Рішення

від 01.10.2024 по справі 914/611/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2024 Справа № 914/611/24

За позовом: Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», м. Тернопіль

до відповідача: Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонд державного майна України, м. Київ

про повернення майна

Суддя Наталія Мороз

за участю секретаря судового засідання

Соломії Дицької

Представники:

Від позивача: Бутениць О. В.

Від відповідача: Худий О. В., Дяків Ю. В.

Від третьої особи: не з`явився

Суть спору:

Позовну заяву подано Державним підприємством «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» до відповідача Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про повернення майна.

Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову від 28.02.2024, якою останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони використання та накладення арешту на комплект приймача GNSS S700A, інвентарний номер 10410000007, віху телескопічну, інвентарний номер 11210000008, комп`ютер COMEL Business C400 (U0453973) TY Y26.2-24, інвентарний номер 10400000001, монітор Samsung C27JG50 (LC27JC50QQIXCI), інвентарний номер 11200000004, котел, інвентарний номер 11210000009, комп`ютер COMEL Business C300 (U0449265) TY Y26.2-2018, сканер Документ-сканер А4НР Scaniet Pro 3000S4, інвентарний номер 11210000023, монітор Samsung C27R500 (LC27R500FHIXCI), інвентарний номер 11200000002, монітор Samsung S22F350 (LS22F350 FНІХСІ) інвентарний номер 11210000015, пристрій безперебійного живлення Vingal LCD800VA.480W, інвентарний номер 11210000016.

Ухвалою суду від 07.03.2024 відмовлено у задоволенні заяви Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про забезпечення позову від 28.02.2024 у справі № 914/611/24.

Ухвалою суду від 11.03.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 25.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.04.2024.

16.04.2024 підготовче засідання відкладено на 09.05.2024, про що позивача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

09.05.2024 підготовче засідання відкладено на 28.05.2024, про що позивача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

Ухвалою суду від 28.05.2024 задоволено клопотання Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 27.05.2024 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фонд державного майна України; продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 18.06.2024.

18.06.2024 та 02.07.2024 підготовче засідання відкладено, про що третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фонд державного майна України, повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

Ухвалою суду від 18.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 06.08.2024.

Ухвалою суду від 06.08.2024 розгляд справи відкладено на 03.09.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Наталії Мороз у період з 03.09.2024 по 05.09.2024 на лікарняному, розгляд справи № 914/611/24, призначений на 03.09.2024 не відбувся.

Ухвалою від 09.09.2024 судове засідання для розгляду справи по суті відкладено на 01.10.2024.

В судове засідання 01.10.2024 представник позивача з`явився, дав пояснення по суті спору. Позов просить задоволити.

Представники відповідача в судове засідання з`явились, дали пояснення по суті спору. Позовні вимоги визнали частково.

Третя особа участі представника в судовому засіданні не забезпечила. Клопотанням від 01.10.2024 просить суд розгляд справи здійснювати без уповноваженого представника Фонду державного майна України за наявними матеріалами.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 27.05.2020 наказом ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» № 4-од створено Львівську філію ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Наказом ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 14.02.2023 № 01-од припинено діяльність філії, у той же час відновлено діяльність ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», як юридичної особи.

Проте, під час, повернення майна відокремленого підрозділу позивача відповідач не здійснив повернення майна, яке було придбано позивачем та його відокремленим підрозділом для забезпечення функціонування відокремленого підрозділу.

Посилаючись на те, що філія як відокремлений підрозділ юридичної особи не може набувати право власності на майно, оскільки усе майно філії є майном юридичної особи, а тому при ліквідації філії все її майно є власністю юридичної особи і не переходить у власність третіх осіб, ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернувся до ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з позовом про повернення майна, оскільки вважає, що відповідачем збережено спірне майно без достатніх правових підстав.

Позиція відповідача.

Проти позову заперечив частково. Зазначив, що відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру «Про реорганізацію підприємств» від 31.01.2020 № 23, ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» реорганізовувався шляхом приєднання до ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», створивши на базі майна реорганізованих підприємств відокремлені підрозділи (філії). Відповідно, працівників ДП «Львівський інститут землеустрою» було переведено у Львівську філію ДП «Тернопільський інститут землеустрою».

