Рішення

від 02.10.2024 по справі 595/192/23

БУЧАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 595/192/23

Провадження № 2/595/14/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2024

Бучацький районний суд Тернопільської області

одноособово суддею Содоморою Р.О.,

при секретарі Присташ П.Р.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

представника відповідача Головного управління

Держгеокадастру у Тернопільській області Оленяк В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач справу за позовом заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Бучацької міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гадз-Агро» про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Бучацької міської ради з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ТзОВ «Гадз-Агро» згідно якого просить суд визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 27.06.2019 №19-2113/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки площею 1,9767 га з кадастровим номером 6121281200:01:003:0001 у власність ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу пасовище) на території Бобулинської сільської ради Бучацького району, Тернопільської області (на даний час Бучацької територіальної громади Чортківського району, Тернопільської області) та витребувати у ОСОБА_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 та ТзОВ «Гадз-Агро», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , земельну ділянку площею 1,9767 га з кадастровим номером 6121281200:01:003:0001, розташовану на території Бучацької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області (колишньої Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області) для ведення особистого селянського господарства на користь Бучацької міської ради Чортківського району, Тернопільської області.

Свої вимоги мотивує тим, що Тернопільською обласною прокуратурою в ході досудового розслідування кримінального провадження №42020210000000119 від 19.05.2020 за ч.2 ст.364 КК України встановлено наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів держави у сфері земельних відносин за фактом неправомірного отримання громадянами у власність земель сільськогосподарського призначення.

Так, наказом Управління від 26.04.2019 №19-1334/14-19-СГ«Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» надано дозвіл ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2.0000 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу - пасовища) розташованої за межами населеного пункту на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області.

Пунктом 2 зазначеного наказу визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробити з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, погодити та затвердити відповідно до вимог чинного законодавства.

Наказом Управління від 27.06.2019 №19-2113/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту та території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області.

Пунктом 2 цього наказу визначено надати ОСОБА_6 у власність земельну ділянку площею 1,9767 га (кадастровий номер 6121281200:01:003:0001) із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу - пасовище) без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту на території Бобулинської сільської ради Бучацького району, Тернопільської області.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 12.07.2019 за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на земельну ділянку (номер запису про право власності - 32417567).

Надалі 30.08.2019 зареєстровано право власності за ОСОБА_2 (номер запису про право власності 33081502) на підставі договору дарування № 1246 від 30.08.2019, посвідченого державним нотаріусом Бучацької державної нотаріальної контори Максимович Л.B.

Окрім цього, 10.12.2019 здійснено реєстрацію іншого речового права, а саме право оренди земельної ділянки, орендар - ТзОВ «Бучачагрохлібпром» (номер запису про інше речове право - 34638063).

В листі Управління Держгеокадастру від 16.12.2020 № 10-19-0.181-913/90-20, наданого на виконання доручення слідчого заначено, що у відповідності до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308 (із змінами) Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, здійснює реалізацію повноважень Держгеокадастру на території Тернопільської області, в тому числі, і розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території області.

Спеціалістами Управління, як вказано у листі, відповідальними за реєстрацію заяв (клопотань) суб`єктів звернення щодо набуття прав на землю 08.04.2019 здійснено реєстрацію заяв ОСОБА_6 та інших, які виявили бажання реалізувати свої права на землю за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих в межах території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області. За результатами опрацювання заяв ОСОБА_6 та інших громадян видано накази, у відповідності до яких їм надано дозвіл на розроблення відповідної документації із землеустрою. На виконання наказів громадянами укладено угоди на виконання робіт із ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», яким забезпечено розроблення та погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Надалі, ОСОБА_6 звернулась із заявою про затвердження документації із землеустрою, до якої додавався проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. За результатами розгляду затверджено документацію із землеустрою та передано у власність земельну ділянку.

Водночас, в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42020210000000119 встановлено, що ОСОБА_6 до Управління із письмовими заявам для отримання земельної ділянки не зверталась.

Зазначене підтверджується висновком судового експерта сектору почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку відділу криміналістичних видів досліджень Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 20.09.2021 року № СЕ-19/120-21/8585-ПЧ. Встановлено, що підписи в заявах про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та примірнику договору дарування земельної ділянки виконані не ОСОБА_7 , а іншою особою.

Із рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС 1 сектору ВБКОЗ УСБУ в Тернопільській області від 19.05.2020, проведеним опитуванням ОСОБА_6 встановлено, що остання із заявою до ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області щодо надання дозволу на розроблення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності не зверталась. Допитана в рамках кримінального провадження ОСОБА_6 надала свідчення у яких підтвердила, що із заявами про отримання спірної земельної ділянки не зверталась.

