Рішення

від 01.10.2024 по справі 914/824/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2024 Справа № 914/824/24

За позовом: Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави

в особі: Відділу освіти виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області, м. Канів, Черкаська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Агрі», м. Львів

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 56 174,21 грн

Суддя Наталія Мороз

за участю секретаря с/з Соломії Дицької

Представники:

Від прокуратури: Букаловська Л. Є.

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Суть спору:

Позовну заяву подано заступником керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Агрі» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 56 174,21 грн.

Ухвалою суду від 03.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 30.04.2024.

30.04.2024 підготовче засідання відкладено на 21.05.2024, про що сторін повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

Ухвалою суду від 21.05.2024 продовжено підготовче провадження та відкладено підготовче засідання на 18.06.2024.

Ухвалою суду від 18.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 09.07.2024.

08.07.2024 через систему «Електронний суд» прокуратурою подано заяву про уточнення позовних вимог, а також клопотання про повернення судового збору.

Ухвалою суду від 09.07.2024 суд вирішив повернути справу № 914/824/24 на стадію підготовчого провадження; підготовче засідання призначити на 30.07.2024.

Ухвалою суду від 30.07.2024 суд вирішив заяву Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури від 08.07.2024 про зміну предмета позову прийняти до розгляду; подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури від 08.07.2024 про зміну предмета позову; закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 03.09.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Наталії Мороз у період з 03.09.2024 по 05.09.2024 на лікарняному, розгляд справи № 914/824/24, призначений на 03.09.2024 не відбувся.

Ухвалою суду від 09.09.2024 розгляд справи по суті відкладено на 01.10.2024.

В судове засідання 01.10.2024 прокурор з`явився, дав пояснення по суті спору. Позов просить задоволити у відповідності до заяви про зміну предмета позову від 08.07.2024.

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Відповідач участі повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неучасті суду не повідомив.

Суд зазначає, що поштова кореспонденція надсилалася на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Агрі», що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79029, м.Львів, вул.Героїв УПА, 73.

Однак, такі були повернуті на адресу суду з відмітками установи поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими конвертами з вкладеннями та Довідками Ф.20.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відсутній», «закінчення терміну зберігання» тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов`язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.

Сам лише факт не отримання учасником провадження кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку та її повернення до суду із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», суд дійшов висновку, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвали суду вважаються врученими відповідачу в день проставлення у поштовому відділенні штампу.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи наведене, справа розглядається за наявними матеріалами.

Позиція прокурора та позивача.

В обґрунтування позовних вимог зазначають про наявність підстав для визнання недійсними додаткових угод № 2 від 11.05.2021 та № 3 від 15.09.2021 до договору про закупівлю товарів за державні кошти № 69 від 09.03.2021, укладеного між Відділом освіти виконавчого комітету Канівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-Агрі», оскільки внаслідок укладення вказаних додаткових угод, ціна товару за договором (м`ясо яловичини та філе куряче) зросла більш, ніж на 10%. Як наслідок, позивачем переплачено відповідачу 56 174,21 грн, яку прокурор та позивач просять суд стягнути з відповідача, а також визнати недійсними зазначені додаткові угоди, оскільки такі укладені з порушенням ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Позиція відповідача.

Відповідач участі у судових засіданнях особисто або уповноваженого представника не забезпечив, правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 ГПК України не скористався.

Обставини справи.

Відділом освіти виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області проведено відкриті торги щодо закупівлі м`яса (ДК021:2015:15110000-2: М`ясо) у кількості 2680 кг - м`ясо яловичини, 3600 кг - філе куряче та 300 кг печінка ялової з очікуваною вартістю на загальну суму 667 680,00 грн з ПДВ.

Оголошення про проведення процедури закупівлі 03.02.2021 оприлюднено на веб-сайті «ProZorro - публічні закупівлі» за UA-2021-02-03-010730-a. Основним критерієм вибору переможця є ціна.

