Постанова

від 11.10.2024 по справі 641/2370/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 641/2370/21 Головуючий суддя І інстанції Курганникова О. А.

Провадження № 22-ц/818/583/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі суддів судової колегії судової палати у цивільних справах :

головуючого Яцини В.Б.,

суддів колегії Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про стягнення коштів та моральної шкоди,

встановив:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про стягнення коштів та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що у минулому працювала на ДП «Завод імені Малишева», у шкідливих умовах праці 16 років, внаслідок чого отримала професійне захворювання з встановленням ІІ групи інвалідності. В 2015 році звернулась із заявою до Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради за призначенням житлової субсидії. З травня 2015 року по квітень 2018 року здійснювала комунальні платежі з урахуванням наданої житлової субсидії. Але у квітні 2018 року з отриманих квитанцій за комунально житлові послуги побачила, що субсидія знята, з утворенням боргу.

Вважає, що позбавлення її права на отримання житлової субсидії та перерахунок з утворенням боргу незаконним, оскільки для нарахування субсидії враховується в сукупний дохід не може бути враховано допомогу фонду соціального страхування у вигляді суми страхової виплати та вартості отриманих лікарських засобів.

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати відповідача повернути їй незаконно вирахувані грошові кошти житлової субсидії у розмірі 17 149 грн 64 коп. за період з 01.07.2015 р. по 01.04.2018 року. Стягнути моральну шкоду у розмірі 10000 грн, та судові витрати на консультацію адвоката у розмірі 1000 грн. з урахуванням остаточного позову від 06.05.2021 р.

Представник відповідача до канцелярії суду надав пояснення по справі в яких зазначив, що Розрахунок субсидії позивачу здійснювався на період з травня 2015 по квітень на підставі наданих заяви про призначення субсидії від 06..07.2015 та декларації про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії (надалі - декларації). В розділі II декларації ОСОБА_1 зазначила один вид доходу - пенсію. На підставі наданої позивачем інформації про види доходів було здійснено розрахунок субсидії на підставі середньомісячного сукупного доходу з розрахунку пенсії, без врахування доходу, який вона отримували від Фонду соціального страхування (надалі - ДФСС).

На наступні періоди: з травня 2016 по квітень 2017, з травня 2017 по вересень розрахунок субсидії проводився без звернення позивача на підставі раніше наданих нею даних.

Після набуття органом соціального захисту населення технічної можливості отримувати інформацію про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування було з`ясовано, що крім пенсії позивач отримує соціальну виплату через Фонд соціального страхування, про що позивач не повідомила Управління.

Всього розмір субсидії за період з 01.10.2016 по 30.09.2017 склав: (769,0+1203,83+1192,57x3+1222,87+350,64+291,73+333,71x2+335,68+337,11=8755,99) =8755, 99 грн.

В травні 2017 було здійснено перерахунок суми субсидії за листопад 2016 з послуги централізованого водопостачання і водовідведення на суму 0,82 грн. (знято).

З 01.04.2018 виплата субсидії була зупинена через несплату обов`язкового платежу за поданням КП «Харківські теплові мережі».

Відповідно до п.20 Положення сума субсидії, перерахованої надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями повертається за вимогою органу, що призначив субсидію, або безпосередньо отримувачем, або шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії на підприємствах-виробниках житлово-комунальних послуг.

Таким чином, надмірно перерахована субсидія за період 01.05.2015 - 30.09.2017 склала 14496,57 грн. (5741,40+8755,99-0,82=14496,57) і була повернута Управлінням шляхом зняття з особових рахунків позивача.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким зобов`язати Управління соціального захисту населення Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради повернути незаконно відібрані (не нараховані) грошові кошти по соціальній послузі - субсидія у сумі 11408 грн. 64 коп. Зобов`язати повернути мені витрачені на юридичні консультації грошові кошти у сумі 2000 грн. Визнати отримання безкоштовних ліків в натурі, як медичну реабілітацію та виключити їх вартість, як соціальну послугу з сукупного доходу для субсидії. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради виплатити їй грошову суму у розмірі 10000 грн., у якості компенсації за заподіяну їй моральну шкоду працівниками Управління шляхом недодержання ними вимог Законів України та халатним невиконанням своїх службових обов`язків, що призвело до втрати вигоди (не нарахування субсидії) отримувати мною субсидію в подальшому лише з квітня 2018 року.

