Рішення

від 09.10.2024 по справі 910/5848/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.10.2024Справа № 910/5848/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект-87" (ОСББ "ПРОСПЕКТ-87")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРЕЙЛ"</a> (ТОВ "СТРЕЙЛ")

про стягнення 121 780,88 грн.

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект-87" (ОСББ "ПРОСПЕКТ-87") (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРЕЙЛ"</a> (ТОВ "СТРЕЙЛ") (далі-відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 121 780, 88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати обов`язкових щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території

за період з 01.02.2021 по 31.03.2024, внаслідок якого у останнього утворилась заборгованість по сплаті витрат на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт майна будинку у розмірі 121 780, 88 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/5848/24 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін), встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, позивачу для подачі відповіді на відзив.

14.06.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог та вказав на те, що підставою для нарахування та сплати внесків і платежів є саме рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку щодо встановлення порядку та розміру платежів та внесків, проте, відповідач не приймав участь у проведенні загальних зборів, у останнього відсутні будь - які рішення загальних зборів співвласників за період з 01.02.2021 по 31.03.2024.

Відповідач вказує на те, що позивачем не надано доказів, які підтверджують присутність представників ТОВ «Стрейл» 27.01.2021 року на загальних зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект-87», або доказів оприлюднення чи направлення/вручення відповідачу рішення, прийнятого цими зборами.

Крім того, відповідач зазначив про те, що в протоколі загальних зборів від 27.01.2021 року відсутній затверджений відповідно до законодавства порядок сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, оприлюднений належним чином, відсутній кошторис та звіту про виконання кошторису.

Відповідач вказав на те, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 22 жовтня 2020 року у справі № 927/196/20 у позові ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ПРОСПЕКТ-87» про стягнення з ТОВ «СТРЕЙЛ» 31 857, 20 грн заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території відмовлено повністю на підставі встановлених судом обставин.

04.07.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, та зазначив, що розміри і порядок сплати обов`язкових внесків співвласників багатоквартирного будинку затверджені рішеннями загальних зборів членів ОСББ "Проспект-87", а саме внески на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій за адресою: місто Чернігів, пр-т Перемоги, будинок 87, для власників житлового приміщення - 5,60 грн/ кв.м, для власників нежитлового приміщення - 4,52 грн/кв.м. що сплачуються щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рішення загальних зборів ОСББ «Проспект-87» від 27.01.2021, оформлених протоколом №1.

Як вказав позивач, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником квартири, і водночас співвласником будинку, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам. Отже, за доводами позивача, не обізнаність про рішення загальних зборів від 27.01.2021 не може бути підставою для несплати товариством внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

Крім того, позивач вказав на те, що посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на відсутність, на його думку, у позивача кошторису та звіту про виконання кошторису ніяким чином не впливає на обов`язок ТОВ «Стрейл» сплачувати внески на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, оскільки належним, допустимим та достатнім доказом у справах про стягнення заборгованості із внесків на утримання будинку і прибудинкової території є рішення загальних зборів співвласників про затвердження порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Також позивач у відзиві на позовну заяву зазначив, що рішення Господарського суду Чернігівської області у справі №927/196/20, не є тотожним обставинам справи № 910/5848/24, яка розглядається Господарським судом м. Києва, рішення Господарського суду Чернігівської області від 22 жовтня 2020 року у справі №927/196/20 не може бути враховано господарським судом під час розгляду даної справи.

У ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.08.2019 проведено державну реєстрацію юридичної особи - ОСББ (код 43168226).

Відповідно до пункту 1 розділу I статуту ОСББ (далі - Статут) створено відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за місцезнаходженням: 14000, Чернігівська область, місто Чернігів, проспект Перемоги, будинок 87.

Згідно з пунктом 1 розділу II Статуту метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, створення для цього належних умов, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

Відповідно до пункту 2 розділу II Статуту об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Пунктом 3 розділу II Статуту передбачено, що завданням та предметом діяльності об`єднання є, в тому числі, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу ІІІ Статуту органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

Відповідно до пункту 3 розділ III Статуту до виключної компетенції загальних зборів співвласників належить, в тому числі, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Пунктом 11 розділу III Статуту встановлено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління об`єднання. Рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Згідно з пунктами 12, 14 розділу III Статуту виконавчими органами об`єднання є голова та члени правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об`єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених цим статутом. До компетенції правління належить, в тому числі, здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласників внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно із законодавством.

Власником житлового приміщення (квартири № НОМЕР_1), загальною площею 206, 4 кв.м. та нежитлового приміщення, загальною площею 453, 3 кв.м. є Товариство з обмеженою відповідальністю «Стрейл», що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та не оспорюється сторонами.

