Рішення

від 04.10.2024 по справі 916/3361/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3361/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання В.О. Ващенко

за участю представників:

від позивача Тарановський Р.В.,

від відповідача Каплун І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального некомерційного підприємства Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради до Одеського національного медичного університету Міністерства охорони здоров`я України про стягнення грошових коштів у розмірі 66015,58 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеського національного медичного університету Міністерства охорони здоров`я України про стягнення грошових коштів у розмірі 66015,58 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

Як вказує позивач, Комунальне некомерційне підприємство Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради є неприбутковим та лікарняним закладом охорони здоров`я унітарним комунальним некомерційним підприємством. При цьому позивач зазначає, що відповідно до рішення Одеської обласної ради від 03.06.2022 р. № 431VIII Про зміну назви та затвердження у новій редакції Статуту комунального некомерційного підприємства Одеський обласний онкологічний диспансер Одеський обласний диспансер було змінено найменування КНП Одеський обласний онкологічний диспансер Одеської обласної ради на: КНП Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради (надалі КНП ОРКПЦ ООР).

Між тим позивач вказує, що відповідно до п. 1.3.2.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на ІV квартал 2023 року проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради за період з 01.03.2021 року по 30.11.2023 року.

Наразі позивач зауважує, що згідно з актом в охопленому ревізією періоді підприємство діяло відповідно до статутів: затвердженого рішеннями Одеської обласної ради від 19.06.2019 року за № 978-VІІ та від 03.06.2022 № 431-VІІІ в новій редакції (далі статут).

За ствердженнями позивача, під час обстеження відокремленого підрозділу Шкірно-венерологічне відділення було встановлено, що в нежитлових приміщеннях другого поверху будівлі літ. Б розміщена кафедра дерматології та венерології Одеського національного медичного університету (далі ОНМедУ), яка займає приміщення загальною площею 142,34 кв. метра та яка знаходиться у приміщеннях Центру без укладання договорів про співпрацю між підприємством та ОНМедУ та про відшкодування експлуатаційних витрат.

При цьому позивач вказує, що відповідно до п. 2 Постанови у Міністрів України від 11.09.2013 року № 679 витрати на оплату послуг з теплопостачання, водопостачання і водовідведення, електроенергії, інших енергоносіїв, інших послуг, які компенсуються підприємству за рахунок коштів місцевих бюджетів, не підлягають відшкодуванню ОНМедУ.

Однак, як вказує позивач, експлуатаційні витрати на утримання приміщень, що займають кафедри ОНМедУ, понесені КНП ОРКПЦ ООР за рахунок власних коштів, підлягають відшкодуванню ОНМедУ.

Також позивач вказує, що протягом періоду, що ревізувався з 01.03.2021 року по 30.11.2023 року, КНП ОРКПЦ ООР не виставляв рахунки ОНМедУ та, відповідно, ОНМедУ такі рахунки не сплачувались.

З огляду на викладене позивач зазначає, що в порушення п. 17 Положення № 1337, п. 2 Постанови № 679, ст. 1 Закону України Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території протягом періоду з 01.01.2023 року по 30.11.2023 року внаслідок не нарахування КНП ОРКПЦ ООР та несплати ОНМедУ експлуатаційних витрат, підприємством за рахунок власних коштів покрито видатки університету на утримання приміщень кафедр на загальну суму 66015,58 грн., чим завдано втрат на відповідну суму.

Крім того позивач додає, що 24.10.2019 року між ОНМедУ та КНП ОРКПЦ ООР укладено угоду про співробітництво з підготовки, підвищення кваліфікації медичних кадрів, забезпечення лікувально-діагностичного процесу, проведення та впровадження в практику наукових досліджень. Також позивач зауважує, що 08.09.2021 року між Одеським національним університетом (сторона-1) та КНП ОРКПЦ ООР (сторона-2) укладено договір про співпрацю з Одеським національним медичним університетом.

Наразі позивач зазначає, що 26.04.2024 року за № 892 КНП ОРКПЦ ООР було направлено лист до Одеського національного медичного університету про повернення понесених витрат у розмірі 66015,58 грн. з пропозицією сплатити ОНМедУ у десятиденний термін експлуатаційні витрати шляхом перерахування грошових коштів на рахунок КНП ОРКПЦ ООР, а також роз`яснено, що у разі несплати заборгованості або залишення без відповіді листа, комунальне підприємство буде вимушене звернутися до суду з позовними вимогами про стягнення суми заборгованості у розмірі 66015,58 грн. з урахуванням судових витрат та збитків, заподіяних КНП ОРКПЦ ООР.