З врахуванням викладеного, земельна ділянка, яка неправомірно вибула із власності держави та перебуває у приватній власності третьої особи - ОСОБА_2 , підлягає поверненню.

Разом з тим, з метою встановлення підстав для здійснення прокурором представницьких повноважень, Тернопільською обласною прокуратурою до Бучацької міської ради, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», 08.08.2022 за вихідним № 15-384вих-22, скеровано лист щодо встановлених фактів порушень законодавства при набутті права власності на земельну ділянку площею 1,9767 га ОСОБА_6 на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області (на даний час на території Бучацької територіальної громади Чортківського району) та щодо вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів територіальної громади у сфері земельних відносин. У відповідь від Бучацької міської ради 29.08.2022 надійшов лист у якому зазначено, що викладені у листі прокуратури спірні правовідносини порушують інтереси територіальної громади в силу набрання з 27.05.2021 чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», відповідно до якого землі державної власності перейшли в комунальну власність. Водночас, Бучацька міська рада зазначила, що про факти порушень їй стало відомо лише з листа обласної прокуратури та поінформовано, що листи від органів досудового розслідування щодо залучення їх в якості потерпілого у кримінальному провадженні № 42020210000000119 від 19.05.2020 не надходили. Окрім цього повідомлено, що у видатках бюджету Бучацької міської ради на 2022 та 2023 роки витрати на оплату судового збору закладались в обмеженому розмірі. Враховуючи поведінку Бучацької міської ради у вигляді нездійснення захисту інтересів територіальної громади, наявні підстави, визначені у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», для пред`явлення цього позову прокурором. Просить позовнівимоги задовольнитита стягнутиз відвідповідачів судовівитрати.

10 березня 2023 року представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_8 , направив на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просив винести рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість. Відзив мотивує тим, що згідно п.п.13 п.4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру передбачено, що Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області, відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Тернопільської області. Отже, повноваження щодо передачі у власність або користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах Тернопільської області покладені на Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області. Зазначає, що п. 8 Положення про Головне управління, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308 (в редакції на час передачі земельної ділянки у власність) Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Також представник відповідача зазначає, що вказаний наказ Головного управління є ненормативним правовим актом одноразового застосування, який вичерпав свої дію фактом його виконання, оскільки, внаслідок реалізації оскаржуваного наказу ОСОБА_7 12.07.2019, відповідно до положень статей 125, 126 Земельного кодексу України, у Державному реєстрі речових прав зареєстровано право власності на земельну ділянку. За наведених обставин просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

20 березня 2023 року на адресу суду від позивача в особі заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури Табака Ю. надійшла відповідь на вищезазначений відзив, в якій він посилається на законність та обґрунтованість заявлених вимог. Зазначає, що не погоджується із твердженнями представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, що наказ Головного управління є ненормативним правовим актом одноразового застосування, який вичерпав свої дію фактом його виконання, оскільки, внаслідок реалізації оскаржуваного наказу ОСОБА_7 12.07.2019, відповідно до положень статей 125, 126 Земельного кодексу України, у Державному реєстрі речових прав зареєстровано право власності на земельну ділянку. Представник позивача зазначає, що земельна ділянка вибула із власності держави на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у тернопільській області, який прийнятий без відповідних правових підстав. Оскільки спірне рішення прийняте без правових підстав, так як відсутнє волевиявлення особи на отримання майна, останнє підлягає скасуванню, а вибуле з власності нерухоме майно земельна ділянка підлягає поверненню.

10 квітня 2023 року на адресу Бучацького районного суду Тернопільської області від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Пасічника А.З. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого заявлений позов ОСОБА_2 не визнає, вважає його необґрунтованим та просить суд відмовити у його задоволені. У відзиві посилається на те, що у відповідності до договору дарування земельної ділянки від 30.08.2019 ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер якої 6121281200:01:003:0001 для ведення ОСГ, площею 1,9767 га, під час укладання якого були присутні ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , нотаріус ОСОБА_9 . Перед укладенням договору дарування особа ОСОБА_6 перевірялася нотаріусом на відповідність пред`явленому нею паспорту. ОСОБА_6 власноручно підписала договір у графі дарувальник. Укладеному договору передувала домовленість між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про передачу у дар майна земельної ділянки. Стверджує, що договір дарування від 30.08.2019 підписаний власноруч ОСОБА_6 . Щодо доказів, наданих позивачем, вважає їх недостовірними з огляду на те, що опитування як процесуальна дія жодною нормою КПК України не передбачена, проведене у позапроцесуальний спосіб. Рапорт за наслідками опитування є виключно суб`єктивним викладенням інформації, яку своєму керівнику довів підлеглий працівник поліції поза межами кримінального провадження, відтак, такий не має будь-якої юридичної сили. Разом з тим, ОСОБА_6 особисто подав заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та його особу при отриманні заяви перевіряв працівник ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області. Окрім того, остання особисто здійснювала наступні дії: уклала договір із ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з метою виготовлення проекту землеустрою та оплатив вартість відповідних робіт; подала заяву про затвердження проекту землеустрою; подав заяву державному реєстратору Бучацької міської ради ОСОБА_10 про здійснення державної реєстрації права власності за нею та здійснила оплату відповідних послуг; уклав договір дарування у державного нотаріуса Максимович Л.В. За наведених обставин просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

