Рішення

від 02.10.2024 по справі 912/1568/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 рокуСправа № 912/1568/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1568/24

за позовом Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, вул. Є. Чикаленка, 11, м. Кропивницький, 25006, в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022

до відповідачів

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект", вул. Шевченка, 146, оф. 39, м. Харків, 61013

2. Комунального підприємства "Електротранс" Кропивницької міської ради", пр-т Університетський, 3, м. Кропивницький, 25031

про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 4 387 613,84 грн

Представники

від прокуратури - Ледовська Т.В., посвідчення №075370 видане 01.03.2023,

від позивача - участі не брали,

від відповідача 1 - Розумовський О.С. адвокат, ордер серії АХ № 1208151 від 10.09.2024 (в режимі відеоконференції),

від відповідача 2 - участі не брали.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" та Комунального підприємства "Електротранс" Кропивницької міської ради" з такими вимогами:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 20.05.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 05/2021 від 15.01.2021, укладену між КП "Електротранс" Кропивницької міської ради" та ТОВ "Енергоінвестпроект",

- визнати недійсною додаткову угоду №3 від 27.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 05/2021 від 15.01.2021, укладену між КП "Електротранс" Кропивницької міської ради" та ТОВ "Енергоінвестпроект",

- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 28.05.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 05/2021 від 15.01.2021, укладену між КП "Електротранс" Кропивницької міської ради" та ТОВ "Енергоінвестпроект",

- визнати недійсною додаткову угоду №5 від 29.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 05/2021 від 15.01.2021, укладену між КП "Електротранс" Кропивницької міської ради" та ТОВ "Енергоінвестпроект",

- визнати недійсною додаткову угоду №6 від 30.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 05/2021 від 15.01.2021, укладену між КП "Електротранс" Кропивницької міської ради" та ТОВ "Енергоінвестпроект",

- визнати недійсною додаткову угоду №7 від 01.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 05/2021 від 15.01.2021, укладену між КП "Електротранс" Кропивницької міської ради" та ТОВ "Енергоінвестпроект",

- визнати недійсною додаткову угоду №8 від 04.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 05/2021 від 15.01.2021, укладену між КП "Електротранс" Кропивницької міської ради" та ТОВ "Енергоінвестпроект",

- визнати недійсною додаткову угоду №9 від 06.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 05/2021 від 15.01.2021, укладену між КП "Електротранс" Кропивницької міської ради" та ТОВ "Енергоінвестпроект",

- визнати недійсною додаткову угоду №10 від 27.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 05/2021 від 15.01.2021, укладену між КП "Електротранс" Кропивницької міської ради" та ТОВ "Енергоінвестпроект",

- визнати недійсною додаткову угоду №11 від 29.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 05/2021 від 15.01.2021, укладену між КП "Електротранс" Кропивницької міської ради" та ТОВ "Енергоінвестпроект",

- визнати недійсною додаткову угоду №12 від 29.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 05/2021 від 15.01.2021, укладену між КП "Електротранс" Кропивницької міської ради" та ТОВ "Енергоінвестпроект",

- визнати недійсною додаткову угоду №13 від 30.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 05/2021 від 15.01.2021, укладену між КП "Електротранс" Кропивницької міської ради" та ТОВ "Енергоінвестпроект",

- стягнути з ТОВ "Енергоінвестпроект" на користь загального фонду міського бюджету територіальної громади міста Кропивницького в особі Кропивницької міської ради безпідставно сплачені кошти в сумі 4 387 613,84 грн,

- покласти судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що оскаржувані додаткові угоди, якими підвищено ціни на електричну енергію, не мають належного документального обґрунтування, укладені в порушення вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Підставами звернення з даним позовом прокурор зазначив, що орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, не вжив заходів на усунення порушень.

Ухвалою від 25.06.2024 суд відкрив провадження у справі №912/1568/24 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання, встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

16.07.2024 через систему "Електронний суд" позивач подав суду додаткові пояснення у справі, за змістом яких підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

01.08.2024 через систему "Електронний суд" ТОВ "Енергоінвестпроект" подало клопотання про продовження строків та відкладення засідання.

Ухвалою від 01.08.2024 суд продовжив ТОВ "Енергоінвестпроект" строк на подання відзиву на позовну заяву до 09.08.2024 включно, продовжив строк підготовчого провадження у справі №912/1568/24 на тридцять днів, оголосив перерву в підготовчому засіданні до 27.08.2024 о 09:30 год.

13.08.2024 через систему "Електронний суд" ТОВ "Енергоінвестпроект" подало суду відзив на позов, де зазначило клопотання про продовження строку на подання відзиву на позов. Ухвалою суду від 14.08.2024 відмовлено в задоволенні вказаного клопотання ТОВ "Енергоінвестпроект". Відзив на позов ТОВ "Енергоінвестпроект" від 13.08.2024 залишено без розгляду.

16.08.2024 через систему Електронний суд ТОВ "Енергоінвестпроект" подало суду додаткові пояснення у справі, що, зокрема, містять клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.

20.08.2024 від Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області до суду надійшли листи, що містять заперечення щодо поданих до суду 16.08.2024 ТОВ "Енергоінвестпроект" додаткових письмових пояснень, і, зокрема, щодо продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.