На вказаний лист позивача 27.05.2024 року за вх. № 01-09/222 ОНМедУ надано відповідь, згідно з якою 19.08.2021 року Одеською обласною радою прийнято рішення Про організацію навчального процесу в закладах охорони здоров`я спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області за № 265-VIII, яким затверджено розмір площ та місце розташування клінічних кафедр ОНМедУ, які розміщені в закладах охорони здоров`я спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області, а також типовий договір про співпрацю закладів охорони здоров`я спільної власності територіальних сіл, селищ, міст Одеської області та ОНМедУ. Також подповідач у листі-відповіді зазначив, що ОНМедУ та КНП ОРКПЦ ООР відповідно до їх статутів є неприбутковим організаціями, а тому дія Закону України «Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги на утримання прибудинкової території не поширюється на договірні правовідносини між ОНМедУ та КНП ОРКПЦ ООР, з огляду на що витрати на суму 66015,58 грн. відшкодуванню з ОНМедУ не підлягають.

Водночас, позивач не погоджується з твердженнями ОНМедУ, що дія Закону України Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги на утримання прибудинкової території не поширюється на договірні правовідносини між ОНМедУ та КНП ОРКПЦ ООР, оскільки такі доводи є безпідставними та не звільняють ОНМедУ від передбаченого законом, договором та угодою обов`язку сплати експлуатаційних витрат, не звільняють від відповідальності за несвоєчасне внесення плати за спожиті експлуатаційних витрати на загальну суму 66015,58 грн.

Враховуючи вищевикладене, КНП ОРКПЦ ООР вважає, що понесло витрати у розмірі 66015,58 грн., які необхідно сплатити ОНМедУ шляхом перерахування вказаної суми експлуатаційних витрат на рахунок КНП ОРКПЦ ООР, оскільки добровільної сплати понесених експлуатаційних витрат у сумі 66015,58 ОНМедУ не здійснив.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.08.2024 р. вказану позовну заяву Комунального некомерційного підприємства Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3361/24, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.08.2024 р. о 12:30 год.

27.08.2024 р. від представника Одеського національного медичного університету Міністерства охорони здоров`я України Каплун І.О. до Господарського суду Одеської області через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 31315/24), в якому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідач вказує, що 19.08.2021 Одеською обласною радою було прийнято рішення № 265-VIII Про організацію навчального процесу в закладах охорони здоров`я спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області. Також відповідач зазначає, що відповідно до Законів України Про вищу освіту, Основи законодавства України про охорону здоров`я, Положення про організацію освітнього процесу у закладах охорони здоров`я за участю науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку здобувачів вищої освіти у сфері охорони здоров`я, яке затверджено Постановою від 28.12.2020 року № 1337, зазначеного рішення Одеської обласної ради від 19.08.2021 р. № 265-VIII між ОНМедУ та КНП Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер Одеської обласної ради укладено договір про співпрацю, відповідно до п. 1.1 предметом якого є співпраця сторін з метою організації освітнього процесу в приміщеннях КНП ОРКПЦ ООР за участю науково-педагогічних працівників ОНМедУ, що здійснюють підготовку здобувачів вищої освіти у сфері охорони здоров`я. Між тим відповідач зауважує, що умовами укладеного договору узгоджено сукупність умов, що визначають дії сторін для досягнення відповідної цілі, форма якого затверджена рішенням Одеської обласної ради від 19.08.2021 року № 265-VIII. При цьому відповідач зазначає, що Одеською обласною радою 12.07.2022 року № 449-VIII прийнято рішення Про припинення комунального некомерційного підприємства Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер Одеської обласної ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради.

Як вказує відповідач, витрати за договором здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.2013 року № 679 Про здійснення протягом бюджетного періоду видатків на утримання деяких бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, інше, що регулює необхідність покриття витрат, не визначається. Разом із цим, як зауважує відповідач, умови договору не регулюються положенням Закону України Про оренду державного та комунального майна та сторони за договором про співпрацю не є суб`єктами орендних відносин.