27.01.2021 відбулися загальні збори ОСББ, які оформлені протоколом № 1, на яких прийнято рішення про порядок сплати внесків і платежів співвласників, затверджено кошторис ОСББ на 2020- 2021 рік з розміром внеску 5, 60 м2 загальної площі житлового приміщення та 4, 52 м2 загальної площі нежитлового приміщення («за» проголосувало 29 співвласників, загальна площа яких становить 1783,70 м2, що складає 69,84 % голосів співвласників, присутніх на зборах).

Позивач вказує, що звертався до відповідача з претензією від 19.04.2024 про сплату заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 121 780, 88 грн., проте відповідач відповіді на претензію не надав, грошові кошти не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відповідач заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Щодо розгляду справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект-87" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРЕЙЛ"</a> про стягнення заборгованості в розмірі 121 780,88 грн. Господарським судом міста Києва, слід зазначити наступне.

Позов мотивовано тим, що відповідач є власником житлового приміщення (квартири АДРЕСА_1 ), загальною площею 206, 4 кв.м. та нежитлового приміщення, загальною площею 453, 3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, однак, ним у період з 01.02.2021 по березень 2024 не сплачувались кошти на утримання будинку та прибудинкової території, згідно тарифів затверджених рішенням загальних зборів ОСББ «Проспект - 87».

За допомогою Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судом встановлено, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Стрейл» зареєстрований за адресою: 01103, місто Київ, Бульвар Дружби Народів, будинок 18/7.

Частиною 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Нормами ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Частиною 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Суд зазначає, що в даних правовідносинах у позивача наявне право обирати суд який має розглянути спір, або за місцезнаходженням відповідача відповідно до ч.1 ст. 27 ГПК України або за місцем надання послуг згідно з положеннями ч. 5 ст. 29 ГПК України.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За положеннями частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" згідно зі статтею 1 якого, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно зі статтями 4, 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що управління багатоквартирним будинком полягає у вчиненні співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

За умовами статей 15, 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об`єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством. Статутом об`єднання можуть бути встановлені інші обов`язки співвласників.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 21) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Відповідно до частин другої та третьої статті 12 цього Закону витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власника належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

За умовами частини 3 статті 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Отже, згідно зі загальним правилом, витрати на управління багатоквартирним будинком кожний співвласник несе пропорційно до його частки співвласника, незалежно від обставин використання спільного майна. Інше може бути визначено рішенням зборів співвласників або законодавством.

У справі, що розглядається, не встановлено обставин, які б підтверджували, що рішенням загальних зборів співвласників чи договором погоджено інший порядок несення витрат на управління багатоквартирним будинком для власника нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Законодавством також таких особливостей не передбачено, тому за загальним правилом відповідач несе витрати на управління багатоквартирним будинком пропорційно до розміру частки співвласника.

За положеннями пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором (частина перша).

Якщо зборами співвласників прийнято рішення про укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, такий договір (зміни до нього) підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

В частині 1 статті 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Як передбачено в ч. 1 ст. 15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками. У випадках, визначених законом, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається від імені співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою особою органу місцевого самоврядування.

Отже, договір про надання послуг з управління, що укладений на виконання рішення зборами співвласників, є обов`язковим для виконання всіма співвласниками. У такому разі укладання індивідуального договору співвласника з управителем не вимагається, тому його відсутність не може бути підставою для відмови в позові. При цьому створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не є обов`язковим.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2023 у справі № 920/1343/21, спірні правовідносини у якій є подібними до правовідносин у справі № 910/12670/23.

Відтак, наявність чи відсутність договору між співвласником будинку та позивачем не впливає на обов`язок співвласника виконувати рішення загальних зборів Об`єднання та брати участь в утриманні будинку.

Згідно ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно приписів ч. 5 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для співвласників.

Оскільки матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що рішенням загальних зборів ОСББ, оформленим протоколом від 27.01.2021 визначено розміри внеску на утримання будинку та прибудинкової території, і означене рішення є чинним, відповідач зобов`язаний був виконати зобов`язання з оплати відповідних внесків як співвласник майна у багатоквартирному будинку.

Суд вказує, що доказів щодо оскарження або ж скасування рішення прийнятого загальними зборами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект - 87" згідно протоколу від 27.01.2021, станом на час розгляду даної справи в її матеріалах не міститься, а тому вказане рішення є обов`язковим для виконання усіма співвласниками.

