Рішення

від 23.09.2024 по справі 915/737/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року Справа № 915/737/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Артьомов І.І.,

за участі представників учасників справи:

від позивача (представник позивача) - в судове засідання не з`явився,

від відповідача (представник відповідача) - в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул.Громадянська, 40, м.Миколаїв, 54017

електронна пошта: kanc@energy.mk.ua

представник позивача: Котенко Олег Олегович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Миколаївської міської ради, вул.Адміральска, 20, м.Миколаїв, 54001

електронна пошта: kancel@mkrada.gov.ua

про: визнання права власності за набувальною давністю

Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 19.06.2024 (вх.№7301/24 від 19.06.2024) в якій просить суд визнати за ним право власності за набувальною давністю на будівлю розподільчого пункту РП №340035, загальною площею "А" 65,6 кв.м., який розташований по вул.Пограничній поблизу будинку №43 А у м.Миколаєві.

В обґрунтування позову зазначає, що АТ "Миколаївобленерго" добросовісно, відкрито та безперервно володіє указаним вище майном починаючи з 1997 року та по теперішній час, внаслідок чого у позивача виникло право на визнання за ним права власності на це майно в порядку ст. 344 ЦК України.

Ухвалою суду від 24.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.07.2024. Встановлено сторонам строк для надання заяв про суті спору.

Представник позивача через систему «Електронний суд» надав заяву (вх.№8061/24 від 05.07.2024) в якій просить суд підготовче засідання призначене на 18.07.2024 провести без участі позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою суду від 18.07.2024, яку занесло до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 22.08.2024.

Відповідач через систему «Електронний суд» надав відзив на позовну заяву (вх.№9278/24 від 01.08.2024) в якому зазначає, що згідно службової записки управління комунального майна Миколаївської міської ради від 30.07.2024 №27135/10.01-08/24-2 розподільчий пункт РП №340035 (інв.№31797), що знаходиться по вул.Пограничній поблизу будинку №43А у м.Миколаєві не обліковується серед об`єктів, що належать до комунальної власності Миколаївської міської територіальної громади. Вказує, що оскільки серед комунальних підприємств Миколаївської міської ради відсутнє таке, яке може надавати послуги з енергопостачання, обслуговування таких об`єктів наразі є неможливим. Просить суд розглянути справу за відсутності представника Миколаївської міської ради з урахуванням позиції, викладеної у відзиві та прийняти рішення за наявними у справі матеріалами (а.с.106-113).

Представник позивача через систему «Електронний суд» надав заяву (вх.№10011/24 від 20.08.2024) в якій просить суд розглянути справу без участі позивача за наявними у справі документами. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.114-116).

Ухвалою суду від 22.08.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з власної ініціативи продовжено відповідачу процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву до 01.08.2024 та у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.09.2024.

Позивач через систему «Електронний суд» надав заяву (вх.№11329/24 від 23.09.2024) в якій просить суд розглянути справу без участі позивача за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Позивач зазначає, що по вул.Пограничній поблизу будинку №43А у м.Миколаєві знаходиться будівля розподільчого пункту РП №340035, інв.№31797 (стара назва РП №35).

Згідно довідки АТ "Миколаївобленерго" №04.02/260 від 30.05.2024 на балансі АТ "Миколаївобленерго" обліковується РП-340035, 6/0,4 кВ, м.Миколаїв, вул.Погранична, 43А, у складі, зокрема: - будівлі, інвентарний номер 31797, дата прийняття на облік 05.05.1997, первісна вартість - 132 964,04 грн., знос - 93 476,68 грн., залишкова вартість на 01.05.2024 - 39 487,36 грн. (а.с.16).

Позивач вказує, що 03.04.2024 АТ «Миколаївобленерго» було прийнято наказ №102ос «Про уніфікацію диспетчерських найменувань енергетичних об`єктів», згідно якого було вирішено внести зміни в диспетчерські найменування енергетичних об`єктів дільниць в оперативній документації. На підставі вказаного наказу, РП №35 (інв..№31797) присвоєно нове диспетчерське найменування РП №340035 (інв. №31797) (а.с.17-19).

Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" у розумінні Закону України "Про ринок електричної енергії" є оператором системи розподілу, тобто юридичною особою, відповідальною за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності. У відповідності до п.82 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" система розподілу електричної енергії - система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії.

При цьому, позивач зауважує, що РП №340035 є енергооб`єктом, що використовується товариством при здійсненні господарської діяльності з розподілу електричної енергії в межах закріпленої території м.Миколаєва.