13 квітня 2023 року відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАДЗ-АГРО» направив відзив на позов, у якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає вказаний позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Відзив обґрунтовує тим, що прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» не містять норми, яка б визнавала новоутворені громади правонаступниками держави щодо земельних правовідносин, які існували до їх утворення. Тобто, Бучацька міська рада набула права на земельні ділянки в межах, встановлених розпорядженням КМУ в червні 2020 року і, відповідно, усі земельні ділянки, які на той час не мали власників, увійшли до комунальної власності Бучацької міської ради, і згідно ст.83 ЗК України належать на праві приватної власності територіальній громаді. Земельна ділянка, яку просить витребувати прокурор, у 2019 році передана державою у приватну власність і на момент прийняття розпорядження КМУ №724-р перебувала у приватній власності ОСОБА_6 , відтак, у Бучацької міської ради відсутні підстави для її витребування на свою користь так як Бучацька міська рада ніколи не була власником цієї земельної ділянки. З віндикаційним позовом до суду може звернутися тільки власник, але прокурор не надав жодного доказу на підтвердження того, що Бучацька міська рада на момент видання наказу ГУ Держгеокадастру в Тернопільській області була власником спірної ділянки. Вважає, що право ОСОБА_2 на спірну ділянку підтверджено належними та допустимими доказами, оскільки таке виникло на підставі нотаріально засвідченої угоди і не порушує жоден з приписів ЗК України. Недобросовісна поведінка будь-яких осіб не може впливати на права ОСОБА_2 , прокурором не наведено жодного доказу, який би свідчив про її недобросовісність чи обізнаність про те, що підстава виникнення права власності на цю ділянку у першого власника є незаконною чи сумнівною. Окрім того, просить в позові відмовити у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

20 квітня 2023 року на адресу суду від позивача вособі заступникакерівника Тернопільськоїобласної прокуратуриТабака Ю.надійшла відповідьна відзивпредставника відповічача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,в якійвін посилаєтьсяна законністьта обґрунтованістьзаявлених вимог.Відповідь мотивуєтим,що вході здійсненнядосудового розслідуваннякримінального провадження№42020210000000119встановлено,що ОСОБА_6 до ГУДержгеокадастру уТернопільській областідля отриманняземельної ділянки(протоколдопиту свідкавід 14.09.2020)не зверталася.Зазначає,що утримувачказемлі померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,про щовнесено відповіднийзапис доактів цивільногостану №480від 04.03.2021.Водночас,докази,отримані врамках розслідуваннякримінального провадження,здобуто увстановленому закономпорядку тау своїйсукупності дозволяютьзробити висновок,що земельнаділянка вибулаіз власностідержави безправових підстав.

27 квітня 2023 року позивач в особі заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури Табаки Ю. на адресу суду направив відповідь на відзив, в якому посилається на законність та обґрунтованість заявлених ними вимог. Відповідь мотивує тим, що на час прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області оскаржуваного рішення №19/2113/14-19-СГ від 27.06.2019 земельна ділянка з кадастровим номером 6121281200:01:003:0001 перебувала у власності держави. Водночас, з 27.05.2021 набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», згідно положень якого, крім іншого, Кодекс доповнено пунктом 24 розділу Х «Перехідні положення» відповідно до якого землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім визначеного складу земель, який деталізований змістом означеного пункту. Бобулинська сільська рада Бучацького району Тернопільської області увійшла до складу Бучацької територіальної громади. Відтак, правонаступником усіх прав та обов`язків Бобулинської сільської ради стала Бучацька міська рада, яка діє в інтересах Бучацької територіальної громади. З огляду на викладене, враховуючи законодавчі зміни, повернення неправомірно вибулої земельної ділянки має здійснюватися саме на користь Бучацької територіальної громади. Також звертає увагу, що прокуратурою позов пред`явлено з дотриманням вимог ст.ст.256 261 Цивільного кодексу України. Про наявність вказаних порушень земельного законодавства Тернопільська обласна прокуратура дізналася з часу надходження від Управління Служби безпеки України в Тернопільській області рапорту про виявлення кримінального правопорушення та відповідних матеріалів перевірки (лист УСБУ в Тернопільській області від 19.05.2020 №69/14-1319, який зареєстрований в прокуратурі Тернопільської області 19.05.2020 за вх.№6385-20). В ході розслідування кримінального провадження №42020210000000119, зареєстрованого в ЄРДР 19.05.2020, здобуто докази того, що низка земельних ділянок, які на час прийняття рішень ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області перебували у власності держави, неправомірно вибули з її власності. Надалі, земельні ділянки були відчужені на підставі договорів дарування третій особі ОСОБА_2 . Відтак, факт неправомірності вибуття із власності держави земельної ділянки за кадастровим номером 6121281200:01:003:0001 встановлено лише в ході розслідування кримінального провадження, зокрема, підтверджено факт відсутності волевиявлення особи на отримання землі. 08.08.2022 листом щодо встановлення фактів порушень законодавства при набутті ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку площею 1,9767 га на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області та щодо вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів територіальної громади у сфері земельних відносин повідомлено орган місцевого самоврядування про розслідування кримінального провадження, здобуті в ході розслідування дані, які підтверджують факт неправомірного вибуття земельної ділянки з власності держави. Відтак, позов Тернопільською обласною прокуратурою подано з дотриманням вимог ст.ст. 256 261 Цивільного кодексу України, а позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

