Рішення

від 07.10.2024 по справі 908/1629/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/111/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2024 справа № 908/1629/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/1629/24

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут (вул. Володимира Грищенка, буд. 26-А, м. Запоріжжя, 69035)

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 15648,87 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 15648,87 грн. заборгованості, з яких: 7721,57 грн. основного боргу за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР697-27-21 від 18.12.2020, 2809,23 грн. пені, 637,62 грн. 3% річних та 4480,45 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором постачання природного газу № 41АР697-27-21 від 18.12.2020 щодо сплати вартості поставленого у період березень 2021 року, грудень 2021 року, січень-березень 2022 року, вересень 2022 року, червень 2023 року природного газу у визначений договором строк, що є підставою для стягнення заборгованості у судовому порядку з урахуванням нарахованих за прострочення зобов`язання пені та компенсаційних сум. Позивач в підтвердження заявлених позовних вимог зазначив, що згідно даних Інформаційної платформи за період березень 2021 року, грудень 2021 року, січень-березень 2022 року, вересень 2022 року, червень 2023 року ФОП ОСОБА_1 ЕІС код 56ХО0005TFVО00О спожито 577,49 м. куб. природного газу, вартість якого становить 24039,81 грн. Відповідно до вимог п. 2.5.2 Договору позивач направляв на адресу відповідача по два примірники актів за спірний період, але в порушення вимог договору данні акти ним не повернуті, мотивованої відмови від підписання актів споживач постачальнику не надав. Відповідач за поставлений природний газ оплату здійснював несвоєчасно та сплатив лише 16318,24 грн., чим порушив умови господарського зобов`язання. Посилаючись на приписи ст.ст. 525, 526, 610, 693 ЦК України ст. 193 ГК України, позивач просив позов задовольнити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2024 справу № 908/1629/24 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 11.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1629/24, присвоєно справі номер провадження 18/111/24, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі №908/1629/24; запропоновано відповідачу надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 03.07.2024, відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України; запропоновано позивачу у строк протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.

Згідно довідки про доставку електронного листа ухвалу суду від 11.06.2024 про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету позивача 11.06.2024.

Оскільки у відповідача електронний кабінет відсутній, повідомлення його про відкриття провадження у справі здійснено шляхом направлення ухвали суду на його поштову адресу.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали суду про відкриття провадження у справі від 11.06.2024 отримано особисто відповідачем 19.06.2024.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов ні у встановлений в ухвалі суду від 11.06.2024 у справі № 908/1629/24 процесуальний строк для подачі відзиву, ні пізніше, будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача також не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи № 908/1629/24 дозволяють здійснити її розгляд по суті.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя з початку військової агресії РФ по теперішній час, що загрожувало життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, а також знаходження судді Левкут В.В. у щорічній відпустці з 29.08.2024 по 04.10.2024, рішення прийнято без його проголошення 07.10.2024.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затвердженої Постановою НКРЕКП від 28.05.2015 № 1652.

Відповідно до вимог Закону України Про ринок природного газу № 329-VIII від 09.04.2015 щодо розмежування функцій з постачання та розподілу газу, а також згідно з постановою НКРЕКП (Регулятора) від 28.05.2015 № 1640 з 01 липня 2015 року анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, видану ПАТ Запоріжгаз та постановою НКРЕКП від 28 травня 2015 року № 1652 ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території міста Запоріжжя та Запорізької області (крім міста Мелітополь, Мелітопольського, Веселівського, Приазовського районів та села Темирівка Гуляйпільського району) видано товариству з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут (ТОВ Запоріжгаз Збут).

Відповідно до Законів України Про ліцензування видів господарської діяльності, Про ринок природного газу та Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 27.04.2017 прийняла Постанову № 613 про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України: товариству з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут (ідентифікаційний код юридичної особи 39587271).

