Рішення

від 01.10.2024 по справі 298/548/22

ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 298/548/22

Номер провадження 2/298/28/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

судді Зизич В.В.,

секретар судового засідання Коваль А.Ю.,

номер справи 298/548/22

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба в справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, служба у справах дітей Ужгородської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування Ужгородської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в смт.Великий Березний в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Статівка О.В., до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба в справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, служба у справах дітей Ужгородської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування Ужгородської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

за участю представників учасників справи: представника позивача - адвоката Статівка О.В. (в режимі відеоконференції), представника відповідача - адвоката Цуга Ю.Ю., представника третьої особи: служби в справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області - начальника служби Шіпош І.І.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Статівка О.В., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба в справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, служба у справах дітей Ужгородської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування Ужгородської міської ради, про позбавлення батьківських прав.

В обгрунтування позову зазначила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2018 року було розірвано. У сторін від шлюбу є четверо дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2018 року №298/142/18 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей у розмірі 3000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно.

Зазначає, що 11 лютого 2020 року уклала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_8 .

Стверджує, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, в утриманні дітей участі не приймає, внаслідок чого утворилася заборгованість по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 55914,75 грн. та 25066,67 грн. заборгованість по аліментам на період навчання.

Відповідач звертався до суду з позовом про визначення місця проживання дітей з ним, таким чином намагався уникнути від сплати аліменти. Рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2018 року №298/142/18 відповідачу відмовлено у задоволенні позову.

Позивачка зазначає, що відповідач не заспокоївся і продовжував знущання над дітьми, телефонував і погрожував дітям, що вони потраплять до дитячого будинку і він докладе для цього всіх зусиль.

На теперішній час вона вийшла заміж, діти проживають в повноцінній родині разом з її теперішнім чоловіком, повноцінно розвиваються, навчаються, з біологічним батьком не спілкуються та не мають бажання спілкуватися. Відповідно до характеристик дітей з навчального закладу батько жодного разу не цікавився навчанням дітей, не відвідував батьківські збори, вчителі його не знають. ОСОБА_2 жодного разу за декілька років не вживав заходів до налагодження стосунків із дітьми, на день народження не вітає, подарунків не дарить, одяг та взуття не купував дітям, вихованням дітей ніколи не займався, станом здоров`я та лікуванням не турбувався.

Наголошує, що найменший син ОСОБА_9 цурається батька, не хоче, щоб його називали по прізвищу в школі, наляканий поведінкою батька, який влаштовує сварки, телефонує і погрожує, створює умови, які шкодять інтересам дітей.

Позивачка вказує, що часто їздить за кордон, у зв`язку з чим постійно виникають проблеми та сварки щодо надання дозволу на вивезення дітей за кордон для оздоровлення, оскільки дозвіл на вивезення за кордон дітей біологічний батько не дає.

На думку позивачки, відповідач всіляко чинить перешкоди для нормального та повноцінного розвитку, життя і оздоровлення дітей.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей батьком, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність належного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків.

На переконання позивачки, позбавлення відповідача батьківських прав буде повністю відповідати інтересам дітей, які проживають в повноцінній родині, виховуються батьком та матір`ю, а спілкування з біологічним батьком їм завдасть шкоди.

За вказаних обставин, позивач, посилаючись на норми права, які містяться в ст.ст. 150, 164, 180 Сімейного кодексу України, просить позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 травня 2022 року справа №298/548/22 (номер провадження 2/298/204/22) головуючою суддею в даній судовій справі визначено суддю Лютянську М.С.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 6 червня 2022 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Статівка О.В., до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба в справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області; служба у справах дітей Ужгородської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

22 листопада 2022 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Цуга Ю.Ю. подав відзив на позовну заяву в справі №298/548/22.

У поданому відзиві представник відповідача просить відмовити в повному обсязі у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, служба у справах дітей Ужгородської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.

Зазначив, що відповідачем визнається те, що у сторін є четверо дітей; між сторонами розірвано шлюб; з відповідача рішенням суду стягнуто аліменти. Однак відповідач не визнає жодної обставини, які наведені позивачкою у позові.

Позов не визнає, вважає його необґрунтованим. Від виконання своїх батьківських обов`язків не ухиляється. Він жодного разу не притягався до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Вказує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками чотирьох дітей ОСОБА_10 , 2009 р.н.; ОСОБА_11 , 2002 р.н., ОСОБА_12 , 2008 р.н., та ОСОБА_9 , 2012 р.н.

Рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 12.10.2018 стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дітей в розмірі 3000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно. Шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано.

Посилається, що висновок комісії з питань захисту прав дитини виконкому Ужгородської міської ради відповідачу наразі невідомий, оскільки на день засідання комісії він був таким, якого не повідомлено про час, день та місце проведення засідання комісії.

Зазначає, що відповідач бажає брати участь у вихованні дітей, сплачує аліменти на їх утримання по мірі можливості, раніше йому будь-яких попереджень щодо зміни ставлення до виховання дітей не виносили, до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків він не притягувався.

На думку представника відповідача, вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Звертає увагу на те, що основним твердженням позивачки є те, що відповідач не сплачує аліменти на утримання дітей. З своєї сторони вважає, що не можна покласти вказане твердження в основу для позбавлення батьківських прав відповідача, оскільки останній хоч і має заборгованість, сплачує аліменти, і висловлює бажання підтримувати зв`язок з дітьми і вживати заходів по їх виконанню, тому виходячи із особливостей правовідносин, що склалися між сторонами, наявність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дітей відповідача ще не є достатньою підставою для позбавлення його батьківських прав.

Представник відповідача стверджує, що не зважаючи на доводи позивачки, якими вона обґрунтовує доцільність позбавлення батьківських прав, ці аргументи не є достатніми для виправдання такого серйозного втручання в сімейне життя відповідача, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

5 грудня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Статівка О.В. подала на електронну адресу суду відповідь на відзив.

У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що відповідач не вживає жодних дій, щоб налагодити відносини з дітьми, оскільки на час літніх канікул діти знаходились у бабусі, яка проживає недалеко від відповідача.

Щодо неповідомлення органом опіки та піклування про засідання, зазначила, що вказане спростовується матеріалами справи, оскільки з ним неодноразово намагалися зв`язатися, виїжджаючи за місцем його проживання, однак відповідач відмовився спілкуватися.

Наголошує на наявності заборгованості у відповідача зі сплати аліментів. Вказує, на безпідставні твердження про неспроможність сплачувати аліменти, оскільки відповідач є працездатним, будь-яких обмежень щодо працевлаштування не має, інших осіб на утриманні не має, будь-яких доказів спроби працевлаштуватися відповідачем не додано.

Зазначає, що окрім не сплати аліментів, підставою для позбавлення батьківських прав є відношення відповідача до дітей, про що зазначено у позові та не спростовано відповідачем. Зокрема, це знущання над дітьми, телефонні погрози про те, що вони потраплять до дитячого будинку і він докладе для цього всіх зусиль.

Відповідач не цікавиться життям та здоров`ям дітей, не спілкується з ними, діти не висловлюють бажання спілкуватися з ним. Відповідач жодного разу за декілька років не приймав заходів для налагодження стосунків з дітьми, на день народження не вітає, подарунків не дарить, одяг та взуття не купує, вихованням не займається, станом здоров`я та лікуванням не турбувався.

Наведені обставини відповідачем у відзиві не спростовані.

Зазначила, що метою подачі даного позову є виключно інтереси дітей. Відповідач негативно, свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, жодним чином не піклується про їхні інтереси та стан.

На думку представника позивачки, позбавлення відповідача батьківських прав у даному випадку буде відповідати найкращим інтересам дітей, які проживають у повноцінній родині, а спілкування з біологічним батьком завдає їм шкоди.

Позовні вимоги просить задовольнити.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 6 лютого 2023 року №11 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу по судових справах, які перебували в провадженні судді Лютянської М.С." в порядку п. 2.3.50, п.2.3.51 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували в провадженні судді ОСОБА_13 та які ще не розглянуті.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 6 лютого 2023 року справа №298/548/22 (номер провадження 2/298/28/23) розподілена судді Зизич В.В.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 31 травня 2024 року закрито підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду по суті; залучено до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору- Орган опіки та піклування Ужгородської міської ради; приєднано до матеріалів справи висновок органу опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому №808/23/02-19 від 22.11.2022 року; задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Цуга Ю.Ю. про витребування доказів.

Позивачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Судом неодноразово надіслані повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місця проживання відповідача, що встановлена в порядку передбаченому ч.6 ст.187 ЦПК України, однак поштова кореспонденція повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», іншої адреси відповідача суду не повідомлено. В силу приписів п.4 ч.8ст.128 ЦПК України така поштова кореспонденція вважається врученою належним чином. Відповідач ОСОБА_2 в жодне судове засідання не з`явився, рухом справи не цікавився, жодних клопотань не подав.

