Рішення

від 01.10.2024 по справі 920/737/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.10.2024м. СумиСправа № 920/737/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи № 920/737/24 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла (вул. Ковпака, буд. 6, м. Суми, 40020; код за ЄДРПОУ 44360724)

до відповідачаСумської міської ради (пл. Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40030, код за ЄДРПОУ 23823253),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

Управління комунального майна Сумської міської ради (40000, вул.Воскресенська, 8А, м. Суми, код за ЄДРПОУ 45068823),

про стягнення 11359,23 грн,

установив:

25.06.2024 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 11359,23 грн (одинадцять тисяч триста п`ятдесят дев`ять грн 23 коп.) заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, а також судові витрати у справі (2422,40 грн судового збору та 2500,00 грн витрат на правову допомогу).

Крім того в пункті 3 прохальної частини позову позивач просив залучити до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління комунального майна Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Воскресенська, буд. 8А, код за ЄДРПОУ 45068823).

17.05.2024 за електронним запитом суду сформовані витяги з ЄДРПОУ, за якими:

1)Сумська міська рада зареєстрована як юридична особа з місцезнаходженням: пл.Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40030;

2)Управління комунального майна Сумської міської ради зареєстроване, як юридична особа з місцезнаходженням: вул. Воскресенська, буд. 8А, м. Суми, 40000.

Ухвалою від 27.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/737/24; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; залучено до участі у справі третю особу; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

Відповідно до інформації з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» позивач, відповідач та третя особа мають зареєстровані електронні кабінети в системі «Електронний суд».

На виконання абз. 1 ч. 7 ст. 6 ГПК України копія ухвали від 27.06.2024 про відкриття провадження у справі №920/737/24 надіслана учасникам справи відповідно до вимог ч.ч.6-7 ст. 6 ГПК України до їх електронних кабінетів.

Відповідно до довідок Господарського суду Сумської області копію зазначеної ухвали доставлено до електронних кабінетів позивача, відповідача та третьої особи 27.06.2024, 18:21.

Таким чином, учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи №920/737/24.

Ухвалою від 08.07.2024 у справі №920/737/24 постановлено виправити описку в ухвалі від 27.06.2024 у справі №920/737/24 та доповнити резолютивну частину ухвали п.2.1 наступного змісту: « 2.1. Залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Управління комунального майна Сумської міської ради (40000, вул. Воскресенська, 8А, м. Суми, код за ЄДРПОУ 45068823)».

19.07.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх №2120), в якому просить відмовити в задоволенні позову. Відповідач зазначає, що при розрахунку вартості наданої комунальної послуги позивач повинен враховувати та зазначити площу нерухомого майна відповідача. Позивач листом від 26.02.2024 надав рахунок від 31.01.2024 на оплату теплової енергії, спожиту у період грудень 2022 року - січень 2024 року, але в рахунку не була зазначена площа нерухомого майна відповідача. Таким чином, наданий позивачем рахунок не відповідає вимогам: Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315, Вимогам до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України 31.01.2020 № 23; Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання.

29.07.2024 позивач подав відповідь на відзив (вх №2233), за якою позивач позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити. Позивач зауважує, що згідно з вимогами чинного законодавства та умовами укладеного між сторонами договору, відповідач мав оплачувати спожиті послуги не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом. До позову додано довідки про розрахунок вартості послуг з постачання теплової енергії за кожен календарний місяць з урахуванням площі приміщення відповідача із зазначенням інформації про нарахування на загальнобудинкові потреби опалення та опалення безпосередньо приміщення відповідача. Позивач зазначає, що факт поставки теплової енергії відповідачем не заперечується, надані розрахунки відповідачем не оспорюються. Чинним законодавством не передбачено необхідність вказувати у рахунку на оплату інформацію про площу опалювального приміщення. Також законодавством не передбачено, що у разі відсутності у рахунку на оплату окремих видів інформації такий рахунок не підлягає оплаті. Факт відсутності у рахунку на оплату спожитої теплової енергії інформації про опалювальну площу приміщення не звільняє відповідача від обов`язку оплатити спожиті послуги та не змінює строків їх оплати. Разом з відповіддю на відзив відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України позивач надає докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Третя особа правом на подання пояснень не скористалась.

Враховуючи відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.

Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

Рішеннями Виконавчого комітету Сумської міської ради №627 від 20.10.2021 та №521 від 22.11.2022 і розпорядженням Сумської міської військової адміністрації №22-ВКВА від 05.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» (далі позивач) визначено виробником та виконавцем послуг з постачання теплової енергії в межах території обслуговування, що встановлена додатками до вказаних рішень, у тому числі, для будинку, розташованого за адресою: вул. Хворостянка (в минулому назва вулиці Праці), буд. 37.

