Рішення

від 11.10.2024 по справі 916/3678/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3678/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЖИТЛОІНВЕСТ"

до відповідача: Головного управління Національної поліції в Одеській області

про скасування арештів з нерухомого майна

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЖИТЛОІНВЕСТ" до Головного управління Національної поліції в Одеській області, яким позивач просить суд:

- Скасувати арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 8304576, зареєстрований 17.12.2008 року, реєстратором Перша одеська державна нотаріальна контора, накладений на підставі Постанови слідчого СВ Приморського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області Д.А. Деменчука від 15.12.2008 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить позивачу;

- Скасувати арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 8304862, зареєстрований 17.12.2008 року, реєстратором Перша одеська державна нотаріальна контора, накладений на підставі Постанови слідчого СВ Приморського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області Д.А. Деменчука від 15.12.2008 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить позивачу.

Ухвалою від 23.08.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань.

Сторони отримали ухвалу в своїх електронних кабінетах 24.08.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

Відповідач відзиву не надав, тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.04.2024 (а.с. 21-24) вбачається, що 25.12.2006 було проведено державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЖИТЛОІНВЕСТ" (позивач) на:

Трикімнатну квартиру загальною площею 47,1 кв м за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу р№ 4128, 11.12.2006 Кот Д.Г. приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу;

Трикімнатну квартиру загальною площею 50,9 кв м за адресою: АДРЕСА_2 , підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу р№ 4129, 11.12.2006 Кот Д.Г. приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач купив за 200000грн у ОСОБА_1 (продавця) квартиру площею 47,1 кв м за адресою: АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу р№ 4128 від 11.12.2006, посвідчений Кот Д.Г. - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу (а.с. 26-27).

В п. 2 цього договору зазначено, що квартира належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 30.08.2006 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу р№3368 Сімоновою О.Ю.

Також матеріалами справи підтверджується, що позивач купив за 250000грн у ОСОБА_1 (продавця) квартиру площею 50,9 кв м за адресою: АДРЕСА_2 за договором купівлі-продажу р№ 4129 від 11.12.2006, посвідчений ОСОБА_2 - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу (а.с. 31-32).

В п. 2 цього договору зазначено, що квартира належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 30.08.2006 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу р№3371 Сімоновою О.Ю.

В подальшому до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було внесено записи про арешти вищезазначених квартир (а.с. 21-24):

Щодо квартири АДРЕСА_3 :

- реєстраційний номер обтяження 6505700, зареєстровано 01.02.2008 Першою одеською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: ухвала 2-3779/08 30.01.2008 Приморський районний суд м. Одеси суддя Загороднюк В.І.

реєстраційний номер обтяження 8304576, зареєстровано 17.12.2008 Першою одеською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: заява про реєстрацію обтяження об`єкта нерухомого майна 31/17-56 15.12.2008 Приморський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Щодо квартири № 11:

- реєстраційний номер обтяження 6505761, зареєстровано 01.02.2008 Першою одеською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: ухвала 2-3779/08 30.01.2008 Приморський районний суд м. Одеси суддя Загороднюк В.І.

- реєстраційний номер обтяження 8304862, зареєстровано 17.12.2008 Першою одеською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: заява про реєстрацію обтяження об`єкта нерухомого майна 31/17-56 15.12.2008 Приморський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Одеський державний нотаріальний архів повідомив адвоката позивача Дябло Г.С. архівною довідкою від 04.04.2024 № 777/01-18 про те, що в документах, переданих до архіву на зберігання Першою одеською нотаріальною конторою містяться:

Постанова слідчого СВ Приморського РВ ОДУ УМВС України в Одеській області від 15.12.2008 року про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , - Постанова слідчого СВ Приморського РВ ОДУ УМВС України в Одеській області від 15.12.2008 року про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ,

Ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 30.01.2008 про накладення на зареєстровані за ТОВ Одесжитлоінвест на праві власності квартиру АДРЕСА_3 та квартиру АДРЕСА_4 .