Представник третьої особи- Органу опіки та піклування Ужгородської міської ради будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Попередньо на адресу суду надійшов лист за підписом головного спеціаліста служби у справах дітей Ужгородської міської ради Віктора Шатров, в якому він з посиланням на дію в Україні воєнного стану просив розглянути справу №298/548/22 без їхньої участі, при прийнятті рішення просив урахувати висновок органу опіки та піклування від 22.11.20232 року №808/23/02-19.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Ужгородської державної районної адміністрації, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явився. 30 вересня 2024 року від представника третьої особи ОСОБА_14 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання в якому вона просить розгляд цивільної справи № 298/548/22 проводити без їхньої участі за наявними у матеріалах справи документами.

У порядку ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи, які є належним чином повідомленими про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті. Підстав для відкладення розгляду справи суд не вбачає.

Представник позивачки - адвокат Статівка О.В. у судовому засіданні позов підтримала з обставин наведених у ньому та просила такий задовольнити у повному обсязі. Вказала на тому, що відповідач самовільно усунувся від виконання батьківських обов`язків, не піклується про духовний стан дітей, не цікавиться їх життям, з дітьми не спілкується та не сплачує аліментів. Наголосила, що впродовж перебування справи в провадженні суду відповідач не здійснив жодних дій щодо налагодження стосунків з дітьми, він взагалі не опікується дітьми, не цікавиться ними.

Представник відповідача - адвокат Цуга Ю.Ю. у судовому засіданні заперечив з приводу задоволення позову, вказавши на доводи, які викладені ним у поданому відзиві на позовну заяву. Зазначив, що йому не відомо, чи ОСОБА_2 займається вихованням дітей та чи матеріально їх підтримує.

Представник третьої особи: служби в справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області - начальник служби ОСОБА_15 у судовому засіданні повідомила, що її колегами був наданий достовірний висновок, дітьми займається виключно мати. Обстеження умов проживання відповідача не проведено через те, що останній за місцем проживання був відсутній, на телефонні дзвінки не відповідав. Зазначила, що діти проживають у м. Ужгород. Повідомила, що ОСОБА_1 і раніше зверталася до них, їх сім`я перебувала у полі зору служби у справах дітей.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які сторони посилаються, як на підставу позовних вимог та заперечень на них, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов слід задовольнити, зважаючи на таке.

Судом установлено, що у позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 є четверо дітей: син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Вказані обставини стверджуються даними свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 15 лютого 2017 року (повторно); серії НОМЕР_2 від 25 жовтня 2012 року; серії НОМЕР_3 від 7 серпня 2009 року; та серії НОМЕР_4 від 25 липня 2008 року. (т.1 арк.спр.10, 19, 20, 21).

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживають разом з матір`ю ОСОБА_3 (т.2 ар.спр.96-97, 111).

За даними вказаних свідоцтв батьком дітей є ОСОБА_2 , а матір`ю значиться ОСОБА_3 .

Рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2018 року у справі №298/142/18, що набрало законної сили 13.11.2018, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, та за зустрічним позов поданим ОСОБА_2 , в особі представника позивача - адвоката Гайданки Тараса Михайловича, до ОСОБА_3 , зацікавлена особа: Орган опіки та піклування Великоберезнянської РДА Закарпатської області, про визначення місця проживання дітей з батьком та стягнення аліментів, первинний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задоволено, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнутоаліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову 7 лютого 2018 року й до досягнення найстаршою дитиною повноліття. У зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей з батьком та стягнення аліментів відмовлено. (т.1 арк.спр.22-26).

Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 11 лютого 2020 року, виданого Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), судом установлено, що ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрували шлюб 11 лютого 2020 року, про що було складено відповідний актовий запис №66 (т.1 арк.спр.27).

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах згідно виконавчого листа №298/414/21 від 04.01.2022 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліментів на утримання повнолітнього сина, який навчається - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 грн., щомісячно, починаючи з 15 квітня 2021 року і до закінчення навчання 30 червня 2023 року, але не довше ніж до досягнення сином 23 років з індексацією суми аліментів відповідно до закону, заборгованість по виконавчому листі №298/414/21 від 04.01.2022 року, станом на 25.04.2022 року становить 25066,67 грн. (т.1 арк.спр.11).

З розрахунку заборгованості по аліментах згідно виконавчого листа №298/142/18 від 29.11.2018 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_18 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову 07.02.2018 й до досягнення найстаршою дитиною повноліття, вбачається, що заборгованість по виконавчому листі №298/142/18 від 29.11.2018 станом на 24.04.2022 становить 55914,75 грн. (т.1 арк.спр.12).

