Рішення

від 10.10.2024 по справі 925/1138/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року м.Черкаси Справа № 925/1138/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого: судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон-Агро", м.Київ, вул.Вознесенський узвіз,10А, поверх 4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп", м.Черкаси, вул.Університетська,33

про стягнення 495816,84 грн заборгованості за договором суборенди,

за участі повноважних представників сторін:

від позивача: Прохорчук В.І. адвокат за ордером;

від відповідача: участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фалькон-Агро" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп" з вимогою про стягнення заборгованості за договором суборенди (рухомого складу) від 01.11.2023 №01-01/2023 - в сумі 495816,94 грн, а також про відшкодування судових витрат.

Ухвалою суду від 18.09.2024 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судове засідання на 10.10.2024. При відкритті провадження у справі в ухвалі судом допущена описка в сумі стягнення, яка підлягає виправленню за ініціативою суду. Правильно читати "про стягнення 495816,84 грн заборгованості". В решті ухвали без змін.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання.

Так, згідно з інформацією підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", сформованою за запитом судді Г.М.Скиби, юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп" отримала ухвалу суду в свій електронний кабінет 18.09.2024.

Однак відповідач участі повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини його неявки до суду не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.

Представник позивача вимоги підтримав. Повідомив про проведений частковийрозрахунок за договором суборенди, що враховано позивачем при зверненні з позовом. Подано суду оригінали рахунків на оплату: №106 від 04.03.2024 на суму 515268 грн (з ПДВ) та №149 від 20.03.2024 на суму 270846 грн (з ПДВ) за суборенду цистерн. Копії рахунків приєднано до матеріалів справи.

Відповідно до ст.ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні проголошено та приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення.

Судом установлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

01.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фалькон -Агро" (позивач, Орендар, стягувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантик-Груп" (відповідач, суборендар, боржник) укладено договір суборенди №01-01/2023 (а.с.5-7) за умовами якого: Орендар передає, а Суборендар приймає у строкове оплатне користування рухомий склад (залізничні вагони, цистерни), придатний для переведення олії соєвої п.1.1. договору.

Номери цистерн, їх кількість вказуються у відповідних Актах приймання-передачі п.1.2. договору.

Передача майна в суборенду не передбачає передачі права власності на це майно. День підписання Акту при передачі є першим днем суборенди майна.

Розмір суборенди однієї одиниці рухомого складу становить 900,02 грн/доба (з ПДВ).

Додатковою угодою від 01.01.2024 сторони збільшили розмір суборенди однієї одиниці рухомого складу до 2202 грн/доба (з ПДВ) (а.с.8).

Оплата суборенди проводиться на підставі виставлених Орендарем рахунків на оплату п. 3.4 договору.

Протягом лютого-березня 2024 відповідачеві передано в суборенду 10 вагонів-цистерн на загальну суму 786114 грн (з ПДВ). Вказані послуги прийняті суборендарем, про що свідчить підписання актів приймання-передачі рухомого складу (а.с.9-17).

Позивачем виставлені до оплати рахунки:

№106 від 04.03.2024 на суму 515268 грн (з ПДВ);

№149 від 20.03.2024 на суму 270846 грн (з ПДВ).

Рахунки оплачені відповідачем частково та за ним утворилась заборгованість в 495816,94 грн, що є предметом спору.

Відповідач на направлену претензію (а.с.18-20) не відреагував. Борг не погасив.

Ухилення відповідача від проведення повного розрахунку стало причиною звернення позивача в господарський суд Черкаської області з позовом за захистом порушеного права на справедливий розрахунок та примусового стягнення боргу.

Відповідач вимоги не заперечив. Відзиву не подав. Пропозицій по врегулюванню не направив.

Інших доказів учасниками в справу не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивач та відповідач є самостійними юридичними особами, з присвоєнням коду та внесенням даних в ЄДРПОУ.

Частина 2 ст.13 Цивільного кодексу України передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Між сторонами виникли договірні відносини оплатного строкового використання майна (рухомого складу залізничних цистерн) на підставі письмового оплатного строкового консенсуального договору суборенди №01-01/2023 від 01.11.2023. Взаємовідносини сторін охоплюються приписами гл.58 Цивільного кодексу України "Найм (оренда)". Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору суборенди, договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний за згодою сторін. Договір є чинним. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст.204 Цивільного кодексу України).

Відповідач відзиву на позов не подав, доводи та розрахунки позивача не заперечив. Справа розглянута за наявними в ній доказами та матеріалами.

Суд вважає, що строк виконання зобов`язання для відповідача є таким, що настав, а наявність боргу відповідачем не спростована.

Вимоги про стягнення 495816,94 грн підлягають до задоволення. Належить стягнути суму боргу з відповідача на користь позивача.

Відповідно до вимог ч.3 ст.13, ст.ст.74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів положення ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України.

За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому з мотивів вірогідності, допустимості, достовірності та обґрунтованості поданих позивачем доказів (в розумінні приписів ст.ст.77-79 Господарського процесуального кодексу України) позов підлягає до задоволення.

Суд при прийнятті рішення враховує та розділяє правові висновки, викладені в Постанові КЦС ВС від 21.08.2024 №462/7300/20 (61-3945св24): виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності, розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: "PLACUIT IN OMNIBUS REBUS PRAECIPUUM ESSE IUSTITIAE AEQUITATISQUE QUAM STRICTI IURIUS RATIONEM" яка означає "у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права". Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляд кожної конкретної справи.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до приписів ст.ст. 129-130 ГПК України суд має вирішити питання розподілу судових витрат. Сплачений позивачем судовий збір 7437,25 грн належить покласти на відповідача та стягнути його на користь позивача.

Керуючись ст.ст.129, 130, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп", м.Черкаси, вул.Університетська,33, код ЄДРПОУ 40641829, номер рахунку в банку невідомий

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон-Агро", м.Київ, вул.Вознесенський узвіз,10А, поверх 4, код ЄДРПОУ 41271176, номер рахунку в банку невідомий

495816,94 грн основної заборгованості,

7437,25 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.10.2024

Суддя Г.М.Скиба