Вказала, що у висновку МСЕК та НІР інваліда зазначено, що «медикаментозне забезпечення», тобто ліки в натурі позивач отримала через аптеку з якою Фонд соціального страхування уклав договір та ціна ліків їй не відома у зв`язку із тим, що за ліки сплачував Фонд соціального страхування. У своєму рішенні (III - п.4) суд зазначає «... за період з 01.04.2016 року по 31.03.2018 року враховувалась допомога Фонду соціального страхування у вигляді виплати на лікарські засоби, отримані нею..». Цей висновок суду нічим не підтверджений, є глибоко помилковим та таким, що не відповідає дійсності. При розгляді справи судом першої інстанції у судовому засіданні вона пояснювала суду повний порядок отримання нею ліків, перелік яких підтверджено висновком ЛКК, рецептами на спеціальних бланках для безоплатних ліків, які є необхідними для щоденного підтримання здоров`я. Після чого Фонд соціального страхування ретельно перевіряє висновок ЛКК та рецепти, вона написала заяву (бланк міститься у матеріалах справи) на ім`я начальника Фонд соціального страхування Степаненко, Фонд соціального страхування проставляє круглу печатку на рецептах, після чого через аптеку отримує ліки в натурі. У справі містяться копії, які підтверджують її слова. Стверджувала та стверджую, що ніколи не отримувала виплати на лікарські засоби як вирішив суд. Вважаю, що судом першої інстанції було прийнято помилковий висновок. Чому суд прийняв таке незаконне та помилкове рішення не знає. Можливо Відповідач ввів суд в оману, а можливо і ні, можливо це змова для збереження монополістів в особі Управління соціального захисту населення.

Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції від учасників справи не надходило.

Частинами 1, 3 статті 369 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

При цьому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви апелянта про розгляд її скарги у судовому засіданні. Апелянт у заяві від 23.09.2024 вказала, що вона бажає запросити для участі у судовому засіданні адвоката та допитати свідка. Однак, дотепер ніяких заяв від адвоката-представника апелянта на адресу суду апеляційної інстанції не надійшло, а доводи щодо допиту свідка нічим не обгрнутовані. З огляду на характер спору, незначногї ціни позову, того факту, що справа в суді першої інстанції розглядалась за участю позивачки ОСОБА_1 , яка згідно протоколу судового засідання від 01.11.2023 року мала можливість надатисвої пояснення по суті позову, з урахуванням відсутності у доводах її апеляційної скарги підстав для дослідження доказів, колегія суддів з огляду правовий характеру аргументації скарги, - не вбачає законних підстав для розгляду скарги у судовому засіданні.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи за професійним захворюванням, 80 % втрати професійної працездатності. (а. с. 10, довідка МСЕК, а. с. 140 виписка з карти стаціонарного хворого від 18.07.2023р.)

На підставі заяви про призначення субсидії від 06.07.2015 р. (а. с. 46) та декларації про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії (а.с. 47). В розділі II декларації ОСОБА_1 зазначила один вид доходу - пенсію. На підставі наданої позивачем інформації про види доходів було здійснено розрахунок субсидії на підставі середньомісячного сукупного доходу з розрахунку пенсії, без врахування доходу, який вона отримували від Фонду соціального страхування

Відповідно до довідки від 28.10.2021 року № 15.02-14/5954 Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду в Харківській області ОСОБА_1 з 18.02.2002 року по теперішній час перебуває на обліку у відділенні та отримує страхові виплати внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання. (а. с. 92).

Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради щодо розрахунку середньомісячного сукупного доходу для призначення житлової субсидії ОСОБА_1 за період з 01.04.2016 року по 31.03.2018 року, враховувалась допомога Фонду соціального страхування у вигляді виплати на лікарські засоби, отримані нею страхові виплати внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання не враховувались.