Відповідно до інформаційної довідки від 04.06.2024 №381392391 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно територіальна громада міста Суми є власником нежитлового приміщення загальною площею 18,5 кв.м за адресою: Сумська область, м.Суми, вул. Праці (перейменовано на Хворостянка), буд. 37 (далі нежитлове приміщення).

Відповідно до договору оренди нерухомого майна від 10.11.2005 №УКМ-0106 нежитлове приміщення перебували в оренді Акціонерного товариства «Укртелеком».

01.12.2022 між Акціонерним товариством «Укртелеком» (орендар) та Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (орендодавець) укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна №УКМ-0106 від 10.11.2005, за пунктами 1-2 якої достроково розірвано зазначений договір з моменту передачі приміщення за актом приймання-передачі. 01.12.2022 між орендарем та орендодавцем підписано акт приймання-передачі нежитлових приміщень, за яким нежитлове приміщення було повернуто з оренди Акціонерним товариством «Укртелеком» Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради.

Як зазначає позивач у позові, у подальшому нежитлове приміщення в оренду третім особам не передавалося і було вільним. Зазначене не спростоване відповідачем та доказів протилежного відповідачем до справи не надано.

Таким чином, з 01.12.2022 обов`язок з оплати послуг з постачання теплової енергії для потреб нежитлового приміщення площею 18,5 кв.м за адресою: м. Суми, вул. Хворостянка, буд. 37, покладено на територіальну громаду міста Суми як власника зазначеного об`єкту нерухомого майна.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з листопад 2022 року по квітень 2024 року на підставі публічного договору, який згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги було публічно доведено до відома усіх споживачів шляхом оприлюднення на офіційному сайті ТОВ Котельня північного промислового вузла.

Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії ТОВ Котельня північного промислового вузла опублікований 06 листопада 2021 року на офіційному сайті ТОВ Котельня північного промислового вузла (https://kppv.sumy.ua).

У матеріалах справи відсутні докази того, що у строк, встановлений законодавством, у відповідності до ч. 5 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги, співвласники багатоквартирного будинку за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Хворостянка, буд. 37, прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання, опублікований на вебсайті ТОВ Котельня північного промислового вузла, вважається укладеним з відповідачем у спірний період.

Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі послуга) індивідуальному споживачу (далі споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 5 договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу та температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги (п. 7 договору).

Згідно з п. 11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі Методика розподілу). Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Пунктом 30 договору встановлено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 31 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця.

Згідно з п. 32 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 33 договору встановлено, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 договору).

Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору (п. 38 договору).

Відповідно до п. 41 договору споживач зобов`язаний, зокрема оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.

Договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 51, 52 договору).

Будівля за адресою: м. Суми, вул. Хворостянка, 37 обладнана вузлом комерційного обліку теплової енергії (копії акту комерційної готовності вузла обліку до експлуатації та свідоцтва про повірку вузла обліку додані позивачем до позову).

Згідно з п. 1.1.2.2 рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради 27.10.2022 №476 «Про застосування тарифів на теплову енергію, (її виробництво, транспортування, постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано» з 01.10.2022 року до кінця шостого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, застосовувати тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для всіх категорій споживачів на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року, а саме для потреб бюджетних установ встановлено тариф на послуги з постачання теплової енергії ТОВ «КППВ» на рівні 4210,26 грн за 1 Гкал (з ПДВ).

У період листопад 2022 року - квітень 2024 року за фактом надання послуг за договором позивачем складено акти прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії:

-від 31.01.2024 на суму 9049,48 грн за період грудень 2022 року - січень 2024 року, що разом з рахунком на оплату наданих послуг від 31.01.2024 передано відповідачу за вимогою про сплату заборгованості від 26.02.2024 №284. Вимогу від 26.02.2024 №284 з доданими документами відповідач отримав 27.02.2024, про що на вимозі наявна відповідна відмітка.

-від 29.02.2024 на суму 1187,97 грн за період лютий 2024 року, що разом з рахунком на оплату наданих послуг від 29.02.2024 було передано позивачем відповідачу листом від 12.03.2024 №342. Лист від 12.03.2024 №342 з доданими документами відповідач отримав 13.03.2024, про що наявна відповідні відмітка на листі.

