Рішення

від 10.10.2024 по справі 906/917/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/917/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.Р.

за участю представників сторін:

від позивача: Бесядовська Я.В., юрист, наказ №04-К від 18.03.2024

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Манухіної Олени Миколаївни

про стягнення 222 967, 86 грн

Процесуальні дії по справі.

Господарський суд Житомирської області відповідно до ухвали від 04.09.2024 про відкриття провадження у справі розглянув справу за позовом Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради до відповідача Фізичної особи-підприємця Манухіної Олени Миколаївни про стягнення 222 967, 86 грн за правилами спрощеного позовного провадження, перше підготовче засідання призначив на 10.10.2024 о 10:00.

13.09.2024 до Суду повернулася ухвала суду від 04.09.2024 про відкриття провадження у справі, надіслана відповідачу на адресу місцезнаходження з відміткою органу зв`язку про причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 68-71).

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України (тут і далі за текстом - Кодексу) Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із пунктом 5 частини 6 статті 242 Кодексу днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (частина друга статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Обов`язковою передумовою здійснення господарської діяльності є державна реєстрація суб`єкта господарювання, що забезпечує реалізацію принципів публічності, загальновідомості і достовірності даних про господарюючих суб`єктів; відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу підприємця, як місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем).

Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємець вступає у повсякденні відносини з іншими суб`єктами господарської діяльності, а тому останні можуть потребувати оперативної взаємодії з підприємцем у господарській діяльності, зокрема задля проведення переговорів, співпраці у здійсненні прав та виконанні обов`язків, вчинення односторонніх правочинів, можливості обміну інформацією за договором. Звідси, зокрема, випливає обов`язок підприємця забезпечити доступність власних контактів, у тому числі можливість звернення до підприємця письмово в розумний строк ( відповідні висновки виклала ВПВС у постанові від 19 травня 2020 у справі № 910/719/19).

Зазначений обов`язок підприємця забезпечити доступність власних контактів, у тому числі можливість отримання процесуальних документів суду випливає із змісту ст. 120 та ст. 242 ГПК України.

Окрім того, на підставі ч.4 ст. 11 ГПК України суд застосовує в якості джерела права висновки ЄСПЛ , викладені у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» про обов`язок сторін спору в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Як нагадує Суд у справі «Осіпов проти України», стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

Частиною 4 ст. 13 Кодексу унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В судовому засіданні 10.10.2024 Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду про задоволення позовних вимог.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач Комунальне підприємство "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради звернулося з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Манухіної Олени Миколаївни про стягнення 164 785, 69 грн заборгованості по орендній платі та 58 182, 17 грн пені (тут і далі за текстом - Позивач, Відповідач, Суд).

В обґрунтування підстав поданого позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем свого договірного зобов`язання по сплаті коштів за оренду нерухомого майна - нежитлового приміщення для розміщення офісу, згідно умов, порядку та строків, визначених Договором оренди нерухомого майна №484 від 26.12.2019.

Відповідач відзиву на відзив не подав.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами за правилами ст. 165 та 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

1. Рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради №1370 від 17.12.2019 "Про оренду комунального майна" надано дозвіл на укладення договорів оренди на новий термін (за заявами орендарів) згідно з додатком 1.

У Додатку №1 до вказаного Рішення надано дозвіл на укладення договору оренди терміном на два роки одинадцять місяців з відповідною орендною платою за 1 кв. м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку Фізичній особі-підприємцю Манухіній О.М. нежитлових приміщень за адресою вул. Ціолковського, 14 площею 54,3 кв.м для розміщення офісу з орендною платою 66 грн.

2. 26.12.2019 між Комунальним підприємством "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради (як орендодавець, Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Манухіною Оленою Миколаївною (як орендар, Відповідач) був укладений Договір оренди нерухомого майна №484 від 26.12.2019 (тут і далі за текстом - Договір оренди №484), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення для розміщення офісу за адресою: м. Житомир, вул. Ціолковського, 14, загальною площею 54,3 кв.м., вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 237370 грн 00 коп (двісті тридцять сім тисяч триста сімдесят гривень 00 коп) без ПДВ станом на 30.06.2019 р, що знаходиться на балансі комунального підприємства "ВЖРЕП №13" Житомирської міської ради, з орендною платою у розмірі 66 грн 00 коп (шістдесят шість гривень 00 коп) за 1 кв.м без ПДВ за базовий місяць розрахунку (п. 1.1. Договору оренди №484).