19.10.2024 року представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_8 , направив на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просив винести рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відзив мотивує тим, що згідно п.п.13 п.4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру передбачено, що Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області, відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Тернопільської області. Отже, повноваження щодо передачі у власність або користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах Тернопільської області покладені на Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області. Так, 24.06.2019 отримано заяву ОСОБА_6 про затвердженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,9767 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану на території Бобулинської сільської ради, з долученими до оригіналом документації із землеустрою та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. За результатами розгляду вказаної вище заяви та доданих документів Головним управлінням видано наказ від 27.06.2019 №19-2113/14-19-СГ, яким надано затверджено землевпорядну документацію та передано ОСОБА_6 земельну ділянку у власність. Звертає увагу, що спеціалісти Головного управління, які здійснювали розгляд заяв громадян, зацікавлених в отриманні у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, в межах норм, визначених ст.121 Земельного кодексу України, не були наділені повноваженнями перевіряти достовірність підписів осіб, якими подано відповідні заяви. Головне управління вважає необгрунтованою та безпідставною вимогу позивача про витребування земельної ділянки площею 1,9767 га на користь Бучацької територіальної громади в особі Бучацької міської ради. За наведених обставин просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

26.10.2023 року на адресу суду від позивача в особі заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури Омельченка О. надійшла відповідь на відзив, в якій він не погоджується із доводами Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, зокрема із твердженням що спірний наказ є ненормативним актом одноразового застосування, який висерпав свою дію фактом його виконання, оскільки внаслідок його реалізації ОСОБА_6 12.07.2019 у Державному реєстрі речових прав зареєстровано право власності на земельну ділянку, у звя`зку з цим оскаржуваний судовий наказ не може бути скасований. Зазначає що спірне рішення прийнято без правових підстав, оскільки відсутнє волевиявлення особи, а отже земельна ділянка підлягає поверненню.

Ухвалою суду від 06 лютого 2024 року закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовною заявою заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Бучацької міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гадз-Агро» про визнаннянезаконним таскасування наказу,витребування земельноїділянкита призначено справу до судового розгляду по суті. Даною ухвалою задоволено клопотання про виклик свідків та клопотання про виклик експерта.

Представник позивача прокурор Бучацької окружної прокуратури Періг С.М., будучи присутньою у судовому засіданні, позов підтримала та просила такий задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області Оленяк В.Я., будучи присутнім у судовому засіданні в режимі відеоконференції, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача ТзОВ «ГАДЗ-АГРО» у судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Пасічник А.З., у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Суд,заслухавши представникапозивача,представників відповідачів, дослідивши письмові документи, оцінивши докази по справі, встановив наступні обставини.

Так, ОСОБА_6 звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, яка зареєстрована під №3-2063/0/16-19 від 08.04.2019, в якій просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності, яка розташована на території Бобулинської сільської ради.

Начальник Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області І.Кузь 26 квітня 2019 року видав наказ №19-1334/14-19-СГ яким надав дозвіл ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу пасовища), розташованої за межами населеного пункту на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області.

Згідно заяви №3-3507/0/16-19 від 24.06.2019, ОСОБА_6 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,9767 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (землі запасу, угіддя пасовища) з кадастровим номером 6121281200:01:003:0001, яка розташована за межами населеного пункту на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області.