Відповідно до Положення про Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 09.12.2020 № 7/20, у своїй діяльності Управління керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, актами Президента України, рішеннями міської ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, цим Положенням та іншими нормативними актами.

Згідно Положення про Управління, метою діяльності Управління є забезпечення реалізації державної соціальної політики у сфері соціального захисту населення на території Слобідського району м. Харкова, в межах повноважень, встановлених чинним законодавством.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 28.02.2015 «Про удосконалення порядку надання житлової субсидії» затверджено форми заяви про призначення житлової субсидії та декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.

Відповідно до п. 49 абзац 2 Положення, громадянин несе відповідальність за надані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та визначення її розміру.

Згідно п. 119 абзац 4 Положення, надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у разі, коли у заяві або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію.

Управління є головним розпорядником бюджетних коштів, якому надаються бюджетні асигнування для здійснення програм та заходів, які направлені на соціальний захист населення, у тому числі послуг, тобто є учасником бюджетного процесу (бюджетних відносин).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 848 від 21 жовтня 1995 року «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», затверджено Положення про порядок призначення житлових субсидій (надалі - Порядок).

Згідно п. 8 Порядку, редакція якого діяла на момент виникнення спірних правовідносин, для призначення субсидії сукупний дохід обчислюється виходячи з отриманих особами доходів без урахування податку з доходів фізичних осіб, інформацію про які зазначено у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, а для призначення субсидії на наступний період - доходів, відомості про які надаються ДФС, Пенсійним фондом України, фондами соціального страхування, вищими навчальними закладами у порядку, визначеному пунктом 13 цього Положення, а також розмірів державної соціальної допомоги, що виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення (крім частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово).

08.09.2016 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від № 635, відповідно до якої п.8 Положення викладено у новій редакції: «для призначення субсидії сукупний дохід обчислювався з урахуванням доходів, які надаються фондами соціального страхування, крім вартості безоплатно отриманих санаторно- курортних путівок, протезно-ортопедичних виробів, засобів реабілітації, суми, які виплачуються в порядку відшкодування шкоди, заподіяної працівникові за ушкодження його здоров`я, що пов`язане з виконанням ним трудових обов`язків».

Відповідно до п. 5 Порядку, житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги і розміром обов`язкового відсотка платежу, установленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово- комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії".

Отже, як вбачається з довідки Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради щодо розрахунку середньомісячного сукупного доходу для призначення житлової субсидії ОСОБА_1 за період з 01.04.2016 року по 31.03.2018 року, враховувалась допомога Фонду соціального страхування у вигляді виплати на лікарські засоби, страхові виплати внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання не враховувались, а тому підстав для перерахунку та повернення надмірно перерахованої субсидії ОСОБА_1 суд не вбачає.

Крім того посилання позивача про те, що вартість отриманих лікарських засобів не повинна враховуватись при розрахунку середньомісячного сукупного доходу для призначення житлової субсидії, оскільки лікарські засоби є засобами реабілітації, суд не приймає до уваги, оскільки в переліку технічних та інших засобів реабілітації для осіб з інвалідністю , дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення, за які виплачується грошова компенсація їх вартості, затверджений наказом Міністерства Соціальної Політики України від 04.06.2021 року № 309 лікарські засоби не зазначені.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, колегія судді зазначає наступне.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання з компенсації моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

Згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Частиною першою статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки виникають, у тому числі внаслідок правопорушень (деліктів), у зв`язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків.

В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.

При цьому на потерпілого (позивача) покладається обов`язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали справи не містять належних, достатніх і допустимих доказів про те, що ОСОБА_1 завдано моральної шкоди внаслідок неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 10000 грн.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Докази та обставини, на які посилається в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Апеляційну скаргу залишено без задоволення, тому підстав для перерозподілу судових витрат за перегляд справи у апеляційному порядку не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381 - 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 11 жовтня 2024 року.

Головуючий В.Б.Яцина.

Судді

Ю.М.Мальований.

Н.П. Пилипчук.