Рішення

від 09.10.2024 по справі 910/8569/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.10.2024Справа № 910/8569/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" (04073, місто Київ, ВУЛИЦЯ СЕМЕНА СКЛЯРЕНКА, будинок 17)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РеалВіжнГруп" (01133, місто Київ, б.Лесі Українки, будинок 14, квартира 5)

про стягнення 42 020,00 грн.

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РеалВіжнГруп" (далі-відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 42 020,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" залишено без руху.

23.07.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін), встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, позивачу для подачі відповіді на відзив.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.08.2024 була надіслана до електронного кабінету позивача у порядку, визначеному законом, та направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету позивача та поверненням на адресу суду поштового конверту, за закінченням встановленого терміну зберігання, надісланого на адресу відповідача.

При цьому, суд зазначає, що ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .

За приписами ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Водночас, ухвала суду від 08.08.2024 повернута підприємством зв`язку на адресу суду із відмітками про закінчення терміну зберігання.

Відповідно до п.п. 91, 117, 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

При цьому, відповідно до п. 99-1 вказаних Правил рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Таким чином, факт не звернення відповідача для отримання листів до підприємства зв`язку протягом місяця та повернення останніх на адресу суду за закінченням терміну зберігання, застосовуючи принцип аналогії закону, свідчить про те, що Відповідач відсутній за вказаною адресою, тому Суд вважає судові рішення врученими в порядку ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, Суд зазначає, що жодної іншої адреси або адреси електронної пошти відповідача суду не повідомлено.

Станом на день винесення рішення відзив від відповідача не надійшов.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" (далі-генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РеалВіжнГруп" (далі-субпідрядник) укладено договір підряду №02/10/2023, за умовами якого субпідрядник зобов`язується за завданням Генпідрядника виконати за рахунок власних або залучених сил, засобів техніки і устаткування, та здати Генпідряднику в установлений даним Договором строк комплекс робіт по опорядження стін конференц-залів на об`єкті у відповідності до проектної документації, ДСТУ-Н Б А.3.1-232013 «Проведення робіт з улаштування ізоляційних, оздоблювальних, захисних покриттів стін, підлог і покрівель», ДСТУ-Н Б В.2.6-212:2016 «Настанова з виконання робіт із застосуванням сухих будівельних сумішей», ДБН А. 3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека в будівництві» та інших діючих нормативних актів.

Загальна вартість Робіт по Договору, визначена на підставі розрахунку договірної ціни (Додаток №1 до Договору), та становить - 420 423,67 грн., у тому числі податок на додану вартість (ПДВ): 70 070.61 грн. Ціна Договору є твердою (п. 5.1.-5.2 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору, субпідрядник зобов`язується виконати всі роботи за цим Договором в строк до 02.12.2023 р., при цьому протягом одного місяця субпідрядник зобов`язується виконувати не менше однієї третини всього обсягу робіт за цим Договором.

Для розгортання робіт генпідрядник сплачує субпідряднику аванс в розмірі 10 % Від сум Договору до початку робіт. Оплата фактично виконаних робіт, на підставі підписаного генпідрядником акту прийняття виконаних робіт здійснюється генпідрядником двічі на місяць у строк 10 (десять) робочих дній моменту прийняття Генпідрядником виконаних Робіт згідно з п. 16 цього Договору. Остаточне перерахування коштів здійснюється після належного виконання повного обсягу робіт на умовах: визначених цим Договором, у строк 10 (десять) робочих днів з моменту підписання фінального акту виконаних робіт по Договору в цілому, включаючи усунення виявлених під час приймання робіт недоліків. а також передачі виконавчої документації в повному обсязі (п.7.1 -7.3 Договору).

Сторони несуть майнову відповідальність за виконання своїх договірних зобов`язань, а також зобов`язань уповноважених представників, послугами якими вони користуються для виконання цього договору. Винна сторона зобов`язана компенсувати збитки стороні, що постраждала, відповідно до умов цього Договору (п.20.5 Договору).

Сторонами п. 22.1 даного правочину погоджено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 22.2-22.3, договір може бути достроково розірвано за згодою обох сторін або в односторонньому порядку однією із сторін у випадках, встановлених законом і цим Договором. Генпідрядник має право розірвати даний Договір у випадках: прострочення з вини субпідрядника виконання робіт, якщо стає очевидним, що робота не буде закінчена у встановлений Договором строк.

Субпідрядник має право розірвати даний Договір при затримці генпідрядником перерахування платежів (повністю/або частково) відповідно до цього Договору більш ніж на 10 (десять) робочих днів, та іншого істотного порушення генпідрядником умов Договору. Сторона, що здійснює дострокове розірвання Договору, зобов`язана негайно письмово повідомити про це другу Сторону (22.4-22.5 Договору).

Згідно до п. 22.6 Договору, впродовж 3 (трьох) робочих днів з дати здійснення повідомлення про дострокове розірвання Договору, субпідрядник надає генпідряднику згідно з умовами розд. 16 цього Договору, акти приймання-передачі робіт, фактично виконаних, але ще не оплачених на момент розірвання Договору, та розрахунок вартості матеріалів, що належать субпідрядникові та не можуть бути використані ним на інших об`єктах будівництва.

Специфікацією (Додаток №1 до Договору) сторонами погоджено асортимент, кількість та загальну вартість товару, яка становить 420 423,67 грн. Аванс - 10 % від загальної суми, термін виконання робіт до 2 місяців.