Так, від РП №340035 (інв.№ 31797), живиться та отримують електрозабезпечення 27 власних трансформаторних підстанцій та 13 абонентських трансформаторних підстанцій, а саме: ТП №296, ТП №1063, Тягова -4, ТП №485, ТП №1107, РП №6, ТП №1384, ТП №1185, ТП №591, ТП №489, ТП №122, ТП №1446, РП №97, ТП №1323, ТП №155, ТП №286, ТП №131, ТП №312, ТП №116, ТП №393, ТП №237, РП №58, ТП №1036, ТП №425, ТП №198, ТП №1150, ТП №609, ТП №63, ТП №269, ТП №712, ТП №698, ТП №382, ТП №1357, ТП №396, ТП №45, ТП №1119, РП №82, ТП №793, ТП №1067, від яких в свою чергу отримують електроенергію 381 точок обліку юридичних споживачів та 4 593 побутових споживачів, що підтверджується довідкою АТ «Миколаївобленерго» №12.04/02-07/5099 від 07.06.2024 (а.с.20, 21).

На підтвердження факту постачання електричної енергії споживачам позивачем подано суду укладені ВАТ "ЕК "Миколаївобленерго" договори про постачання електричної енергії, а саме: договір про постачання електричної енергії №44/3978 від 14.07.2009 з ФОП Баришевський Андрій Володимирович, договір про постачання електричної енергії №44/592 від 22.06.2009 з ОСББ «Південь-2» (а.с.22-37).

Для обслуговування РП 340035 позивачем 21.02.2010 складено паспорт розподільчого пункту РП №35 (РП №340035), в якому зазначено технічні характеристики РП та встановленого в ньому енергетичного обладнання, а також інформація щодо проведених ремонтно-відновлювальних робіт (а.с.40-46).

Також, товариством 15.03.2012 складено паспорт технічного стану будівлі (споруди) РП-35(РП-340035) № об`єкта 31797 в якому зазначено технічні характеристики будівлі (а.с.38, 39).

26.10.2018 на замовлення АТ "Миколаївобленерго" Комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на розподільчий пункт №35 за адресою: поблизу буд.43А, вул.Погранична, м.Миколаїв (інвентаризаційна справа 34053) (а.с.50-53).

Крім того, на замовлення позивача 01.05.2024 ТОВ «Одеське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на нерухоме майно РП №340035 за адресою: вул.Погранична, 43-А, м.Миколаїв (а.с.54 - 56).

Нерухоме майно РП №340035 внесено до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що підтверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (зв.б. а.с.56-59).

На підтвердження факту обслуговування та проведення ремонтно - відновлювальних робіт позивачем надано суду листи огляду (перевірки) ТП напругою 6-10/0,38 кВ (а.с.49), акти приймання виконаних робіт, акт загального огляду споруд та будівель РП-35 (а.с.47,48).

Також, 20.08.2008 між Миколаївською міською радою та ВАТ "Миколаївобленерго" (орендар) укладено договір оренди землі №5927, відповідно до умов якого, Миколаївська міська рада на підставі рішення від 30.11.07 №18/34 передає, а позивач приймає в оренду земельну ділянку для обслуговування трансформаторної підстанції №35 по вул.Чигрина, 43а., який зареєстрований в книзі записів договорів оренди землі (а.с.60,61).

У подальшому, 03.01.2020 між АТ «Миколаївобленерго» та Миколаївської міською радою було укладено Договір про зміни № 03-20 до договору оренди землі № 5927 від 30.09.2008, щодо продовження строку оренди земельної ділянки площею 173 кв.м. (кадастровий номер 4810136300:02:060:0016) для подальшого обслуговування РП №35 (РП № 340035) по вул. Пограничній поблизу будинку № 43 А у м. Миколаєві на 5 років. Договір про зміни зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів про зміни договорів оренди землі вчинено запис від 03.01.2020 № 03-20 (зв.б. а.с.64)

Позивач звернувся до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради з листом № 01.01/01-18-1264 щодо продовження та укладання на новий термін договорів оренди землі у кількості 541 земельних ділянок, в перелік яких входить Договір оренди землі № 5927 для обслуговування РП № 35 (РП № 340035) (а.с.67-71).

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:060:0016 - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання: для обслуговування трансформаторної підстанції №35 (а.с.65).

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до Фонду державного майна України з листом №01.01/01-16/5942 від 24.11.2023 (а.с.74), Миколаївської міської ради з листом №01.01/01-18-5940 від 24.11.2023 (а.с.75), Миколаївської обласної ради з листом №01.01/01-18-5941 від 24.11.2023 (а.с.77), в яких просив надати інформацію про те, чи перебувають у державній, комунальній власності, зокрема, будівлі розподільчого пункту РП №35, що знаходиться поблизу будинку №43А по вул.Пограничній у м.Миколаєві.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях на вказаний запит позивача у листі №02/130 від 31.01.2024 повідомило, що відомості стосовно майна, що знаходиться, зокрема за адресою: м.Миколаїв, вул.Погранична (поблизу будинку №43А), від суб`єктів управління з метою внесення до Єдиного реєстру об`єктів державної власності не надавались (а.с.73).