27 червня 2019 року начальник Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області І.Кузь видав наказ №19-2113/14-19-СГ, яким вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області. Надано ОСОБА_6 у власність земельну ділянку площею 1,9767 га (кадастровий номер 6121281200:01:003:0001) із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу пасовище) без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області. Вказано, що право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6121281200:01:003:0001) виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як вбачається з листа заступника начальника Управління Служби безпеки України в Тернопільській області начальника відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ОСОБА_11 , адресованого в.о. заступника прокурора Тернопільської області О. Божку 19 травня 2020 року №69/14-1319, керуючись ст.214, ст.216 КПК України, направили рапорт про виявлення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, вчиненого службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області. Згідно вказаного рапорту ст. о/у в ОВС 1 сектору ВБКОЗ УСБУ в Тернопільській області ОСОБА_12 отримано інформацію щодо незаконного відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності з боку начальника Головного управління Деожгеокадастру у Тернопільській області Кузя І.І., тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. Зокрема, ОСОБА_13 , перебуваючи на посаді начальника ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, виділив на підставних осіб вісімнадцять земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, в тому числі із кадастровим номером 6121281200:01:003:0001, які в подальшому були перереєстровані на ОСОБА_2

19 травня 2020 року органом досудового розслідування внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020210000000119 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. Зокрема, встановлено, що начальник ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди, здійснив незаконне заволодіння земельними ділянками, що спричинили тяжкі наслідки.

Начальник СУ ГУНП в Тернопільській області В. Галевич 12.11.2020 звернувся із листом №15558/19/2-2020 до начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області з проханням організувати проведення перевірки, в ході якої перевірити законність дій працівників Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області під час виділення, зокрема, земельної ділянки із кадастровим номером 6121281200:01:003:0001, з посиланням на те, згідно допиту свідка ОСОБА_14 , встановлено що із заявою в ГУ Держгеокадастру в Тернопільській області вона не зверталася. У відповідь на що начальник ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області З. Безкоровайний надіслав лист №10-19-0.181-913/90-20 від 16.12.2022, в якому вказано, що ОСОБА_6 зверталась із заявою, до заяви додавався відповідний проект. Після чого, слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області Г. Бачинська звернулася із листом №15556/9/2-2-22 від 16.11.2020 до заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Л. Гетьман, в якому просила, на підставі ст.40, ст.71, ст.93 КПК України, організувати проведення перевірки, в ході якої перевірити законність дій державного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Максимович Л.В. під час посвідчення та реєстрації, в тому числі, договору дарування земельної ділянки із кадастровим номером 6121281200:01:003:0001. Згідно відповіді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) №6104/7.4-20/7.4/2872 від 14.12.2020, із пояснення, наданого державним нотаріусом Бучацької державної нотаріальної контори Максимович Л.В. вбачається, що 30.08.2019 за реєстровим №1246 посвідчено договір дарування земельної ділянки за кадастровим номером 6121281200:01:003:0001, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 . Для посвідчення вказаного договору дарування державним нотаріусом, згідно вимог ст.43 ЗУ «Про нотаріат», глави 3 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, державним нотаріусом встановлено особи учасників правочину, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій, згідно поданих паспортів громадян України, копії яких долучено до відповідного наряду справ. Жодних сумнівів щодо поданих сторонами документів чи підозр щодо вищевказаних осіб у нотаріуса не виникало. Разом з тим повідомлено, що Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) діє та керується у своїй діяльності Положенням про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 за №1707/5 та зареєстроване Міністерством юстиції України 23.06.2011 за №759/19497, та в межах своєї компетенції не наділене повноваженнями щодо перевірки законності дій державного нотаріуса.

Як вбачається із листів старшого слідчого СУ капітана поліції Г. Бачинської від 01.11.2021 року №16822/9/2 та від 17491-/9/2-2021 від 11.11.2021, вони звернулися до Головного управління Держгеокадастру із запитом надати належним чином завірені копії нормативних документів, якими вони керувалися під час реєстрації, опрацювання, видачі та надсилання кореспонденції за період 2019-2020 роки та яким способом були отримані відповідні накази, а також про порядок їх видачі.

Як вбачається з інформаційних листів, сформованих начальником ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області І.Кузем 09.11.2021 та 16.11.2021, на запити слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області, надання земельної ділянки, в тому числі з кадастровим номером 6121281200:01:003:0001, здійснювалося у порядку, визначеному ст.118 Земельного кодексу України. Заяви про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою за вказаними у листі кадастровими номерами земельних ділянок були подані особисто громадянами. Прийом заяв на затвердження розробленої документації із землеустрою здійснювався через Центр надання адміністративних послуг за адресою: вул. Князя Острозького, м. Тернопіль, відповідно до ЗУ « Про адміністративні послуги».

