12.2023 в частині своєчасної та повної поставки товарів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними в матеріалах справи документами. Зобов`язано відповідача протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву.

Відповідач не надав відзив на позовну заяву.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Господарським судом направлялася ухвала суду від 12.08.2024 на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 49051, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4.

Однак, поштовий конверт з ухвалою суду від 12.08.2024 (про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження) був повернутий працівниками поштового зв`язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 69-72 том 1).

Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 180 Господарського процесуального кодексу України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

З огляду на правильність наявної в матеріалах справи адреси відповідача, враховуючи вищевикладені обставини, а також термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку і її повернення до суду "за закінченням терміну зберігання", суд дійшов висновку, що останнім днем строку для подання відзиву на позов необхідно вважати 16.09.2024 (14.09.2024 та 15.09.2024 вихідні дні), оскільки 30.08.2024 - день проставлення поштової відмітки про причину повернення конверту, яким направлялась відповідачу ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за якою було зобов`язано надати відповідача відзив на позов.

Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило, поважних причин пропуску наведеного строку суду також не повідомлено.

Станом на 11.10.2024 відповідач відзив на позов не надав.

Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

29.12.2023 між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Южмаш Инвест" (далі - постачальник, відповідач) було укладено договір №131/22 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити покупцю товари (продукцію) згідно умов договору.

Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов договору (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 1.3 договору найменування (номенклатура, асортимент), ціна, кількість, строки (графік) поставки та інші характеристика зазначені в додатках до договору.

Приписами пункту 2.1 договору встановлено, що ціною договору є загальна сума цін на продукцію (вартість) з ПДВ, що поставляється за даним договором.

Відповідно до пункту 2.2 договору ціни на продукцію визначаються в додатку до договору.

Датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі продукції. В разі якщо фактична передача продукції і дата підписання акту приймання-передачі продукції не співпадають - до підписання акту приймання передачі продукції (в т.ч. в період приймання продукції за кількістю та якістю), продукція вважається переданою покупцю на відповідальне зберігання (пункт 5.3 договору).

Пунктом 6.2 договору визначено, що якість продукції повинна відповідати стандартам, ТУ, іншій технічній документації або зразкам, вимогам, що зазначені в договорі, а також іншим нормам, стандартам, регламентам і вимогам, встановленим діючими нормативними актами України та умовами даного договору.

У пункті 9.1 договору зазначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Приписами пункту 9.2 договору встановлено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 2 відсотків вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад двадцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, і крім цього постачальник відшкодовує всі понесені покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання постачальником зобов`язань за цим договором, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції і 3-х відсотків річних.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє протягом строку, зазначеного в додатку до договору (пункт 12.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір №131/22 від 29.12.2023 був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

До договору сторонами було підписано додаток №1 (а.с. 32 том 1).

Пунктом 1 додатку №1 визначено найменування, асортимент, кількість, ціна товару (продукції): 42410000-3 Підіймально-транспортувальне обладнання (частини підіймально-транспортувального обладнання). Креслення: ТП-370.578.00.03.

Пунктом 2 додатку №1 визначено, що загальна вартість продукції без ПДВ: 38500,00грн (тридцять вісім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок); крім того, ПДВ - 20%: 7700,00грн (сім тисяч сімсот гривень 00 копійок); загальна вартість продукції з ПДВ: 46200,00грн (сорок шість тисяч двісті гривень 00 копійок).

Строк поставки: протягом 30 днів з моменту отримання письмової заявки покупця з можливістю дострокової поставки, у період з дати укладання договору до 30.06.2024 року (пункт 5 додатку №1 з урахуванням додаткової угоди №1 від 29.03.2024).

Приписами пункту 9 додатку №1 встановлено, що строк дії договору: з моменту укладання до 30.06.2024 року, а в частині гарантійних зобов`язань та розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (з урахуванням додаткової угоди №1 від 29.03.2024).

Якість продукції повинна відповідати технічній документації, зазначеній у пункті 1 даного додатку №1 до договору (пункт 7 додатку №1).

Як вбачається з матеріалів справи, письмова заявка позивача №23/152 від 09.01.2024 стосовно поставки товару (продукції) була направлена за допомогою засобів електронної пошти на офіційну електронну адресу відповідача, яка була вказана останнім у договорі (е-mail: ugmashinvest@ukr.net), та була отримана останнім 09.01.2024, про що свідчить скріншот сторінки електронної пошти, а також засобами поштового зв`язку, підтверджується описом цінного листа та поштовим повідомленням (а.с. 34, 35 том 1).

