Рішення

від 01.10.2024 по справі 925/1077/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 925/1077/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ?КИП І КО"

до Комунального підприємства "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" Черкаської міської ради

про стягнення 393163,90 грн.

Представники учасників справи:

Позивач Аветисян Р.М., адвокат;

Відповідач Пакліна В.В.

Секретар судового засідання Драченко Т.О.

Суддя Гладун А.І.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1. 02.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ?КИП І КО" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального підприємства "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" Черкаської міської ради.

1.2.Змістом позову є майнова вимога стягнути з відповідача на користь позивача 393163,90 грн, зокрема 347328,00 грн боргу за поставлений товар за договором про закупівлю товару №272 від 15.11.2023, 10419,84 грн інфляційних втрат, 3615,62 грн 3% річних та 31800,44 грн пені.

1.3.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати за поставлений товар у розмірі 347328,00 грн, внаслідок чого позивач нарахував відповідачу пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

1.4.04.09.2024 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1077/24. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив о 10 год. 00 хв. 01.10.2024.

1.5.16.09.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 122-126), у якому просив позов задовольнити в частині стягнення з відповідача на користь позивача 347328,00 грн боргу, 10419,84 грн інфляційних втрат та 3615,62 грн 3% річних, у іншій частині відмовити у повному обсязі. Відповідач підтвердив належне виконання позивачем умов договору, однак вказав на неможливість здійснення розрахунку за поставлений товар вартістю 347328,00 грн за видатковою накладеною №231 від 21.12.2023 з підстав відсутності коштів та не затвердження видатків у бюджеті Черкаської міської територіальної громади на 2024 рік. Відповідач зазначив, що відповідно до п. 7.3 звільняється від відповідальності, оскільки вжив всіх заходів для виконання зобов`язань за договором відповідно до п. 6.1.3 договору. Отже, відсутні підставі для стягнення пені.

1.6.01.10.2024 у судовому засіданні взяли участь представник позивача адвокат Аветисян Р.М. та представник відповідача Пакліна В.В.

1.7.Представник позивача адвокат Аветисян Р.М. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.

1.8.Представник відповідача Пакліна В.В. у судовому засіданні визнала позов в частині стягнення боргу, інфляційних втрат та 3% річних, в частині стягнення пені просила суд відмовити повністю.

1.1.01.10.2024 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

1.2.Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/1077/24.

Вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1.Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин на підставі договору поставки; неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару, внаслідок чого утворилася заборгованість за договором, на яку позивач нарахував пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4. Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору поставки; неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару; строк виконання грошового зобов`язання; розмір невиконаного грошового зобов`язання; підстави та порядок нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних за неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3.Обставини, які не підлягають доказуванню у справі.

3.1.Відповідно до частини першої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

3.2.Позивач та відповідач визнають обставини укладення договору про закупівлю товару №272 від 15.11.2023, обставини виконання цього договору позивачем, обставини невиконання грошового зобов`язання відповідачем. Спір щодо розміру заборгованості між сторонами відсутній.

3.3.З урахуванням частини першої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини укладення договору про закупівлю товару №272 від 15.11.2023, обставини виконання цього договору позивачем, обставини невиконання грошового зобов`язання відповідачем та розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача не підлягають доказуванню під час розгляду справи.

4.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

4.1.1.15.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ?КИП І КО" (постачальник) та Комунальне підприємство "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" Черкаської міської ради (замовник) уклали договір про закупівлю товару №272 (а.с. 18-20).