27.08.2024 від позивача засобами поштового зв`язку до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 27.08.2024 суд залишив без розгляду додаткові пояснення у справі ТОВ "Енергоінвестпроект", подані 16.08.2024, відмовив в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи від 27.08.2024, закрив підготовче провадження у справі № 912/1568/24 та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.09.2024 об 11:00 год.

16.09.2024 суд розпочав розгляд справи по суті та оголосив перерву в судовому засіданні до 02.10.2024 о 10:00 год.

01.10.2024 Кропивницька міська рада подала суду заяву про проведення судового засідання без участі представника.

В судовому засіданні 02.10.2024 прокурор підтримав позовні вимоги. Відповідач 1 позовні вимоги заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив такі обставини.

Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

Згідно ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі від 08.04.1999 № 3-рп/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність має бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).

Водночас Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку: "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Відтак, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

За приписами ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до норм Закону України "Про місцеве самоврядування":

п. 1, 2 ст. 2 - місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна, здатність територіальної громади - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст,

ч. 1 ст. 10 - сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами,

ст. 18-1 - орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування,

ч. 4 ст. 60 - районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Відповідно до ст. 22 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів, та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 2 БК України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до ст. 22 БК України отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Відтак Кропивницька міська рада той представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Відповідно до положень Статуту Комунального підприємства "Електротранс" Кропивницької міської ради", як в редакції, що діяла на момент виникнення вказаних правовідносин, так і в чинній редакції:

- Комунальне підприємство є унітарним комерційним підприємством, створеним на базі відокремленої частини комунальної власності Кропивницької міської територіальної громади. Засновником (власником) підприємства є територіальна громада міста Кропивницького в особі Кропивницької міської ради (р.1),

- Метою створення і діяльності вказаного комунального підприємства є здійснення пасажирського перевезення електричним та автомобільним транспортом населення, підвищення якості транспортних послуг, забезпечення належного функціонування міського наземного транспорту загального користування та створення сприятливих умов для його розвитку, а також здійснення іншої господарської діяльності (п. 2.1),

- майно підприємства становлять основні фонди та обігові кошти, а також інші цінності та фінансові ресурси, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Кропивницького і закріплено за підприємством на праві господарського відання.

Власник майна, закріпленого за підприємством на праві господарського відання, здійснює контроль за належним використанням та збереженням майна безпосередньо або через Орган управління відповідно до цього Статуту та законодавчих актів України.

Майно підприємства, придбане ним у процесі здійснення господарської діяльності, належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Кропивницького (п. 3.1-3.4.),

- джерелом формування фінансових ресурсів підприємства є прибуток (дохід), бюджетне фінансування, амортизаційні відрахування та інші кошти, включаючи капітальні вкладення, кредити, інвестиції (п. 3.10).

Відтак майно Комунальне підприємство перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Кропивницького в особі Кропивницької міської ради. Засновником та власником підприємства є міська територіальна громада в особі Кропивницької міської ради. Комунальне підприємство є стороною договору та одержувачем бюджетних коштів.

Відповідно до інформації Управління Державної казначейської служби України в м. Кропивницькому за даними обліку органів Казначейства оплата за закупівлею UA-2020-11-13-011388-с відповідно до Договору № 05/2021 від 15.01.2021 за рахунок бюджетних коштів не здійснювалась.

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

За змістом частини 3 статті 8 Господарського кодексу України господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи.

Частиною 7 статті 78 Господарського кодексу України визначено, що органами управління комунального унітарного підприємства є, зокрема, керівник підприємства, який призначається (обирається) органом, до сфери управління якого належить підприємство, або наглядовою радою цього підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав).

Таким чином, комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).

Такий висновок наведено Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 14.03.2018 по справі №815/1216/16.

З огляду на зазначений висновок, слід вказати, що ніяких "власних коштів" для комунальних підприємств не існує, всі витрати та прибутки комунальних підприємств впливають на майновий стан територіальної громади (Власника), та в територіальної громади наявне беззаперечне право та інтерес у тому, щоб розпорядження такими коштами здійснювалося належним чином, а також має бути наявна реальна та ефективна можливість контролю за тим, щоб використання таких коштів (зокрема, здійснення закупівель) відбувалося ефективно, прозоро та раціонально, з дотриманням вимог законодавства.

Згідно із частиною четвертою статті 48 БК України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Тож Верховним Судом зроблено висновок, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців селища; завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності; неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади та наявні підстави для стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами.

Належним органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, виступає саме Кропивницька міська рада, яка в межах наданих повноважень відповідає за реалізацію державної політики у сфері пасажирських перевезень КП "Електротранс" Кропивницької міської ради, оскільки прийняла рішення про створення підприємства, є засновником комунального закладу та власником комунального майна, закріпленого за ним.

З метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, Кропивницька окружна прокуратура 08.05.2024 за № 51-78-5387 вих-24 та 28.05.2024 за № 51-78-6022 вих-24 звернулася до Міської ради з відповідними листами.

У відповідь Міською радою листами від 27.05.2024 та 04.06.2024 повідомлено прокурора, що дії КП "Електротранс" є виправданими, оскільки цінова пропозиція на оптовому ринку не мала перспектив щодо закупівлі електроенергії за цінами нижчими ніж пропозиція постачальника.