За даними рапорту,складеного старшим оперуповноваженим в ОВС 1 сектору ВБКОЗ УСБУ в Тернопільській області ОСОБА_15 , у ході виконання завдань по виявленню та документуванню фактів корупційних правопорушень та проявів організованої злочинної діяльності ним отримано інформацію щодо незаконного відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності з боку начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Кузя І.І. Зокрема, ОСОБА_13 перебуваючи на посаді начальника ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області виділив на підставних осіб вісімнадцять земельних ділянок, які в подальшому були зареєстровані на ОСОБА_2 . Проведеним опитуванням ОСОБА_6 , яка отримала земельну ділянку площею 1,9767 га із кадастровим номером 6121281200:01:003:0001, встановлено, що вона із заявою до ГУ Держгеокадастру не зверталася. Даний рапорт направлено в прокуратуру в Тернопільській області для внесення відомостей в ЄРДР та початку розслідування.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що Тернопільська обласна прокуратура зверталася до Бучацького міського голови В.Фреяка (лист №15-384 вих.-22 від 08.08.2022) з проханням надати інформацію про те, чи буде здійснюватися Бучацькою міською радою представництво інтересів територіальної громади в суді у спірних правовідносинах щодо визнання недійсним наказу Управління та повернення земельної ділянки у комунальну власність громади. Згідно відповіді №08-10/233, наданої Бучацьким міським головою В. Фреяком 19 серпня 2022 року, такий повідомив, що Бучацькою міською радою не буде здійснюватися представництво інтересів територіальної громади в суді у спірних правовідносинах щодо визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області та повернення земельної ділянки у комунальну власність громади, оскільки подання позовної заяви передбачає сплату судового збору, а у видатках бюджету Бучацької міської ради на 2022 рік такі витрати закладені в обмеженому розмірі. Враховуючи викладене, Бучацька міська рада просить здійснити представництво інтересів держави у спірних правовідносинах за фактом неправомірного отримання громадянами у власність земель сільськогосподарського призначення.

За даними листа Гусятинської державної нотаріальної контори наданого у відповідь на запит Тернопільської обласної прокуратури № 09/2-64-21 13.04.2021 заведено спадкову справу ОСОБА_6 , спадкоємцями якої є: ОСОБА_16 , ОСОБА_5 .

В інформаційному листі від 25.01.2023 №1411-Ю/2023 виконавчого комітету Тернопільської міської ради надано інформацію, що ОСОБА_6 в 2019 році не подавала заяву на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до ЦНАП у м. Тернополі.

Із листа №15-81 вих-23 від 08.02.2023 адресованого Бучацькій міській раді Тернопільська обласна прокуратура повідомила, що на підставі ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» Тернопільською обласною прокуратурою буде пред`явлено позов про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області та витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6121281200:01:003:0001 на користь територіальної громади.

За положеннямст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно дост. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 2ст. 4 ЦПК Україниу випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

У цивільних справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб ( ч. 4ст. 42 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 167 ЦК Українидержава діє у цивільних правовідносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Згідно з ч. 2ст. 48 ЦПК Україниу цивільному процесі держава може виступати в статусі позивача і відповідача.

Законодавство передбачає два випадки представництва прокурором у суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави.

Так, заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури Ю. Табака, який діє в інтересах держави в особі Бучацької міської ради, у своїх позовних вимогах просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 27 червня 2019 року №19-2113/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки площею 1,9767 га з кадастровим номером 6121281200:01:003:0001 у власність ОСОБА_6 без зміни цільового призначення, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу пасовище) на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області (на даний час Бучацької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області). Окрім того, просить витребувати у ОСОБА_2 та ТзОВ «Гадз-Агро» земельну ділянку площею 1,9767 га з кадастровим номером 6121281200:01:003:0001, розташовану на території Бучацької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області (колишньої Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області) для ведення особистого селянського господарства на користь Бучацької територіальної громади в особі Бучацької міської ради Чортківського району Тернопільської області.

Згідно зі статтею 14Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22ЗК України (в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з пунктом «в» частини третьої статті 116ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом «б» частини першої статті 121ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га.

Частиною шостою статті 118ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним, при цьому відповідний орган у випадку прийняття рішення про відмову в надані такого дозволу зобов`язаний належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Відповідно до частини дев`ятої статті 118ЗК України (вредакції,чинній станомна деньвиникнення спірнихправовідносин)відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до частини третьої статті 5Закону України«Про державнийземельний кадастр» Кабінет МіністрівУкраїни постановоювід 17жовтня 2012року №1051 затвердив Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок), згідно з пунктом 107 якого державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Як слідує з абзацу першого пункту 109 наведеного Порядку державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Частинами п`ятою, шостою статті 24Закону України«Про державнийземельний кадастр» (в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин) встановлено, що державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Згідно приписів ч.1, 3, 4, 5 статті 79-1ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У частині першій статті 50Закону України«Про землеустрій» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет відведення. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати у власність в майбутньому. У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16 (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 27 червня 2019 року №19-2113/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» суд зазначає таке.