З характеристики, виданої на учня 4-А класу Ужгородської загальноосвітньої школи №19 ОСОБА_7 , 2012 року народження, слідує, що такий характеризується позитивно, у його характері домінують такі риси, як життєрадісність, доброзичливість, справедливість. Має здібності у спорті. Підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Школу не відвідує лише по хворобі. До школи приходить завжди вчасно. Мати, ОСОБА_3 , приділяє належну увагу вихованню сина. Співпрацює з вчителем, радиться, реалізовує поради у відносинах з дитиною. Відкликається на прохання класного керівника. Батько, ОСОБА_2 , контакту із школою не підтримує, успішністю ОСОБА_9 не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори жодного разу не відвідував. (т.1 арк.спр.13).

З характеристики виданої на ученицю 7-В класу Ужгородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №19 ОСОБА_5 , 2008 року народження, слідує, що така виключно позитивно характеризується за місцем навчання, має багато друзів. ОСОБА_19 приділяє належну увагу вихованню доньки, бере активну участь у житті класу, кожного тижня телефонує, цікавиться навчанням та справами доньки, відразу реагує на прохання класного керівника. За три роки навчання у школі (5 кл, 6 кл, 7 кл.) батько жодного разу з класним керівником та вчителем не зв`язувався, навчанням доньки не цікавився. т.1 (арк.спр.14).

З характеристики, виданої на ученицю 7-В класу Ужгородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №19 ОСОБА_4 , 2009 року народження, слідує, що дитина виключно позитивно характеризується за місцем навчання. Мама бере активну участь у навчанні та вихованні доньки - кожного тижня телефонує, цікавиться навчанням та справами доньки, відразу реагує на прохання класного керівника. За три роки навчання у школі (5кл, 6 кл, 7кл.) батько жодного разу як з класним керівником та вчителем не зв`язувався, навчанням доньки не цікавився. (т.1 арк.спр.15).

За даними довідки медичного центру ТОВ "Превеншн" - лікаря ОСОБА_20 , діти ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , знаходяться на обліку в ТОВ "Превеншн", за медичною допомогою ОСОБА_2 до медзакладу з дітьми не звертався. (т.2 арк.спр.106).

Із висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 22 листопада 2022 року за №808/23/02-19 судом установлено, що уповноважений орган вважає доцільним позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , останнє відоме місце фактичного проживання якого знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відносно його дітей - неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1 арк.спр.88-92).

За даними характеристики, наданої Великоберезнянською селищною радою від 19.11.2022, за місцем проживання ОСОБА_2 зарекомендував себе з позитивної сторони (т. 1 арк.спр.84).

Наданими органом опіки та піклування Ужгородської міської ради матеріалами підтверджується, що 15 листопада 2022 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Ужгородського міськвиконкому розглянуто заяву ОСОБА_1 щодо надання виновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , на засіданні комісії, в тому числі, було заслухано думку дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які повідомили, що протягом тривалого часу не бачили рідного батька та не спілкувались з ним, крайній раз бачили його літом, коли були в бабусі в селі, тоді він не захотів з ними спілкуватись (витяг з протоколу комісії №18). Батько ОСОБА_2 на засідання комісії не з`явився, йому було надіслано запрошення. (т.2 арк.спр.52-55).

Позивачка, вказуючи про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , звернулася до суду з вказаним позовом.

Так, у даній ситуації суд звертає увагу на те, що статтею 32 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Для суду є безспірним, що в даних правовідносинах при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав відповідача відбувається втручання в його право на сімейне життя, яке не є абсолютним і може бути обмеженим в порядку передбаченому Конституцією України.

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав неповнолітніх дітей не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дітей (статті 1, 9 Конвенції про права дитини (далі Конвенція)).

Досліджуючи правомірність втручання у право відповідача на сімейне життя, суд, розуміючи місце Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року в сфері стандартів прав людини, вважає за необхідне звернутись до принципів викладених в статті 29 Декларації, згідно із якими кожна людина має обов`язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи; при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Отже, в даному випадку допускається обмеження прав особи, а процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами СК України (статті 164-167).

Спірні правовідносини з приводу позбавлення батьківських прав, що виникли між сторонами по справі, регулюються нормами права, які містяться в главі 13 Сімейного кодексу України (далі СК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про стан здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тому, для суду є беззаперечним те, що втручання у право відповідача має законні підстави, які є чинними протягом періоду, який розглядається.