З 01.07.2015 ліцензовану діяльність з постачання газу (відносини купівлі-продажу) проводить ТОВ Запоріжгаз Збут (як постачальник газу), а ліцензовану діяльність з розподілу газу (транспортування, встановлення вузлів обліку газу, облік газу тощо) проводить АТ Запоріжгаз (як Оператор ГРС).

На виконання Закону України № 329-VIII від 09.04.2015 НКРЕКП своєю постановою від 30.09.2015 №2494 затвердила Кодекс газорозподільних систем, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824 (надалі Кодекс ГРС).

Кодекс газорозподільних систем регулює взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення: 2) комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу.

Порядок комерційного обліку природного газу по об`єкту споживача визначений в розділах ІХ-ХІ цього Кодексу (абз.6 п.2 гл. 3 розділу VI Кодексу ГРС).

Відповідно до п. 6 гл. 3 розділу ІХ Кодексу ГРС визначені Оператором ГРМ в акті приймання - передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.

Згідно із абз.2 п. 6 гл. 3 розділу ІХ Кодексу ГРС Споживач зобов`язується поінформувати постачальника про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період відповідно до вимог Правил постачання природного газу.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) своєю постановою від 30.09.2015 № 2496 затвердила Правила постачання природного газу, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827 (надалі - Правила).

Правила регулюють відносини, що виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи.

Товариством з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут (Постачальником, позивачем у справі) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживачем, відповідачем у справі) 18.12.2020 укладений договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР697-27-21 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати Споживачу у власність природний газ (далі газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

За визначенням п. 2.5.1 Договору, постачання природного газу для потреб непобутових споживачів за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

Пунктом 2.5.2 Договору передбачено, що на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Відповідно до п. 2.5.3 Договору Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

Згідно із п. 2.5.4 Договору у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС. У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або не надання обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2 календарних днів з дня отримання, такий акт вважаться підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Постачальника.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що ціна одного кубічного метру природного газу без урахування податку на додану вартість становить 8,113424 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становіть 0,15057600 грн.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором (п. 3.4 Договору).

Загальна сума договору складається з місячних сум вартості газу поставленого споживачем за даним Договором (п. 3.6 Договору).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць.

Згідно із п. 4.2. Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів оплата газу за договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% (сто відсотків) здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення (п. 4.7 Договору).

Відповідно до п. 9.1 Договору цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, я якої Споживач включеній до Реєстру споживачів ТОВ ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір вважається продовженим (пролонгованим) на наступній календарній рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії. Кількість пролонгацій не обмежена. При цьому стороні укладають додаткову угоду до цього договору, в ній визнають плановий обсяг постачання природного газу (п. 9.15 Договору).

На виконання договору протягом березня 2021 року, грудня 2021 року, січня-березня 2022 року, вересня 2022 року, червеня 2023 року позивач поставив відповідачу природний газ в обсязі 577,49 куб. метрів на загальну суму 24039,81 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

- № 33П81002671 від 31.03.2021 на суму 1481,04 грн. з ПДВ,

- № 33П81010750 від 31.12.2021 на суму 2841,37 грн. з ПДВ,

- № 33П82000305 від 31.01.2022 на суму 11318,24 грн. з ПДВ,

- № 33П82001278 від 28.02.2022 на суму 5240,82 грн. з ПДВ,

- № 33П82001928 від 31.03.2022 на суму 3047,23 грн. з ПДВ,

- № 33П82003022 від 30.09.2022 на суму 44,65 грн. з ПДВ,

- № 33П83000049 від 30.06.2023 на суму 11318,24 грн. з ПДВ.

Позивач листом за № 697-Сл-225-0524 від 15.05.2024 направив на адресу відповідача акт звіряння взаємних розрахунків та акти приймання-передачі природного газу за спірний період, що підтверджується фіскальнім чеком від 16.05.2024, описом вкладення до цінного листи від 16.05.2024 та поштовою експрес накладною № 6900210951280.

Відповідач направлені позивачем акти приймання-передачі природного газу не підписав, заперечень щодо них не надав, тому вони вважаються погодженими відповідачем відповідно до п. 2.5.4 Договору.

Оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та в не повному обсязі, чим порушив умови Договору.

Згідно платіжних інструкцій від 20.09.2022 та від 27.08.2023 відповідачем перераховано позивачу оплату за природний газ в сумі 11318,24 грн. та в сумі 5000,00 грн., відповідно.

У відповідності до п. 4.7 Договору позивач зарахував здійснені оплати в рахунок заборгованості.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості природного газу у повному обсязі та у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ст. 714 ЦК України).

Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем у період у період березень 2021 року, грудень 2021 року, січень-березень 2022 року, вересень 2022 року, червень 2023 року поставлено відповідачу природний газ в обсязі 577,49 куб. м. на загальну суму 24039,81 грн., вартість якого відповідачем сплачено частково на суму 16318,24 грн. Заборгованість за поставлений газ становить 7721,57 грн.

Також, інформацією з інформаційної платформи ТОВ Оператор ГТС, підтверджується: за березень 2021 року, грудень 2021 року, січень-березень 2022 року, вересень 2022 року, червень 2023 року ФОП ОСОБА_1 ЕІС код 56ХО0005TFVО00О спожито 577,49 куб. м. природного газу.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Наданими до матеріалів справи доказами підтверджується, що відповідач здійснював оплату за природний газ невчасно та не в повному обсязі.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов`язанням термін вартості природного газу є доведеним.

З огляду на викладені обставини, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості 7721,57 грн. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

За порушення грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу 2809,23 грн. пені, 637,62 грн. 3% річних та 4480,45 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань (далі Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, визначальним для строку нарахування штрафних санкцій є наявність в умовах договору, визначеного за домовленістю сторін правочину, іншого порядку, ніж той, що законодавець передбачив у вказаній нормі.

Позивачем вимога про стягнення пені заявлена за на підставі п. 6.2.1 Договору, яким встановлено розмір пені у разі порушення Споживачем строків оплати - подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Оскільки положення договору в даному випадку не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ч. 6 ст. 232 ГК України (посилання в договорі на стягнення пені за кожний день прострочення не є визначенням періоду часу), то нарахування штрафних санкцій припиняється зі спливом шестимісячного строку.

Позивачем надано розрахунок пені за загальний період прострочення з 11.01.2022 по 11.09.2022. Період нарахування пені за кожним актом позивач зазначає з наступного дня після спливу встановленого п. 4.2 Договору 10 денного терміну.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, суд визнав його правильним, до стягнення підлягає 2809,23 грн. пені, як і визначено позивачем.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 11.01.20022 по 27.05.2024, за кожним окремо актом, суд визнав розрахунок правильним. Вимога про стягнення 3% річних задовольняється у визначеній позивачем сумі 637,62 грн.

При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення втрат від інфляції суд виходив з наступного:

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України Про індексацію грошових доходів населення у наступному місяці.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала наступні роз`яснення:

- сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця;

- якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці;

- методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

1) час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

2) час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем загальний період січень 2021 року - квітень 2024 року, виходячи із сум простроченого зобов`язання у спірному періоді, суд встановив, що до стягнення підлягає 4480,45 грн., як і визначено позивачем.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доказів, які могли б свідчити про виконання ним зобов`язання по оплаті природного газу в повному обсязі та у визначений договором строк, або звільнення його від такого обов`язку, не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-250 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут (вул. Володимира Грищенка, буд. 26-А, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код 39587271) 7721,57 грн. (сім тисяч сімсот двадцять одну грн. 57 коп.) основного боргу, 2809,23 грн. (дві тисячі вісімсот дев`ять грн. 23 коп.) пені, 637,62 грн. (шістсот тридцять сім грн. 62 коп.) 3% річних, 4480,45 грн. (чотири тисячі чотириста вісімдесят грн. 45 коп.) інфляційних втрат та 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 11.10.2024.

Суддя В.В. Левкут