Відповідно до умов договору сторони домовилися:

п. 1.1 - постачальник зобов`язується поставити замовникові товар, зазначений у п. 1.2 договору та специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1), а замовник прийняти і оплатити товар;

п. 1.2 - найменування (номенклатура, асортимент): кам`яна сіль за кодом CPV за ДК 021:2015 -14410000-8) (сіль технічна кам`яна для промислового перероблення);

п. 1.3 - кількість товару 733 тонн;

п. 3.1 - ціна за одиницю товару (тонну) становить 9252,00 (дев`ять тисяч двісті п`ятдесят дві грн 00 коп.), у тому числі ПДВ 1542,00 грн (одна тисяча п`ятсот сорок дві грн 00 коп.);

п. 3.2 - ціна цього договору становить 6781716,00 грн (шість мільйонів сімсот вісімдесят одна тисяча сімсот шістнадцять грн 00 коп.), у тому числі ПДВ 1130286,00 грн (один мільйон сто тридцять тисяч двісті вісімдесят шість грн 00 коп.).

Ціна договору визначається з урахуванням вимог Податкового кодексу України;

п. 4.1 - розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у договорі, на підставі оформленої належним чином видаткової накладної, підписаної уповноваженими представниками обох сторін, після отримання замовником бюджетних призначень на підставі статей 48, 49 Бюджетного кодексу України протягом 90 банківських днів з дня отримання бюджетних призначень на предмет даного договору на свій реєстраційний рахунок. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 90 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування предмету даного договору на свій реєстраційний рахунок. За наявності відповідного бюджетного призначення у замовника виникають зобов`язання за договором;

п. 4.2 - підставою для проведення платежу є надання постачальником наступних документів: видаткова накладна;

п. 5.3 строк (термін) поставки (передачі) товару до 31.12.2023;

п. 5.4 - разом з товаром постачальник зобов`язаний надати замовнику такі документи: видаткову накладну, сертифікат відповідності та/або паспорт якості та/або інший документ,що передбачений міжнародними стандартами, митну декларацію (у разі проходження митного контролю), товаротранспортну накладну, документ, який підтверджує зважування товару у завантажений автомобіль;

п. 6.1.2 - замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар;

п. 6.1.3 замовник зобов`язаний протягом 7-ми календарних днів після отримання товару та документів, зазначених у пункті 5.4 даного договору, зареєструвати юридичні та фінансові зобов`язання;

п. 6.3.1 - постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором;

п. 6.4.1 - постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар відповідно до умов даного договору;

п. 7.1 - у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавчими актами України та цим договором;

п. 7.3 замовник звільняється від відповідальності за недотримання строків оплати у разі належного виконання п. 6.1.3 даного договору;

п 7.6 - види порушень та санкції за них, установлені договором: пеня, 3% річних, інфляційні втрати, штраф;

п. 10.1 - цей договір набирає чинності з дня підписання і діє до 31.12.2023, але у будь-якому випадку до виконання сторонами усіх зобов`язань. Дата закінчення строку дії цього договору 31.12.2023;

4.1.2.У додатку №1 до договору специфікації сторони передбачили: найменування товару: кам`яна сіль за кодом CPV за ДК 021:2015-14410000-8 - (сіль технічна кам`яна для промислового перероблення), кількість: 733 т, ціну за тонну з ПДВ: 9252,00 грн, загальну вартість з ПДВ: 6781716,00 грн (а.с. 22).

4.1.3.15.12.2023, 29.12.2023 та 30.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ?КИП І КО" (постачальник) та Комунальне підприємство "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" Черкаської міської ради (замовник) уклали додаткові угоди №1-3 до договору від 15.11.2023 №272 про закупівлю товару (а.с. 23-24, 26), у яких сторони змінили ціни договору в бік зменшення без зміни кількості (обсягу) та якості товару та виклали додаток №1 до договору Специфікацію у новій редакції, змінили строк дії договору та виклали реквізити замовника у новій редакції:

№1 від 15.12.2023 (а.с. 23), у якій сторони дійшли згоди викласти пункт 3.1 договору в наступній редакції: "Ціна за одиницю товару (тонну) становить 7200,00 грн, в тому числі ПДВ 1200,00 грн"; виклали пункт 3.2 договору у наступній редакції: "Ціна договору становить 5277600,00 грн з ПДВ. Ціна договору визначається з урахуванням вимог Податкового кодексу України"; викласти додаток №1 до договору - Специфікацію у новій редакції (а.с. 21); сторони домовились, що умови цієї додаткової угоди застосовуються до відносин, які виникли між сторонами до її укладення, а саме з 21.11.2023;

№2 від 29.12.2023 (а.с. 24), у якій сторони дійшли згоди викласти пункти 1.3, 3.2, 5.3 та 10.1 договору в наступній редакції: "п. 1.3 кількість товару 879 тонн; п. 3.2 - ціна договору становить 6328800,00 грн з ПДВ. Ціна договору визначається з урахуванням вимог Податкового кодексу України; п. 5.3 - строк (термін) поставки (передачі) товару до 29.02.2024; п. 10.1 - цей договір набирає чинності з дня підписання і діє до 29.02.2024, але у будь-якому випадку до виконання сторонами усіх зобов`язань"; викласти додаток №1 до договору - Специфікацію у новій редакції (а.с. 25);

№3 від 30.01.2024 (а.с. 26), у якій сторони дійшли згоди викласти пункти 1.3 та 3.2 договору в наступній редакції: "п. 1.3 кількість товару 877,56 тонн; п. 3.2 - ціна договору становить 6318432,00 грн з ПДВ. Ціна договору визначається з урахуванням вимог Податкового кодексу України"; викласти додаток №1 до договору - Специфікацію у новій редакції (а.с. 27); викласти реквізити замовника у новій редакції; виклали пункт 12.15 договору у наступній редакції: "Замовник є платником податку на загальних підставах. Постачальник є платником податку на загальних підставах".

4.1.4.На виконання договору позивач у період з 15.11.2021 по 30.10.2023 поставив відповідачу товар у кількості 877,56 т вартістю 6318432,00 грн з ПДВ на підставі видаткових накладних №114 від 21.11.2023 вартістю 334656,00 грн; №115 від 22.11.2023 вартістю 811728,00 грн; №126 від 25.11.2023 вартістю 1174176,00 грн; №138 від 29.11.2023 вартістю 344304,00 грн; №143 від 30.11.2023 вартістю 523440,00 грн; №150 від 01.12.2023 вартістю 378576,00 грн; №156 від 04.12.2023 вартістю 166608,00 грн; №158 від 05.12.2023 вартістю 515952,00 грн; №163 від 07.12.2023 вартістю 339552,00 грн; №168 від 11.12.2023 вартістю 341280,00 грн; №231 від 21.12.2023 вартістю 347328,00 грн; №5 від 06.01.2024 вартістю 905328,00 грн; №9 від 12.01.2024 вартістю 135504,00 грн (а.с. 39-48, 53-55); та товарно-транспортних накладних №1-№2 від 21.11.2023, №3- №7 від 22.11.2023, №8 -№14 від 25.11.2023, №15-16 від 28.11.2023, №17-19 від 30.11.2023, №20 - №21 від 01.12.2023, №22 від 04.12.2023, №23 - №25 від 05.12.2023, №26 - №27 від 07.12.2023, №28 - №29 від 11.12.2023, №30 - №31 від 21.12.2023 (а.с. 61-76)

4.1.5.На виконання договору позивач у період з 15.11.2021 по 30.10.2023 виставив відповідачу рахунки на оплату товару №118 від 21.11.2023 на суму 334656,00 грн; №119 від 22.11.2023 на суму 811728,00 грн; №126 від 25.11.2023 на суму 11741176,00 грн; №133 від 29.11.2023 на суму 344304,00 грн; №140 від 30.11.2023 на суму 523440,00 грн; №147 від 01.12.2023 на суму 378576,00 грн; №154 від 04.12.2023 на суму 166608,00 грн; №155 від 05.12.2023 на суму 515952,00 грн; №165 від 07.12.2023 на суму 339552,00 грн; №170 від 11.12.2023 на суму 341280,00 грн; №236 від 21.12.2023 на суму 347328,00 грн; №10 від 06.01.2024 вартістю 905328,00 грн; №12 від 12.01.2024 вартістю 135504,00 грн (а.с. 28-38, 51-52).