Вказане свідчить про не здійснення захисту інтересів держави Кропивницькою міською радою.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08 квітня 1999 року поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункти 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08 квітня 1999 року).

У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Верховний Суд у постанові від 09.11.2023 у справі №910/175/23 зазначає, що у спорах, які пов`язані з проведенням публічних закупівель, позивачами можуть бути декілька уповноважених органів, які здійснюють контроль і моніторинг у сфері публічних закупівель, залежно від повноважень, в межах яких ці органи діють, та характеру спірних правовідносин.

При цьому закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатись з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постановах від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Суд враховує, що обставини бездіяльності компетентного органу є предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин, про що також зазначено у п. 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Прокурор з`ясував вжиття позивачем заходів щодо усунення порушень законодавства при здійсненні спірних закупівель, що підтверджується листом позивача. Позивач проти представництва їх інтересів не заперечував, дії прокурора не оскаржував.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка, проте, є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Велика Палата Верховного Суду, розглянувши справу № 903/129/18 (постанова від 15.10.2019), зробила обґрунтований висновок про те, що "...незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади с. Городище та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини".

Також Верховний Суд у постанові від 01.12.2022 у справі № 360/4969/21 дійшов схожого висновку.

За результатами розгляду справи №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 висловила правову позицію щодо підстав звернення прокурора до суду та зробила такі правові висновки.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Отже сам факт не звернення до суду Кропивницької міської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження, що захист інтересів держави у спірних правовідносинах здійснювався неефективно без вжиття всіх можливих заходів та використання повного кола повноважень визначених законом, а вжиті заходи не спрямовані на реальний захист порушених інтересів держави, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави, що узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладено у пункті 79 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Суд враховує, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес; звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави і у даному випадку порушенням інтересів держави є те, що під час проведення закупівлі порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що є нераціональним та неефективним витрачанням коштів бюджету.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення прокурора у даній справі з позовом в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради та наявність підстав для представництва інтересів.

Листом від 17.06.2024 Кропивницька окружна прокуратура Кіровоградської області повідомила Кропивницьку міську раду, що відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" має намір звернутись до суду з відповідним позовом (а.с. 220 т.1).

Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

З матеріалів справи вбачається таке.

У позові прокурор зазначає обставини оголошеної Комунальним підприємством "Електротранс" Кропивницької міської ради" закупівлі за процедурою відкритих торгів UA-2020-11-13-011388-с щодо закупівлі за предметом "ДК 021:2015-09310000-5 Електрична енергія" обсягом 5882000 кіловат-година з терміном постачання до 31.12.2021 та очікуваною вартістю 12 163 387,80 грн.

Учасниками вказаних відкритих торгів подано такі пропозиції: ПП "ОККО контракт" - 10 940 510,00 грн; ТОВ "Енерго Збут Транс" - 10 940 520,00 грн; ТОВ "Енергоінвестпроект" - 11 754 501,74 грн.

За результатами проведених відкритих торгів Комунальним підприємством "Електротранс" Кропивницької міської ради" (Споживач) укладено з переможцем торгів ТОВ "Енергоінвестпроект" (Постачальник) 15.01.2021 Договір № 05/2021 про постачання електричної енергії споживачу (а.с. 52-59 т. 1), за умовами якого:

- Постачальник продає товар - з кодом CPV за кодом 021:2015-09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія) в загальному обсязі 5882000 кВт.год (п. 2.1., 2.3.),

- загальна ціна договору складає 11 754 501,74 грн в тому числі ПДВ 20% 1 959 083,62 грн (п. 5.1.),

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 (п. 13.1.),

- істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника, що оформляється додатковою угодою;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, але не раніше ніж через 60 днів з моменту підписання договору.

У разі коливання ціни товару на ринку в межах до 10% від ціни за одиницю товару Постачальник письмово повідомляє про такі зміни Замовника. Такі зміни підтверджуються оригіналом або завіреною копією довідки управління статистики України та/або оригіналом або завіреною копією довідки Торгово-промислової палати України (або підпорядкованими їм органами), або іншими документами спеціально уповноважених державних органів, що підтвердять коливання (зміни) цін на ринку товару, що є предметом закупівлі за цим договором. Вищезазначені документи мають обов`язково містити інформацію про середньоринкову ціну за одиницю товару на день подання тендерної пропозиції Постачальником та інформацію про середньоринкову ціну за одиницю товару на день письмового звернення Постачальника. На підставі отриманих документів Сторони укладають додаткову угоду до Договору щодо зміни ціни за одиницю товару;

Зміна ціни за одиницю Товару (електричної енергії) можлива тільки за умови здійснення поставки Товару (електричної енергії) за раніше встановленою ціною.

У разі коливання ціни Товару (електричної енергії) на ринку Постачальник письмово звертається до Споживача щодо зміни ціни за одиницю Товару (електричної енергії). Наявність факту коливання ціни Товару (електричної енергії) на ринку підтверджується довідками (завіреними копіями довідок(ок)) відповідних органів, установ; організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни Товару (електричної енергії) на ринку, щодо розміру цін на Товар (електричну енергію) на момент укладання Договору та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій.