При цьому, суд зазначає, що заперечення відповідача щодо надсилання або ж не надсилання повідомлень про проведення загальних зборів співвласників на яких приймались відповідні рішення, відсутність представників ТОВ «Стрейл» на загальних зборах 27.01.2021 в контексті спірних правовідносин судом не досліджується, оскільки встановлення даних обставин не входить до предмету доказування в даній справі.

Як встановлено судом вище, рішенням загальних зборів ОСББ "Проспект 87" затверджено розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку для співвласників багатоквартирного будинку № 87 на 2020 -2021 роки, а також порядок сплати внесків співвласників, затверджений рішення загальних зборів ОСББ «Проспект 87», які долучені до матеріалів справи.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до положень Цивільного кодексу України, Закону України Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", зазначених вище рішень загальних зборів ОСББ "Проспект - 87" суд дійшов висновку, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрейл"</a> як власника квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 206, 4 кв.м. та нежитлового приміщення, загальною площею 453, 3 кв.м. виник обов`язок зі сплати щомісячних платежів (внесків) на утримання будинку та прибудинкової території.

При цьому суд зазначає, що обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, статті 322 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» і не залежно від факту користування таким майном (власним чи спільним).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 22.02.2018 у справі № 910/13182/17 та від 22.02.2018 у справі №910/11312/17.

Позивач вказує, що заборгованість виникла у відповідача за період з лютого 2021 по березень 2024 року.

Відтак, суд вказує, що правова підстава нарахування позивачем внесків за період з лютого 2021 по березень 2024 у вигляді протоколу загальних зборів позивача № 1 від 27.01.2021 є законною та обґрунтованою.

Суд зазначає, що посилання відповідача на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.10.2020 у справі №927/196/20 є безпідставним, оскільки предметом та підстави розгляду даної справи про усунення перешкод шляхом зобов`язання відповідача не чинити опір у користуванні спільними допоміжними приміщеннями та забезпечити вільний доступ представникам ТОВ "Стрейл" до спільних допоміжних приміщень під`їзду знаходження квартири АДРЕСА_3 та зустрічний позов про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі за 2019 - 2020 роки у розмірі 31 857,20 грн не є подібним з предметом та підставами розгляду справи № 910/5848/24, яка розглядається Господарським судом м. Києва.

Проаналізувавши вказані норми законодавства, положення Статуту позивача, а також надавши оцінку доводам відповідача, врахувавши всі матеріали справи в сукупності, суд дійшов висновку про обов`язковість сплати відповідачем внесків на утримання будинку і прибудинкової території за період з лютого 2021 по березень 2024 згідно наданого суду розрахунку в розмірі 121 780, 88 грн. як власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 206, 4 кв.м. та нежитлового приміщення, загальною площею 453, 3 кв.м.

Розрахунок суми 121 780, 88 грн нарахованих позивачем внесків, наведений у позові здійснений пропорційно до площі приміщень відповідача, судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним.

Відтак, враховуючи те, що сума боргу відповідача по сплаті внесків на утримання будинку і прибудинкової території, яка складає 121 780, 88 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, чи доказів на спростування наявності такої заборгованості або її розміру, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача в частині стягнення з останнього вищенаведеної суми боргу, в зв`язку з чим даний позов підлягає задоволенню.

Що стосується заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 200, 00 грн, суд зазначає, що згідно з частинами 1 та 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із визначеними частиною 4 вказаної статті критеріями.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд вказує, що з аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та/або погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо суми заявлених витрат на професійну правничу допомогу та фіксований розмір останніх, суд дійшов висновку, що заявлений до відшкодування розмір обґрунтованим, розумними, співмірним зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи, що підтверджується Договором №19/04/24/1 від 19.04.2024 про надання правової (професійної правничої допомоги), рахунком на оплату № 96 від 19.04.2024, актом наданих послуг № 89 від 07.05.2024 та платіжною інструкцією № 135 від 22.04.2024, що за своєю сукупністю є підставою для їх відшкодування відповідачем в повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами, як письмові, речові електронні докази.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, докази, надані стороною спору на підтвердження своїх вимог або заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Так, положеннями ст. 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект-87" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРЕЙЛ"</a> про стягнення заборгованості в розмірі 121 780, 88 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРЕЙЛ"</a> (адреса: 01103, місто Київ, Бульвар Дружби Народів, будинок 18/7; код ЄДРПОУ 40527027) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект-87" (14000, Чернігівська обл., місто Чернігів, Проспект Перемоги, будинок 87; код ЄДРПОУ 43168226) суму заборгованості у розмірі 121 780 (сто двадцять одну тисячу сімсот вісімдесят) грн 88 коп, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 200 (дев`ять тисяч двісті) грн 00 коп, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Рішення складно та підписано: 09.10.2024.

Суддя М.Є.Літвінова