4.1.6.Відповідач свої зобов`язання за договором виконав частково та сплатив у період з 27.12.2023 по 01.02.2024 5971104,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №26/12/2023 від 27.12.2023 на суму 166608,00 грн; №27/12/2023 від 27.12.2023 на суму 344304,00 грн; №26/12/2023 від 27.12.2023 на суму 341280,00 грн; №26/12/2023 від 27.12.2023 на суму 339552,00 грн; №27/12/2023 від 27.12.2023 на суму 334656,00 грн; №27/12/2023 від 27.12.2023 на суму 523440,00 грн; №27/12/2023 від 27.12.2023 на суму 811728,00 грн; №27/12/2023 від 27.12.2023 на суму 1174176,00 грн; №27/12/2023 від 27.12.2023 на суму 515952,00 грн; №27/12/2023 від 27.12.2023 на суму 378576,00 грн; №31/01/2024 від 01.02.2024 на суму 905328,00 грн; №31/01/2024 від 01.02.2024 на суму 135504,00 грн (а.с. 56-60).

4.1.7.Сторони склали та підписаним акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2023 по 21.02.2024, у якому підтвердили, що позивач поставив відповідачу товар вартістю 6318432,00 грн, відповідач сплатив позивачу 5971104,00 грн, заборгованість відповідача перед позивачем становить 347328,00 грн. (а.с. 49-50).

4.1.8.14.05.2024 позивач надіслав відповідачу лист №14/05-05 з вимогою сплатити 347328,00 грн за поставлений товар за видатковою накладною №231 від 21.12.2023 (а.с. 77-78).

4.1.9.06.06.2024, 12.06.2024, 23.07.2024, 21.08.2024 адвокат позивача Аветисян Р.М. звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області з адвокатськими запитами щодо реєстрації відповідачем бюджетних фінансових зобов`язань за договором поставки у розмірі 347328,00 грн ( а.с. 79-83).

4.1.10.19.06.2024, 31.07.2024 Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області надіслало адвокату Аветисяну Р.М. листи №02-07-06/1248 та №02-07-10/1519, у яких повідомило, що станом на 19.06.2024 відповідач документи для реєстрації бюджетних фінансових зобов`язань за договором у розмірі 347328,00 грн не подавав (а.с. 84-86).

4.1.11. 03.07.2024 відповідач надіслав позивачу лист №363, у якому повідомив, що заявка на виділення коштів з бюджету Черкаської міської територіальної громади на 26.12.2023 №79 не профінансована, а рішенням Черкаської міської ради від 22.12.2023 №51-41 "Про бюджет Черкаської міської територіальної громади на 2024 рік" не передбачено коштів на оплату 347328,00 грн за видатковою накладною №231 від 21.12.2023. Запропонував звернутися до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з відповідача 347328,00 грн без штрафних санкцій (а.с. 87-89).

4.1.12.26.08.2024 відповідач надіслав адвокату Аветисяну Р.М. лист №483, у якому повідомив, що бюджетні зобов`язання відповідача у розмірі 347328,00 грн за договором №272 від 15.11.2023 зняті обліку (а.с. 90).

4.1.13.Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаській області у листі адвокату Аветисяну Р.М. від 29.12.2023 №02-07-06/2677 повідомило, що бюджетні зобов`язання відповідача у розмірі 347328,00 грн за договором №272 від 15.11.2023 зняті обліку (а.с. 91).