За результатами проведення електронного аукціону та розгляду документів учасників, переможцем процедури відкритих торгів згідно предмету закупівлі: ДК021:2015:15110000-2:М`ясо, визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Агрі» з ціновою пропозицією 647 866,80 грн за 2680 кг м`яса яловичини, 3600 кг філе курячого та 300 кг печінки ялової з урахуванням ПДВ.

09.03.2021 між Відділом освіти виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області (позивач, за договором замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-Агрі» (відповідач, за договором - учасник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 69.

У відповідності до умов вказаного договору, учасник зобов`язується у 2021 році поставити замовникові товари, зазначені в п.1.2 договору, а замовник - прийняти і оплатити такі товари. Даний договір є основним документом, що визначає права та обов`язки сторін по поставні товару, їх асортимент, обсяги та вартість (п.1.1). Найменування товару: М`ясо - Код ДК 021:2015: 15110000-2 М`ясо згідно специфікації до договору, яка є невід`ємною його частиною. Вартість товару, номенклатура, асортимент та його кількість, а також умови поставки щодо кожного окремого найменування товару визначені в специфікації, яка додається до цього договору і є його невід`ємною частиною. Вартість товару та його кількість відповідають змісту цінової пропозиції переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повното виконання зобов`язань сторонами (п.1.2). Ціна цього договору становить 647 866 грн 80 коп, в т.ч ПДВ - 107 977 грн 80 коп. Вартість одиниці товару - додаток 1 до цього договору (п.3.1). Вартість товару є фіксованою та незмінною протягом дії договору, крім випадків, визначених законодавством про публічні закупівлі в Україні та умовами цього договору (п.3.3). Положення договору в частині зміни ціни за одиницю товару не більше як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, може бути застосоване виключно у випадку реального коливання (підвищення) цін на товар, що закуповується за умови надання постачальником відповідних підтверджуючих документів, а саме: довідка із Управління статистики про стан цін або Торгово-промислової палати або іншою компетентною на це установою про стан цін із зазначеним коефіцієнтом підвищення цін. Підвищення здійснюється не більше ніж на розмір коефіцієнту підвищення ринкової ціни та з врахуванням положень ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» (п.3.5). При поставці кожної партії товару постачальник зобов`язаний одночасно з накладними на товар надати замовнику повний комплект завірених належним чином копій усіх чинних супроводжувальних документів на товар, що підтверджують його походження, якість, та наявність яких вимагається чинним законодавством України (п.6.3.3). Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.10.1). Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору (п.10.2).

В подальшому сторонами укладено додаткові угоди до договору про закупівлю товарів за державні кошти № 69 від 09.03.2021.

Так, додатковою угодою № 1 від 09.03.2021 встановлено ціну договору в розмірі 647 856,00 грн (з ПДВ), у зв`язку із чим, сторони погодили нову редакцію додатку № 1 до договору (специфікацію).

Загальна вартість всього обсягу поставки (з урахуванням додаткової угоди № 1) склала 467 856,00 грн (з ПДВ).

Листом від 28.04.2021 № 90/04 Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Агрі» звернулось до Відділу освіти виконавчого комітету Канівської міської ради з пропозицією щодо коригування ціни за одиницю товару до середньоринкових цін та укладення відповідної додаткової угоди. До вказаного листа постачальником додано експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-280 від 18.03.2021, а також експертний висновок Чернігівської торгово-промислової палати № ЧК-203 від 27.04.2021.

Додатковою угодою № 2 від 11.05.2021, сторони дійшли згоди змінити ціну за одиницю товару не більш ніж на 10%, у зв`язку з коливанням такої ціни на ринку, при цьому, зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, у зв`язку із чим, погодили нову редакцію специфікації.

Як зазначено прокурором у позовній заяві, загальна вартість всього обсягу поставки (з урахуванням додаткової угоди № 2) не змінилась та склала 467 856,00 грн з ПДВ, при цьому, зменшено загальний обсяг поставки товару, а саме яловичини на 215,7662 кг, курячого філе на 260,5809 кг, печінки ялової на 24,0554 кг.

