Рішення

від 08.10.2024 по справі 918/745/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/745/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест - Криворізький ремонтно - механічний завод"

до відповідача Приватного підприємства "Артіс - Декор"

про стягнення збитків в розмірі 227 780,19 грн.

Секретар судового засідання Гуменюк О.С.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест - Криворізький ремонтно - механічний завод" звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "Артіс - Декор" про стягнення збитків в розмірі 227 780,19 грн, що завдані не здійсненням реєстрації податкових накладних.

Ухвалою суду від 15.08.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду перекладу на державну мову додатків до позовної заяви та засвідчити вірність перекладу цих документів нотаріально.

Ухвалою суду від 28.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19.09.2024.

Ухвалою суду від 19.09.2024 розгляд справи по суті відкладено на 08.10.2024.

В судове засідання 08.10.2024 позивач не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судове засідання 08.10.2024 представник відповідача також не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою Господарського суду Рівненської області від 19.09.2024 про доставку електронного листа через підсистему "Електронний суд".

За приписами ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Так, частина 5 ст. 242 ГПК України встановлює, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд враховує, що відповідач повідомлявся про проведення судового засідання шляхом направлення електронного листа до Електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд".

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Таким чином, суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином і його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відтак, в розумінні ст.ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Судом зазначається, що у даній справі не визнавалася необхідність обов`язкової участі учасників справи.

Крім того, судом встановлено, що відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву на позовну заяву у строки, встановлені ГПК України та ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28.08.2024.

Згідно з частиною 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Беручи до уваги викладене та враховуючи, що будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників учасників справи, що не з`явилися у судове засідання, так як вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

В судовому засіданні 08.10.2024 судом прийнято рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов до наступних висновків.

10.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест - Криворізький ремонтно - механічний завод" (надалі - замовник) та Приватним підприємством "Уенерго" (надалі - підрядник) укладено Договір № КРМЗ/391-20 (надалі - Договір).

При прийнятті рішення суд враховує, згідно інформації, що наданої позивачем із аналітичної онлайн-системи YouControl та міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 14.06.2024 приватне підприємство "Уенерго" змінило найменування на Приватне підприємство "Артіс - Декор", а також змінило кінцевого бенефіціарного власника та місце реєстрації на: 33028, Рівненська обл., місто Рівне, Рівненський район, вулиця 24 Серпня, б. 26.

Згідно п. 1.1. Договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах Договору роботи по капітальному ремонту пічного трансформатора ЕТЦПК 6300/10 інв. № 45181 в кількості 1 шт., відповідно до Відомості дефектів (Додаток № 1) та Калькуляцією (Додаток № 2).

Пунктом 1.3. Договору сторони погодили, що склад та обсяг робіт зазначаються у Відомості дефектів (Додаток № 1); вартість робіт, а також найменування та кількість об`єкта за Договором, зазначаються в Калькуляції (Додаток № 2). Остаточний склад і обсяги робіт визначаються в результаті дефектації після розбирання трансформатора на території підрядника в присутності представників замовника. У разі необхідності виконання додаткових робіт, підрядник складає нову Калькуляцію, яка узгоджується з замовником шляхом підписання додаткової угоди до Договору, до початку виконання ремонту.

Строки виконання робіт за цим Договором - 75 календарних днів з моменту здійснення 60% передоплати та підписання акту дефектації. Строк виконання робіт за цим Договором обчислюється з моменту фактичного прийняття об`єкта робіт та надходження передоплати на поточний рахунок підрядника (п. 2.1. Договору).

Пунктом 3.1. Договору cторони погодили, що ціна робіт за цим Договором становить 1 148 000,00 грн. без урахування ПДВ. Крім того, замовник оплачує ПДВ за ставкою 20%, що діє на момент укладання Договору, в розмірі 229 600,00 грн. Всього вартість робіт за Договором з урахуванням ПДВ становить1 377 600,00 грн.