-від 31.03.2024 на суму 1121,78 грн за період березень 2024, що разом з рахунком на оплату наданих послуг від 31.03.2024 передано відповідачу листом від 16.04.2024 №501. Лист від 16.04.2024 №501 відповідач отримав 18.04.2024, про що наявна відповідні відмітка на листі.

Зазначені послуги відповідач не оплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про теплопостачання сфера теплопостачання - сфера діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам.

Споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що основним обов`язком споживача теплової енергії є, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Частиною шостою статті 19 Закону України Про теплопостачання передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України Про житлово-комунальні послуги (далі - Закон).

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ст. 2 Закону).

До комунальних послуг належать, в тому числі послуги постачання теплової енергії (ст. 5 Закону).

Відповідно до ст. 12 Закону, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно зі ст. 6 Закону, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).

За приписами ст. 7 Закону, індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9 Закону визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Частиною 5 статті 13 Закону встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до матеріалів справи акти наданих послуг не підписані відповідачем, виставлені рахунки відповідач не оплатив. Водночас матеріали справи не містять ні доказів мотивованої відмови відповідача від підписання актів, ні доказів висловлення відповідачем заперечень щодо факту отримання послуг, їх обсягу та вартості.

Розрахунок вартості наданих послуг виконаний позивачем відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, з урахуванням опалювальної площі приміщення, діючого тарифу, звітів про коригування показників приладів обліку, що підтверджується довідками про розподіл теплової енергії у будинку за листопад 2022 року - квітень 2024 року.

Доказів на спростування розрахунків позивача відповідач не подав.

Твердження відповідача в обґрунтування заперечень проти позову про те, що надані рахунки не відповідають вимогам нормативно правових актів, оскільки в них не зазначена площа приміщень, суд вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують факту отримання відповідачем послуг та обов`язку їх оплатити. Ні Закон України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, ні Методика, ні Вимоги до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, не містять обов`язку для позивача зазначати площу приміщення споживача у рахунках. Водночас, у довідках про розподіл витрат будинкового приладу обліку теплової енергії за спірний період позивач зазначив всі показники, якими керувався при розрахунку, в тому числі опалювальну площу приміщення.

З урахуванням викладених обставин, оскільки відповідач не розрахувався за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2022 року до квітня 2024 року у встановлений договором строк, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача, суд визнає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 11359,23 грн заборгованості.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до матеріалів справи позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову. У зв`язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 11359,23 грн боргу за послуги з постачання теплової енергії в нежитлове приміщення за період з листопада 2022 року до квітня 2024 року суд задовольняє як законні та обґрунтовані.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача наступні судові витрати:

1)судовий збір в сумі 2422,40 грн, що з урахуванням норми ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплачений при зверненні з позовом за платіжною інструкцією від 05.06.2024 №777;

2)витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3.2.51 Положення про Управління комунального майна Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 03 листопада 2022 року №3176-МР зі змінами відповідно до рішення Сумської міської ради від 11.01.2023 №3396-МР, що є загальнодоступним на офіційному вебсайті Інформаційний портал Сумської міської ради за посиланням https://smr.gov.ua/uk/, зобов`язання зі сплати коштів, стягнутих за судовими рішеннями з Сумської міської ради з оплати послуг з централізованого опалення вільних нежитлових приміщень, які перебувають у комунальній власності Сумської міської територіальної громади, судового збору, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій за цими судовими рішеннями несе Управління комунального майна Сумської міської ради (код ЄДРПОУ 45068823).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, позивачу за рахунок Сумської міської ради відшкодовується 2422,00 грн судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до матеріалів справи факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 920/737/24 в розмірі 2500,00 грн підтверджується копіями наступними документами: довіреністю №1653 від 29.12.2023, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серія СМ № 000669 від 19.02.2020, договором про надання правової допомоги від 27.06.2022 №177, додатковою угодою від 15.09.2022 №1 до договору, додатком від 20.05.2024 №31 до договору, рахунком від 30.05.2024 №60, платіжною інструкцією № 813 від 11.06.2024 про оплату послуг адвоката.

Суд вважає, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами, ціною позову.

Відповідач правом на подання клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не скористався.

Відповідно п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Сумської міської ради (пл. Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40030, код за ЄДРПОУ 23823253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла (вул. Ковпака, буд. 6, м. Суми, 40020; код за ЄДРПОУ 44360724) 11359,23 грн (одинадцять тисяч триста п`ятдесят дев`ять грн 23 коп.) заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, а також 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) судового збору, 2500,00 грн (дві тисячі п`ятсот грн 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2024.

СуддяВ.Л. Котельницька