Коливання ціни електричної енергії визначається шляхом порівняння середньозважених цін на РДН останніх послідовних періодів (місяців), що передують розрахунковому. Середньозважена ціна РДН визначається на підставі середньозважених цін двох останніх послідовних періодів (місяців), зазначених на офіційному вебсайті ДП "Оператор ринку".

Ціна за одиницю товару по даному договору змінюється пропорційно до зміни середньозваженої ціни РДН двох послідовних періодів (місяців), що передують розрахунковому.

У залежності від коливання середньозваженої ціни РДН сторони протягом дії договору можуть вносити зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару з урахуванням попередніх змін, внесених до нього.

У разі зміни ціни за одиницю товару по даному договору. Постачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх повідомляє про це Споживача з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір. Такі зміни починають діяти не раніше ніж через 20 днів з моменту отримання повідомлення Споживачем від Постачальника (п. 14.1.).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

До Договору сторони підписали Комерційну пропозицію (Додаток №2), за умовами якої ціна за одиницю товару для Споживача складає: 1,665320999 коп/кВт год без ПДВ і 1,9983851988 коп/кВт год з ПДВ, яка включає в себе тариф на послуги з передачі електричної енергії 0,31276 коп/кВт год без ПДВ і 0,375312 коп/кВт год з ПДВ. Спосіб оплати: щомісяця за звітний період (з 01 до 31 (30,28) число кожного місяця). (а.с. 62 т. 1).

Також між сторонами Договору укладено низку додаткових угод, за умовами яких збільшено ціну за товару з 1,9983851988 грн за 1 кВт/год до 4,3770886764 грн за 1 кВт/год (на 119 %) з одночасним зменшенням обсягу товару.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідачем 1 до Додаткових угод надано цінові довідки Харківської ТПП.

На виконання умов Договору та додаткових угод придбано електричну енергію в кількості 4 640 788 кВт/год на суму 13 661 695,89 грн.

Підставою позову прокурор зазначив порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки внаслідок укладення спірних додаткових угод до договору ціна за одинцю товару перевищила 10-ти процентну граничну межу.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).

Відповідно до преамбули Закону метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19.09.2019 №114-IX внесено зміни до Закону України "Про публічні закупівлі". Відповідні зміни набрали чинності 19.04.2020.

За приписами ст. 41 Закону (в редакції на дату укладання договору) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (ч. 4).

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (п. 1, 2 ч. 5).

Велика Палата Верховного Суду у постанові №922/2321/22 від 24.01.2024 дійшла висновку, що норми п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю з огляду на таке:

"43. Відповідно до частини першої статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

44. Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

45. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

46. За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

47. Згідно з частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

48. Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

49. Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

50. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

51. Згідно із частинами першою, другою статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

52. Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

53. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

54. Із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону №922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

55. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

56. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922- VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

57. В іншому випадку не досягається мета Закону №922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку".

Згідно з ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як вбачається із встановлених обставин, сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади та на момент підписання договору погодили всі його істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань.

Положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтею 20 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі (частина 1); під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій (частина друга).

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 22 цього Закону тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

У ч. 4 ст. 41 цього Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22).

Відповідно до листа-роз`яснення Мінекономрозвитку від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору" внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, однак перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

Отже, у кожному випадку це буде той документ, який підтверджує факт коливання ціни конкретного предмета закупівлі зокрема, інформація (довідка) або експертний висновок відповідного органу, який має повноваження здійснювати моніторинг ціни на конкретний товар, визначати зміни в цінах на такий товар.

На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити і належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Тобто не будь-який висновок уповноваженого органу про ціну товару на ринку є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише який містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2021 у справі № 910/6790/18 зазначив, що коливання ціни товару на ринку передбачає динаміку ціни товару, зокрема в бік збільшення, за період з моменту укладення договору та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін, зумовлених таким коливанням.

Як встановлено судом, фактично збільшення ціни на електричну енергію на 119% відбулось шляхом укладання Додаткових угод №1 від 20.05.2021, №3 від 27.09.2021, №4 від 28.05.2021, №5 від 29.09.2021, №6 від 30.09.2021, №7 від 01.10.2021, №8 від 04.10.2021, №9 від 06.10.2021, №10 від 27.10.2021, №11 від 29.10.2021, №12 від 29.11.2021, №13 від 30.11.2021 до Договору.

Крім того, додатковою угодою №14 від 20.12.2021 сторони дійшли згоди продовжити дію договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року, а саме - до 31.01.2022 в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Так на підтвердження підстав укладення Додаткової угоди №1 від 20.05.2021 ТОВ "Енергоінвестпроект" звернулось до Споживача з листом №649 від 12.05.2021, де зазначено про підвищення ціни на одиницю товару та додано Цінову довідку Харківської Торгово-промислової плати № 1102/21 від 12.05.2021.

Разом з тим, у вказаній довідці № 1102/21 від 12.05.2021 зазначено середньозважену ціну на електричну енергію на РДН по ОЕС України за березень 2021 та квітень 2021, згідно інформації яка розміщена на вебсайті ДП "Оператор ринку".