Відповідно до п. 3.2. Договору, ціна робіт визначається Калькуляцією (Додаток № 2), яка є невід`ємною частиною Договору. Ціна ремонту коригується після проведення дефектації трансформатора спільно з представниками замовника на виробничому майданчику виконавця.

Калькуляція (Додаток № 2), що є невід`ємною частиною Договору, визначається згідно з Відомістю дефектів, потребою в трудових, матеріально-технічних ресурсах і поточними цінами на них. Ціна робіт може бути змінена Сторонами виключно шляхом укладення додаткової угоди до цього Договору (п. 3.3., 3.4. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору, замовник сплачує підряднику вартість виконаних робіт в наступному порядку:

- 10 % передоплата від загальної вартості для проведення дефектації трансформатора;

- 50 % передоплати від загальної вартості після узгодження акта спільної дефектації;

- 40 % протягом 10 (десяти) банківських днів від дати підписання замовником акта виконаних робіт з додатками до акта, на підставі наданого підрядником рахунка та зареєстрованої з дотриманням вимог діючого законодавства (зокрема, із застосуванням відображеного в установленому порядку цифрового підпису уповноваженої підрядником особи і спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується для реєстрації податкових накладних), в Єдиному реєстрі податкової накладної на підставі підписаного Сторонами акта виконаних робіт.

Розділом 7 Договору встановлені права та обов`язки сторін.

Так, підрядник зобов`язується надавати замовнику рахунки-фактури, Акти виконаних робіт протягом 3 робочих днів з моменту закінчення робіт, а також підрядник зобов`язаний з дотриманням вимог діючого законодавства (зокрема, із застосуванням відображеного у встановленому порядку цифрового підпису уповноваженої підрядником особи та спеціалізованого програмного забезпечення, яке використовується для реєстрації податкових накладних), здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі підписаних Сторонами актів виконаних робіт:

- податкової накладної на всю суму податкових зобов`язань з ПДВ, що виникли у підрядника, - з дотриманням строків, передбачених чинним законодавством, але не пізніше 15-го (п`ятого) числа календарного місяця, наступного за місяцем виникнення податкових зобов`язань з ПДВ;

- розрахунку коригування до податкової накладної на всю суму збільшення компенсації вартості виконання робіт - із дотримання термінів, передбачених чинним законодавством, але не пізніше 15 (п`ятого) числа календарного місяця, наступного за місяцем зазначеного збільшення суми компенсації вартості (п. 7.1.8. Договору).

Згідно абз. 4 п. 7.1.8. Договору, у разі якщо внаслідок порушення підрядником установлених чинним законодавством та цим Договором вимог до форми, порядку заповнення, надання та/або реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування до податкової накладної або первинних документів, пов`язаних із виконанням Договору, замовник втратить право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, зазначеної в податковій накладній, підрядник зобов`язаний відшкодувати замовникові всі збитки, пов`язані з таким порушенням, протягом трьох робочих днів з моменту надіслання йому замовником відповідного повідомлення або в інший строк, узгоджений сторонами.

Відтак, з метою належного виконання Договору замовник здійснив попередню оплату в розмірі 114 800,00 грн з ПДВ згідно платіжної інструкції № 344172 від 25.09.2020.

13.10.2020 сторони підписали Додаткову Угоду № 1 до Договору, якою погоджено викласти розділ 3 п. 3.1. Договору в такій редакції: "Ціна робіт за цим Договором становить 1 138 900,97 грн без ПДВ. Крім того, замовник сплачує ПДВ за ставкою 20%, що діє на момент укладання Договору, в розмірі 227 780,19 грн. Усього вартість робіт за Договором з урахуванням ПДВ становить 1 366 681,17 грн".

Також вказаною Додатковою угодою № 1 сторони вирішили викласти Додаток 2 "Калькуляція на капітальний ремонт трансформатора типу ЕТЦПК 6300/10 інв. № 45181" до Договору № КРМЗ/391-20 від 10.09.2020 в редакції від 01.10.2020.