Також надано позивачу копії зазначених документів та повідомлено, що відомості про зняття арештів відсутні.

Згідно з ст. 125 КПК України (в редакції станом на 15.12.2008) слідчий за клопотанням цивільного позивача або з своєї ініціативи зобов`язаний вжити заходів до забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову, а також можливого в майбутньому цивільного позову, склавши про це постанову. В справах про злочини, за які кримінальним законом передбачена конфіскація майна, слідчий зобов`язаний вжити необхідних заходів до забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, склавши про це постанову.

На запит адвоката позивача слідче управління ГУ Національної поліції в Одеській області повідомило листом від 03.05.2024 № 4/1-141/аз, що в провадженні слідчого відділу Приморського РВ ОМУ МВС України в Одеській області перебувала кримінальна справа № 0528200800199 від 21.07.2008, порушеної прокуратурою Приморського району м.Одеси за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України у редакції 2001 року.

Судом встановлено, що постановою Приморського районного суду від 03.09.2009 справа№ 4-425/2009, було скасовано постанову про порушення зазначеної кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 , яка була порушена за заявою ОСОБА_4 (а.с. 36-39).

Згідно з ст. 126 КПК України (в редакції станом на 03.09.2009) накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Але, арешт так і не був скасований слідчим.

Враховуючи викладене, позивач просить скасувати арешти, накладені слідчим Приморського РВ, оскільки постанову про порушення кримінальної справи скасовано, тобто відпала потреба такого заходу.

Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі № 727/2878/19 зазначила наступні висновки щодо застосування права:

51. Спори про звільнення майна з-під арешту, викладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи, слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

52. Питання про скасування арешту майна, заявленого за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна вирішує слідчий суддя в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу .

В постанові від 29.03.2023 у справі № 910/16046/21 Верховний Суд зазначив, що Скасування арешту майна, накладеного слідчим у кримінальній справі, після закриття справи не пов`язане з оцінкою правомірності застосування органом досудового слідства такого заходу, а необхідність прийняття відповідного рішення є безспірною й безальтернативною з огляду на припинення кримінальних процесуальних правовідносин.

Таким чином, враховуючи суб`єктний склад, даний спір підсудний господарському суду, оскільки арешт був накладений на квартири за правилами КПК України 1960 року та його не було знято після закриття кримінальної справи.

Щодо відповідача, то позивач правильно визначив відповідачем Головне управління Національної поліції в Одеській області, оскільки юридичну особу Приморського районного відділу Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області (код 08674502) припинено. Наразі функціонує Відділ поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, але він не має статусу юридичною особи, а є філією (відокремленим підрозділом) Головного управління Національної поліції в Одеській області, тому не може бути стороною у господарській справі.

Отже, позивач правильно визначив відповідачем саме юридичну особу - Головне управління Національної поліції в Одеській області.

До того ж, постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 N 730 "Про створення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" утворено як юридичну особу публічного права - Головне управління Національної поліції в Одеській області та ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України, а саме Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Приморський районний відділ Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області тощо.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під яким розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому, обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Верховний Суд України в постановах від 04.03.2014 в справі N 21-8а14, від 27.05.2014 в справі N 21-108а14, від 28.10.2014 в справі N 21- 484а14 сформулював правову позицію, згідно з якою ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої відмови. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган, мова йде фактично про реорганізацію. За таких обставин, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

У Законі України "Про Національну поліцію" чи інших нормативно-правових актах не зазначено про відмову держави від виконання завдань та функцій, які були покладені на органи міліції, а відтак, в даному випадку фактично мала місце реорганізація зазначеного правоохоронного органу, оскільки відповідна функція держави ліквідована не була.

Із метою встановлення факту публічного правонаступництва, у даному випадку, визначальним є наявність переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) первісного суб`єкта - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та його структурних підрозділів після його припинення до Головного управління Національної поліції в Одеській області.