Однак п. 14.1. Договору передбачено, що наявність факту коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку підтверджується довідками (завіреними копіями довідок) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку, щодо розміру цін на товар (електричну енергію) на момент укладання Договору та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій.

Відтак довідка № 1102/21 від 12.05.2021 не підтверджує наявність коливання ціни в бік збільшення за період між УКЛАДАННЯМ ДОГОВОРУ та зверненням про укладання додаткової угоди №1 від 20.05.2021, оскільки містить відомості про ціну на електричну енергію станом за березень 2021 та квітень 2021 - не на дату укладення договору.

Відтак відповідач 1 за відсутності інформації про наявність коливання ціни на ринку товару в бік збільшення повідомив відповідача 2 про підвищення ціни товару не обґрунтувавши таких підстав.

За умовами Додаткової угоди №1 від 20.05.2021 зменшено обсяг закупівлі до 5710752 кВт*год, внесено зміни до п.5.1 Договору, а саме: загальна сума договору становить 11754500,43 грн, в тому числі ПДВ 20% 1959083,40 грн.

Комерційну пропозиція щодо визначення ціни (тарифу) електричної енергії Додаток 2 договору викладена в новій редакції: зокрема згідно п. 1 ціна (тариф) електричної енергії для споживачів згідно з класом напруги 1,740747503 коп кВт/год без ПДВ і 2,0888970036 коп кВт год з ПДВ, яка включає в себе тариф на послуги з передачі електричної енергії 0,29393 коп кВт/год без ПДВ і 0,352716 коп кВт/год без ПДВ. Маржинарний прибуток (вартість послуг) Постачальника запропонована учасником 0,05 грн/кВт год без ПДВ.

Отже збільшено ціну товару за рахунок збільшення вартості складової ціни "ціна ринку електроенергії" з 1,302560999 коп/кВт год без ПДВ до 1,396817503 коп/кВт год без ПДВ (ціна за виключенням вартості тарифу на послуги з передачі електричної енергії, маржинального прибутку (вартості послуг) та податку на додану вартість), тобто на 7,2%.

Додаткова угода набрала чинності 03.06.2021.

З огляду на вказане, суд зазначає, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (п. 134 постанови Об`єднаної палати Верхового Суду у справі №927/491/19, п. 5.46 постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №924/674/21).

Більше того за інформацією розміщеною на вебсайті ДП "Оператор ринку" www.oree.com.ua середньозважена ціна електричної енергії ресурс січня з 15.01.2021 (дата укладення договору) становила 1346,28 грн/МВт.год, а станом на 11.05.2021 (дата звернення Постачальника) середньозважена ціна на електроенергію на ринку становила 868,51 грн/МВт.год та у порівнянні з 15.01.2021 (дата укладання договору) зменшилась на 35,5 %. Більше того на момент подання тендерної пропозиції Відповідачем-1, тобто 17.12.2020, середньозважена ціна на електроенергію на ринку була вищою за середньозважену ціну на електроенергію на ринку ніж на дату укладання Договору і складала 1794,91 грн/МВт год.

Таким чином, збільшення вартості товару відбулось не пропорційно, по відношенні до зростання ціни товару на ринку, що не відповідає п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вказане також дозволяє зробити висновок про відсутність обґрунтованих підстав для внесення змін до Договору на підставі відповідної довідки та правомірності укладення Додаткової угоди №1 від 20.05.2021.

На підтвердження підстав укладення додаткової угоди №3 від 27.09.2021 ТОВ "Енергоінвестпроект" звернулось до Споживача з листом №843 від 02.08.2021 посилаючись на інформацію з офіційного сайту ДП "Оператор ринку" щодо середньозваженої ціни купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН у торговій зоні ОЕС України станом на 31.07.2021, 01.08.2021 та 02.08.2021.

ТОВ "Енергоінвестпроект" також направило споживачу три листа від 20.08.2021 за № 918, 919, 920, де зазначено перелік доданих документів: підписані керівником та скріплені печаткою Товариства два примірники додаткової угоди до Договору, постанова НКРЕКП № 1227 від 30.07.2021, копія Інформаційної довідки відділу ділової інформації Харківської торгово-промислової палати №1832/21 від 10.08.2021 (у зв`язку з тим, що у ТОВ "Енергоінвестпроект" лише один оригінальний примірник даної довідки, надано її завірену копію).

Разом з тим, у ціновій довідці Харківської ТТП №1832/21 від 10.08.2021 відображено інформацію про середньозважену ціну на електричну енергію на РДН по ОЕС України за липень (01.07-31.07) 2021 (1444,05 грн/МВт.год) та 1 декаду (01.08- 10.08) серпня 2021 (2127,10 грн/МВт.год) (ціни вказані без урахування ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії).

На підставі листа ТОВ "Енергоінвестпроект" № 918 від 20.08.2021 та цінової довідки №1832/21 від 10.08.2021, 27.09.2021 укладено додаткову угоду № 3, якою збільшено ціну за одиницю товару до 2,2563474852 коп/кВт.год (з ПДВ) за рахунок збільшення вартості складової ціни "ціна ринку електроенергії" до 1,536359571 коп/кВт год без ПДВ починаючи з 09.09.2021.