Миколаївська міська рада у листі №260/02.02.01-40/10/14/24 від 11.01.2024 повідомила, що право власності на розподільчі пункти зазначені у листі №01.01/01-18-5940 від 24.11.2023, зокрема, будівля розподільчого пункту РП №35, що знаходиться поблизу будинку №43А по вул.Пограничній у м.Миколаєві, Миколаївською міською радою не оформлялося (а.с.76).

Миколаївською обласною радою у листі №1213-11-05-23 від 22.12.2023 повідомлено, що відповідно до Переліку нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, що перебуває на балансі суб`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, наданого Миколаївській обласній раді Департаментом економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської облдержадміністрації, нерухоме майно, зазначене у зверненні, зокрема, будівля розподільчого пункту РП №35, що знаходиться поблизу будинку №43А по вул.Пограничній у м.Миколаєві, не належить до майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області (а.с.78).

Вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 316 Цивільного Кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ч.1 ст. 317 Цивільного Кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 328 Цивільного Кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Статтею 344 Цивільного Кодексу України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред`явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п`ятнадцять, а на рухоме майно - через п`ять років з часу спливу позовної давності.

Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 Цивільного кодексу України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 Цивільного кодексу України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 Цивільного кодексу України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість, володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.05.2019 у справі №910/17274/17.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що аналізуючи поняття "добросовісність володіння" як ознаку набувальної давності за ст.344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений в тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Враховуючи вищезазначене, дослідженню судом підлягають наступні обставини: чи може спірне майно бути об`єктом набувальної давності; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність; відсутність інших осіб, які претендують на це майно; відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

Як вбачається з матеріалів справи:

- РП №340035, який розташований по вул.Пограничній поблизу будинку №43 А у м.Миколаєві не належить до категорій майна, вилучених із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння є законним та може бути об`єктом набувальної давності;

- позивач добросовісно заволодів нерухомим майном з метою забезпечення потреб юридичних та фізичних осіб в отриманні електричної енергії;

- позивач відкрито володіє спірним нерухомим майном, що підтверджується: визначенням балансової належності у договорах, які укладено позивачем зі споживачами електричної енергії, що живляться від РП №340035, наявністю технічного паспорту на спірний нежитловий об`єкт, а також договором оренди землі, на якій розташований спірний об`єкт;

- позивач безперервно володіє спірним нерухомим майном починаючи з 1997 року по теперішній час, тобто протягом 27 років, а також здійснює його ремонт та обслуговування, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, паспортом енергооб`єкта, листками огляду; позивач також несе витрати на утримання спірного майна та отримує доходи від використання цього майна у власній господарській діяльності;

- у відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.06.2024, листа Фонду державного майна України від №02/130 від 31.01.2024, Миколаївської міської ради №260/02.02.01-40/10/14/24 від 11.01.2024, Миколаївської обласної ради №1213-11-05-23 від 22.12.2023; будівля РП №340035 в зазначених органах не обліковується; право власності за жодною особою не зареєстровано, тобто у вказаного енергооб`єкта відсутній власник, а також відсутні інші особи, які претендують на це майно.

- у позивача відсутній титул (підстава) для володіння майном та набуття права власності, оскільки ним не укладалося з жодною особою правочинів (договорів купівлі-продажу, оренди тощо), які б регулювали форму речових прав позивача стосовно спірного майна.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1, 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Матеріали справи не містять доказів належності спірного майна до державної, комунальної чи приватної власності, доказів набуття АТ "Миколаївобленерго" майна, зазначеного у позові, злочинним шляхом чи способом, який завідомо суперечить основам правопорядку чи того, що у позивача наявний умисел причинити шкоду іншій особі. Натомість, позивачем доведено наявність правових підстав для визнання за ним права власності за набувальною давністю на будівлю розподільчого пункту РП №340035, загальною площею "А" 65,6 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимоги щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачем на оплату судового збору, останнім не заявлялись, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.

Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Акціонерним товариством "Миколаївобленерго" (54017, м.Миколаїв, вул.Громадянська, буд.40, код ЄДРПОУ 23399393) право власності за набувальною давністю на будівлю розподільчого пункту РП №340035, загальною площею "А" 65,6 кв.м., який розташований по вул.Пограничній поблизу будинку №43 А у м.Миколаєві.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 03.10.2024.

Суддя Н.О. Семенчук