23.10.2020 замовник здійснив попередню оплату за Договором в розмірі 705 208,70 грн з ПДВ згідно платіжної інструкції № 357383.

В подальшому, 14.01.2021 між сторонами був підписаний Акт виконаних робіт № 1/21 на капітальний ремонт трансформатора типу ЕТЦПК 6300/10 інв. № 45181, згідно якого вартість робіт склала 1 366 681,16 грн з ПДВ.

Відтак, платіжною інструкцією № 400569 від 29.01.2021 замовник перерахував підряднику грошові кошти в розмірі 546 672,46 грн з ПДВ.

Таким чином, суд враховує, що позивачем в повному обсязі виконано зобов`язання, взяті на себе за Договором та оплачено відповідачу виконані послуги в розмірі 1 366 681,16 грн з ПДВ (в тому числі ПДВ - 227 780,19 грн).

Проте, позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оформлення та реєстрації податкових накладних не виконав, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку доказам, що надані сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні ст. 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором підряду.

Статтею 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (ст. 16 ЦК України.).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Положеннями ст. 173 ГК України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків, відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК та ст. 224 ГК України, є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Судом встановлено, що спір у даній справі виник внаслідок того, що відповідач не виконав обов`язку щодо реєстрації податкової накладної по факту здійснення господарської операції з виконання робіт за Договором та Актів виконаних робіт в розмірі 1 366 681,16 грн, у тому числі ПДВ 227 780,19 грн, що позбавило позивача можливості отримати податковий кредит на відповідну суму ПДВ - 227 780,19 грн, на підтвердження зворотного відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів.

Згідно з п. 14.1.181. ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України, тут і надалі - в редакції, чинній станом на час виникнення спірних зобов`язань) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 ст. 198 та пунктом 199.1 ст. 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Враховуючи вказані норми ПК України на відповідача, як платника податків, покладено обов`язок з реєстрації податкових накладних з дати вчинення господарської операції.

З врахуванням проведеної попередньої оплати за виконані роботи та підписаного Акту виконаних робіт відповідач мав оформити податкові накладні на суму 1 366 681,16 грн в тому числі ПДВ - 227 780,19 грн та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі податкових накладних у визначені законодавством строки.

Проте, відповідач не оформив податкові накладні на суми попередньої оплати 114 800,00 грн від 25.09.2020 та 705 208,70 грн від 23.10.2020, а також за фактом підписаного Акту виконаних робіт, і не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим позивач втратив право на отримання податкового кредиту в розмірі 227 780,19 грн.

Суд також враховує, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Таким чином, відповідач в порушенням вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 227 780,19 грн.

Судом враховано, що відповідно до приписів абз. 4 п. 198.6 ст. 198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Відтак, враховуючи положення п. 198.6 ст. 196 ПК України, позивач вже втратив право на отримання податкового кредиту у сумі 227 780,19 грн.

З огляду на викладене, у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку сформувати та зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між допущеним відповідачем порушенням вимог Податкового кодексу України щодо своєчасного складення та реєстрації податкової накладної та відсутністю у позивача можливості включити суму ПДВ до податкового кредиту, а також, відповідно, зменшити податкове зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Тобто, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку, що позов про стягнення з відповідача на користь позивача 227 780,19 грн збитків підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 2 733,36 грн покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Артіс - Декор" (33028, вул. 24-го Серпня, 26, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., код ЄДРПОУ 37349230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест - Криворізький ремонтно - механічний завод" (50057, вул. Заводська, 1, м. Кривий Ріг, Криворізький р-н, Дніпропетровська обл., код ЄДРПОУ 35484610) 227 780,19 (двісті двадцять сім тисяч сімсот вісімдесят грн 19 коп.) грн збитків та 2 733,36 (дві тисячі сімсот тридцять три грн 36 коп.) грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2024

Суддя А.М. Горплюк