На підставі листа ТОВ "Енергоінвестпроект" № 919 від 20.08.2021 та цінової довідки №1832/21 від 10.08.2021, 28.09.2021 укладено додаткову угоду № 4, якою збільшено ціну за одиницю товару до 2,4405262704 коп/кВт.год (з ПДВ) за рахунок збільшення вартості складової ціни "ціна ринку електроенергії" до 1,689841892 коп/кВт год без ПДВ починаючи з 13.09.2021.

На підставі листа ТОВ "Енергоінвестпроект" № 920 від 20.08.2021 та цінової довідки №1832/21 від 10.08.2021, 29.09.2021 укладено додаткову угоду № 5, якою збільшено ціну за одиницю товару до 2,6431045164 коп/кВт.год (з ПДВ) за рахунок збільшення вартості складової ціни "ціна ринку електроенергії" до 1,858657097 коп/кВт год без ПДВ починаючи з 15.09.2021.

З викладеного вбачається, що ТОВ "Енергоінвестпроект" 20.08.2021 тричі повідомив Споживача про зміну вартості за одиницю товару, у зв`язку з коливанням закупівельної вартості електричної енергії на організованих сегментах ринку, на обґрунтування вказаних пропозицій надавши в якості підтвердження наявності такого коливання одну цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №1832/21 від 10.08.2021.

Однак довідка №1832/21 від 10.08.2021 не містить відомостей про розмір ціни на електричну енергію на момент застосування зміни ціни за додатковою угодою № 1 від 20.05.2021 (03.06.2021), на момент застосування зміни ціни за додатковою угоди № 3 від 27.09.2021 (09.09.2021), на момент застосування зміни ціни за додатковою угодою № 4 (28.09.2021) та момент звернення ТОВ "Енергоінвестпроект" до Харківської ТПП (10.08.2021), відсутній аналіз зміни ціни товару за вказані періоди та належні дані щодо відсотку коливання ціни товару на ринку.

Укладаючи додаткові угоди № 3 від 27.09.2021, №4 від 28.09.2021, №5 від 29.09.2021 сторонами узгоджено збільшення ціни за одиницю товару, за рахунок збільшення вартості складової ціни "ціна ринку електроенергії" щоразу на 9,99 % від ціни, визначеної в попередній додатковій угоді.

За роз`ясненнями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24.11.2020 №3304-04/69987-06, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06, у кожному випадку внесення змін до договору про закупівлю щодо зміни цини має бути окреме документальне підтвердження факту коливання ціни конкретного предмета закупівлі.

Також у позові прокурор вказав, що у відповідь на запит Кропивницької окружної прокуратури, щодо надання підтверджуючих документів, які слугували підставами для укладання додаткових угод до вищевказаного договору, в складі пакету документів Кропивницькою міською радою також надано, ніби скеровані Постачальником цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №2017/21 від 28.08.2021, в якій експертом відображено інформацію про середньозважену ціну на електричну енергію на РДН по ОЕС України за 20 днів липня (01.07- 20.07) 2021 (1332,26 грн/МВт.год) та 20 днів (01.08-20.08) серпня 2021 (2102.07 грн/МВт.год) (ціни вказані без урахування ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) та №2056/21 від 02.09.2021, в якій експертом відображено інформацію про середньозважену ціну на електричну енергію на РДН по ОЕС України за липень (01.07-31.07) 2021 (1444,05 грн/МВт.год) та серпень (01.08-31.08) 2021 (2076,95 грн/МВт.год) (ціни вказані без урахування ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії).

Однак матеріали справи не містять листів ТОВ "Енергоінвестпроект" до КП "Електротранс" Кропивницької міської ради" про направлення таких довідок та відповідно встановити на підтвердження якого періоду коливання ціни вони надані неможливо.

30.09.2021 укладено додаткову угоду № 6, якою збільшено ціну за одиницю товару до 2,7771508656 коп/кВт.год (з ПДВ) за рахунок збільшення вартості складової ціни "ціна ринку електроенергії" до 1,970362388 коп/кВт год без ПДВ (тобто на 6% вище від вартості, визначеній в попередній додатковій угоді) починаючи з 17.09.2021, зменшивши обсяг постачання електричної енергії до 4943567 кВт/год.

01.10.2021 укладено додаткову угоду № 7, якою збільшено ціну за одиницю товару до 2,9367502188 коп/кВт.год (з ПДВ) за рахунок збільшення вартості складової ціни "ціна ринку електроенергії" до 2,103361849 коп/кВт год без ПДВ (тобто на 6,8 % вище від вартості, визначеній в попередній додатковій угоді) починаючи з 20.09.2021, зменшивши обсяг постачання електричної енергії до 4822688 кВт/год.

04.10.2021 укладено додаткову угоду № 8, якою збільшено ціну за одиницю товару до 3,168204156 коп/кВт.год (з ПДВ) за рахунок збільшення вартості складової ціни "ціна ринку електроенергії" до 2,29624013 коп/кВт год без ПДВ (тобто на 9,2 % вище від вартості, визначеній в попередній додатковій угоді) починаючи з 01.10.2021, зменшивши обсяг постачання електричної енергії до 4551081 кВт/год.

