Рішення

від 11.10.2024 по справі 908/2071/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/142/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2024 Справа № 908/2071/24

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Завод великопанельного домобудування», м. Запоріжжя

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя

про стягнення суми 592943,77 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» про стягнення з відповідача: Приватного акціонерного товариства «Завод великопанельного домобудування» суми 592943,77 грн, яка складається з: суми 564605,44 грн заборгованості за фактично спожиту/використану електричну енергію за січень-березень 2024 року, суми 8845,21 грн 3% річних та суми 19493,12 грн інфляційних втрат.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 30.07.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2071/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою господарського суду від 05.08.2024 вищевказану позовну заяву на підставі ч.1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 13.08.2024, після усунення позивачем відповідних недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2071/24 (номер провадження 9/142/24). Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго». Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати фактично спожитої/використаної електричної енергії за січень-березень 2024 року в рамках договору про постачання електричної енергії споживачу 01.01.2024, внаслідок чого виникла заборгованість. У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача також 3% річних за загальний період прострочення з 17.02.2024 по 29.07.2024 та інфляційні втрати за загальний період прострочення з березня 2024 по червень 2024 (включно).

26.08.2024 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, за змістом яких третя особа - ПАТ «Запоріжжяобленерго» як оператор системи розподілу зазначила (підтвердила), що фактично спожитий відповідачем обсяг електричної енергії за період з січня 2024 по березень 2024 становить 101433 кВт/год.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Про відкриття провадження у справі та її розгляд відповідач повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

З положень ч. 4 ст. 89 ЦК України слідує, що до єдиного державного реєстру, зокрема, вносяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до відомостей (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод великопанельного домобудування», код ЄДРПОУ 13639382, є: 69032, м. Запоріжжя, Північне шосе, буд. 27-А.

Ухвала суду від 13.08.2024 про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу на зареєстровану адресу місцезнаходження. Разом з тим, ухвала суду від 13.08.2024 про відкриття провадження у справі 02.09.2024 була повернута підприємством поштового зв`язку до господарського суду без вручення адресату з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Суд зазначає, що відповідач у даній справі є юридичною особою, на яку відповідно до положень статті 4, частини 1, пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо свого місцезнаходження та які відповідно до положень статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок» та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.02.2022 по справі № 916/939/15-г).

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).

Зі змісту ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії споживачам здійснюється на підставі договору постачання електричної енергії споживачу, що укладається між електропостачальником та споживачем.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії», універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії. Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ).

У п. 1.2.1 ПРРЕЕ встановлено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Згідно з пп.1.2.15. п.1.2. ПРРЕЕ укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

За умовами п. 3.1.1 ПРРЕЕ, постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії». Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» визначаються у встановленому законодавством порядку.

Пунктами 3.1.7, 3.1.8, 3.1.9 ПРРЕЕ визначено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (позивач у справі) є суб`єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» та починаючи з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.

Відповідно до п. 8 Постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (в редакції станом на 01.01.2019) «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Текст публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг було розміщено на офіційному сайті ТОВ «Запоріжжяелектропостачання».

Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як зазначив позивач і підтверджується матеріалами справи, 03.01.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (Постачальник, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством «Завод великопанельного домобудування» (Споживач, відповідач у справі) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 422 (далі - Договір), шляхом підписання Заяви-приєднання.

Відповідачем належних і допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, які спростовують факт укладення з позивачем з 03.01.2024 Договору про постачання електричної енергії споживачу суду не надано.

Відповідно до п. 1.1 Договору, цей Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору, обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

За умовами п. п. 5.1. 5.2 Договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

Відповідно до п. п. 5.5, 5.6 Договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Згідно з п. 5.7 Договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені у рахунку, але не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем самостійно.

Пунктом 6.2 Договору визначено, що споживач зобов`язується, зокрема: забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору; протягом 5 робочих днів до дати постачання електричної енергії новим електропостачальником, але не пізніше дати, зазначеної у цьому Договорі, розрахуватися з постачальником за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п. 7.1 Договору, постачальник має право, в тому числі, отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію.

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

У Додатку № 2 до Договору викладена Комерційна пропозиція «Фактична плюс» про постачання електричної енергії споживачу ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (далі - Комерційна пропозиція).

Згідно з п. 4 Додатку 2 до Договору «Спосіб оплати», оплата здійснюється на рахунок постачальника із спеціальним режимом використання, зазначений у договорі, або розрахункових документах. Акт приймання-передавання товарної продукції оформлюється постачальником та надаються споживачу засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти споживача, вказаної останнім у заяві-приєднання. За необхідності споживач самостійно отримує акт приймання-передавання в центрі обслуговування споживачів. У випадку не повернення споживачем акту прийняття-передавання протягом десяти днів з дня його направлення постачальником або з дня отримання в центрі обслуговування споживачів акту прийняття-передавання вважається підписаним та узгодженим сторонами, якщо в цей же строк споживачем не буде надано постачальнику обґрунтованих заперечень.

У пункті 7 Додатку 2 до Договору зокрема зазначено, що оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше ніж протягом 5 робочих днів від дати його отримання споживачем.

При цьому, відповідно до п. 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 із змінами та доповненнями, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку (п. 4.13 ПРРЕЕ).

З матеріалів справи вбачається, що в період січень березень 2024 року відповідачем фактично спожито електричної енергії в обсязі 101433 кВт/год на загальну суму 684605,38 грн.

Факт споживання відповідачем вказаного обсягу електричної енергії на загальну суму 684605,38 грн підтверджується повідомленням-листом за вих. № 007-66/2265 від 28.05.2024 адміністратора комерційного обліку, функції якого у Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго» про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодом точки комерційного обліку.

