Рішення

від 11.10.2024 по справі 464/2639/24

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/2639/24

пр.№ 2/464/1094/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2024 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

у складі судді Шашуріної Г.О.,

секретаря судового засідання Керницької І.В.,

за участю учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Житлово-будівельного кооперативу № 230 Сергатюка В.А.,

представника відповідача Львівської міської ради Феник Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові, за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 464/2639/24 за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу № 230, Львівської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням,

у с т а н о в и в:

Адвокат Петришин А.М. від імені та в інтересах позивача ОСОБА_2 звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить визнати за позивачем право користування житловим приміщенням, що за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову покликається, на те, що вона з 1994 року проживає в квартирі АДРЕСА_2 та сплачує всі комунальні послуги. Зазначена квартира належить ЖБК № 230 а розпорядженням Львівської міської ради № 831 від 25.12.1992 року закріплена в якості службової для потреб ЖБК-230. На теперішній час вона працює двірником в ТОВ ЖЕП «Стимул-Сихів» і обслуговує будинок АДРЕСА_3 . Враховуючи той факт, що з 1994 року по сьогоднішній час проживає в спірній квартирі зі своїм чоловіком, сплачує комунальні послуги, здійснює покращення квартири за власні кошти, вважає, що має право на користування даним житловим приміщенням. Тому просить суд визнати за нею право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_2 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2024 року таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.

Ухвалою судді від 17 квітня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 02 травня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 22 серпня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив такий задоволити.

Представники відповідачів Львівської міської ради та Житлово-будівельного кооперативу № 230 в судовому засіданні щодо позову покликались на розсуд суду.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях. (ст.ст.12,81 ЦПК України).

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_2 вказувала, що з 1994 року по сьогоднішній час проживає в спірній квартирі зі своїм чоловіком, сплачує комунальні послуги, здійснює покращення квартири за власні кошти, а тому вважає, що має право на користування даним житловим приміщенням.

Судом установлено, що квартира АДРЕСА_2 належить ЖБК-230. Своїм розпорядженням № 831 від 25.12.1992 року Львівська міська рада закріпила квартиру АДРЕСА_2 в якості службової для потреб ЖБК-230.

Як вбачається з акта ТОВ ЖЕП «Стимул-Сихів» від 24.01.2019 року, від 01.04.2024 року в квартирі АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 51 ЖК України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих Рад народних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів Рад, представників громадських організацій, трудових колективів.

Статтею 58 ЖК України встановлено, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Форма ордера встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках провадиться в порядку, передбаченому законодавством Союзу СРСР.

Ордер правовстановлюючий документ індивідуального характеру, що видається виконавчим органом місцевої ради, до компетенції якого входить прийняття рішення про надання житла та видача документа, який є єдиною правовою підставою на вселення громадянина особисто або з його сім`єю у жиле приміщення.

Порядок надання службових жилих приміщень визначений статтями 121, 122 ЖК України та Постановою Ради Міністрів Української РСР від 04 лютого 1988 року № 37 «Про службові жилі приміщення» (далі Постанова № 37).

Згідно з пунктом 3 Постанови № 37 жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації. В тих випадках, коли підприємство, установа, організація розташована на території одного населеного пункту (району в місті), а жиле приміщення на території іншого, рішення про його включення до числа службових приймається виконавчим комітетом Ради народних депутатів за місцем знаходження приміщення.

Відповідно до пункту 21 Постанови № 37 на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер (додаток № 2), який є єдиною підставою для вселення в надане службове жиле приміщення.

Згідно з пунктом 22 Постанови № 37 ордер вручається громадянинові, на ім`я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред`являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім`ї, включених до ордера.

На підставі спеціального ордера (пункт 21 Постанови № 37) між наймодавцем (житлово-експлуатаційною організацією, а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім`я якого виданий ордер, укладається договір найму службового жилого приміщення (пункт 26 Постанови № 37).

Відповідно до частини другої статті 61 ЖК України договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Судом установлено, що ордер позивачці на квартиру АДРЕСА_2 не надавався.

Оскільки ордер у позивача відсутній, отже, і договір найму спірної квартири відповідач з ОСОБА_2 не укладав.

За таких обставин, ОСОБА_2 вселилася в спірну квартиру з порушенням встановленого порядку, без отримання рішення про надання жилого приміщення, без ордера, проживає в ньому без укладеного в установленому порядку договору найму, тому її позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, в задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити.

Вирішуючи питання судових витрат, суд вважає, що судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 82, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу № 230, Львівської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

відповідач Житлово-будівельний кооператив № 230, код ЄДРПОУ 20856571, м. Львів, вул. Вернадського, 38

відповідач Львівська міська рада, код ЄДРПОУ 04055896, м. Львів, пл. Ринок, 1

Повне рішення суду складено 11 жовтня 2024 року.

Суддя Г.О.Шашуріна