На виконання умов договору, позивач перерахував субпідряднику 42 020,00 грн, що підтверджується випискою АТ «Ощадбанк» із особистого рахунку ТОВ "Міськбудінвест".

25.04.2024 позивач скерував на адресу відповідача заяву №52 про відмову від Договору підряду №02/10/2023. На підтвердження підправлення позивач долучив опис вкладення, рекомендоване повідомлення №0311332341044 та поштову накладену.

З матеріалів справи вбачається, що 02.05.2024 субпідрядник отримав заяву №52 від 25.04.2024.

Надалі, позивач звертався до відповідача із вимогами №71 від 16.05.2024 та №76 від 27.05.2024 про повернення коштів. Вказані листи повернулись відправнику, у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Також, відповідач не повернув кошти в розмірі 42 020,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору підряду не виконав роботи, у зв`язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 42 020,00 грн.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заборгованість за Договором підряду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

На виконання умов договору, позивач перерахував субпідряднику 42 020,00 грн, що підтверджується випискою АТ «Ощадбанк» із особистого рахунку ТОВ "Міськбудінвест".

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Для розгортання робіт генпідрядник сплачує субпідряднику аванс в розмірі 10 % Від сум Договору до початку робіт. Оплата фактично виконаних робіт, на підставі підписаного генпідрядником акту прийняття виконаних робіт здійснюється генпідрядником двічі на місяць у строк 10 (десять) робочих дній моменту прийняття Генпідрядником виконаних Робіт згідно з п. 16 цього Договору. Остаточне перерахування коштів здійснюється після належного виконання повного обсягу робіт на умовах: визначених цим Договором, у строк 10 (десять) робочих днів з моменту підписання фінального акту виконаних робіт по Договору в цілому, включаючи усунення виявлених під час приймання робіт недоліків. а також передачі виконавчої документації в повному обсязі (п.7.1 -7.3 Договору).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання відповідачем робіт за договором.

Статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до п. 22.2-22.3, договір може бути достроково розірвано за згодою обох сторін або в односторонньому порядку однією із сторін у випадках, встановлених законом і цим Договором. Генпідрядник має право розірвати даний Договір у випадках: прострочення з вини субпідрядника виконання робіт, якщо стає очевидним, що робота не буде закінчена у встановлений Договором строк.

Субпідрядник має право розірвати даний Договір при затримці генпідрядником перерахування платежів (повністю/або частково) відповідно до цього Договору більш ніж на 10 (десять) робочих днів, та іншого істотного порушення генпідрядником умов Договору. Сторона, що здійснює дострокове розірвання Договору, зобов`язана негайно письмово повідомити про це другу Сторону (22.4-22.5 Договору).

25.04.2024 позивач скерував на адресу відповідача заяву № 52 про відмову від Договору підряду №02/10/2023. На підтвердження підправлення позивач долучив опис вкладення, рекомендоване повідомлення№ 0311332341044 та поштову накладену.

З матеріалів справи вбачається, що 02.05.2024 субпідрядник отримав заяву № 52 від 25.04.2024.

Надалі, позивач звертався до відповідача із вимогами № 71 від 16.05.2024 та №76 від 27.05.2024 про повернення коштів. Вказані листи повернулись відправнику, у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Також, відповідач не повернув кошти в розмірі 42 020,00 грн.

Відповідно до ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Правовий аналіз частин 2 - 4 статті 849 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Частинами 2, 3 вказаної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов, при цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість частина 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №904/7804/16.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів виконання відповідачем робіт за договору, в тому числі на загальну суму сплаченого позивачем авансу у розмірі 42 020,00 грн. матеріали справи не містять, як і відсутні докази початку виконання робіт, а отже суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив свої зобов`язання, вчасно не приступив до виконання робіт за договором.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем обставин наведених у позові належними доказами не спростовано, доказів виконання робіт чи повернення позивачу коштів у розмірі 42 020,00 грн відповідачем суду не надано.

Оскільки відповідач не розпочав роботи, договір підряду розірваний замовником в односторонньому порядку, за таких обставин правова підстава, на якій були отримані грошові кошти у розмірі 42 020,00 грн, відпала.

Положеннями частин першої, третьої статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.

Відмова замовника від договору підряду є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов`язанні) відповідно до вимог статті 1212 ЦК України.

Близькі за змістом правові висновки щодо застосування положень статті 849 ЦК України та можливість стягнення з підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду викладено у постановах Верховного Суду від 11.11.2018 у справі № 910/13332/17, від 16.03.2021 у справі №910/10233/20, від 01.06.2021 у справі № 916/2368/18.

З огляду на вищенаведене, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачем перераховано на рахунок відповідача в якості попередньої оплати 42 020,00 грн, однак, відповідач обумовлені договором роботи не виконав, доказів в спростування обставин наведених у позові не надав, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 42 020,00 грн.

У зв`язку із вище наведеним, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 42 020,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заборгованість за Договором підряду №02/10/2023.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РеалВіжнГруп" (01133, місто Київ, б.Лесі Українки, будинок 14, квартира 5; код ЄДРПОУ 44480721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" (04073, місто Київ, ВУЛИЦЯ СЕМЕНА СКЛЯРЕНКА, будинок 17; ; код ЄДРПОУ 31175387) 42 020 грн. (сорок дві тисячі двадцять) 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 09.10.2024.

Суддя М.Є. Літвінова