Отже, за ствердженнями відповідача, умовами договору не передбачено відшкодування ОНМедУ витрат КНП ОРКПЦ ООР на утримання приміщень, що займають кафедри університету, при цьому в акті ревізії від 28.03.2024 № 04-11/06 Південний офіс Держаудитслужби посилається на те, що в порушення п. 17 Положення № 1337, п. 2 Постанови № 679, ст. 1 Закону України Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території протягом періоду з 01.01.2023 по 30.11.2023, внаслідок не нарахування КНП ОРКПЦ ООР та несплати ОНМедУ експлуатаційних витрат, підприємством за рахунок власних коштів покрито видатки університету на утримання приміщень кафедр на загальну суму 66015,58 грн., чим завдано втрат на відповідну суму. Посилання Південним офісом Держаудитслужби на порушення вказаних положень, на переконання відповідача, є безпідставним, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язок ОНМедУ відшкодовувати витрати КНП ОРКПЦ ООР на утримання приміщень, що займає кафедра ОНМедУ.

Разом з тим, за ствердженнями відповідача, Закон України Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території, на який посилається Південний офіс Держаудитслужби, встановлює відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій, в той час, коли сторонами договору є бюджетні, неприбуткові організації, з огляду на що дія вказаного Закону на них не може розповсюджуватися.

При цьому відповідач додає, що між ОНМедУ та КНП ОРКПЦ ООР не було укладено інших договорів, угод, умовами яких було би передбачено порядок, розмір та вид витрат, які повинен відшкодовувати ОНМедУ у зв`язку із виконанням умов договору.

У судовому засіданні господарського суду 27 серпня 2024 року по справі № 916/3361/24 було протокольно оголошено перерву до 18 вересня 2024 року о 10 год. 30 хв.

02.09.2024 р. від Комунального некомерційного підприємства Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради до Господарського суду Одеської області через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. № 31834/24), в якій позивача додатково вказує наступне.

В частині зазначення відповідачем, що у разі реорганізації юридичної особи до її правонаступника переходять права та обов`язки, у тому числі і щодо виконання укладеного договору, зокрема і зазначеного договору про співпрацю з ОНМедУ, позивач зазначає, що такі твердження є безпідставними, оскільки як вбачається з акту ревізії, відповідач (кафедра дерматології та венерології Одеського національного медичного університету) користувалася фактично як зайнятими площами приміщення другого поверху будівлі літ. Б, так і загальними площами (коридори, ліфти, загальне освітлення тощо) в період часу з 01.03.2021 року по 30.11.2023 року, внаслідок чого КНП ОРКПЦ ООР понесено експлуатаційні витрати за рахунок власних коштів в сумі 66015,58 грн.

Стосовно зазначення відповідачем, що відповідно до статутів ОНМедУ та КНП ОРКПЦ ООР є бюджетними, неприбутковими організаціями, а тому дія Закону України Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плата за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території на них не може розповсюджуватися, позивач вважає, що вказані твердження є голослівними з метою уникнення відповідальності за сплату боргу, оскільки такі доводи не звільняють ОНМедУ від передбаченого законом, договором та угодою обов`язку сплати експлуатаційних витрат, не звільняють від відповідальності за несвоєчасне внесення плати за спожиті експлуатаційні витрати.

При цьому позивач вказує, що твердження відповідача про те, що ОНМедУ немає жодного відношення до сплати експлуатаційних витрат на утримання приміщень, що займають кафедри ОНМедУ, є намаганням ввести суд в оману, адже експлуатаційні витрати на утримання приміщень, що займають кафедри ОНМедУ, мають реальний характер протягом періоду, що ревізувався з 01.03.2021 по 30.11.2023, КНП ОРКПЦ ООР не виставляв рахунки ОНМедУ та, відповідно, ОНМедУ такі рахунки не сплачувались.

Також позивач просить суд взяти до уваги, що ним доведено належними та допустимими доказами наявність усіх елементів складу господарського правопорушення відповідачем, а саме: протиправних дій відповідача, розміру збитків, а також наявності прямого причинного зв`язку між допущеним порушенням та наявністю збитків у розмірі 66015,58 грн., які необхідно сплатити ОНМедУ, шляхом перерахування вказаної суми експлуатаційних витрат на рахунок КНП ОРКПЦ ООР.

05.09.2024 р. від представника Одеського національного медичного університету Міністерства охорони здоров`я України Каплун І.О. до Господарського суду Одеської області через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 32399/24), в яких представник відповідача ще раз звертає увагу повивача на обставини, якими спростовуються заявлені позовні вимоги та аргументи, зазначені у відповіді на відзиві, та просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви КНП Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради у повному обсязі.