Наказом ДП «Тернопільський інститут землеустрою» від 22.05.2020 № 5-од затверджено Положення про Львівську філію, у відповідності до якого майно філії є державною власністю та закріплюється за нею на праві господарського відання. Джерелом формування майна філії є зокрема майно придбане в інших суб`єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законом порядку; господарська діяльність філії здійснюється на принципах госпрозрахунку і самоокупності. Також, Львівська філія під час своєї фінансово-господарської діяльності використовувала оборотні та необоротні активи ДП «Львівський інститут землеустрою».

Для забезпечення виробничої діяльності Львівської філії, працівниками філії за період вересень-грудень 2020 року за кошти отримані від господарської діяльності Львівської філії було також придбано майно, покупцем якого була безпосередньо Львівська філія.

21.10.2021 відповідачем, у присутності представників ліквідаційної комісії ДП «Тернопільський інститут землеустрою», згідно акта прийому-передачі було передано частину майна, чим відповідач погодився на настання невигідних для себе наслідків, натомість позивачем не було здійснено будь-яких конкретних дій щодо передачі частини майна, відповідно поведінка позивача є суперечливою. Вважає, що майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб із метою виникнення у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Враховуючи наведене, у позові просить відмовити в частині повернення майна, що було придбане за кошти філії, а саме: комплекту приймача GNSS S700А, віхи телескопічної, котла Viessman, монітора Samsung C22F350, монітор Samsung C27JG50 та комп`ютера COMEL Business C400 (U0453973).

Позиція третьої особи.

Фондом державного майна України, що залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представлено.

Обставини справи.

У відповідності до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру «Про реорганізацію підприємств» від 31.01.2020 № 23, реорганізовано Державне підприємство «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (код згідно ЄДРПОУ 00702009) шляхом приєднання до Державного підприємства «Тернопільський науково- дослідний та проектний інститут землеустрою» (код згідно з ЄДРПОУ 00485517); визначено державні підприємства до яких приєднуються юридичні особи, правонаступниками майнових прав та обов`язків реорганізованих державних підприємств та зобов`язано голів комісій з реорганізації забезпечити працевлаштування працівників зазначених державних підприємств.

Наказом ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 22.05.2020, затверджено положення про Львівську філію Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», яким визначено порядок діяльності Львівської філії. У відповідності до п.1.3 Положення, у своїй діяльності Філія підпорядковується підприємству в особі директора ДП «Тернопільський, науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». Філія не має статусу юридичної особи, є відокремленим підрозділом підприємства, діє від імені та в його інтересах (п.3.1). Філія має окремий баланс з наступним включенням його показників до консолідованої фінансової звітності ДП «Тернопільський інститут землеустрою», поточні та інші рахунки в банківських установах, круглу печатку зі своїм найменуванням та найменуванням Підприємства, інші печатки та штампи; здійснює бухгалтерський і податковий облік своєї діяльності в межах делегованих повноважень, а також складає та подає за належністю фінансову, податкову, статистичну та управлінську звітність (п.3.3). Майно Філії є державною власністю та закріплюється за ним на праві господарського відання (п.4.1). Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів Філія має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством (п.4.6). Для досягнення мети та здійснення напрямів діяльності від імені та в інтересах ДП «Тернопільський інститут землеустрою», з урахуванням обмежень, встановлених статутом Підприємства, цим положенням і довіреністю, виданою на ім`я директора Львівської філії Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», має право користуватися майном, наданим Підприємством для здійснення господарської діяльності (п.5.1). Філія зобов`язана дотримуватись вимог чинного законодавства України, статуту підприємства, цього положення та інших локально-правових, розпорядчих актів ДП «Тернопільський інститут землеустрою» (п.5.3). Господарська діяльність філії здійснюється на принципах госпрозрахунку і самоокупності та відповідно до фінансового плану Підприємства та філії з дотриманням чинного законодавства України (п.7.1). Контроль (нагляд) за діяльністю філії здійснює Підприємство, а також у межах повноважень, передбачених чинним законодавством України, - органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю (п.9.1).

