Рішення

від 02.10.2024 по справі 344/12187/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/12187/24

Провадження № 2/344/3104/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

02 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Литвин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, в інтересах ОСОБА_1 до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача та стягнення сплачених коштів,-

В С Т А Н О В И В:

28.06.2024 згідно даних реєстрації вхідної кореспонденції позивач звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із позовом до відповідача в якому просить розірвати договір купівлі-продажу пральної машинки та повернення сплачених коштів у розмірі 12 950 грн, стягнення 3 % річних та моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначено те, що 18.01.2024 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу № 180124-01, товару пральної машини "Гореньє" на суму 12 950,00 грн. 15.05.2024 ОСОБА_1 звернувся із зааявою до відповідача, в якій просив скасувати замовлення та повернути йому сплачені кошти в розмірі 12 950,00 грн, однак відповідачем не було здійнено повернення коштів.

29.05.2024 ОСОБА_1 подав заяву до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області з проханням звернутись в суд з позовом в його інтересах як споживача, оскільки відповідачем так і не були повернуті кошти, не зважаючи на те, що 15.05.2024 відповідач отримав вимогу щодо повернення сплачених за товар коштів.

Таким чином, вважають, що датою пред`явлення вимоги щодо виконання Договору є 15.05.2024, а днем, до якого він повинен був виконати зобов`язання 21.05.2024, тобто відповідач прострочив виконання зобов`язання на 38 днів (на період з 22.05.2024 до 28.06.2024). Таким чином, за невиконання зобов`язання, з урахуванням боргового періоду, відповідач повинен сплатити споживачу пеню у розмірі 3% за кожний день прострочення у сумі 357,72 грн. Вважає, що відповідач своїми діями, щодо неналежного виконання зобов`язання, наніс ОСОБА_1 моральну шкоду спричинену переживаннями, з приводу неналежного виконання відповідачем умов договору, докладання додаткових зусиль, витрачання часу для відновлення та захисту своїх законних прав та ітересів, звернення до суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.06.2024 справу передано судді Кіндратишин Л.Р. (а.с. 18, 19).

04.07.2024 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с. 22, 23).

10.09.2024 представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.

Відповідно до відповіді №705202 від 24.07.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку сформовано засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" за запитом, відомості про реєстрацію ФОП ОСОБА_2 зазначено, на час формування відповіді діяльність зареєстрована (а.с. 31-32).

Представник позивача у вступному слові просивла вимоги задоволити.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений відповідно до вимог закону, в тому числі через сайт «Судова влада». Правом на подання відзиву не скористався. Заяви про розгляд справи за відсутності чи будь-які інші клопотання відповідач не подавав.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №180124-01 від 18.01.2024 ОСОБА_1 придбав у ФОП ОСОБА_2 правльну машину "Гореньє" та сплатив 12950,00 грн (а.с. 8).

Заявою від 15.05.2024 позивач просив відповідача скасувати замовлення та повернути йому сплачені кошти в розмірі 12950,00 грн. (а.с.11).

29.05.2024 ОСОБА_1 подав заяву до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області з проханням звернутись в суд з позовом в його інтересах як споживача до суду з вимогою розірвати договір купівлі-продажу пральної машини "Гореньє", повернути кошти в сумі 12950,00 грн, стягнути пеню за кожен протермінований день, а також відшкодувати моральну шкоду (а.с. 7).

У відповідності зі статтею 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права уразі його порушення, невизнання або оспорювання.Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У ч. 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно зі ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої-другої статті 207 ЦК України,правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК Українивстановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частини першоїстатті 639 ЦК України, договір може бути укладеним у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно достатті 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно до положеньстатті 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини другоїстатті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно положеньстатті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Вирішуючи позовні вимоги про розірвання договору, суд виходить із того, що відповідач як сторона договору не поставив позивачу товар, а саме пральну машину "Гореньє" що є істотним порушенням договору і підставою для розірвання укладеного договору.

У відповідності до вимогстатті 9 Закону України «Про захист прав споживачів», при розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі.

Стаття 653 ЦК Українивстановлює правові наслідки зміни або розірвання договору. Так, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони немають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо іншене встановлено договором абозаконом.Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Частиною другоюстатті 693 ЦК Українивизначено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Згідно частини четвертоїстатті 12 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору. Споживач має право не повертати продукцію або результати роботи чи послуги до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей.

Судом встановлено, що позивач сплатив відповідачу кошти у розмірі 12 9500,00 грн, отже вимоги про стягнення коштів урозмірі 12 950,00 грн підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Позивач визначив пеню у розмірі 3 % річних за період з 22.05.2024 по 28.06.2024 в сумі 357,72 грн, які просив стягнути з посиланням на норму ст. 625 ЦПК України.

Разом з тим, частиною п`ятоюстатті 10 Закону України«Про захистправ споживачів»передбачено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Встановлено, що позивач, діючи відповідно до статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», 15.05.2024 звернувся до відповідача із заявою на повернення коштів за неотриманий товар та розірвання договору.

Однак,стаття 8 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачає виплату пені тільки у разі затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк. При цьому, враховуючи, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу, а не договір про виконання робіт (надання послуг), підстав для застосування аналогії закону та приписів частини п`ятоїстатті 10 Закону України«Про захистправ споживачів»до правовідносин сторін у даній справі немає.

Відтак, вимога про стягнення 3 % річних не підлягає до здоволення.

Крім того, на підставі ч. 2 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Позивач визначив у позові суму, яку вважає належною компенсацією завданої моральної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача, у розмірі 12 950,00 грн., яку суд вважає не у повній мірі такою, що відповідає принципам розумності, виваженості та справедливості, виходячи із такого.

Згідно з п. 3 ч. 2статті 23 ЦКУкраїни, яка визначає загальні підстави відшкодування моральної шкоди, моральна шкода може полягати, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

У пунктах 3, 5постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 (із змінами та доповненнями) розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення.

Судом встановлено, що дії відповідача призвели до постійного нервування та чисельних телефонних розмов з ним, позивач хвилювався через те, що відповідач не виконує своїх зобо`язань, і він не зможе отримати ані товар, ані повернути сплачені кошти. Отже, у даному випадку наявні підстави для захисту його порушених прав у вигляді завдання моральної шкоди.

Враховуючи характер завданої шкоди, ступінь вини відповідача, глибину душевних страждань та інших негативних наслідків, завданих позивачу винними діями відповідача, тривалість його моральних страждань, суд вважає обґрунтованою та такою, що відповідає принципам розумності, виваженості та справедливості суму компенсації моральної шкоди розміром 3 00,00 грн.

Відповідач, не бажаючи приймати участь у судовому розгляді справи і реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову і доказування належного виконання обов`язків, тим самим не оспорює наявних підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до частини першоїстатті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частині першійстатті 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

Виходячи із вищевикладеного, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку часткове задоволення позовних вимог.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач як споживач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 3статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 1 211,20 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задоволити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 12950 (дванадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок та та 3 000 (дві тисячі п`ятсот гривень) 00 копійок моральної шкоди.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в дохід держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

У задоволенні решти позовних вимогвідмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 40309088, місцезнаходження: 76009 м. Івано-Франківськ, вул. Берегова, буд. 24.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

ВідповідачФізична особа-підприємець ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Повне рішення -07.10.2024.

Суддя Івано-Франківськоого міського суду Л.Р. Кіндратишин