Судове засідання, призначене на 18.09.2024 р. о 10 год. 30 хв., не відбулося у зв`язку з проведенням працівниками правоохоронних органів оперативно-розшукових заходів з приводу анонімного повідомлення про закладення вибухового пристрою в адміністративній будівлі, про що господарським судом складено відповідну довідку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.09.2024 р. призначено розгляд справи на 26.09.2024 р. об 11:30 год.

Так, розгляд справи в судовому засіданні 26.09.2024 р. об 11 год. 30 хв. не відбувся у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.09.2024 р. призначено розгляд справи на 04.10.2024 р. о 12:00 год.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 04.10.2024 р. представник позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, натомість представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

24.10.2019 року між Одеським національним медичним університетом (університет) та Комунальним некомерційним підприємством Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер Одеської обласної ради (ЛПЗ) було укладено Угоду про співробітництво з підготовки, підвищення кваліфікації медичних кадрів, забезпечення лікувально-діагностичного процесу, проведення та впровадження в практику наукових досліджень, розділом 1 якої визначено, що предметом Угоди є врегулювання відносин щодо:

- забезпечення належних організаційно-технічних і фінансових умов для здійснення навчально-виховного, лікувально-діагностичного процесів, науково-дослідної роботи в клініці(ах) і ЛПЗ в цілому;

- виділення та використання приміщень лікарні для розміщення відповідних кафедр;

- визначення порядку сумісного використання наявної апаратури, медичного обладнання, технічних засобів навчання, наочного приладдя, медикаментів та інших засобів медичного та господарського призначення, придбаних за рахунок Університету та ЛПЗ;

- визначення меж і процедури взаємної відповідальності сторін за результати навчально-виховної, лікувально-діагностичної та науково-дослідної роботи;

- визначення порядку відбору для госпіталізації в клініку(и) тематичних хворих для забезпечення навчального процесу і наукових досліджень;

- визначення обсягів лікувально-діагностичної роботи професорсько-викладацького складу, аспірантів, клінічних ординаторів, порядку чергувань в лікарні клінічних ординаторів, консультативної роботи співробітників кафедр;

- узгодження порядку та апробації в клініці нових медичних технологій;

- визначення умов та обсягів цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності за шкоду інтересам Університету та ЛПЗ.

Положеннями до п. 2.3 Угоди від 24.10.2019 р. погоджено, що відповідно до предмету угоди ЛПЗ бере на себе наступні обов`язки:

- передати у використання кафедри шкірно-венерологічних хвороб одне приміщення, загальною площею 142,34 кв.м, зазначеному на плані (додається);

- забезпечити фінансування витрат, пов`язаних з утриманням відповідних приміщень (опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, господарське обслуговування, вивіз сміття, телефон тощо (вписати);

- забезпечити клініку медикаментами, реактивами, перев`язувальними засобами відповідно до додаткових потреб, пов`язаних з виконанням педагогічної та науково-дослідної роботи у межах встановлених норм витрат і фактичного рівня бюджетного фінансування;

- гарантувати госпіталізацію тематичних хворих у встановлених обсягах.

Відповідно до п. 4.1 Угоди від 24.10.2019 р. остання набирає чинності з моменту підписання її сторонами і діє впродовж 3 роки (2019-2022 рр).

Додатком до вказаної Угоди про співробітництво від 24.10.2019 р. є Інформація щодо площі кафедри дерматології та венерології ОНМедУ.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Одеської обласної ради Про організацію навчального процесу в закладах охорони здоров`я спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області від 19.08.2021 року № 265-VІІІ вирішено:

1) забезпечити здійснення навчального процесу в закладах охорони здоров`я спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області шляхом розміщення клінічних баз (кафедр) Одеського національного медичного університету та укладання відповідних договорів про співпрацю;

2) затвердити розмір площ та місце розташування клінічних кафедр, які розміщені в закладах охорони здоров`я спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області (додається);

3) затвердити типовий договір про співпрацю закладів охорони здоров`я спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області та Одеського національного медичного університету (додається);

4) контроль за виконанням цього рішення покласти на постійні комісії обласної ради з питань управління майном спільної власності територіальних

Додатком № 1 до рішення Одеської обласної ради від 19.08.2021 року № 265-VІІІ передбачені назви КПН, у яких розміщені клінічні кафедри Одеського національного медичного університету та загальна площа приміщень, яка використовується (к.м). При цьому в пункті 4 вказаного додатку зазначений КНП Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер ООР із площею 142 кв.м.