19.02.2024 на виконання вищевказаної заявки на постачання відповідачем було поставлено позивачу продукцію, однак при перевірці вхідного контролю було встановлено невідповідність продукції умовам договору, про що було складено акт №3 від 21.02.2024 (а.с. 36 том 1).

Листом, адресованим відповідачу, за вих.№23/1298 від 13.03.2024 позивач просив на виконання вимог пунктів 3.1, 7.3.1, 7.3.2 договору завершити постачання продукції, якість якої має відповідати умовам договору (а.с. 37 том 1).

08.04.2024 відповідач повторно поставив продукцію, однак при перевірці вхідного контролю було встановлено невідповідність продукції умовам договору, про що було складено акт №5 від 09.04.2024 (а.с. 38 том 1).

Актом №154 вхідного контролю по кількості та якості для оприбуткування ТМЦ на складі №1 від 09.04.2024 року встановлено, що продукція не відповідає вимогам договору, кресленню 370.578.00.03 не пройшла вхідний контроль по якості та підлягає поверненню постачальнику для усунення недоліків (а.с. 39 том 1).

Відповідач звернувся до позивача із листом за вих.№1704/001-2024 від 17.04.2024, відповідно до якого просив для усунення виявлених недоліків (невідповідність вимогам креслення 370.578.00.03, а саме невідповідність параметрам жорсткості поверхні В (посадкові місця підшипників) та розмірів діаметрів посадкових місць під підшипники (акт огляду від 09.04.2024) відправити вал-шестерню кр. ТП-370.578.00.03 в кількості 1шт. для доопрацювання на адресу: м. Дніпро, Нова Пошта від. № 2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Южмаш Инвест" (код ЄДРПОУ 422051931), тел. НОМЕР_1, ОСОБА_1 (а.с. 40 том 1).

Листом за вих.№23/2079 від 24.04.2024 позивач просив відповідача терміново здійснити постачання продукції, якість якої має відповідати умовам договору (а.с. 42 том 1).

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №22/3071 від 12.07.2024 засобами поштового зв`язку цінним листом з описом вкладення, однак даний лист повернувся до позивача за закінченням встановленого терміну зберігання (а.с. 44-49 том 1).

Позивач зазначає, що відповідач був зобов`язаний поставити продукцію за договором №131/22 від 29.12.2023 не пізніше 08.02.2024. Однак, на момент звернення до суду відповідач свої зобов`язання не виконав.

За порушення строку поставки продукції позивач нарахував та заявляє до стягнення пеню у сумі 132132,00грн та штраф - 3234,00грн.

Зазначене і стало причиною виникнення спору.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій (пеня, штраф) за прострочення виконання зобов`язання з поставки товару.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору поставки, строк його дії, умови поставки, загальна ціна, строк поставки, докази поставки, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Враховуючи визначений контрагентами у пункті 3.1, 3.2 договору та пункті 5 додатку №1 до договору термін поставки товару, приймаючи до уваги отримання відповідачем електронної заявки 09.01.2024 та не здійснення поставки якісної продукції, суд зазначає, що строк поставки товару є таким, що настав 08.02.2024, прострочення з 09.02.2024.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною першою статті 199 Господарського кодексу України встановлено, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами пункту 9.2 договору встановлено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 2 відсотків вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад двадцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, і крім цього постачальник відшкодовує всі понесені покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання постачальником зобов`язань за цим договором, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції і 3-х відсотків річних.

Так, позивачем за порушення строків поставки товару нараховано до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 132132,00грн за загальний період з 09.02.2024 по 30.06.2024.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені судом порушень не встановлено.

Окрім вимоги про стягнення пені, позивач нараховує, відповідно до пункту 9.2 договору, 7% штрафу у сумі 3234,00грн.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 7% штрафу, судом порушень не встановлено.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції. Відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Такі висновки суду засновані передусім на відсутності належних спростувань з боку відповідача цих обставин.

За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій в загальному розмірі 135366,00грн, з яких: 132132,00грн - пеня, 3234,00грн - 7% штрафу.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову всі судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 2422,40грн.

Керуючись статтями. 2, 73, 74, 76, 77- 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Центренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Южмаш Инвест" про стягнення штрафних санкцій в загальному розмірі 135366,00грн, з яких: 132132,00грн - пеня, 3234,00грн - 7% штрафу - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Южмаш Инвест" (49051, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4; ідентифікаційний код 42205193) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська обл., Обухівський р-н., смт Козин, вул. Рудиківська, буд. 49; ідентифікаційний код 22927045) 132132,00грн - пені, 3234,00грн - штрафу та 2422,00грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 11.10.2024.

Суддя В.О. Татарчук