У постанові від 30.09.2020 в справі N 826/6895/17 Верховним Судом вказано, що аналогічність завдань міліції та поліції встановлена ст. 3 Закону України "Про міліцію" та ст. 2 Закону України "Про Національну поліцію".

Ліквідація управлінь Міністерства внутрішніх справ України з одночасним створенням аналогічних територіальних органів Національної поліції, використання органами Національної поліції в своїй діяльності нормативно-правових актів (наказів) Міністерства внутрішніх справ України свідчить про фактичну ліквідацію державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується.

Отже, ліквідація Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та його структурних підрозділів з одночасним створенням іншого органу ГУНП, який частково виконує повноваження (завдання) органу, що ліквідується, надає суду можливість дійти висновку про те, що ГУНП в Одеській області, з огляду на правовий статус і обсяг повноважень, є фактичним правонаступником ліквідованого Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, а отже залучення його відповідачем до розгляду справи щодо відновлення порушених прав позивача відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, є необхідність захисту права позивача шляхом скасування такого арешту в ході судового розгляду.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою 2-3779/08 від 30.01.2008 Приморський районний суд м. Одеси суддя Загороднюк В.І. (а.с. 19) було накладено арешт на квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_5 в якості забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ТОВ Одесжитлоінвест про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

Судом відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09.12.2011 року у справі № 2-7453/11 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ТОВ Одесжитлоінвест визнано недійсними договору купівлі-продажу квартир АДРЕСА_3 та № 11 від 30 серпня 2006 року, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та договори купівлі продажу квартир АДРЕСА_3 та № 11 від 11 грудня 2006 року, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «Одесажитлоінвест».

Але рішенням апеляційного суду Одеської області від 29.03.2012 у справі № 2-7453/11 рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09.12.2011 в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірних квартир від 11 грудня 2006 року, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «Одесажитлоінвест» скасовано та в цій частині позову відмовлено, а в решті рішення залишено без змін.

Скасовуючи рішення в частині, апеляційний суд вказав, що ОСОБА_4 може витребувати майно у нового власника як добросовісного набувача на підставі норм статті 388 ЦК України шляхом подання віндикаційного позову.

Однак, ОСОБА_4 звернулась до Полонського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення своєї частини вартості квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 в сумі 543060грн, і рішенням від 28.01.2016 у справі № 681/1071/15-ц позов задоволено.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.06.2024 у справі № 2-7453/11 скасовано арешт зазначених квартир, який був накладений судом.

Отже, залишився арешт, накладений постановою слідчого СВ Приморського РВ ОДУ УМВС України в Одеській області від 15.12.2008 року. Однак, як вже зазначено вище, постановою Приморського районного суду від 03.09.2009 справа№ 4-425/2009, було скасовано постанову про порушення зазначеної кримінальної справи.

З огляду на викладене, враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного суду від 30.06.2020 у справі № 727/2878/19, позовні вимоги про скасування арешту підлягають задоволенню, оскільки арешт був накладений за правилами КПК України 1960 року та не був знятий за цим Кодексом після скасування постанови про порушення кримінальної справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 8304576, зареєстрований 17.12.2008 року, реєстратором Перша одеська державна нотаріальна контора, накладений на підставі Постанови слідчого СВ Приморського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області Д.А. Деменчука від 15.12.2008 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЖИТЛОІНВЕСТ" (код 32521235, м. Одеса вул. Затишна 9).

3. Скасувати арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 8304862, зареєстрований 17.12.2008 року, реєстратором Перша одеська державна нотаріальна контора, накладений на підставі Постанови слідчого СВ Приморського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області Д.А. Деменчука від 15.12.2008 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЖИТЛОІНВЕСТ" (код 32521235, м. Одеса вул. Затишна 9).

4. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (код 40108740, м. Одеса вул. Академіка Філатова 15а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЖИТЛОІНВЕСТ" (код 32521235, м. Одеса вул. Затишна 9) 6056грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11 жовтня 2024 р.

Суддя В.В. Литвинова