Також ПАТ «Запоріжжжяобленерго» до письмових пояснень (заява від 23.08.2024), які надійшли до суду 26.08.2024, додано копії підписаних з ПрАТ «Завод великопанельного домобудування» Акти про спожиту електричну енергію за розрахунковий період ОСР за період січень-березень 2024 року.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії Актів прийняття-передавання товарної продукції за договором та рахунків на оплату спожитої електричної енергії в період січень березень 2024 року на загальну суму 684605,38 грн із зазначенням кінцевого строку їх оплати та докази направлення актів прийняття-передавання товарної продукції за спірний період на електронну адресу споживача, яка зазначена останнім у заяві-приєднання.

Однак, як зазначив позивач, відповідач зобов`язання з оплати отриманої електричної енергії виконав не в повному обсязі, сплативши лише вартість спожитої електричної енергії у загальному розмірі 120000,00 грн, що підтверджується відповідними копіями платіжних доручень. Листом вих. №3105/1 від 31.05.2024 споживач просив суму 0,06 грн, зі сплаченої 23.05.2024 загальної суми 40000,00 грн, зарахувати на погашення боргу по іншому особовому рахунку.

З урахуванням наведеного заборгованість за вказаний період склала у розмірі 564605,44 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 04.06.2024 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога №2405 від 04.05.2024 про необхідність погашення заборгованості, що виникла за період: січень-березень 2024, протягом семи днів від дня отримання цієї вимоги, за наведеними в ній реквізитами.

Оскільки вимога позивача була залишена відповідачем без реагування, а заборгованість в добровільному порядку не погашена, позивач звернувся з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/2071/24.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п. п.1, 7 ст. 193 ГК України.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено судом вище, позивачем поставлено відповідачу електричну енергію у період: січень-березень 2024 року в обсязі 101433 кВт/год., на суму 684605,38 грн. Також суду надані докази часткової оплати відповідачем вартості спожитої електричної енергії за спірний період на суму 119999,94 грн.

Таким чином сума заборгованості за спірний період складає 564605,44 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати отриманої електричної енергії не надав та доводів позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 564605,44 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, позивачем також нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8845,21 грн за загальний період прострочення з 17.02.2024 по 29.07.2024 та інфляційні втрати у розмірі 19493,12 грн за загальний період прострочення з березня 2024 по червень 2024 включно.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов`язань, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат є обґрунтованими.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що розрахунок здійснено правильно, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних, суд зазначає про допущення помилок в розрахунку в частині здійснення нарахування у розмірі 4 та 5 % річних за поставлену електричну енергію у січні 2024, замість належних 3% річних. Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що сума 3% річних за вказаний позивачем загальний період прострочення (з 17.02.2024 по 29.07.2024 включно) складає 8036,19 грн. Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 8036,19 грн 3% річних. В решті вимог про стягнення 3% річних судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю.

На підставі усього вищевикладеного, в цілому заявлені позовні вимоги задовольняються судом частково.

У позовній заяві позивачем викладено клопотання про зобов`язання органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду проводити нарахування 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання на суму основного боргу у розмірі 564605,44 грн, починаючи з 30.07.2024 до повної її сплати.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

На підставі вказаної норми Господарського процесуального кодексу України, суд задовольняє клопотання позивача та зазначає про нарахування 3% річних на суму основного боргу до моменту виконання відповідачем рішення в цій частині з урахуванням приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, за наступною формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума відсотків річних, де: СОБ - сума основного боргу, який стягнуто рішенням суду у даній справі, існуючого на час здійснення розрахунку; 3 - розмір відсотків річних; КДП - кількість днів прострочення; КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються відсотки.

При цьому, суд визнав за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу за спожиту електричну енергію, 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, за визначеною вище формулою.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, а саме - витрат зі сплати судового збору, суд враховує наступне.

Відповідно до п.2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи ціну позову та те, що позовна заява ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» надійшла до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», за подання цієї позовної заяви позивач із застосуванням коефіцієнту пониження ставки судового збору мав сплатити судовий збір у розмірі 7115,33 грн.

При зверненні до суду з даним позовом позивач за платіжною інструкцією №14660 від 14.06.2023 сплатив судовий збір в розмірі 11062,74 грн.

Таким чином при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 3947,41 грн.

За змістом п. 1 ч. 1, ч. 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

На підставі викладеного, судовий збір у розмірі 3947,41 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України. Повернення зазначеної суми судового збору буде здійснено ухвалою суду за відповідним клопотанням позивача.

Враховуючи викладене вище та відповідно до положень статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 7105,62 грн витрат зі сплати судового збору - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод великопанельного домобудування», код ЄДРПОУ 13639382 (69032, м. Запоріжжя, Північне шосе, буд. 27-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», код ЄДРПОУ 42093239 (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35) суму 564605 (п`ятсот шістдесят чотири тисячі шістсот п`ять) грн 44 коп. основного боргу, суму 8036 (вісім тисяч тридцять шість) грн 19 коп. 3% річних та суму 19493 (дев`ятнадцять тисяч чотириста дев`яносто три) грн 12 коп. інфляційних втрат.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, здійснювати нарахування 3% річних на суму 564605,44 грн основного боргу починаючи з 30.07.2024 до моменту виконання судового рішення в цій частині. Розрахунок 3% річних здійснювати за формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума відсотків річних, де: СОБ - сума основного боргу, який стягнуто рішенням суду у даній справі №908/2071/24, існуючого на час здійснення розрахунку; 3 - розмір відсотків річних; КДП - кількість днів прострочення; КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються відсотки.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод великопанельного домобудування», код ЄДРПОУ 13639382 (69032, м. Запоріжжя, Північне шосе, буд. 27-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», код ЄДРПОУ 42093239 (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35) суму 7105 (сім тисяч сто п`ять) грн 62 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 11.10.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва