Ухвала

від 10.10.2024 по справі 907/653/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" жовтня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/653/24

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого - судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання Кірик К.І., розглянувши у підготовчому засіданні справу

за позовом Керівника Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області, місцезнаходження Закарпатська область, Берегівський район, місто Берегове, вулиця І.Сечені, 15, поштовий індекс 90202,

до відповідача 1 Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, код ЄДРПОУ - 39766716, місцезнаходження - Закарпатська область, місто Ужгород, площа Народна, 4, поштовий індекс 88000,

до відповідача 2 Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04350317, місцезнаходження - Закарпатська область, Берегівський район, село Великі Береги, вулиця Ракоці Ф., 78, поштовий індекс - 90242

про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні шляхом визнання недійсним наказів Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, рішення сільської ради, скасування державної реєстрації земельної ділянки,

за участі представників сторін:

від прокуратури Романюк Д.В., прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури,

від відповідача 1 - не з`явився,

від відповідача 2 - не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та до Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області, у якій просить:

- визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 3819-СГ від 17.12.2019 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок, яким затверджено технічну документації з землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані за межами населеного пункту на території Квасівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, а саме: земельної ділянки за кадастровим номером 2120485400:02:000:0129 площею 14,3652 га;

- визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 36-ОТГ від 10.12.2020 Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині передачі Великоберезькій сільській раді Берегівського району Закарпатської області у комунальну власність земельної ділянки за кадастровим номером №2120485400:02:000:0129 площею 14,3652 га;

- визнати недійсним рішення Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області № 87 від 29.01.2021 Про прийняття земельних ділянок з державної в комунальну власність Великоберезької сільської ради в частині прийняття в комунальну власність Великоберезької сільської ради з державної власності земельної ділянки за кадастровим номером 2120485400:02:000:0129 площею 14,3652 га, яка розташована за межами населених пунктів Великоберезької сільської ради (ОТГ), згідно акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність;

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером №2120485400:02:000:0129 площею 14,3652 га;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку за кадастровим номером №2120485400:02:000:0129 площею 14,3652 га за Великоберезькою сільською радою;

- стягнути з відповідачів на користь Закарпатської обласної прокуратури судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання позовної заяви в сумі 15140 грн.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 23.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи №907/653/24 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 14.08.2024 на 09 год 30 хв.

08.08.2024 через систему Електронний суд від Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву від 07.08.2024 (зареєстрований за вхідним № 02.3.1-02/6152/24).

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.08.2024 відкладено підготовче засідання на 04.09.2024 на 10 год 15 хв, враховуючи подане прокурором клопотання про відкладення засідання з метою подачі в суд відповіді на відзив відповідача 1 та враховуючи першу неявку представника відповідача 2 в підготовче засідання, незважаючи на його належне повідомлення про час і місце такого засідання.

21.08.2024 від Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області надійшла відповідь на відзив Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області від 13.08.2024 №07.50-101-294-24/4172вих-24 (зареєстрована за вхідним № 02.3.1-02/6521/24).

До початку підготовчого засідання 04.09.2024 від керівника Берегівської окружної прокуратури на електронну адресу суду надійшло клопотання від 03.09.2024 за № 07.50-101-294-24/4515 вих 24 (зареєстроване за вх. № 02.3.1-02/6809/24) про відкладення підготовчого засідання на іншу дату для надання можливості отримання прокуратурі відповіді на запити, оскільки витребувані документи та інформація можуть бути використані як доказ у справі, та для надання можливості окружній прокуратурі подання додаткових пояснень та доказів, що можуть підтвердити обставини, які є предметом позовної заяви.

У підготовчому засіданні 04.09.2024 суд згідно ухвали, постановленої, не виходячи до нарадчої кімнати та занесеної до протоколу судового засідання, задовольнив подане клопотання прокурора про відкладення підготовчого засідання та відклав підготовче засідання на 19.09.2024 на 09 год. 30 хв. Про призначене на 19.09.2024 підготовче засідання суд ухвалою від 04.09.2024 відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України повідомив учасників справи.

19.09.2024 на адресу суду надійшли додаткові пояснення Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області від 18.09.2024 за № 07.50-101-294-24/4762 вих- 24 (зареєстровані за вх.№02.3.1-02/7278/24), згідно яких, прокурор просить суд приєднати до матеріалів справи додаткові пояснення з додатками (письмовими доказами) у справі і врахувати їх при прийнятті рішення.

19.09.2024 на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області від 18.09.2024 за № 07.50-101-294-24/4761 вих- 24, згідно з якою прокурор вважає за необхідне уточнити позовні вимоги шляхом викладення пункту 5 прохальної частини позовної заяви в такій редакції: скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку за кадастровим номером № 2120485400:02:000:0129 площею 14,3652 га за Великоберезькою сільською радою з припиненням права власності Великоберезької сільської ради на земельну ділянку.

Згідно ухвали суду від 19.09.2024 задоволено клопотання прокурора про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання. Продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 26 вересня 2024 року на 12 годину.

Через оголошення 26.09.2024 у період з 10:01 год. до 12:12 год. у місті Ужгороді сигналу "повітряна тривога" та неявку в судове засідання учасників справи, призначене на 12 годину 26.09.2024 підготовче засідання не відбулося. У зв`язку з наведеним згідно ухвали суду від 26.09.2024 наступне підготовче засідання призначене на 10.10.2024 на 10 год. 45 хв.

Ухвали суду від 23.07.2024, 14.08.2024, 04.09.2024, 19.09.2024 та від 26.09.2024 в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи згідно з частиною п`ятою статті 6 ГПК України були доставлені до Електронного кабінету прокурора і відповідачів.

Отже, сторони про дату, час та місце підготовчого судового засідання, призначеного на 10 годину 45 хвилин 10.10.2024, належним чином повідомлені.

У підготовче засідання 10.10.2024 відповідачі 1 та 2 участь уповноважених представників не забезпечили, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлені належним чином у встановленому законом порядку. З цього приводу суд згідно ухвали, постановленої, не виходячи до нарадчої кімнати та занесеної до протоколу судового засідання, постановив продовжити підготовче засідання за відсутності представників відповідачів, які належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання.

У підготовчому засідання 10.10.2024, проведеному за участі прокурора, судом розглянуто подану прокурором заяву про уточнення позовних вимог Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області від 18.09.2024 за № 07.50-101-294-24/4761 вих- 24.

Заслухавши думку прокурора, яка підтримала заяву про уточнення позовних вимог, врахувавши відсутність заперечень зі сторони відповідачів проти цієї заяви, яка 18.09.2024 направлена на адресу відповідачів (про що до заяви прокурором долучені описи вкладення та поштові накладні від 18.09.2024 про направлення заяви цінними листами з описом вкладення), розглядаючи заяву прокурора про уточнення позовних вимог, суд враховує наступне.

Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Згідно з частиною другою статті 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На відміну від викладеного, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З цього приводу в пункті 95 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц зазначено, що від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої позиції.

Водночас не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК України.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції"). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії").

Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (постанова Верховного Суду від 23.10.2023 у справі №910/9714/22).

Поряд з цим, суд враховує, що у силу приписів статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Законодавцем як одну із засад (принципів) господарського судочинства визначено змагальність сторін (пункт 4 частини 3 статті 2 ГПК України), що зумовлює обов`язок суду, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Отже, суд зобов`язаний забезпечити дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав та виконання покладених на них процесуальних обов`язків, оскільки протилежне матиме наслідком порушення гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Враховуючи такі положення пункту 3 частини другої статті 182 ГПК України, суд не вбачає підстав розцінювати заяву Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області від 18.09.2024 за № 07.50-101-294-24/4761 вих- 24 про уточнення позовних вимог, як такою, що призводить до зміни предмету чи підстав позову прокурора, подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, оскільки, зазначивши у заяві про припиненням права власності Великоберезької сільської ради на земельну ділянку, прокурор у цьому випадку уточнив позовні вимоги в частині скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації речових прав на земельну ділянку за кадастровим номером №2120485400:02:000:0129. Суд при оцінці такої заяви враховує, що скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації речових прав на земельну ділянку призводить до припинення права власності на земельну ділянку її власника. А тому такі вимоги прокурора, пов`язані з припиненням права власності у вигляді скасування відомостей про власника у реєстрі речових прав, становлять одну позовну вимогу, що не свідчить про зміну підстав чи предмету позову, подання іншого позову, так як не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Таким чином, з урахуванням прийняття судом заяви прокурора про уточнення позовних вимог, з метою забезпечення права кожного із учасників справи на належний судовий захист та вчинення усіх дій, необхідних для повного, всебічного й об`єктивного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про неможливість в даному підготовчому засіданні здійснити розгляд справи, у зв`язку з чим згідно з приписами статті 183 ГПК України судове засідання підлягає відкладенню.

Водночас, оскільки підготовче провадження, не може бути завершене з об`єктивних причин у строк, передбачений частиною третьою статті 177 ГПК України, з урахуванням продовженого строку згідно ухвали від 19.09.2024, враховуючи відкладення підготовчого засідання з наведених в ухвалі підстав, з метою з`ясування всіх обставин справи та забезпечення принципів змагальності і рівності перед судом і законом, з метою забезпечення реалізації сторонами прав та обов`язків сторони в господарському процесі, що є складовою права на справедливий суд, суд вважає за доцільне відкласти підготовче засідання поза межами процесуального строку, визначеного частиною третьою статті 177 ГПК України з врахуванням таких положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практики Європейського Суду з прав людини.

Так, згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Папазова та інші проти України» від 15.03.2012 Суд зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

У рішенні "Вергельський проти України" Європейський Суд з прав людини вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.

Керуючись ст. 2, 6, 7, 13, 183, 202, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Берегівської окружної прокуратури від 18.09.2024 № 07.50-101-294-24/4761 вих- 24 про уточнення позовних вимог прийняти до розгляду та здійснювати в подальшому розгляд справи з урахуванням поданої заяви.

2. Відкласти підготовче засідання на 31 жовтня 2024 р. на 12:00 годину та повідомити учасників справи, що воно відбудеться у приміщенні Господарського суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, буд. 2А, зал судових засідань №4.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя С.В. Сисин