Позов прокурора ґрунтується на тому, що ОСОБА_6 не звертався особисто до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, що обґрунтовують поясненнями ОСОБА_6 , наданими у ході розслідування кримінального провадження №42020210000000119 від 19.05.2020 та висновком експерта сектору почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку відділу криміналістичного центру МВС від 20.09.2021 року № СЕ-19/120-21/8585-ПЧ, згідно якого встановлено, що підписи в заявах про налання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та примірнику договору дарування земельної ділянки виконанні не ОСОБА_6 , а іншою особою.

Разом з тим, положеннями частини другоїстатті 78 ЦПК Українивизначено, що обставини справи, які зазакономмають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Слід зазначити, на виконання ухвали Бучацького районного суду Тернопільської області від 06.02.2024 року, допитано свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , та експертаТернопільського НДЕКЦ МВС України Кравця В.Л.

Із показів ОСОБА_5 вона стверджує, що її мама ОСОБА_6 , якій було понад 80 років, сказала їй що хоче взяти землю і запропонувала поїхати в земельний. Коли вони приїхали, мама написала заяву, працівники їй допомагали. Стверджує, що вона була присутня, коли її мама підписувала заяву. Землю вони зареєстрували в державного реєстратора ОСОБА_10 , де була присутня і вона, а також вона була присутня з мамою у нотаріуса.

Із показів ОСОБА_10 , вбачається, що 12.07.2019 року звернулася ОСОБА_6 із заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку. Підставої для реєстрації був наказ Держгеокадастру в Тернопільській області. Особа ОСОБА_6 встановлювалась згідно паспорта.

Експерт ОСОБА_17 заявив, що експертиза була проведенна на підставі одного зразка підпису та фотокопії паспорта.

Отже, в розумінні положеньст. 82 ЦПК України, відомості з матеріалів кримінального провадження, досліджені судом в ході розгляду даної цивільної справи не є тими обставинами, що не підлягають доказуванню, в тому числі і пояснення ОСОБА_6 , які висвітлені у вказаному рапорті, оскільки безпосередньо у показах свідків, останні спростували відомості, які містяться в такому, підтвердили волю ОСОБА_6 на реалізацію права щодо отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Відтак, отримана в результаті опитування ОСОБА_6 інформація, зафіксована в рапорті, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду та навпаки спростована сукупністю безпосередньо досліджених судом належних та допустимих доказів.

Зважаючи на наведене, суд критично оцінює рапорт за результатами опитування ОСОБА_6 складений старшим оперуповноваженим в ОВС 1 сектору ВБКОЗ УСБУ в Тернопільській області Адамів О., оскільки не вказано, що ОСОБА_6 була попереджена про кримінальну відповідальність за ст. ст.384,385 КК України. Такі показання є непереконливими і суперечливими, такими, що не узгоджуються з іншими матеріалами справи, відтак викликають сумніви у їх правдивості та достовірності, а тому судом відхиляються.

Щодо протоколу допиту свідка у кримінальному проваджені ОСОБА_6 від 14.09.2020 року, з якого вбачається, що ОСОБА_6 показала, що немає земельної ділянки і в Держгеокадастр в Тернопільські області не зверталася, то суд враховує його, проте зазначає, що покази отримані не судом, за відсутності сторін по справі, і такі, що не можуть бути перевірені судом в ході допиту ОСОБА_6 (у зв`язку із смертю), не є беззаперечними і повинні узгоджуватися та підтверджуватися іншими доказами по справі.