4.2. На спростування обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, відповідач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

4.2.1.03.07.2024 відповідача повідомив позивачу, що заявка на виділення коштів з бюджету Черкаської міської територіальної громади на 26.12.2023 №79 не профінансована, а рішенням Черкаської міської ради від 22.12.2023 №51-41 "Про бюджет Черкаської міської територіальної громади на 2024 рік" не передбачено коштів на оплату 347328,00 грн за видатковою накладною №231 від 21.12.2023. Запропонував звернутися до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 347328,00 грн без штрафних санкцій (а.с. 127-138).

4.3.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

4.4.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

4.5.На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.

4.6.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

4.7.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.

4.8.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

4.9.Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.

4.10.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

4.11.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

4.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

5.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

5.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

5.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5.5. Враховуючи обставини, що не підлягають доказуванню, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та визнає встановленими наступні обставини:

5.5.1.між сторонами виникло майново-господарське зобов`язання на підставі договору про закупівлю товару №272 від 15.11.2023;

5.5.2.позивач зобов`язання з поставки товару виконав повністю та поставив відповідачу товар вартістю 6318432,00 грн;

5.5.3.відповідач виконав зобов`язання з оплати за товар частково та сплатив позивачу 5971104,00 грн;

5.5.4.розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача становить 347328,00 грн;

5.5.5.строк виконання зобов`язання з оплати товару настав 25.04.2024;

5.5.6.прострочення виконання зобов`язання з оплати товару розпочалося 26.04.2024;

6.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

6.1.Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

6.2.Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

6.3.Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

6.4.Дослідивши зміст та характер зобов`язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

6.5.Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

6.6.Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

6.7.Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

6.8.Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

6.9.Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

6.10.Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

6.11.До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

6.12.Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

6.13.Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

6.14.Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару, а продавець зобов`язаний передати у власність покупця оплачений товар.

6.15.Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

6.16.Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

6.17.Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

6.18.Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

6.19.Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

6.20.Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

6.21.Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

6.22.Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

6.23.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

6.24.Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

6.25.Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

6.26.Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

6.27.Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

7.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

7.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору про закупівлю товару.

7.2.Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару.

7.3.Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє майнове право та отримати кошти за поставлений товар з урахування інфляційних втрат та 3% річних, а також штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання.

7.4.Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов`язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

7.5.За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

7.6.Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

7.7.На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 6318432,00 грн.

7.8.Відповідач виконав зобов`язання з оплати товару частково та сплатив позивачу 5971104,00 грн за поставлений товар.

7.9.Розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача становить 347328,00 грн за видатковою накладною №231 від 21.12.2023.

7.10.Спір щодо розміру заборгованості між сторонами відсутній.

7.11.Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

7.12.У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу укладеного договору та закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

7.13.У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

7.14.Відповідно до пункту 4.1 укладеного сторонами договору розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у договорі, на підставі оформленої належним чином видаткової накладної, підписаної уповноваженими представниками обох сторін, після отримання замовником бюджетних призначень на підставі статей 48, 49 Бюджетного кодексу України протягом 90 банківських днів з дня отримання бюджетних призначень на предмет даного договору на свій реєстраційний рахунок. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 90 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування предмету даного договору на свій реєстраційний рахунок. За наявності відповідного бюджетного призначення у замовника виникають зобов`язання за договором.

7.15.Строк виконання зобов`язання відповідача з оплати товару на підставі пункту 4.1 договору настав 25.04.2024.

7.16.26.04.2024 розпочалося прострочення виконання грошового зобов`язання .

7.17.За розрахунком позивача розмір інфляційних втрат становить 10419,84 грн за період з 26.04.2024 по 30.08.2024 включно (347328,00 (сума боргу) х 1,03 347328,00). Розмір 3% річних становить 3615,62 грн за період з 26.04.2024 по 30.08.2024 включно за 127 днів (347328,00 (сума боргу) х 3% х 127 днів прострочення : 366 : 100) (а.с. 7).

7.18.Спір щодо розміру інфляційних втрат та 3% річних між сторонами відсутній.