Наказом Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 27.05.2020 № 4-од «Про створення Львівської філії державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», створено Львівську філію ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 30.12.2020 № 583 внесено зміни до наказу Держгеокадастру від 31.01.2020 № 23 та припинено процедуру реорганізації щодо Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» шляхом приєднання до Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Листом від 10.06.2021 ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернувся до ДП «Тернопільський інститут землеустрою» з проханням передати основні засоби Львівської філії ДП «Тернопільський інститут землеустрою» на баланс ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Листом від 20.10.2021 ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернулось до ДП «Львівський інститут землеустрою», яким в порядку виконання плану заходів щодо ліквідації Львівської філії ДП «Тернопільський інститут землеустрою», просив забезпечити 21.10.2021 передачу майна, яке перебуває на тимчасовому зберіганні в ДП «Львівський інститут землеустрою» і його Дрогобицькій філії та оформити прийом-передачу майна відповідними документами.

Актом приймання-передачі від 21.10.2021 ДП «Львівський інститут землеустрою» передав представникам ліквідаційної комісії ДП «Тернопільський інститут землеустрою» комплект приймача South GNSS S82-N, віху телескопічну, сканер А4НР Scaniet Pro 3000S4 - 1 шт, вінчестер USB 3.01 TB 2.5 TRANSED серії HBlue.

Листом від 27.10.2021 ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернулось до ДП «Львівський інститут землеустрою» з проханням організації передачі до 05.11.2021 залишків майна, згідно з додатком до листа, яке перебуває на тимчасовому зберіганні в ДП «Львівський інститут землеустрою».

Листом від 09.11.2021 ДП «Львівський інститут землеустрою» повідомив ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», що листом від 10.06.2021 Львівський інститут звернувся до ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про передачу на баланс підприємства основних засобів, які були придбані Львівською філією та закріплені за нею на праві господарського відання. ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» залишив зазначений лист без розгляду, а листом від 20.10.2021 зобов`язав ДП «Львівський інститут землеустрою» передати все майно Львівської філії, листом від 26.10.2021 ДП «Львівський інститут землеустрою» звернувся у Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо передачі основних засобів, придбаних Львівською філією ДП «Тернопільський інститут землеустрою» на баланс ДП «Львівський інститут землеустрою».

Протоколом № 1 постійно-діючої комісії з інвентаризації ДП «Тернопільський інститут землеустрою» від 28.12.2021 встановлено, що частина майна, що рахувалася за Львівською філією, при її ліквідації не була передана в ДП «Тернопільський інститут землеустрою», а перебуває на тимчасовому зберіганні в ДП «Львівський інститут землеустрою» та його Дрогогбицькій філії, а саме: комплект приймача GNSS S700А, інвентарний номер 10410000007, віха телескопічна, інвентарний номер 11210000008, комп`ютер COMEL Business C400 (U0453973) TУ У 26.2-24, інвентарний номер 10400000001, монітор Samsung C27JG50 (LC27JC50QQIXCI), інвентарний номер 11200000004, котел, інвентарний номер 11210000009, комп`ютер COMEL Business C300 (U0449265) TУ У 26.2- 2018, сканер Документ-сканер А4 НР ScanJet Pro 3000 S4, інвентарний номер 11210000023, монітор Samsung C27R500 (LC27R500FHIXCI), інвентарний номер 11200000002, монітор Samsung S22F350 (LS22F350 FНІХСІ), інвентарний номер 11210000015, пристрій безперебійного живлення Vinga LCD 800VA 480W, інвентарний номер 11210000016.

У відповідності до протоколу № 1 постійно-діючої комісії з інвентаризації ДП «Тернопільський інститут землеустрою» від 15.12.2022 виявлено недостачу частина майна, що рахувалася за Львівською філією при її ліквідації не була передана в ДП «Тернопільський інститут землеустрою».

