Ухвала

від 10.10.2024 по справі 912/3366/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

10 жовтня 2024 рокуСправа № 912/3366/21

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву №б/н від 01.10.2024 гр. ОСОБА_1

про розстрочку виконання судового рішення

у справі №912/3366/21 від 24.01.2022

за позовом: Приватного акціонерного товариства "САВ 92" (далі - ПрАТ "САВ 92"), код ЄДР 42903398, вул. Миколи Краснова, 27, м. Київ, 03115

до відповідача: гр. ОСОБА_1 (далі - гр. ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

про стягнення 68 993,42 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача (стягувача) - участі не брали;

від відповідача (боржника) - участі не брали.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04.07.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з гр. ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "САВ 92" 41 961,22 грн основного боргу, 2 121,81 грн пені, 4 094,72 грн 15% річних, 8 211,94 грн штрафу, а також 2 270,00 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

12.08.2024 на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

01.10.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від відповідача (боржника) надійшла заява №б/н від 01.10.2024 про розстрочку виконання судового рішення з вимогами:

1. Задовольнити заяву гр. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про розстрочення виконання рішення господарського суду Кіровоградської області суду від 04 липня 2024 року у справі № 912/3366/21.

2. Розстрочити гр. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 04.07.2024 у даній справі, а саме суму 58659,69 грн. розстрочити на 10 рівних платежів рівними щомісячними частинами (платежами), а саме: 1-й платіж - 5866,00 грн. - до 05.10.2024р.; 2-й платіж - 5866,00 грн. - до 05.11.2024р.; 3-й платіж - 5866,00 грн. - до 05.12.2024р.; 4-й платіж - 5866,00 грн. - до 05.01.2025р.; 5-й платіж - 5866,00 грн. - до 05.02.2025р.; 6-й платіж - 5866,00 грн. - до 05.03.2025р.; 7-й платіж - 5866,00 грн. - до 05.04.2025р.; 8-й платіж - 5866,00 грн. - до 05.05.2025р.; 9-й платіж - 5866,00 грн. - до 05.06.2025р.; 10-й платіж - 5866,00 грн. - до 05.07.2025р.

В обґрунтування поданої заяви зазначено таке.

Підставою для звернення із заявою про розстрочення виконання судового рішення стало те, що на даний час відповідач не має фінансової можливості здійснити сплату боргу одним платежем, оскільки з дією воєнного стану на території України з 22 лютого 2022 року рівень доходів відповідача знизився, не надання розстрочення платежу та примусове стягнення податкового боргу через виконавчу службу створить лише ситуацію за якої відповідач не зможе забезпечити себе і свою родину засобами для існування.

Військова агресія Російської Федерації проти України та введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року стали для відповідача винятковими, невідворотними та об`єктивними обставинами, які безумовно утруднили умови господарювання.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28.05.2024 по справі №906/1035/23.

Крім того, наявне, ще одне рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області про стягнення з відповідача на користь ПАТ "КБ "АКОРДБАНК" - 232508,30грн.

Не надання розстрочення платежу та примусове стягнення податкового боргу через виконавчу службу створить лише ситуацію за якої відповідач не зможе утримувати себе та свою сім`ю.

Відповідач (боржник) просить суд врахувати, що інститут розстрочення виконання судового рішення спрямований на вжиття таких заходів, які б дозволили виконати боржнику судове рішення протягом певних проміжків часу у відповідних частинах. При розгляді заяви також просить суд врахувати умови роботи відповідача у зв`язку із установленим на всій території України воєнного стану.

Ухвалою від 02.10.2024 господарський суд, зокрема, заяву №б/н від 01.10.2024 гр. ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення призначив до розгляду у судовому засіданні на "10" жовтня 2024 р. - 17:00 год.

08.10.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від позивача (стягувача) надійшли заперечення №б/н від 08.10.2024 на заяву про розстрочку виконання судового рішення з вимогою відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду, з відповідним правовим обґрунтуванням.

09.10.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача (боржника) надійшла заява №б/н від 09.10.2024 про розгляд справи без участі з вимогою, керуючись статтями 42, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України, розглянути справу без його участі за наявними в справі документами.

Розглядаючи заяву №б/н від 01.10.2024 гр. ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення, господарський суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Як передбачено ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Слід зазначити, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Отже, виходячи з вищенаведеного законодавець, у будь-якому випадку пов`язує розстрочення та відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Згідно ч. 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами, за визначенням ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 №5-пр/2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.

Розстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача.

Тобто, необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумні строки відстрочення.

Це узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 03.09.2020 у справі №905/30/16, від 14.07.2020 у справі №908/1884/19 та від 16.01.2020 у справі №910/1820/19.

Водночас чинним законодавством України не передбачено вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання розстрочки, натомість встановлено лише критерії для визначення таких обставин. Зокрема, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочення виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан; стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення; щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З огляду на вищезазначене, господарський суд зауважує, що відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.

До заяви №б/н від 01.10.2024 про розстрочку виконання судового рішення відповідачем (боржником) додано довідку форми ОК-7, відповідно до якої у відповідача (боржника) відсутні доходи з липня 2024 року, а також копію рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08.07.2024 по справі №383/649/24, номер провадження 2/383/322/24, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "АКОРДБАНК" заборгованість за кредитним договором №СІК-110521/112-00 від 11.05.2021 року в сумі 229975 грн. 68 коп. та 2532 грн. 62 коп. відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Частина 2 ст. 617 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Окрім того, ст. 1 Цивільного кодексу України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників.