При цьому, Додатком № 2 до вказаного рішення Одеської обласної ради від 19.08.2021 року № 265-VІІІ є Договір про співпрацю з Одеським національним медичним університетом.

Так, 08 вересня 2021 року між Одеським національним медичним університетом (університет, сторона-1) та Комунальним некомерційним підприємством Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер Одеської обласної ради (сторона-2) було укладено договір про співпрацю з Одеським національним медичним університетом, відповідно до п. 1.1 якого предметом цього договору є співпраця сорони-1 та сторони-2 з метою організації освітнього процесу в приміщеннях сторони-2 за участю науково-педагогічних працівників Університету, що здійснюють підготовку здобувачів вищої освіти у сфері охорони здоров`я.

В п. 1.3 договору від 08.09.2021 р. сторони погодили, що надання медичної допомоги, проведення навчально-виховної та наукової роботи здійснюється у приміщеннях сторони-2, визначених додатком до цього договору, відповідно до Положення про організацію освітнього процесу у закладах охорони здоров`я за участю науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку здобувачів вищої освіти у сфері охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 року № 1337.

Згідно з п. 1.4 договору від 08.09.2021 р. сторони на взаємовигідних умовах використовують наукову та матеріально-технічну базу під час виконання спільних завдань у межах своєї компетенції, обмінюються інформацією з питань спільної діяльності.

Пунктом 1.10 договору від 08.09.2021 р. передбачено, що витрати на забезпечення освітнього та науково-дослідного процесу здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2013 року № 679 Про здійснення протягом бюджетного періоду видатків на утримання деяких бюджетних установ одночасно з різних бюджетів.

Положеннями п.п. 2.1.4 п. 2.1 договору від 08.09.2021 р. визначено, що сторона-1 зобов`язується: організовувати освітній процес на базі сторони-2 у приміщеннях, визначених у додатку до цього договору, проводити навчально-методичну роботу з використанням нових форм і методів навчання, досягнень медичної науки і практики охорони здоров`я, проводити навчання студентів, лікарів-інтернів, клінічних ординаторів, аспірантів.

Сторона-2 зобов`язується: дозволити стороні-1 використання приміщень на своїй базі, визначених у додатку до цього договору, необхідних для організації освітньої діяльності, навчально-виховної й науково-дослідної роботи, і забезпечити умови для її проведення, надавати можливість користуватися статистичними обліковими й звітними формами (п.п. 2.2.1 п. 2.2 договору від 08.09.2021 р.).

Відповідно до п. 4.1 договору від 08.09.2021 р. останній діє від дня його підписання протягом 5 років і може бути продовженим на кожний наступний рік, якщо жодна зі сторін не заявляє своєї незгоди з договором за 3 місяці до закінчення строку його дії.

В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, відповідно до рішення Одеської обласної ради від 03.06.2022 року № 431-VІІІ Про зміну назви та затвердження у новій редакції Статуту комунального некомерційного підприємства Одеський обласний онкологічний диспансер Одеської обласної ради згідно зі статтями 104-107 Цивільного кодексу України, статті 59 Господарського кодексу України, статті 16 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я, статті 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Закону України від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення, з метою ефективного використання матеріальних ресурсів та підвищення ефективності управління обласна рада вирішила, зокрема:

1. Змінити назву Комунального некомерційного підприємства Одеський обласний онкологічний диспансер Одеської обласної ради (код ЄДРПОУ 02008342) на Комунальне некомерційне підприємство Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради.

2. Внести зміни та затвердити Статут Комунального некомерційного підприємства Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради (далі - Статут), виклавши його в новій редакції (додається).

3. Доручити керівнику Комунального некомерційного підприємства Одеський обласний онкологічний диспансер Одеської обласної ради забезпечити реєстрацію змін до Статуту відповідно до чинного законодавства.

4. Управлінню обласної ради з майнових відносин забезпечити внесення змін до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада, затвердженого рішенням обласної ради від 22 вересня 2006 року № 73-V Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада.

Крім того, 12 липня 2022 року Одеською обласною радою прийнято рішення № 449-VIII Про припинення комунального некомерційного підприємства Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер Одеської обласної ради шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради, яким вирішено:

1. Припинити Комунальне некомерційне підприємство Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер Одеської обласної ради (код ЄДРПОУ 02008336) шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради (код ЄДРПОУ 02008342).