Суд вважає, що втручання у право відповідача спрямоване на захист прав і свобод неповнолітніх дітей - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Тобто, в даному випадку при втручанні у право відповідача вимоги статті 29 Декларації щодо законності та мети втручання дотримані.

Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених обставин - неналежного виконання відповідачем батьківських обов`язків по вихованню і утриманню дітей, оскільки наявними матеріалами справи підтверджено, що відповідач не піклується про фізичний та духовний розвиток дітей, не створює умов для отримання ними освіти відповідно до віку, не займається їх підготовкою до самостійного життя, ухиляється від сплати аліментів, своєю поведінкою не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, матеріально не підтримує та не приділяє належної уваги здоров`ю дітей, суд визнає поведінку ОСОБА_2 свідомим ухиленням від виконання батьківських обов`язків по вихованню дітей, що згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України є підставою для позбавлення батьківських прав.

Суд приймає аргументи позивачки, що наведені нею в позові як підставу для позбавлення батьківських прав відповідача, адже такі підтверджені належними і допустимими доказами, які в своїй сукупності є достатніми.

Проте, в цій ситуації суду залишається дослідити найважливіше і найскладніше питання наскільки позбавлення батьківських прав буде відповідати інтересам дітей і чи не має в даному випадку підстав для попередження відповідача щодо зміни свого відношення до виховання дітей без позбавлення батьківських прав (пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»).

Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері. Більше того, в ньому втілений один з фундаментальних принципів Конвенції.

Європейський суд в своїй прецедентній практиці виробив дві умови, які необхідно враховувати при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення у справі «Мамчур проти України»).

В ситуації, що розглядається, діти відповідача тривалий час проживають з матір`ю, яка повністю здійснює їх догляд і виховання. При цьому, під час судового розгляду відповідач жодним чином не продемонстрував суду свого бажання в поновленні сімейних стосунків з дітьми і в такій ситуації, на думку суду, без бажання відповідача держава позбавлена можливості посприяти йому у виконанні своїх батьківських обов`язків і відновленні або зміцненні здатності сім`ї.

Дії відповідача стосовно ухилення від виховання дітей є систематичними і тривалими.

Судом під час розгляду не встановлено, що відповідачу чинилися перешкоди належним чином виконувати свої батьківські обов`язки, або що відповідач не виконував батьківські обов`язки з поважних причин, тому, з урахуванням інтересів дітей, суд вважає, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, і погоджується з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Представник відповідача не надав суду жодних доказів на спростування доводів позивачки та наданих нею доказів. Доводи представника відповідача щодо заперечення проти позову фактично зводяться до того, що відповідач ОСОБА_2 був неналежним чином повідомлений про проведення комісії з питань захисту прав дітей в Ужгородській міській раді, однак ця обставина спростовується наданими суду доказами щодо сповіщення відповідача, а також здійснення органом опіки та піклування дій щодо обстеження умов проживання відповідача, що не було реалізовано через небажання відповідача спілкуватись з представникам служб, а також відсутності його за місцем проживання.

Також, важливим для суду є те, що при позбавленні батьківських прав відповідача, відносини, які склались між ним і дітьми, не зміняться в контексті розлучення його з дітьми, оскільки діти разом з ним не проживають.

Навпаки, позбавлення батьківських прав буде сприяти захисту прав дітей.

Як підсумок аналізу елементів, які впливають на визначення якнайкращих інтересів дітей, суд зауважує, що в даних правовідносинах позбавлення батьківських прав буде сприяти інтересам дітей і в подальшому зможе гарантувати повну та ефективну реалізацію їх прав.

Суд повторює, що важливим в даній ситуації є те, що позбавлення батьківських прав не призведе до відібрання дітей у батька, оскільки вони з ним не проживають, так само даний захід не виключає можливість побачення батька з дітьми. Тобто, позбавлення батьківських прав відповідача фактично не змінить тривалу існуючу ситуацію між батьком та дітьми.

Суд також наголошує, що застосовуваний захід не є виключно безстроковим. Відповідно до ч.1 ст.169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав. Відповідно до частини четвертої зазначеної статті, суд при поновленні батьківських прав перевіряє наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

У цих правовідносинах судом були створені передумови для дотримання процедури вирішення питання про втручання в право відповідача в його сімейне життя та враховано при цьому якнайкращі інтереси дітей.

Зокрема, враховуючи складність питання, що розглядається, було призначено підготовче судове засідання, в яке були викликані всі сторони, була забезпечена участь в розгляді справи органів опіки та піклування, які мали можливість перевірити умови проживання дитини, питання вирішувалось з наданням можливості відповідачу, як висловити свою думку, так змінити своє відношення до виховання дітей.

