Рішення

від 08.10.2024 по справі 333/5581/24

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/5581/24

Провадження № 2-а/333/84/24

РІШЕННЯ

Іменем України

08 жовтня 2024 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:

судді Холода Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Марченко В.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Куща Є.Є.,

представника відповідача Пилипчука Р.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса фактичного розташування: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

21.06.2024 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якій позивач просить скасувати постанову № 193 від 07.06.2024 року по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 07.06.2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 виніс постанову № 193 по справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до вказаної постанови, він нібито скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Позивач вважає постанову незаконною, необґрунтованою, оскільки постанова винесена без дотримання вимог КУпАП, так як оскаржувана постанова не містить суті адміністративного правопорушення, відсутній опис обставин, встановлених під час розгляду справи, наведені у постанові формулювання не містять конкретних даних часу, місця порушення.

Також зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений не уповноваженою особою та не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки як і постанова не містить місце, час вчинення, суть адміністративного правопорушення, а також нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Позивач вважає, що до нього не може бути застосовано адміністративну відповідальність за ст. 210 КУпАП внаслідок обов`язковості застосування примітки до ст. 210 КУпАП, відповідно до якої положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовується у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (в тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

26.06.2024 року ухвалою суду позовна заява ОСОБА_1 була прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

06.08.2024 року через канцелярію суду надійшов відзив, підписаний представником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що згідно п. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» дотримання правил військового обліку є невід`ємною складовою військового обов`язку громадян.

ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за відмову від проходження військово-лікарської комісії, яка була призначена з метою визначення придатності останнього до військової служби. Доказами вчинення вказаного правопорушення ОСОБА_1 є: акт про відмову від проходження медичного огляду, який підписаний ним особисто, та його пояснення, написані власноручно, згідно тексту якого останній відмовляється від проходження ВЛК.

Також зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення було складено уповноваженою особою, що підтверджується наказом №99 від 25.12.2023 року, відповідно до якого начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 уповноважений на складання протоколів про адміністративне правопорушення за ст.ст.210, 210-1, 211 КУпАП від імені відповідача.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 у судовомузасіданні підтримали позовну заяву, з підставі наведених у ній. Останній додатково зазначив, що фактично ОСОБА_1 притягнутий за адміністративну відповідальність за безвідповідальне ставлення до свої військових обов`язків, хоча фактично в диспозиції ст. 210 КУпАП вказано про порушення саме правил військового обліку. Взагалі незрозуміло за які саме дії був притягнутий до відповідальності ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 пояснив, що він 31.05.2024 року з`явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де йому запропонували пройти медичний огляд та вступити до лав ЗСУ, на що він відповів, що у нього на утриманні перебуває хвора мати, у зв`язку з чим відмовився від проходження медичного огляду. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови йому були роз`яснені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що військовий зобов`язаний дотримуватися правил військового обліку. ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК, у зв`язку цим відносно останнього було складеного протокол та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Додатково зазначив, що РТЦК не має доступу до усіх медичних документів, лише до результатів медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Суд, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 , оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об`єктивно досліджені під час судового розгляду письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюєтьсяКодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зіст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

За приписами ст.235 КУпАПтериторіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Судом встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_1 від 03.06.2024 року останній відмовився від проходження ВЛК та подальшої мобілізації.

03.06.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , у присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , складено акт про відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, який підписано останнім.

07.06.2024 року тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 винесено постанову №193 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Положеннями ч.1 ст.283 КУпАПпередбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

З наведених вище вимог щодо постанови по справі про адміністративне правопорушення встановлено, що такі обов`язково повинні містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення.

Так, оцінюючи оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, слід звернути увагу на таке.

За змістом постанови № 193 від 07.06.2024 року ОСОБА_1 було видане направлення проходження повторного медичного огляду, проте останній відмовився від проходження вказаного огляду, чим порушив вимоги ч. 10 ст. 1 Закону України про "Про військовий обов`язок і військову службу».

Крім того, у вказаній постанові зазначено: «Оскільки в країні продовжений воєнний стан та триває загальна мобілізація, військовозобов`язаний ОСОБА_1 безвідповідально ставиться до своїх військових обов`язків передбачених чинним законодавством.»

На думку суду, постанова №193 від 07.06.2024 року носить поверхневий і загальний характер: відсутній опис обставин, встановлених під час розгляду справи (не вказано місце, дата та час вчинення адміністративного правопорушення, саме за якою частиною, статтею КУпАП притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності), а резолютивна частина постанови взагалі не містить висновку про фактично прийняте рішення, лише зазначення розміру штрафу.

Оскаржувана постанова не містить жодної інформації про обставини вчиненого правопорушення, зібрані під час розгляду справи про адміністративні правопорушення докази, на підставі яких уповноважена особа дійшла до висновку про винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП.

Крім того, вказана постанова також містить розбіжності, оскільки визначений штраф відповідає диспозиції ч. 3ст. 210 КУпАП, проте у мотивувальній частині постанови дії позивача кваліфіковані спочатку за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а потім за ч. 2ст. 210 КУпАП, яка передбачає кваліфікуючу ознаку - повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 1ст. 210 КУпАП.

Тобто, взагалі не зрозуміло за якою частиною статті 210 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Згідно описовій частині постанови ОСОБА_1 порушив законодавство про військовий обов`язок та військову службу, а саме; ч. 10ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», проте не зазначено який саме обов`язок.

Викладені недоліки, допущені при винесенні постанови, є суттєвими, оскільки не дозволяють встановити наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до відповідальності, що, в свою чергу, позбавляє можливості достовірно встановити обставини правопорушення та вірно кваліфікувати діяння.

Зазначені вище обставини свідчать про невстановлення т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , під час розгляду справи про адміністративне правопорушення обставин вчиненого адміністративного правопорушення, наявність складу правопорушення, що обумовлює протиправність прийнятої ним постанови.

Недотримання відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення приписів передбачених, статтями 283 КУпАП, свідчить про невідповідність оскаржуваної постанови вимогам закону.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Постанова № 193 від 07.06.2024 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю на підставіст.247 КУпАП.

Суд не бере до уваги доводи позивача, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, так як сторонам не додано до матеріалів справи вказаний протокол, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості його дослідити у судовому засіданні.

Також суд не погоджується з доводами позивача, що до нього не може бути застосовано відповідальність за ст. 210 КУпАП, з огляду на примітки до вказаної статті.

Відповідно до примітки до ст.210 КУПАПвстановлено, що положення статей210,210-1цьогоКодексуне застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Згідно ч. 1ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основним завданням Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України (п. 1 ч. 1ст. 2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Відповідно до ч. 8ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України.

Згідно ч.1 ст.6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема: відомості прорезультати медичнихоглядів,що проводятьсяз метоювизначення придатностідо виконаннявійськового обов`язку (ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»).

Тобто, держатель Реєстру може отримати відомості виключно про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, а не будь-яку медичну документацію відносно військовослужбовця.

Щодо судового збору

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Тому, позивачу необхідно було здійснити оплату судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у розмірі, визначеномуЗаконом України "Про судовий збір", тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає по 605 грн. 60 коп.

З урахуванням викладеного, відповідно дост. 139 КАС України, суд вважає за можливе стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача судові витрати в розмірі 605,60грн.

Керуючись ст.ст.7,210,247,268,283,288,289,293 КУпАП, ст.ст.2,77,241-246, 255, 286 КАС України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса фактичного розташування: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення -задовольнити.

Постанову №193 від 07.06.2024 року, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса фактичного розташування: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Копію рішення направити учасникам справи.

Повний текст рішення складено 08.10.2024 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С.Холод