Орендар використовує орендоване приміщення тільки за цільовим призначенням, обумовленим даним договором (п. 1.2. Договору оренди №484).

Передача приміщення в оренду не спричиняє передачу орендареві права власності на об`єкт оренди. Власником об`єкта оренди залишається територіальна громада м. Житомира в особі Житомирської міської ради, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2. Договору оренди №484).

Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (п. 3.1. Договору оренди №484).

Орендна плата по цьому договору за перший місяць оренди становить 3583 грн 80 коп (три тисячі п`ятсот сімдесят три грн 80 коп) без ПДВ у місяць. В подальшому орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць і вноситься орендарем згідно наданого рахунку не пізніше 10 числа послідуючого місяця з урахуванням податку на додану вартість (п. 3.3. Договору оренди №484).

Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об`єкта оренди, у випадку внесення змін до Положення про оренду, методику розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності м. Житомира, а також в інших випадках, передбачених законодавством України. Спори з питань зміни орендної плати вирішуються сторонами шляхом домовленості або в судовому порядку (п. 3.5. Договору оренди №484).

Орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з орендаря з урахування пені в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення включаючи день оплати. Нарахування та стягнення пені здійснюється за весь період прострочення орендарем виконання зобов`язання щодо перерахування орендної плати в терміни, встановлені в п. 3.3. цього Договору (п. 3.6. Договору оренди №484).

Строк дії Договору оренди №484, згідно п. 8.1. якого, з 26 грудня 2019 року по 26 листопада 2022 року.

3. 26.12.2019 за Актом прийому-передачі приміщень орендованих ФОП Манухіною О.М., орендар прийняв відповідно до Договору оренди №484 в платне користування нежитлові приміщення для розміщення офісу за адресою: м. Житомир, вул. Ціолковського, 14, загальною площею 54,3 кв.м, вартість визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 237370, 00 грн без ПДВ станом на 30.06.2019, що знаходиться на балансі комунального підприємства "ВЖРЕП №13" Житомирської міської ради, з орендною платою у розмірі 66 грн 00 коп (шістдесят шість гривень 00 коп) за 1 кв.м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку (а.с. 10).

4. Рішенням Житомирської міської ради від 14.07.2022 за №517 "Про звільнення від сплати за оренду майна", серед іншого, вирішено зменшити на 50 відсотків нараховану орендну плату за березень, квітень 2022 орендарям нерухомого майна, що належить комунальній власності Житомирської міської територіальної громади (а.с. 13).

5. Рішенням Житомирської міської ради від 29.06.2023 за №846 "Про ненарахування штрафних санкцій за оренду майна" вирішено з моменту прийняття рішення і до кінця 2023 року звільнити орендарів комунального майна від сплати штрафних санкцій (пені) за несвоєчасну сплату нарахувань за оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності Житомирської міської територіальної громади (а.с. 14).

6. Рішенням Житомирської міської ради від 21.12.2023 за №969 "Про бюджет Житомирської міської територіальної громади на 2024 рік" вирішено, серед іншого, внести зміни до пункту 1 рішення Житомирської міської ради від 29.06.2023 №846 "Про ненарахування штрафних санкцій за оренду майна" та слова "до кінця 2023 року" замінити словами "до кінця 2024 року" (а.с. 15).

7. Позивач у період з травня по липень 2024 виставляв Відповідачу до оплати рахунки (а.с. 18-31).

8. 07.08.2024 за №118 Позивач надіслав Відповідачу вимогу про сплату заборгованості, однак яка залишилася без задоволення у зв`язку з чим Позивач звернувся до суду з позовом про примусове стягнення заборгованості з орендної плати на суму 164 785, 69 грн.

Додатково Позивач заявив до стягнення пеню у розмірі 58 182, 17 грн.

9. Предметом спору є вимога Позивача до Відповідача про стягнення заборгованості з орендної плати та штрафної санкції у вигляді пені за несплату орендних платежів.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

1. Згідно з частинами першою, другою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У силу частин першої, четвертої статті 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною сьомою статті 179 ГК України унормовано, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За умовами частини першої статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

2. Укладений Договір оренди №484 за своєю правовою природою є договором оренди, правовідносини за яким регулюються гл. 58 ЦК України та параграфом 5 гл. 29 ГК України.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України вказано, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору оренди №484 Позивач за Актом прийому-передачі приміщень від 26.12.2019 передав у користування Відповідачу нежитлове приміщення для розміщення офісу за адресою м. Житомир, вул. Ціолковського, 14, загальною площею 54,3 кв.м.