2. Установити, що в результаті припинення Комунального некомерційного підприємства Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер Одеської обласної ради Комунальне некомерційне підприємство Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Комунального некомерційного підприємства Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер Одеської обласної ради.

При цьому відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальне некомерційне підприємство Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер Одеської обласної ради знаходиться в стані припинення, 18.07.2022, 1005561270004064934, внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, укладений між сторонами по справі договір про співпрацю з Одеським національним медичним університетом від 08.09.2021 р. є підставою для виникнення у сторін договору зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України) та згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Положеннями ст. 1130 Цивільного кодексу передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

У період з 29.12.2023 року по 21.03.2024 року Південним офісом Держаудитслужби було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності

Комунального некомерційного підприємства Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради за період з 01.03.2021 по 30.11.2023, за результатами проведення якої Південним офісом Держаудитслужби було складено Акт № 04-11/06 від 28.03.2024.

Згідно з вказаним актом № 04-11/06 Південним офісом Держаудитслужби встановлено, що при розгляді планових кошторисів та розрахунків плати за навчання було встановлено, що відповідно до пункту 17 Положення про організацію освітнього процесу у закладах охорони здоров`я за участю науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку здобувачів вищої освіти у сфері охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 року № 1337 (далі - Положення № 1337), всі витрати на утримання приміщень здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2013 року № 679 Про здійснення протягом бюджетного періоду видатків на утримання деяких бюджетних установ одночасно з різних бюджетів (далі - Постанова № 679). Також у вказаному акті № 04-11/06 зазначено, що відповідно до п. 2 Постанови № 679 витрати на оплату послуг з теплопостачання, водопостачання і водовідведення, електроенергії, інших енергоносіїв, інших послуг, які компенсуються підприємству за рахунок коштів місцевих бюджетів, не підлягають відшкодуванню ОНМедУ, тоді як експлуатаційні витрати на утримання приміщень, що займають кафедри ОНМедУ, понесені Центром за рахунок власних коштів, підлягають відшкодуванню ОНМедУ. Проте, як вказано ревізійною групою, протягом періоду, що ревізувався, КНП ОРКПЦ ООР не виставлялись рахунки ОНМедУ та, відповідно, не сплачувались. Таким чином, як зазначено Південним офісом Держаудитслужби в акті 04-11/06, в порушення п. 17 Положення № 1337, п. 2 Постанови № 679, ст. 1 Закону України Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території протягом періоду з 01.01.2023 по 30.11.2023 внаслідок не нарахування КНП ОРКПЦ ООР та несплати ОНМедУ експлуатаційних витрат, підприємством за рахунок власних коштів покрито видатки університету на утримання приміщень кафедр на загальну суму 66015,58 грн., чим завдано втрат на відповідну суму.

Листом від 26.04.2024 року за вих. № 892 КНП ОРКПЦ ООР звернулося до ОНМедУ із вимогою сплатити у десятиденний термін понесені позивачем витрати у розмірі 66015,58 грн. шляхом перерахування на рахунок комунального некомерційного підприємства. Також у вказаному листі КНП ОРКПЦ ООР повідомило медичному університету, що у разі несплати заборгованості або залишення її без відповіді КНП ОРКПЦ ООР буде вимушене звернутися до суду з позовними вимогами про стягнення з ОНМедУ зазначеної суми заборгованості, однак уже з урахуванням судових витрат та збитків, заподіяних підприємству.

У відповідь на вказаний лист Одеський національний медичний університет Міністерства охорони здоров`я України листом від 27.05.2024 р. за вих. № 01-09/222 повідомив КНП ОРКПЦ ООР, що витрати останнього на суму 66015,58 грн. не підлягають відшкодуванню медичним університетом.

Так, несплата Одеським національним медичним університетом Міністерства охорони здоров`я України на користь Комунального некомерційного підприємства Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради експлуатаційних витрат на утримання кафедри стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача таких коштів у розмірі 66015,58 грн.

При цьому господарський суд зазначає, що в якості правових підстав позову позивач посилається на ст.ст. 22, 525, 526, 530, 903 Цивільного кодексу України, ст. 225 Господарського кодексу України.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт укладення сторонами у справі договору про співпрацю з Одеським національним медичним університетом від 08.09.2021 року.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, як встановлено судом вище, договір про співпрацю з Одеським національним медичним університетом від 08.09.2021 року за своєю правовою природою є договором про спільну діяльність, а не договором про надання послуг.