Отже, зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як ухилення від виховання дітей відповідачем, свідомого нехтування ним своїми обов`язками і не бажанням виконувати їх, що є підставою для позбавлення батьківських прав.

Таким чином, в даній конкретній ситуації існують виключні обставини, за яких відповідач може бути позбавлений батьківських прав, що не суперечить статті 9 Конвенції і в такому випадку судом на перше місце ставляться якнайкращі інтереси дітей, оцінка яких включала в себе оцінку і знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення в даному випадку стосовно даної особи.

Виходячи з викладеного, суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих позивачем, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При вирішенні питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно вимог статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною другою статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини третя та четверта статті 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідне клопотання з наданням доказів понесення позивачем судових витрат було надіслана представником до суду 22 січня 2024 року через систему «Електронний суд».

Враховуючи вимоги, викладені в клопотанні, представник позивачки просить вирішити питання про судові витрати шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки судовий збір та витрат на правову допомогу у розмірі 8000 грн.

До клопотання представник долучила копію ордера серії АІ №1231031 від 11 травня 2022 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги №3 від 25 квітня 2022 року, додаткову угоду №2 до договору про надання правової допомоги №3 від 25.04.2022, укладену 25 квітня 2022 року, та Акт про прийняття-передачу наданих послуг від 31 грудня 2023 року.

Попередньо представником позивача до позовної заяви було долучено ордер серії АІ №1231031 від 11 травня 2022 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги №3 від 25 квітня 2022 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №10382/10, та копію договору №3 про надання правової допомоги від 25 квітня 2022 року.

Предметом зазначеного вище договору, зокрема, є надання юридичної допомоги клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цих договором.

За змістом Акту про прийняття-передачі наданих послуг від 31 грудня 2023 року, ОСОБА_21 надала, а ОСОБА_1 прийняла юридичні послуги відповідно до Договору про надання юридичних послуг №3 від 25.04.2022 року, у справі №298/548/22. Вартість вказаних послуг становить 8000 (п`ять тисяч) гривень, з яких 3000 гривень за складання та направлення позовної заяви, 3000 гривень складання та направлення відповіді на відзив на позовну заяву; 1000 гривень клопотання; 2000 гривень участь у судових засіданнях. Всього сплачено 8000 гривень, грошові кошти сплачені клієнтом і отримані адвокатом в повному обсязі.

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: 1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі; 2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; 3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; 4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; 5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає суду можливості пересвідчитись у співмірності розміру адвокатського гонорару, як того вимагає ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить з встановленого у договорі про надання правової допомоги від 25 квітня 2022 року розміру та порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Надання позивачу адвокатських послуг підтверджується: ордером серії АІ №1231031 від 11 травня 2022 року, Договором №3 про надання правової допомоги від 25 квітня 2022 року, Додатковою угоду №2 до договору про надання правової допомоги №3 від 25.04.2022, укладеною 25 квітня 2022 року, Актом про прийняття-передачу наданих послуг від 31 грудня 2023 року,свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №10382/10.

Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу на підставі поданих позивачем доказів, суд враховує те, що ці судові витрати пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

При визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих позивачем доказів, суд також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи).

Варто зауважити, що чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката.

При цьому, суд враховує вимоги п.1 ч.2 ст. 137 ЦПК України та висновки постанови ВС від 02.09.2020 року у справі №329/766/18 провадження №61-6627св20 про те, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Крім цього, враховуючи вимоги ч.1 ст.141 ЦПК України суд вважає, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути 992 гривні 40 копійок судового збору, сплаченого нею при поданні позову згідно квитанції від 10 травня 2022 року.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Статівка О.В., до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба в справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, служба у справах дітей Ужгородської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування Ужгородської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , батьківських прав щодо доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнути з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок судового збору та 8000 (вісім тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - служба в справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, місцезнаходження: 89000, с-ще Великий Березний, вул. Шевченка, 27, ЄДРПОУ 43920880; служба у справах дітей Ужгородської районної державної адміністрації, місцезнаходження: 88000, м.Ужгород, вул.Загорська, 10, ЄДРПОУ 38766516; орган опіки та піклування Ужгородської міської ради, місцезнаходження: 88000, м.Ужгород, вул.Поштова, 3, ЄДРПОУ 0405699.

Повне судове рішення складено 10 жовтня 2024 року.

Суддя Зизич В.В.