Ухвала

від 09.10.2024 по справі 910/17873/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.10.2024Справа № 910/17873/20За заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" арбітражного керуючого Донкова Сергія Вікторовича

до 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );

2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника

у справі № 910/17873/20

За заявою Приватного підприємства "Консалтингова компанія "КНК" (01024, м. Київ, вул. Шовковична, 18-А, кв. 1, ідентифікаційний номер 30603263)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 22, ідентифікаційний номер 33074306)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Секретар судового засідання Улахли О.М.

Представник сторін:

позивач - Донков С.В.,

від позивача - Васильєва І.В.,

від відповідача-1 - не з`явилися,

від відповідача-2 - не з`явилися,

від ПП «Консалтингова компанія «КНК» - Пата С.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/17873/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп".

До Господарського суду міста Києва надійшла заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" арбітражного керуючого Донкова Сергія Вікторовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, зокрема на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Зокрема, заявник просить суд покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" у розмірі 2 691 251 669,39 грн. у зв`язку з доведенням підприємства до банкрутства на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 прийнято заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" арбітражного керуючого Донкова Сергія Вікторовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, зокрема на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до розгляду в межах справи № 910/17873/20. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 09.10.2024. Витребувано у Подільської районної в м. Києві державної адміністрації копію реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 22, ідентифікаційний номер 33074306).

02.10.2024 до суду від Подільської районної в м. Києві державної адміністрації надійшли матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометалсервісгруп».

02.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява представника відповідачів-1, 2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

03.10.2024 до суду надійшла заява ліквідатора арбітражного керуючого Донкова С.В. про долучення документів до матеріалів справи.

09.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява представника відповідачів про відкладення розгляду справи.

09.10.2024 до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про продовження строку для подання відповідачами відзивів на позову заяву.

09.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометалсервісгруп» про витребування доказів.

09.10.2024 до суду надійшло клопотання позивача про долучення документів до матеріалів справи.

09.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Донкова С.В. про встановлення додаткового строку на подання доказів.

У судове засідання, призначене на 09.10.2024, з`явилися представники позивача, ПП «Консалтингова компанія «КНК» та позивач особисто. Представник відповідачів у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином.

Дослідивши заяву представника відповідачів-1, 2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.

Так, вказана заява мотивована тим, що суд при відкритті провадження у даній справі визначив її як незначної складності, фактично малозначну. При цьому, у поданій заяві вказано, що у ході розгляду даного спору на спростування позовних вимог відповідачам необхідно буде надати значну кількість документів та пояснень. Крім того, сума, яку просить стягнути позивач солідарно з відповідачів, перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб й становить 2 691 251 669,39 грн. Таким чином, за результатами розгляду даної справи для кожного з відповідачів можуть виникнути негативні наслідки щодо сплати суми в загальному розмірі 2 691 251 669,39 грн., що, на переконання відповідачів, ніяк не може бути розцінене як малозначний спір, у зв`язку з чим дана справа має бути розглянута в загальному позовному провадженні з викликом сторін та дослідженням доказів у суді.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження. Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.

Відповідно до частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Частиною 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.

Таким чином, враховуючи положення статей 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, розглядає заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження незалежно від ціни позову, значення справи для сторін, обраного позивачем способу захисту, категорії та складності справи, обсягу та характеру доказів у справі, кількості сторін та інших учасників справи, тощо. Крім того, Кодексом України з процедур банкрутства передбачено право позивача заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Лише у разі, якщо суд за результатами розгляду такого клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд зазначає про це в ухвалі.

З огляду на викладене, суд не вважає за необхідне переходити до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з підстав, викладених у заяві представника відповідачів від 02.10.2024.

У судовому засіданні представником позивача надано усні пояснення щодо поданих клопотань про встановлення додаткового строку на подання доказів, про витребування доказів та про їх долучення.

Крім того, у матеріалах справи наявне клопотання представника відповідачів про продовження строку на подання відзивів на позовну заяву.

Оцінюючи доводи сторін, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на докази, які було подано позивачем в обґрунтування своїх вимог, а також відсутність у матеріалах справи станом на 09.10.2024 відзивів на заяву ліквідатора, суд дійшов висновку щодо доцільності постановлення ухвали про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. При цьому, суд виходить з наступного.

Приписами частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частин 1 статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Згідно з ч. 1 ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Відповідно до частин 1 - 4, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

З огляду на правила та строки вирішення спору у порядку спрощеного позовного провадження, визначені Господарським процесуальним кодексом України, враховуючи подані сторонами заяви та клопотання про витребування доказів, про встановлення додаткового строку на подання доказів та про продовження процесуального строку відповідачам для подання відзивів на заяву ліквідатора, на переконання суду, повне та всебічне з`ясування всіх обставин справи, які входять до предмету доказування у даному спорі, а також справедливе його вирішення не вбачається за можливе без проведення підготовчого провадження.

Таким чином, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, враховуючи приписи статті 247 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення справи № 910/17873/20 за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" арбітражного керуючого Донкова Сергія Вікторовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, зокрема на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до розгляду за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії відкриття провадження.

За таких обставин, зважаючи на значення даної справи для сторін, а також приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, керуючись статтями 2, 3, 12, 74, 120-121, 234-235, 247, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Здійснювати розгляд справи № 910/17873/20 за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп" арбітражного керуючого Донкова Сергія Вікторовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, зокрема на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за правилами загального позовного провадження.

2. Підготовче засідання призначити на 06.11.24 о 11:50 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 7.

3. Запропонувати сторонам подати суду у строк до 01.11.2024 (включно)

- додаткові письмові пояснення з обгрунтуванням своїх правових позицій по суті спору (у разі їх наявності);

- додаткові докази на підтвердження своїх пояснень (у разі їх наявності).

4. Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено 10.10.2024

Суддя Д.В. Мандичев