Листом від 09.09.2021 № 33/09 Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Агрі» звернулось до Відділу освіти виконавчого комітету Канівської міської ради з пропозицією щодо коригування ціни за одиницю товару до середньоринкових цін та укладення відповідної додаткової угоди. До вказаного листа постачальником додано експертний висновок Чернігівської торгово-промислової палати № ЧК-552 від 08.09.2021.

Додатковою угодою №3 від 15.09.2021 сторони дійшли згоди змінити ціну за одиницю товару не більш ніж на 10% у зв`язку з коливанням такої ціни на ринку, при цьому, зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, у зв`язку із чим, погодили нову редакцію додатку № 1 до договору (специфікацію).

Як зазначено прокурором у позовній заяві, загальна вартість всього обсягу поставки (з урахуванням додаткової угоди № 3) не змінилась та склала 467 856,00 грн з ПДВ, при цьому, зменшено загальний обсяг поставки товару, а саме: яловичини на 384,5008 кг, курячого філе на 435,1853 кг.

Додатковою угодою № 4 від 02.11.2021, пункт 3.1 договору № 69 від 09.03.2021 викладено в новій редакції та встановлено ціну договору в розмірі 547 759,01 грн (з ПДВ) у зв`язку із чим, погоджено нову редакцію специфікації. Вказаною додатковою угодою також зменшено обсяг поставки м`яса яловичини на 707,4992 кг.

Додатковою угодою № 5 від 22.12.2021, пункт 3.1 договору № 69 від 09.03.2021 викладено в новій редакції та встановлено ціну договору в розмірі 427 016,69 грн (з ПДВ), у зв`язку із чим, погоджено нову редакцію специфікації.

Вказаною додатковою угодою також зменшено обсяг поставки м`яса яловичини на 508,5399 кг, філе курячого на 383,1047 кг, печінки ялової на 151,3649 кг.

Додатковою угодою № 6 від 30.12.2021 сторони домовились продовжити дію договору про закупівлю товарів за державні кошти № 69 від 09.03.2021 та викласти пункт 10.1 Розділу X договору в наступній редакції: «п.10.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 березня 2022 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань». Загальна вартість товарів, що будуть закуплені в період до 31.03.2022 року, визначається окремою додатковою угодою між сторонами та не може перевищувати 20% суми договору, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Конкретний обсяг товарів, що будуть закуплені в період до 31.03.2022 року, визначається окремою додатковою угодою між сторонами після затвердження кошторису. Усі інші умови залишаються незмінними».

Додатковою угодою № 7 від 12.01.2022 сторони, у зв`язку із продовженням дії договору, домовились внести такі зміни щодо узгодження суми та кількості товару: «п.1. Сума додаткової угоди становить 53 880,00 грн, в т.ч. ПДВ 8 980,00 грн. Обсяг поставки становить: філе куряче у кількості 500 кг на загальну суму 53880,00 грн, при ціні за одиницю товару 107,76 грн за 1 кг».

Вказаною додатковою угодою також збільшено обсяг поставки філе курячого на 500 кг.

На виконання умов договору, позивачем здійснено оплату товару на загальну суму 474 871,42 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

У позовній заяві прокурор посилається на те, що замовником всього фактично отримано 1 079,4601 кг м`яса яловичини на загальну суму 141 514,78 грн (з них лише 295,450 кг закуплено за первісною ціною договору від 09.03.2021, а саме по 117 грн/кг, на загальну суму 34 567,65 грн), та 3 281,71 кг філе курячого на загальну суму 333 356,64 грн (з них лише 724,810 кг закуплено за первісною ціною договору від 09.03.2021, а саме по 89,10 грн/кг, на загальну суму 64 580,60 грн). Таким чином, 784,01 кг м`яса яловичини закуплено за завищеною ціною (з урахування додаткових угод № 2, № 3) на загальну суму 106 947,13 грн, хоча відповідно до умов первісного договору, ціна мала становити 91 729,17 грн, тобто різниця ціни закупленого товару з урахуванням додаткових угоди між ціною, яка мала бути сплачено за умовами первісного договору, становить 15 217,96 грн.