06.10.2021 укладено додаткову угоду № 9, якою збільшено ціну за одиницю товару до 3,3136939296 коп/кВт.год (з ПДВ) за рахунок збільшення вартості складової ціни "ціна ринку електроенергії" до 2,417481608 коп/кВт год без ПДВ (тобто на 5,3 % вище від вартості, визначеній в попередній додатковій угоді) починаючи з 04.10.2021, зменшивши обсяг постачання електричної енергії до 4472325 кВт/год.

27.10.2021 укладено додаткову угоду № 10, якою збільшено ціну за одиницю товару до 3,603501624 коп/кВт.год (з ПДВ) за рахунок збільшення вартості складової ціни "ціна ринку електроенергії" до 2,65898802 коп/кВт год без ПДВ (тобто на 9,9 % вище від вартості, визначеній в попередній додатковій угоді) починаючи з 08.10.2021, зменшивши обсяг постачання електричної енергії до 4453241 кВт/год.

29.10.2021 укладено додаткову угоду № 11, якою збільшено ціну за одиницю товару до 3,9222611076 коп/кВт.год (з ПДВ) за рахунок збільшення вартості складової ціни "ціна ринку електроенергії" до 2,924620923 коп/кВт год без ПДВ (тобто на 9,9 % вище від вартості, визначеній в попередній додатковій угоді) починаючи з 11.10.2021, зменшивши обсяг постачання електричної енергії до 4329496 кВт/год.

Листом №1438 від 09.11.2021 ТОВ "Енергоінвестпроект" повідомив Споживача про внесення змін до договору, посилаючись на інформацію з офіційного сайту ДП "Оператор ринку" щодо середньозваженої ціни купівлі- продажу електроенергії на майданчику РДН у торговій зоні ОЕС України за 5 днів жовтня 2021 року та 5 днів листопада 2021 року. До листа додано цінову довідку Харківської ТПП №2827/21 від 09.11.2021.

У довідці №2827/21 від 09.11.2021 відображено інформацію про середньозважену ціну на електричну енергію на РДН по ОЕС України за період 01-05 жовтня (01.10-05.10) 2021 (2529,50 грн/МВт.год) та 01- 05 листопада (01.11-05.11) 2021 (3382,00 грн/МВт.год) (ціни вказані без урахування ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії).

На підставі листа № 1438 від 09.11.2021 та довідки №2827/21 від 09.11.2021

- 29.11.2021 укладено додаткову угоду № 12, якою збільшено ціну за одиницю товару до 4,2728646636 коп/кВт.год (з ПДВ) за рахунок збільшення вартості складової ціни "ціна ринку електроенергії" до 3,216790553 коп/кВт год без ПДВ починаючи з 01.11.2021,

- 30.11.2021 укладено додаткову угоду № 13, якою збільшено ціну за одиницю товару до 4,3770886764 коп/кВт.год (з ПДВ) за рахунок збільшення вартості складової ціни "ціна ринку електроенергії" до 3,303643897 коп/кВт год без ПДВ починаючи з 06.11.2021.

З викладеного вбачається, що ТОВ "Енергоінвестпроект" 09.11.2021 повідомив Споживача про зміну вартості за одиницю товару, у зв`язку з коливанням закупівельної вартості електричної енергії на організованих сегментах ринку, на обґрунтування вказаної пропозиції надав в якості підтвердження наявності такого коливання одну цінову довідку Харківської ТПП №2827/21 від 09.11.2021 та за результатами чого укладено додаткові угоди №12 та №13.

Однак довідка №2827/21 від 09.11.2021 не містить інформації щодо розміру ціни на електричну енергію на момент застосування зміни ціни за додатковою угодою № 11 від 29.10.2021 (11.10.2021), відповідно на момент застосування зміни ціни за додатковою угодою № 12 від 29.11.2021 (01.11.2021) та момент звернення ТОВ "Енергоінвестпроект" до вповноваженого органу (05.11.2021), відсутній аналіз зміни ціни товару за вказані періоди та належні дані щодо відсотку коливання ціни товару на ринку.

Узагальнюючи викладене суд зазначає, що вказані цінові довідки Харківської ТПП містять відомості про підвищення ціни за одиницю товару на певні дати (періоди), що свідчить про свідоме зазначення даних про рівень цін на вибіркові дати, найбільш вигідні для ТОВ "Енергоінвестпроект", що суперечить принципу добросовісної конкуренції серед учасників.

Суд дійшов висновку, що всі послідуючі додаткові угоди не відповідають вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод, тому автоматично є укладеною в порушення вимог вказаного Закону, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна, відображена у наступній, буде фактично перевищувати дозволений законодавцем відсоток підвищення ціни за одиницю товару, тобто більше ніж на 10 % у порівнянні із основним договором.

Приймаючи до уваги, що внесення змін до договору відбувається на підставі положень ст.652 ЦК України, першочерговим є питання можливості сторін передбачити таку зміну обставин та закласти її у підприємницький ризик.

За умовами Договору ціна електричної енергії становить 1,9983851988 грн за 1 кВт/год з ПДВ, що враховано ТОВ "Енергоінвестпроект" під час формування тендерної пропозиції.