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (ст. 1131 Цивільного кодексу України).

Наразі господарський суд зазначає, що умовами договору про співпрацю від 08.09.2021 року не передбачено відшкодування відповідачем експлуатаційних витрат позивачу на утримання приміщень, що займають кафедри університету. Також позивачем не надано жодного погодженого сторонами розрахунку (калькуляції) експлуатаційних витрат відповідно до умов такого договору від 08.09.2021 року.

Так, відповідно до п. 1.10 договору від 08.09.2021 р. витрати на забезпечення освітнього та науково-дослідного процесу здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2013 року № 679 Про здійснення протягом бюджетного періоду видатків на утримання деяких бюджетних установ одночасно з різних бюджетів.

Згідно з п. 17 Положення про організацію освітнього процесу у закладах охорони здоров`я за участю науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку здобувачів вищої освіти у сфері охорони здоров`я, затвердженого постановою КМУ від 28.12.2020 р. № 1337, витрати на забезпечення освітнього та науково-дослідного процесу здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2013 р. № 679 Про здійснення протягом бюджетного періоду видатків на утримання деяких бюджетних установ одночасно з різних бюджетів (Офіційний вісник України, 2013 р., № 73, ст. 2689).

При цьому підпунктом 2 пункту 2 Постанови № 679 витрати, пов`язані з утриманням клінічних лікувально-профілактичних закладів охорони здоров`я комунальної власності (оплата послуг з теплопостачання, водопостачання і водовідведення, електроенергії, природного газу, інших енергоносіїв), наданням послуг з охорони майна та вивезення відходів і їх утилізації та знешкодження, проведення ремонту, забезпечення медичним обладнанням, апаратурою та іншими засобами медичного та господарського призначення, оплатою додаткового чергування у вечірній та нічний час понад місячну норму робочого часу асистентів та наукових працівників кафедр, здійснюються лікувально-профілактичними закладами охорони здоров`я за рахунок коштів місцевих бюджетів.

З наведеного вбачається, що витрати за договором від 08.09.2021 року здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2013 року № 679 Про здійснення протягом бюджетного періоду видатків на утримання деяких бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, якою, в свою чергу передбачено, що витрати, пов`язані з утриманням клінічних лікувально-профілактичних закладів охорони здоров`я комунальної власності, здійснюються останніми за рахунок коштів місцевих бюджетів.

При цьому господарський суд зауважує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що заявлені ним витрати не були покриті за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Поряд з цим суд зазначає, що посилання позивача на п. 17 Положення № 1337, п. 2 Постанови № 679, ст. 1 Закону України Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території, як на підставу сплати відповідачем експлуатаційних витрат на утримання приміщень кафедр, є хибними, оскільки жодним із вказаних нормативно-правових актів не передбачено обов`язок відповідача відшкодовувати за відповідним договором про співпрацю витрати позивача на утримання приміщень, що займають кафедри ОНМедУ.

Так, Закон України Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території встановлює відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій.

Відповідно до ст. 1 Закон України Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території. Обов`язковою умовою договорів про надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення виконання зобов`язань відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 4 Статуту ОНМедУ Університет як суб`єкт господарювання діє в статусі неприбуткового закладу вищої освіти. Органом управління Університету є Міністерство охорони здоров`я України. Майно Університету є державною власністю, а статутом КНП ООКЛ ООР передбачено, що лікарня є неприбутковим закладом здоров`я унітарним комунальним некомерційним підприємством. Здійснює некомерційну господарську діяльність.

З наведеного вбачається сторонами договору є бюджетні, неприбуткові організації, з урахуванням чого дія Закону України Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території на них не розповсюджується.

Так, пред`являючи позов по даній справі, позивач із посиланнями на акт ревізії № 04-11/06 від 28.03.2024 окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради за період з 01.03.2021 по 30.11.2023, вказує про те, що комунальне некомерційне підприємство покрило експлуатаційні витрати Одеського національного медичного університету Міністерства охорони здоров`я України на утримання приміщень кафедр на загальну суму 66015,58 грн.

Водночас, в матеріалах даної господарської справи № 916/3361/24 відсутні докази покриття вказаних витрат медичного університету Комунальним некомерційним підприємством Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради.