Крім того, 2 556,9 кг філе курячого закуплено за завищеною ціною (з урахування додаткових угод № 2, № 3, № 7) на загальну суму 268 776,04 грн, хоча відповідно до умов первісного договору ціна мала становити 227 819,79 грн, тобто різниця ціни закупленого товару з урахуванням додаткових угод між ціною, яка мала бути сплаченою за умовами первісного договору, становить 40 956,25 грн.

Як зазначено у позовній заяві, сторонами, при укладанні додаткової угоди № 2 без будь-якого обґрунтування та документального підтвердження підстав змінено істотні умови договору закупівлі від 09.03.2021, а також не додержано вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», п. 3.5 договору в частині збільшення ціни за одиницю товару (м`ясо яловичини та філе куряче) до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, відтак прокурор вважає, що вказана додаткова угода є недійсною.

У зв`язку із недійсністю додаткової угоди № 2 від 11.03.2021, додаткова угода № 3 також є недійсною, оскільки нею сторони збільшили ціну за одиницю товару більш ніж на 10% (гранично допустимий поріг підвищення ціни за одиницю товару) по відношенню до ціни, погодженої сторонами в момент укладення договору, що суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Таким чином, у зв`язку із укладенням додаткових угод № 2 від 11.05.2021 та № 3 від 15.09.2021, Відділом освіти зайво сплачено постачальнику ТзОВ «Альянс-Агрі» 56 174,21 грн за товар, який не був поставлений, тому саме ця сума підлягає стягненню з останнього.

Враховуючи наведене, прокурор звернувся до господарського суду із позовною заявою про визнання недійсними додаткових угод та стягнення зайво сплачених коштів.

Оцінка суду.

Щодо здійснення представництва інтересів держави прокурором в суді.

Як встановлено положеннями ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч. ч. 3-5 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор визначив органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Відділ освіти виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області.

Як вбачається з матеріалів справи, зверненню прокурора до суду передувала переписка з Відділом освіти виконавчого комітету Канівської міської ради.

Зокрема, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді Смілянською окружною прокуратурою на адресу Відділу освіти направлено лист № 52/2-592 від 26.01.2024, в якому повідомлено про встановлені прокуратурою порушення та необхідність захисту інтересів держави шляхом пред`явлення позовної заяви до постачальника про застосування наслідків недійсності додаткових угод та стягнення грошової суми, сплаченої за непоставлений товар, а також запропоновано самостійно звернутися до суду з метою відновлення державних інтересів або вказати причини, які перешкоджають захисту цих інтересів.

Як слідує з відповіді Відділу освіти № 57 від 02.02.2024, останній не вбачав підстав для реагування, тобто здійснення захисту інтересів держави шляхом скерування позовної заяви про застосування наслідків недійсних додаткових угод та стягнення до місцевого бюджету з постачальника надмірно сплачених грошових коштів.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», 18.03.2024 на адресу Відділу освіти скеровано лист № 52/2-1729-вих.24, в якому прокуратурою повідомлено про намір здійснювати захист інтересів держави в особі Відділу освіти шляхом пред`явлення позовної заяви до ТзОВ «Альянс-Агрі».

Згідно з відповіддю Відділу освіти № 116 від 26.03.2024, останній будь-яких заперечень щодо пред`явлення Смілянською окружною прокуратурою позовної заяви в інтересах відділу освіти не висловив.

За змістом висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прокурор з дотриманням встановленого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» порядку, в межах наданих йому повноважень та за наявності обставин неналежного здійснення захисту інтересів держави звернувся до суду за захистом інтересів держави в особі Відділу освіти виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області.

