Ухвала

від 11.10.2024 по справі 916/4471/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"11" жовтня 2024 р.м. Одеса № 916/4471/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали заяви

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

до відповідача: Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 111; код ЄДРПОУ: 23207519)

про визнання недійсним рішення

встановив:

09.10.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів", в якій просить суд визнати недійсним рішення Ради Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів", прийнятого та оформленого протоколом від 19.07.2022 р., стосовно виключення ОСОБА_1 з членів Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2024, справу розподілено судді Литвиновій В.В.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позову немайнового характеру треба сплатити судовий збір в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028грн).

Таким чином, позивач мав сплатити 3028грн судового збору.

Однак, позивач на підтвердження сплати судового збору додав до позову квитанцію АТ КБ «Приватбанк» від 19.09.2024, код квитанції 9354-9471-4833-9428 на суму 3028грн.

Судом встановлено, що зазначена квитанція на суму 3028грн судового збору був сплачений позивачем за подання до суду позовної заяви у справі № 916/4160/24, що підтверджується випискою про зарахування судового збору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя МостепаненкоЮ.І.) від 07.10.2024 у справі № 916/4160/24 позовну заяву повернуто ОСОБА_1 .

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Та обставина, що позивач станом на даний момент не звернувся до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі № 916/4160/24 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.

У разі прийняття судом квитанції від 19.09.2024, код 9354-9471-4833-9428 на суму 3028грн як належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі, позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі №916/4160/24.

Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі №904/4585/22 та постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 у справі № 924/133/21.

Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої заяви також розглядалося Верховним Судом.

У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника / позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.

За таких обставин, прийняття судом квитанції від 19.09.2024, код 9354-9471-4833-9428 на суму 3028грн як належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі № 916/4471/24 з високою імовірністю буде мати наслідком безпідставне повернення позивачу з Державного бюджету України грошових коштів у розмірі 3028 грн за подання позовної заяви.

Водночас, за відсутності дієвого державного механізму, що гарантуватиме фактичну наявність у Державному бюджеті України грошових коштів у розмірі 3028 грн за подання цього позову, судове рішення не може ґрунтуватись на ймовірності добросовісної поведінки позивача.

За таких обставин, квитанція від 19.09.2024 не може бути прийнята судом в якості належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі.

Отже, до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у встановлених порядку та розмірі.

З огляду на викладене, скільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235, 254 ГПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви.

3. Роз`яснити позивачу, що згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, у разі неусунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

4. Звернути увагу позивача, що подання доказів здійснюється в порядку, передбаченому ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

5. Копію ухвали направити позивачу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.10.2024

Суддя В.В. Литвинова