Рішення

від 10.10.2024 по справі 926/1865/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/1865/24

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Скрипник Д.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7, а/с 1919, код ЄДРПОУ 13804591)

до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58029, м.Чернівці, вул. Героїв Майдану, 176, код ЄДРПОУ 44327100)

про стягнення заборгованості в сумі 20400,00 грн.

Представники сторін:

від позивача Паращак І.В., представник;

від відповідача Фуркал С.О., представник.

1. Стислий виклад позицій учасників справи.

Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради про стягнення заборгованості в сумі 20400,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 24.01.2022 між комунальним підприємством «Адміністративно-технічне управління» (далі виконавець) та департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (далі замовник) укладено договір №11 ХЛ «Про надання послуг з визначення концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі». Згідно умов договору, позивачем надано відповідачу послуги, що підтверджується протоколом №1 про дослідження повітря населених місць від 10.02.2022 та протоколом 1/1 від 11.02.2022, за результатами яких, позивачем був складений та направлений на адресу департаменту відповідний Акт надання послуг №16 від 28.04.2022 та рахунок на його оплату №20 від 28.04.2022.

Далі позивач зазначає, що відповідачем надано гарантійний лист №23/01-27/423 від 08.02.2022, яким останній гарантував оплату за надані йому послуги з визначення концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі на території Чернівецької міської територіальної громади на суму 20400,00 грн, проте кошти на адресу управління так і не надійшли.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача було скеровано лист-вимогу №2410-10-1936 від 19.04.2024 про стягнення коштів за надані послуги, однак відповідачем вказана сума витрат не була відшкодована позивачу, у зв`язку з чим позивач змушений звернутись за суду за захистом свого порушеного права.

Відповідачем 29.07.2024 подано відзив, в якому він проти позовних вимог заперечив, просив відмовити у їх задоволенні повністю. При цьому, відповідач посилається на те, що між Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради та КП «Адміністративно-технічне управління» укладено інший договір, а саме договір від 16.11.2022 №461. Департамент листом від 08.02.2022 №23/01-27/423 дійсно гарантував оплату КП «Адміністративно-технічне управління» вартості послуг з визначення концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі яка становить 20400,00 грн, у разі їх надання. Водночас, Позивачем не було надано Відповідачу в період дії Договору актів передачі-приймання наданих послуг по Договору, а також оригіналів документів, що засвідчували б факт надання підприємством послуг. З метою оплати наданих по Договору послуг, Департамент листами від 29.11.2022 №23/01-27/4044 та від 19.12.2022 №23/01-27/4298 (копії додаються) звертався до підприємства щодо необхідності надання актів наданих послуг, як того вимагає пункт 4.1. Договору, для подальшого проведення їх оплати. Водночас, вказані документи не подані Відповідачу і станом на даний час.

05.08.2024 позивач скористався своїм правом та подав відповідь на відзив, в якій останній заперечує щодо доводів відповідача викладених у відзиві, зокрема зазначає, що не погоджуємось з твердженням Відповідача про те, що актів передачі приймання наданих послуг не було надано. Оскільки, Позивачем було надіслано акти надання послуг Новою поштою на підтвердження надсилання актів надання послуг №16 від 28.04.2022 свідчить експрес-накладна № 59000881835539 від 28.10.2022 про надіслання документів, отримувач ОСОБА_1 , який є працівником Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради. Проте, Листом Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради від 29.11.2022 №23/01-27/4044 було скеровано лист до позивача із проханням надати відповідні Акти наданих послуг (без зазначення дати складання Акту), але позивачем не може бути надано актів без дати оскільки інформація про акти №16 від 28.04.2022 року відображена у звітності за 2 квартал 2022 року. Таким чином, послуги надані проте не оплачені.

16.09.2024 від представниці позивача отримано додаткові пояснення у справі (вх.№2778).

2. Рух справи

16.07.2024 відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№1865.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024 позовну заяву передано судді Гурину М.О.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.08.2024.

13.08.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 17.09.2024.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 17.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10.10.2024.

На призначений день розгляду справи представниця позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з мотивів викладених у відзиві на позов, вказував на не укладення між сторонами договору №11 ХЛ від 24.01.2022 «Про надання послуг з визначення концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі» та неотримання відповідачем жодних актів виконаних робіт від позивача, просив відмовити у задоволенні позову вказуючи на його необґрунтованість.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом та позиція суду по суті спору

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, заявляючи даний позов, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань по виконанню договору №11 ХЛ від 24.01.2022 «Про надання послуг з визначення концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі».

В свою чергу представник відповідача заперечує як факт підписання між сторонами даного договору так і взагалі факт його існування.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети.

Те, яким чином та у який спосіб здійснюється (оформлюється) волевиявлення учасників правочину на набуття, зміну, припинення цивільних прав та обов`язків, передбачено статтею 205 Цивільного кодексу України.

Так, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Стаття 207 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі ч. 1 цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини 2, 4 ст. 207 ЦК України.

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину. а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, у зв`язку з чим, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

У статті 626 Цивільного кодексу України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 626 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Разом з тим, укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність у матеріалах справи підписаного договору №11 ХЛ від 24.01.2022 «Про надання послуг з визначення концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі», відсутність будь-яких доказів, які б підтверджували як факт укладення між сторонами вищевказаного договору так і доказів, які б підтверджували факт надання послуг саме по цьому договору, заперечення представника відповідача щодо підписання між сторонами даного договору, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Крім того, суд критично оцінює твердження позивача про надіслання акту надання послуг №16 від 28.04.2022 відповідачу, оскільки із наданої експрес-накладної №59000881835539 від 28.10.2022 неможливо встановити що саме було надіслано і чи отримана дана кореспонденція відповідачем.

Щодо посилання позивача на гарантійний лист №23/01-27/423 від 08.02.2022, яким відповідач гарантував оплату за надані йому послуги з визначення концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі на території Чернівецької міської територіальної громади на суму 20400,00 грн, то в даному документі відсутнє будь-яке посилання на договір який визначений позивачем як підстава позову. Також відповідачем вказується на приналежність даного гарантійного листа до договору від 16.11.2022 №461 який підписаний між сторонами, що ніяким чином неспростоване позивачем.

4. Висновки за наслідками розгляду справи

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

5. Розподіл судових витрат.

Пунктом 2 частини 1, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України, сплачений судовий збір залишити за позивачем у зв`язку із відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Микола ГУРИН

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.