Крім того господарський суд зазначає, що позивачем у заявленому позові взагалі не зазначено та не доведено відповідними доказами, які саме експлуатаційні витрати на утримання приміщень кафедр ним було покрито. Таким чином, встановити вартість яких саме експлуатаційних витрат з утримання приміщень кафедр виставлено позивачем до сплати відповідачу, не є можливим за відсутності відповідних належних та допустимих доказів.

Більш того, Комунальним некомерційним підприємством Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради не надано до матеріалів даної господарської справи первинних бухгалтерських документів у підтвердження фактичного розміру експлуатаційних витрат у заявленому розмірі 66015,58 грн., які мають бути відшкодовані відповідачем, посилаючись виключно на акт ревізії № 04-11/06 від 28.03.2024.

З огляду на викладене вище господарський суд зазначає, що матеріали даної господарської справи не містять доказів укладання між КНП Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр ООР та Одеським національним медичним університетом Міністерства охорони здоров`я України договору з відшкодування експлуатаційних витрат за утримання приміщення кафедр. Таким чином, фактично між сторонами у даній справі № 916/3661/24 договору про відшкодування експлуатаційних витрат за утримання приміщення кафедр, який би охоплював період з 01.03.2021 року по 30.11.2023 року, у добровільному порядку в письмовій формі укладено не було.

Частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 3 статті 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України передбачено обов`язкове укладання договору для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладання договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Разом з тим господарський суд зазначає, що на момент вирішення спору у даній справі № 916/3661/24 судового рішення, зокрема, яким було би укладено відповідний договір про відшкодування експлуатаційних витрат з утримання приміщення кафедр, яке набрало законної сили, судом не постановлено. З огляду на викладене, відповідний договір про відшкодування експлуатаційних витрат з утримання приміщення кафедр не було укладено й у судовому порядку.

Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження наявності заборгованості відповідача з відшкодування експлуатаційних витрат з утримання приміщення кафедр за період з 01.03.2021 року по 30.11.2023 року, оскільки відповідний договір між сторонами у справі ні в добровільному, ні в судовому порядку укладено не було, тоді як взаєморозрахунки між сторонами за зазначені послуги проводяться на договірних засадах, з урахуванням встановленого законом принципу свободи договору.

Між тим, як зазначено судом вище, в якості правових підстав позову позивач посилається, зокрема, на ст. 22 ЦК України та ст. 225 ГК України.

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; 4) вини.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Так, враховуючи положення статей 22 ЦК України та 224 ГК України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки; факту збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини. В цьому випадку на позивача покладено обов`язок доказати шкоду (її розмір), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок, на відповідача - відсутність його вини у настанні збитків.

Разом з цим господарський суд зазначає про відсутність складу (всіх елементів) господарського правопорушення та підстав для стягнення з відповідача збитків (матеріальної шкоди) у заявленій до стягнення сумі, оскільки позивачем не доведено наявності збитків у певному розмірі та протиправності поведінки відповідача належними доказами.

При цьому посилання позивача, як на беззаперечну підставу для стягнення з відповідача збитків, на те, що в результаті ревізії Південного офісу Держаудитслужби встановлено ряд порушень та недоліків вимог діючого законодавства, які призвели до втрат Комунального некомерційного підприємства Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради на суму 66015,58 грн., про що складено акт від 04-11/06 від 28.03.2024, суд вважає необґрунтованими, та зазначає, що виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати, отже не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені позивачем кошти. Так, акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

З огляду на викладене, Одеський національний медичний університет Міністерства охорони здоров`я України відповідно до вказаних договору від 08.09.2021 р., Положення № 1337, Постанови № 679 не відшкодовує вартість експлуатаційних витрат з утримання приміщень кафедр, з огляду на що у ОНМедУ відсутні зобов`язання щодо її сплати окремо.

Згідно зі статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27 жовтня 1993 року (n. 33), та Ankerl v. Switzerland від 23.10.1996 року (пункт 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе становище, ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, без якого змагальність як принцип не існує. Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, господарський суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами виникнення у відповідача перед позивачем зобов`язань з відшкодування експлуатаційних витрат з утримання приміщення кафедр в період з 01.03.2021 року по 30.11.2023 року у розмірі 66015,58 грн.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради не відповідають вимогам чинного законодавства, тому не підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Комунального некомерційного підприємства Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради до Одеського національного медичного університету Міністерства охорони здоров`я України про стягнення грошових коштів у розмірі 66015,58 грн. відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 09 жовтня 2024 р.

Суддя В.С. Петров