При цьому, оскільки договір укладається за наслідком проведення тендеру та обрання переможця, який фактично запропонував доступну ціну, що відповідно є вигідним для споживача електричної енергії, за висновком суду істотність зміни ціни має розглядатися та оцінюватися не у порівнянні з найменшою ціною у період дії договору, а принаймні з ціною, що мала місце станом на момент подачі тендерної пропозиції.

Погодження відповідача 2 на підписання додаткових угод не зумовлює їх правомірність та не впливає на висновки суду щодо недотримання сторонами законодавства про закупівлі.

Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення Договору з однією ціною та її подальше підвищення більш ніж на 10 % шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця та свідчить про свідоме заниження ним цінової пропозиції у тендері з метою перемоги.

Таким чином відсутні підстави для зміни Договору в порядку ст.652 ЦК України, оскільки така вартість електричної енергії могла бути закладена в підприємницький ризик при поданні тендерної документації.

Як передбачено положеннями частин першої, другої, третьої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, як і у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір.

Відповідач 1 не довів виникнення у нього права змінити вартість предмета закупівлі, що поставляється ним за договором, у зв`язку із коливанням цін на ринку. Оскільки при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Таких доказів відповідачами не надано та відповідних обставин судом не встановлено. Виключно коливання цін на ринку на електричну енергію не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.

Натомість, судами встановлено, що сторони послідовно збільшували вартість електричної енергії, за відсутності доказів, що її вартісні показники упродовж дії договору зростали в такій прогресії, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим).

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".

Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21, від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22.

Законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Покупець, як сторона договору, розпоряджався не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади. Відтак, як вірно зазначив прокурор, таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).

Також суд зазначає, що приведення ціни договору у відповідність до існуючих ринкових цін на електричну енергію повністю нівелює зміст інституту публічних закупівель та його мету, оскільки сама закупівля здійснюється для отримання пропозицій, що є кращими (нижчими) за ринкові.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що оскаржені додаткові угоди укладені з порушенням ст. 5, ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 2 ст. 632 ЦК України, а тому за приписами ч. 1 ст. 203, ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України вказані додаткові угоди слід визнати недійсними та задовольнити позов в цій частині.

Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються Договором, за яким ТОВ "Енергоінвестпроект" мало поставити КП "Електротранс" Кропивницької міської ради" 5 882 000 кВт/год за ціною 1,9983851988 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

Однак за підписаними сторонами актами приймання - передачі, що містяться в матеріалах справи відповідач 1 поставив відповідачу 2 на виконання умов Договору та додаткових угод електричну енергію в кількості 4 640 788 кВт*год на суму 13 661 695,89 грн. Враховуючи ціну погоджену сторонами у Договорі, відповідач 2 повинен сплатити відповідачу 1 за поставлену електричну енергію в кількості 4 640 788 кВт*год 9 274 082,05 грн, а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 4 387 613,84 грн (13 661 695,89 - 9 274 082,05).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Таким чином, грошові кошти в сумі 4 387 613,84 грн є безпідставно одержаними відповідачем 1, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач 1 зобов`язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

За таких підстав позовні вимоги прокурора про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" 4 387 613,84 грн підлягають задоволенню.

Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України позовна давність межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

З урахуванням викладеного перебіг позовної давності для звернення до суду з вимогою про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 20.05.2021 зупинено на строк дії воєнного стану.

Відповідно до норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір за подання позову на відповідачів.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними додаткові угоди №1 від 20.05.2021, №3 від 27.09.2021, №4 від 28.05.2021, №5 від 29.09.2021, №6 від 30.09.2021, №7 від 01.10.2021, №8 від 04.10.2021, №9 від 06.10.2021, №10 від 27.10.2021, №11 від 29.10.2021, №12 від 29.11.2021, №13 від 30.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №05/2021 від 15.01.2021, укладеного між Комунальним підприємством "Електротранс" Кропивницької міської ради" (і.к. 40413447) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (і.к. 34633789).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (вул. Шевченка, 146, оф. 39, м. Харків, 61013, і.к. 34633789) на користь загального фонду міського бюджету територіальної громади міста Кропивницького в особі Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022, і.к. 26241020) безпідставно сплачені кошти в сумі 4 387 613,84 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (вул. Шевченка, 146, оф. 39, м. Харків, 61013, і.к. 34633789) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (і.к. 02910025, проспект Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, МФО 820172, р/р UА848201720343100001000004600 в Державна Казначейська служба України м. Київ, код класифікації видатків бюджету -2800) судовий збір в сумі 83 982,21 грн.

Стягнути з Комунального підприємства "Електротранс" Кропивницької міської ради" (пр-т Університетський, 3, м. Кропивницький, 25031, і.к. 40413447) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (і.к. 02910025, проспект Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, МФО 820172, р/р UА848201720343100001000004600 в Державна Казначейська служба України м. Київ, код класифікації видатків бюджету -2800) судовий збір в сумі 18 168,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати до Електронних кабінетів: Кіровоградській обласній прокуратурі, Кропивницькій окружній прокуратурі Кіровоградської області, Кропивницькій міській раді, Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект", Комунальному підприємству "Електротранс" Кропивницької міської ради".

Повне рішення складено 11.10.024.

Суддя В.Г. Кабакова