Наказом Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 14.02.2023 № 01-од припинено діяльність Львівської філії державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Проте, як стверджує позивач, під час, повернення майна відокремленого підрозділу позивача, відповідач не здійснив повернення майна, яке було придбано позивачем та його відокремленим підрозділом, тобто майно позивача придбане для забезпечення функціонування його відокремленого підрозділу, зокрема: комплект приймача GNSS S700А, інвентарний номер 10410000007, віха телескопічна, інвентарний номер 11210000008, комп`ютер COMEL Business C400 (U0453973) TУ У 26.2-24, інвентарний номер 10400000001, монітор Samsung C27JG50 (LC27JC50QQIXCI), інвентарний номер 11200000004, котел, інвентарний номер 11210000009, комп`ютер COMEL Business C300 (U0449265) TУ У 26.2- 2018, сканер Документ-сканер А4 НР ScanJet Pro 3000 S4, інвентарний номер 11210000023, монітор Samsung C27R500 (LC27R500FHIXCI), інвентарний номер 11200000002, монітор Samsung S22F350 (LS22F350 FНІХСІ), інвентарний номер 11210000015, пристрій безперебійного живлення Vinga LCD 800VA 480W, інвентарний номер 11210000016.

Листом від 17.02.2023 ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернулось до ДП «Львівський інститут землеустрою» про врегулювання питання повернення (передачі) майна з проханням невідкладного повернення майна або надання документів, які б підтверджували передачу майна.

Листом від 21.02.2023 ДП «Львівський інститут землеустрою» повідомив ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», що на онлайн-нараді, проведеній Держгеокадастром було розглянуто питання щодо подальшого використання комплектів приймачів GNSS S700A, яких було придбано за період діяльності Львівської філії 2 штуки та наголошено, що оскільки працівники Львівської філії за кошти Філії придбали 2 приймачі, буде справедливо розподілити їх між двома підприємствами, про що керівники підприємств надали свою усну згоду.

Додатком до листа від 21.02.2023 ДП «Львівський інститут землеустрою» надіслав ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» акт приймання-передачі основних засобів та інших необоротних матеріальних активів станом на 21.02.2023, а саме: частини основних засобів придбаних Львівською філією ДП «Тернопільський інститут землеустрою» для передачі на баланс ДП «Львівський інститут землеустрою».

Листом від 11.07.2023 ДП «Львівський інститут землеустрою» звернувся до Фонду державного майна України, як органу управління, щодо передачі основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, а саме: частини основних засобів придбаних працівниками Львівської філії ДП «Тернопільський інститут землеустрою» для передачі на баланс ДП «Львівський інститут землеустрою».

05.10.2023 ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернувся до ДП «Львівський інститут землеустрою» з претензією щодо повернення в місячний термін майна, що з 2021 року перебуває на зберіганні ДП «Львівський інститут землеустрою» після ліквідації Львівської філії ДП «Тернопільський інститут землеустрою».

Листом від 20.10.2023 Фонд державного майна України звернувся до ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» щодо сприяння у вирішенні питання передачі частини основних засобів.

У відповідь на вказане звернення Фонду, листом від 02.11.2023 ДП «Тернопільський інститут землеустрою» зазначив, що інформація викладена у листі ДП «Львівський інститут землеустрою» від 11.07.2023 є однобічною та такою, що не стосується передачі, обліку, зберігання та використання державного майна.

У відповідності до протоколу № 1 постійно-діючої комісії з інвентаризації ДП «Тернопільський інститут землеустрою» від 15.12.2023, виявлено недостачу частина майна, що рахувалася за Львівською філією при її ліквідації не була передана в ДП «Тернопільський інститут землеустрою» та його Дрогобицькій філії.

05.03.2024 ДП «Тернопільський інститут землеустрою» звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заяво до ДП «Львівський інститут землеустрою» про повернення майна.

З метою врегулювання спору в позасудовому порядку ДП «Львівський інститут землеустрою» листом від 17.04.2024 звернувся до ДП «Тернопільський інститут землеустрою» з пропозицією відшкодування витрат, понесених позивачем на придбання частини майна, що є предметом спору та надання згоди щодо передачі йому комплекту приймача GNSS-S700A.

Листом від 07.05.2024 ДП «Тернопільський інститут землеустрою» повідомив, що не наділений повноваженнями самостійно приймати рішення щодо відчуження майна, яке є власністю держави, оскільки воно перебуває в нього лише на праві господарського відання.

Оцінка суду.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ст.15 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004, під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

За змістом ст. 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до чинного законодавства, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

За змістом п. 6 ст. 55 ГК України, створювати філії та представництва мають право не лише юридичні особи, але й державні, комунальні та інші підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Згідно з ст. 64 ГК України, функції, права та обов`язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Частиною ст. 95 ЦК України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Припинення діяльності філій відбувається без переходу її прав та обов`язків до інших відокремлених підрозділів.