Отже, нежитлове приміщення було передано в оренду з метою здійснення Відповідачем підприємницької діяльності.

Закон України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що оренда комунального нерухомого майна - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

У п.п. 1, 3, 4 ст. 17 вказаного Закону визначено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Статетю 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Матеріалами справи встановлено, що сторони у п. 3.3. Договору оренди №484 погодили, що орендна плата по цьому договору за перший місяць оренди становить 3583 грн 80 коп (три тисячі п`ятсот сімдесят три грн 80 коп) без ПДВ у місяць. В подальшому орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць і вноситься орендарем згідно наданого рахунку не пізніше 10 числа послідуючого місяця з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

3. У постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №355/385/17 зазначено, що тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Отже, у разі обґрунтування заявленого позову посиланням на договірні відносини, розглядаючи спір, господарський суд перш за все має встановити правову природу договору з урахуванням якої визначити зміст спірних правовідносин, їх нормативне регулювання з наступним встановленням обсягу прав та обов`язків і моменту виникнення зобов`язання.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц).

4. За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

5. Учасник господарських відносин, що порушив майнові права іншого суб`єкта, зобов`язаний поновити їх, не чекаючи пред`явлення ним претензії чи звернення до суду (ст. 222 ГК України).

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

6. Судом встановлено, що Позивач виставляв Відповідачу рахунки на оплату коштів за оренду майна за період з травня 2022 до липня 2024.

Разом з тим, Відповідач належним чином не виконує зобов`язання по сплаті коштів за Договором оренди №484.

З урахуванням наведеного, позовна вимога про стягнення основного боргу з орендної плати на суму 164 785, 69 грн доведена та підлягає задоволенню.

7. Щодо позовної вимоги про стягнення пені на суму 28 182, 17 грн.

Згідно із частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

7.1. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України).

Неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.01.2024 у справі 911/2269/22, за приписами частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. На відміну від положень Цивільного кодексу України, які штраф та пеню визначають як види неустойки в залежності від правил обчислення (частини 2 та 3 статті 549 цього Кодексу), а неустойку і як вид забезпечення виконання зобов`язання, і як правовий наслідок порушення зобов`язань, встановлених законом або договором, положення Господарського кодексу України визначають неустойку, штраф та пеню як господарські санкції у вигляді грошової суми - штрафні санкції, суму яких учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойка має на меті насамперед стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013, на яке послався суд апеляційної інстанції у цій справі.

Крім цього, таку функцію як сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).

7.2. Положеннями статті 3 Цивільного кодексу України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими згідно з пунктами 3, 6 частини 1 цієї статті Цивільного кодексу України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20).

7.3. Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

7.4. Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати) (правові позиції ВС/КГС у постановах від 28.01.2020 №910/17753/18, від 20.08.2020р. у справі №902/959/19; від 10.09.2020 у справі №916/1777/19).

7.5. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України (правові позиції ВС/КГС у постановах від 20 серпня 2020 року у справі №902/959/19, від 09 березня 2021 року у справі №924/441/20).

7.6. Судом встановлено, що сторони у п. 3.6. Договору оренди №484 погодили сплату пені за несвоєчасне внесення плати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення включаючи день сплати. Нарахування пені здійснюється за весь період прострочення орендарем виконання зобов`язання щодо перерахування орендної плати в терміни, встановлені в п. 3.3. цього Договору.

Отже, сторони відступили від загального правила ч. 6 ст. 232 ГК України.

7.7. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18 наведено висновок, за змістом якого, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані сторонами докази, у тому числі зроблений позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок.

Суд перевірив арифметичний розрахунок пені, нараховану Позивачем на суму 58 182, 17 грн за період з 31.07.2021 до 28.06.2023, за наслідками якого визнає його арифметично правильним, тому позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню в повному обсязі.

8. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач довів обґрунтованість позовних вимог, тоді як Відповідач їх не спростував.

Щодо розподілу судового збору.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Господарський суд покладає на Відповідача судовий збір у повному обсязі.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Манухіної Олени Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради (вул. Покровська, 4, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 41052668):

- 164 785, 69грн заборгованості по орендній платі;

- 58 182, 17грн пені;

- 3028, 00грн судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 11.10.24

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2-позивачу (через Ел. суд)

3- відповідачу (рек. з повідомл)