Відсутність станом на даний час у відповідача (боржника) грошових коштів, достатніх для виконання рішення, тяжке фінансове становище не є тими виключними обставинами, які можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення, оскільки не є винятковою обставиною, а є, зокрема, одним із можливих ризиків підприємницької діяльності.

У разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17).

Відповідач (боржник) до припинення підприємницької діяльності 30.07.2021 був самостійним господарюючим суб`єктом, який вільний у виборі контрагентів, самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, тому грошові зобов`язання виникли внаслідок його власної господарської діяльності.

Будь-яких інших доказів на підтвердження своєї заяви гр. ОСОБА_1 , зокрема, відомостей про склад сім`ї, перебування осіб на його утриманні, тяжкого захворювання його або членів сім`ї, тощо надано не було.

Доказів часткового виконання зобов`язань за спірним Договором відповідачем (боржником) також не надано до суду.

На думку суду надані відповідачем (боржником) до заяви про розстрочку виконання судового рішення документи не підтверджують наявність саме виключних обставин, за яких ускладнено або неможливо виконання рішення суду, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання такої розстрочки.

У даному випадку посилання відповідача на встановлений на всій території України воєнний стан, не може бути підставою для покладення фінансового тягаря на стягувача, оскільки останній знаходиться з боржником у рівних економічних умовах (правовий режим воєнного стану) і в одній державі.

Враховуючи інтереси як відповідача (боржника), так і позивача (стягувача) у даній справі, дотримуючись балансу, господарський суд зазначає, що загальновідомі обставини збройної агресії проти України наклали значний відбиток не тільки на фінансове становище відповідача, а й позивача у справі.

Крім того, спір між сторонами виник у 2021 році, тобто задовго до настання обставин, якими заявник обґрунтовує заяву про розстрочку виконання судового рішення. Так, зобов`язання по оплаті отриманого товару виникло у відповідача ще у квітні 2021 року, а в листопаді 2021 року ПрАТ "САВ 92" звернулось із позовом до гр. ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, що свідчить про тривалість порушення прав та інтересів позивача та відсутність наміру відповідача (боржника) сплатити заборгованість. У зв`язку із цим, суд констатує, що з вини відповідача даний спір було доведено до суду.

Господарським судом також враховано, що розгляд справи тривав більше 2 років.

Разом з тим, відповідно до наданої відповідачем довідки форми ОК-7 відповідач (боржник) у попередні роки та до червня 2024 року отримував дохід.

Крім того, згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за відповідачем - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) зареєстроване речове право власності на земельну ділянку (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2129034535208; Кадастровий номер: 3520810100:50:039:0079; площа ділянки 0.0019 Га).

Більш того, враховуючи те, що рішення господарського суду набуло законної сили 06.08.2024, у відповідача (боржника) була наявна теоретична можливість виконання такого рішення частково, шляхом щомісячних платежів на рахунок позивача задля зменшення суми заборгованості, що спростовує доводи відповідача (боржника) про те, що останній не бажає настання наслідків невиконання рішення суду, а має намір саме виконати рішення суду за наданим ним графіком погашення з урахуванням того, що в зазначену ним дату (05.10.2024), як вказує позивач (стягувач) погашення коштів не відбулося.

Відповідачем (боржником) під час розгляду даної справи не надано доказів відсутності його вини у виникненні даного спору.

При цьому, за приписами ст. 331 ГПК України відстрочення/розстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Постановлення на користь позивача в даній справі судового рішення про стягнення з відповідача грошових коштів у незалежності від правової природи цих коштів, становить "майно" позивача, на отримання якого позивач має легітимні сподівання.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Виходячи зі змісту ст. 331 ГПК України відстрочка/розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому, такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.

Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо надання відстрочки/розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Враховуючи зазначене вище, оцінивши наведені відповідачем (боржником) посилання на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, надані до заяви документи та заперечення позивача (стягувача), господарський суд дійшов висновку, що наведені відповідачем (боржником) доводи та надані докази не підтверджують наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні ч. 2 ст. 331 ГПК України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).

Згідно з мотивувальною частиною рішення від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

На переконання суду, надання розстрочки виконання рішення у даній справі, навпаки, сприятиме його невиконанню та порушуватиме принципи співмірності, пропорційності та розумний баланс між інтересами сторін, а також наведені положення ст. 129 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 326 ГПК України щодо обов`язковості виконання рішення суду.

Крім того, суд зважає, що належних доказів реальної можливості виконати рішення суду за умови надання розстрочення виконання рішення відповідачем (боржником) не надано. При цьому заявником жодним чином не пояснено, яким чином останній має намір сплатити наявну перед позивачем заборгованість згідно запропонованого графіку розстрочення, а саме 5 866,00 грн щомісячно.

Разом з тим, суд враховує, що запропонований відповідачем (боржником) графік розстрочення виконання рішення має арифметичні неточності, оскільки загальна сума до стягнення з заявника за рішенням суду складає 58 659,69 грн. Однак у поданій заяві, заявник просить суд розстрочити виконання рішення на 10 місяців по 5 866,00 грн., що складає 58 660,00 грн.

З огляду на встановлені вище судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд не вбачає правових підстав для розстрочення виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 04.07.2024 у справі №912/3366/21.

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного у сукупності, господарський суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні заяви №б/н від 01.10.2024 гр. ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення.

Керуючись ст. 234-235, 255, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви №б/н від 01.10.2024 гр. ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Копії ухвали направити:

- відповідачу засобами поштового зв`язку;

- позивачу, представнику позивача - адвокату Гай О.О. та представнику відповідача - адвокату Гурі К.В. через систему "Електронний суд".

Повний текст ухвали складено 11.10.2024.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.