Згідно з ст.133 ГК України, якою визначено правовий режим майна суб`єктів господарювання, основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.

Суб`єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб`єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб`єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом. Правовий режим власності та правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом (ст. 134 ГК України).

В той же час, ст. 136 ГК України врегульовано, що право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності; суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

З вказаних положень ГК слідує, що на особу, у господарському віданні якої перебуває майно, покладені права та обов`язки власника такого майна, але обмежена можливість розпоряджатися ним.

Таким чином, право господарського відання не є тотожним праву власності, оскільки відрізняється від нього обмеженням правомочності щодо розпорядження майном, а тому такі права різняться між собою об`ємом встановлених законом прав.

Відповідно до статутів ДП «Тернопільський інститут землеустрою» та ДП «Львівський інститут землеустрою», такі засновані на державній власності та на момент виникнення спору входили до сфери управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Майно підприємств є державною власністю та закріплюється за ними на праві господарського відання. Вказана обставина сторонами не заперечувалась.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Наведене узгоджується з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у його постановах від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 27.06.2018 у справі № 904/8186/17, від 11.04.2019 у справі № 910/8880/18, та висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у її постанові від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19).

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Водночас, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання майном (ст. 317 ЦК України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Відтак, власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання його іншим особам, а також вилучення цього майна у відповідних суб`єктів. Тобто, майно може перебувати у особи на праві господарського відання доки воно не знадобиться власнику, який сам розпоряджається своїм правом стосовно його безоплатної передачі.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Відповідно до зазначеної статті, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 08.01.2019 по справі № 916/2927/17 та від 14.01.2019 по справі № 912/1188/17.

Конструкція ст. 1212 ЦК України, як і норми глави 83 ЦК України, свідчать про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

За змістом положень ст. 1212 ЦК України про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, цей вид зобов`язань породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали.

Таким чином, слід зауважити, що застосування ст. 1212 ЦК України має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.

У даному випадку, спірне майно належить ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», а тому право на управління цим майном належить позивачу, як юридичній особі. Філія, як відокремлений підрозділ юридичної особи не може набувати право власності на майно, оскільки усе майно філії є майном юридичної особи, а тому при ліквідації філії все її майно є власністю юридичної особи і не переходить у власність третіх осіб. Доказів зворотнього суду не надано.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що, позовні вимоги є підставними, обгрунтованими і підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Як передбачено ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з позицією Верховного Суду (постанова від 11.09.2020 у справі № 910/16505/19), тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

Судові витрати.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі, відтак, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов`язати Державне підприємство «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (79058, м. Львів, проспект В`ячеслава Чорновола, 4, ідентифікаційний код 00702009) повернути Державному підприємству «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (46002 м. Тернопіль, вул.Лисенка,20а, ідентифікаційний код 00485517), в справному стані, наступне майно: комплект приймача GNSS S700А, інвентарний номер 10410000007, віха телескопічна, інвентарний номер 11210000008, комп`ютер COMEL Business C400 (U0453973) TY Y26.2-24, інвентарний номер 10400000001, монітор Samsung C27JG50 (LC27JC50QQIXCI), інвентарний номер 11200000004, котел, інвентарний номер 11210000009, комп`ютер COMEL Business C300 (U0449265) TY Y26.2- 2018, сканер Документ-сканер А4НР Scaniet Pro 3000S4, інвентарний номер 11210000023, монітор Samsung C27R500 (LC27R500FHIXCI), інвентарний номер 11200000002, монітор Samsung S22F350 (LS22F350 РНІХСІ), інвентарний номер 11210000015, пристрій безперебійного живлення Vingal LCD800VA.480W, інвентарний номер 11210000016.

3. Стягнути з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (79058, м. Львів, проспект В`ячеслава Чорновола, 4, ідентифікаційний код 00702009) на користь Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (46002 м. Тернопіль, вул.Лисенка,20а, ідентифікаційний код 00485517) 3 028,00 грн судового збору.

Рішення складено 11.10.2024

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

СуддяМороз Н.В.