7.19.Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом (частина 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

7.20.Обґрунтованих підстав вважати недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом визнані сторонами обставини виникнення та розміру інфляційних втрат та 3% річних у суду не має.

7.21.За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

7.22.Грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

7.23.Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

7.24.Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

7.25.Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами)

7.26.Прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання зі сплати за поставлений товар порушує право позивача на належне виконання зобов`язання іншою стороною та надає право нарахувати та вимагати стягнення інфляційних втрат та процентів річних.

7.27.Вимогу позивача про стягнення з відповідача 347328,00 грн боргу, 10419,84 грн інфляційних втрат та 3615,62 грн 3% річних за період з 26.04.2024 по 30.08.2024, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

7.28.Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

7.29.У разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

7.30.Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

7.31.Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).

7.32.Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

7.33.За порушення строку виконання грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу пеню. За розрахунком позивача розмір пені за прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати 347328,00 грн за період 26.04.2024 по 30.08.2024 становить 31800,44 грн.

7.34.Відповідач заперечив проти стягнення пені та звернув увагу суду, що відповідно до п. 7.3 укладеного сторонами договору відповідач звільняється від відповідальності, оскільки вжив всіх заходів для виконання зобов`язань за договором відповідно до п. 6.1.3 договору.

7.35.Відповідно до пункту 7.3 договору замовник звільняється від відповідальності за недотримання строків оплати у разі належного виконання п. 6.1.3 даного договору.

7.36.Згідно з пунктом 6.1.3 договору замовник зобов`язаний протягом 7-ми календарних днів після отримання товару та документів, зазначених у пункті 5.4 даного договору, зареєструвати юридичні та фінансові зобов`язання.

7.37.Суд встановив, що відповідач на виконання пункту 6.1.3 договору звертався до органу казначейської служби з метою реєстрації бюджетного зобов`язання за договором.

7.38.26.12.2023 бюджетні зобов`язання відповідача у розмірі 347328,00 грн за договором №272 від 15.11.2023 зареєстровані та взяті на облік органом казначейської служби.

7.39.29.12.2023 бюджетні зобов`язання відповідача у розмірі 347328,00 грн зняті з обліку Управлінням Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаській області.

7.40.Наявність у договорі застереження про звільнення покупця від відповідальності за порушення строків оплати товару у разі затримки бюджетного фінансування є підставою звільнення покупця від відповідальності у формі неустойки (штрафу, пені).

Такого висновку дійшла Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у постанові від 12.04.2017 у справі №906/1072/15.

7.41.Враховуючи погоджене сторонами у договорі застереження про звільнення відповідача від відповідальності за порушення строків оплати товару у разі виконання обов`язку щодо реєстрації бюджетного зобов`язання, вимогу позивача про стягнення з відповідача 31800,44 грн пені суд визнає необґрунтованою та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

8.Розподіл судових витрат.

8.1.Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

8.2. За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 4717,97 грн на підставі платіжної інструкції від 30.08.2024 №1821 (а.с. 17).

8.3. У позові позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 4717,97 грн зі сплати судового збору.

8.4. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

8.5.Оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково, судовий збір у розмірі 4717,97 грн, сплачений позивачем за подання позову, суд покладає на відповідача у розмірі 4336,36 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог (91,91%).

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 05445296, адреса місця місцезнаходження: 18003, м. Черкаси, вул. Бидгощська, 13) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ?КИП І КО" (ідентифікаційний код 40227262, адреса місця знаходження: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 2) 347328,00 грн (триста сорок сім тисяч триста двадцять вісім гривень 00 копійок) боргу, 10419,84 грн (десять тисяч чотириста дев`ятнадцять гривень 84 копійки) інфляційних втрат, 3615,62 грн (три тисячі шістсот п`ятнадцять гривень 62 копійки) 3% річних, 4336,36 грн (чотири тисячі триста тридцять шість гривень 36 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення суду складене 10.10.2024.

Суддя А.І. Гладун