Відповідно до ч.1 ст.41 ЗУ «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.628, ст.629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ст.632 ЦК України).

За змістом ч.2 ст.189 ГК України, ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з ч.1 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.653 ЦК України)

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ч.4 ст.41 ЗУ «Про публічні закупівлі», умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з п.2 ч.5 ст.41 вказаного Закону, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та ЗУ «Про публічні закупівлі» вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст.652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі, ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст.652 ЦК України та п.2 ч.5 ст.41 ЗУ «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета ЗУ «Про публічні закупівлі», яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

В укладеному сторонами договорі про закупівлю товарів за державні кошти № 69 від 09.03.2021 було передбачено постачання упродовж 2021 року М`яса - Код ДК 021:2015: 15110000-2 за ціною 647 866, 80 грн, в т.ч ПДВ 107 977, 80 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у період дії вказаного договору № 69 сторонами укладено 7 додаткових угод, в тому числі додаткову угоду № 2 від 11.05.2021 та додаткову угоду № 3 від 15.09.2021, внаслідок укладення яких відбулось коливання у бік збільшення ціни товару на ринку зокрема, на 9,95% ціни на м`ясо яловичини та на 9,97% ціни на філе куряче (при укладенні додаткової угоди № 2), а також на 9,98% ціни на м`ясо яловичини та філе куряче (при укладенні додаткової угоди № 3). Укладаючи додаткову угоду № 3 сторони збільшили ціну за одиницю товару (м`ясо яловичини та філе куряче) більш ніж на 10% (гранично допустимий поріг підвищення ціни за одиницю товару) по відношенню до ціни, погодженої сторонами в момент укладення договору.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок укладення спірних додаткових угод, Відділ освіти виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області отримав на 29% менше запланованого обсягу товарів у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

Таким чином, судом встановлено, що укладенням додаткових угод № 2 від 11.05.2021 та № 3 від 15.09.2021 до договору про закупівлю товарів за державні кошти № 69 від 09.03.2021 порушено вимоги ЗУ «Про публічні закупівлі» та умови договору № 69 від 09.03.2021.

Згідно з ст. 13 ЦК України, кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам.

Метою регулювання, передбаченого п.2 ч.5 ст.41 ЗУ Про публічні закупівлі, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Відповідно до ст.5 ЗУ Про публічні закупівлі, закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення кількох додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку постачальника.

Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Щодо наявних у матеріалах справи експертних висновків Черкаської та Чернігівської торгово-промислової палати, надісланих позивачу на підтвердження (обґрунтування) наявності підстав для внесення змін до істотних умов договору про закупівлю товарів за державні кошти № 69 від 09.03.2021, суд зазначає наступне.

Фактом коливання цін на ринку є розбіжності абсолютних даних за цінами. Тобто, у документах на підтвердження факту коливання цін на ринку повинна міститися інформація про стан цін щонайменше на дві дати, що визначають початок та кінець часового інтервалу, у якому здіи?снювалося дослідження цін (календарний місяць, період).

Законом Украі?ни «Про торгово-промислову палату визначено право торгово-промисловоі? палати проводити на замовлення украі?нських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати і?х вартість (Постанова Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20).

Наявний в матеріалах справи експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-280 від 18.03.2021 вказує на сердньоринкові ціни на товар станом на 18.03.2021 (дата, що майже на два місяці передує дню укладення додаткової угоди № 2 від 11.05.2021). Разом з тим, вказаний висновок не вказує на коливання цін товару на ринку з моменту укладення договору (09.03.2021) до дня укладення додаткової угоди № 2 (11.05.2021), а відтак, не підтверджує росту цін товарів на ринку після укладення договору між сторонами.

Висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ЧК-203 від 27.04.2021 містить відомості про сердньоринкові ціни на товар станом на 15.02.2021 (тобто дата, що майже на місяць передує дню укладенню основного договору) та станом на 27.04.2021, тобто дата, яка вказує про актуальні ціни на товар не на дату укладання додаткової угоди № 2 (11.05.2021), а на дату, що на 14 днів передує її укладенню.

Відтак, відсотки росту цін на товари (м`ясо яловичини та філе куряче), зазначені у висновку, вказують про коливання (зростання) цін, які утворилися за 22 дні до укладення договору (15.02.2021) та до дня виготовлення висновку (27.04.2021), у той час як підставами для укладення додаткової угоди може бути виключно ріст цін на ринку, який утворився з дня укладення основного договору (09.03.2021) до дня укладення додаткової угоди № 2 (11.05.2021).

Тобто, у зазначеному висновку вказані відсотки зміни вартості товару на ринку у бік збільшення, розраховані із цін, що діяли не з дня укладення договору, а з цін, які існували на ринку майже за місяць до того, як договір був укладений між сторонами.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до приписів ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ст. 207 ГК України, господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою ЗУ «Про публічні закупівлі».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 907/788/18.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що додаткові угоди № 2 від 11.05.2021 та № 3 від 15.09.2021 до договору про закупівлю товарів за державні кошти № 69 від 09.03.2021 суперечать вимогам ЗУ Про публічні закупівлі, відтак, позовні вимоги про визнання вказаних додаткових угод недійсними є такими, що підлягають до задоволення.

За приписами ч.1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п.1 ч.3 ст.1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Відповідно до ч.1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як вбачається з матеріалів справи та поданого розрахунку, різниця між загальною вартістю закупленого м`яса яловичини (з урахуванням додаткових угод) та вартістю, яка мала бути сплачена за вказаний обсяг товару за умовами (цінами) первісного договору, становить 15 217,96 грн; різниця між загальною вартістю закупленого філе курячого (з урахуванням додаткових угод) та вартістю, яка мала бути сплачена за вказаний обсяг товару за умовами (цінами) первісного договору, становить 40 956,25 грн.

Таким чином, на підставі спірних додаткових угод замовником безпідставно сплачено бюджетних коштів на загальну суму 56 174,21 грн. Відповідно, отримана ТзОВ «Альянс-Агрі» переплата у сумі 56 174,21 грн підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідача Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення прокурора до суду, є порушеним відповідачем.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі, відтак, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Прокурором при поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області сплачено судовий збір в розмірі 12 112,00 грн, відповідно до платіжної інструкції № 2793 від 11.12.2023.

08.07.2024 через систему «Електронний суд» прокурором подано заяву про повернення з Державного бюджету судового збору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку повернути Черкаській обласній прокуратурі з Державного бюджету 3 028,00 грн зайво сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України та ст.7 ЗУ "Про судовий збір", суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсними додаткові угоди № 2 від 11.05.2021 та № 3 від 15.09.2021 до договору про закупівлю товарів за державні кошти № 69 від 09.03.2021, укладеного між Відділом освіти виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області (Черкаська область, м. Канів, вул. Шевченка, 49, ідентифікаційний код 04591647) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-Агрі» (м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, ідентифікаційний код 41311847).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Агрі» (м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, ідентифікаційний код 41311847) на користь Відділу освіти виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області (Черкаська область, м. Канів, вул. Шевченка, 49, ідентифікаційний код 04591647) 56 174,21 грн заборгованості.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Агрі» (м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, ідентифікаційний код 41311847) на користь Черкаської обласної прокуратури (м. Черкаси, бульвар Шевченка, 286, ідентифікаційний код 02911119) 9084,00 грн судового збору.

5. Повернути Черкаській обласній прокуратурі (м. Черкаси, бульвар Шевченка, 286, ідентифікаційний код 02911119) на банківський р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ 3028,00 грн судового збору, сплаченого у відповідності до платіжної інструкції № 2793 від 11.12.2023.

Рішення складено 11.10.2024

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

СуддяМороз Н.В.