Також судкритично оцінюєвисновок експертавід 20.09.2021року №СЕ-19/120-21/8585-ПЧ,яким встановлено,що підписив заявіпро наданняпроекту землеустроющодо відведенняземельної ділянкиу власністьвід 08.04.2019у графі«підпис»,в заявіпро затвердженняпроекту землеустроющодо відведенняземельної ділянкивід 2019року уграфі підпис,заяві продержавну реєстраціюправ таїх обтяжень№34968400від 12.07.2019у графі«підпис заявника»та примірникудоговору даруванняземельної ділянки№1246від 30.08.2019у графі«дарувальник»,виконані не ОСОБА_6 ,а іншоюособою,оскільки виновокзроблений напідставі відібранняодного зразкапідпису тафотокопії паспорта,що підтверджуєтьсяпоказами експерта.Так,відповідно доп.3.5Інструкції пропризначення тапроведення судовихекспертиз таекспертних дослідженьзатвердженої Міністерствомюстиції України08.10.1998№ 53/5коли об`єктдослідження неможе бутипредставлений експертові,експертиза можепроводитись зафотознімками таіншими копіямиоб`єкта(крімоб`єктів почеркознавчихдосліджень),його описамита іншимиматеріалами,доданими досправи вустановленому законодавствомпорядку,якщо цене суперечитьметодичним підходамдо проведеннявідповідних експертиз.Про проведенняекспертизи затакими матеріаламивказується вдокументі пропризначення експертизи(залученняексперта)або письмовоповідомляється експертаорганом (особою),який (яка)призначив(ла)експертизу (залучив(ла)експерта).Із п.1.3та п.1.4Науково-методичнихрекомендацій дляпроведення дослідженьзатверджених Міністерствомюстиції України08.10.1998№ 53/5,для проведеннядосліджень орган(особа),який (яка)призначив(ла)експертизу (залучив(ла)експерта),повинен(на)надати експертувільні,умовно-вільніта експериментальнізразки почерку(цифровихзаписів,підпису)особи,яка підлягаєідентифікації. Вільнимизразками єрукописні тексти,рукописні записи(літерніта цифрові),підписи,достовірно виконаніпевною особоюдо відкриттякримінального провадження,провадження усправах проадміністративні правопорушення,цивільних,адміністративних чигосподарських справахі непов`язані зїх обставинами;умовно-вільнимиє зразкипочерку та(або)підпису,виконані певноюособою довідкриття провадженняу справі,але пов`язаніз обставинамицієї справиабо виконаніпісля відкриттяпровадження усправі тає якпов`язаними зісправою,так іне пов`язанимиз їїобставинами;експериментальні зразкипочерку та(або)підпису,що виконаніза завданняморгану (особи),який (яка)призначив(ла)експертизу (залучив(ла)експерта),у зв`язкуз призначеннямтакої експертизи.Перед приєднаннямвільних таумовно-вільнихзразків доматеріалів справиорган (особа),який (яка)призначив(ла)експертизу (залучив(ла)експерта),має пред`явитиїх особі,яка підлягаєідентифікації.У документі,що єпідставою дляпроведення експертизи,орган (особа),який (яка)призначив(ла)експертизу (залучив(ла)експерта),зобов`язаний (зобов`язана)зазначити документи,у якихмістяться вільні,умовно-вільнізразки почеркута (або)підпису особи. У разі неможливості пред`явити зазначені зразки (смерть виконавця, від`їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).

Отже, інструкцією та Науково-методичними рекомендаціями визначено, те, що ксерокопії документів із взірцями підпису особи використовувати не дозволеною.

Окрім того, судом досліджено реєстраційну справу №187344326121, надану Бучацькою міською радою на підставі ухвали суду від 19 червня 2023 року, в якій міститься заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №3468400, сформована в друкованому вигляді службовою особою ОСОБА_10 12.07.2019, відповідно до якої ОСОБА_6 звернувся до державного реєстратора з метою реєстрації права власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6121281200:01:03:0001.

За данимивідомостей із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав, які сформовано ОСОБА_10 12.07.2019 за №173614869, заяву про державну реєстрацію права власності за №34968400 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6121281200:01:003:0001, зареєстровано Бучацькою міською радою Тернопільської області 12.07.2019.

Як слідує з рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №47806387 від 16.07.2019, державний реєстратор В. Лесик вирішив: провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, на земельну ділянку з кадастровим номером 6121281200:01:003:0001 за ОСОБА_6 відкрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна.

В подальшому, як вбачається з договору дарування земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Бучацької державної нотаріальної контори Максимович Л.В., зареєстрованого в реєстрі за №1246, укладеного між ОСОБА_6 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдаровувана), ОСОБА_6 передала ОСОБА_2 безоплатно майно у власність, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 6121281200:01:003:0001, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, площею 1,9767 га.

Відповідно до частин першої, другої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована па набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Згідно з частинами першою-третьою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У статті 209 ЦК України встановлено, що нотаріальнепосвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчиненнятакої нотаріальної дії, шляхом вчиненняна документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Відповідно до Порядкувчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі Порядок), чинного на момент посвідчення договору дарування)при вчиненні нотаріальної дії нотаріус установлює особу, що звернулась за вчиненням нотаріальної дії (глава 3 Порядку). Встановлення особи здійснюється нотаріусом за документами, передбаченими Законом. Нотаріус зобов`язаний установити волевиявлення особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії; правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині (глава 6 Порядку).

Відтак, під час посвідчення вищевказаного правочину нотаріусом було встановлено особи сторін, перевірено їх дієздатність, а також належність ОСОБА_6 відчужуваного майна, дані обставини в межах розгляду справи належними та допустимими доказами не спростовано.

В подальшому ОСОБА_2 надала ТзОВ «Бучачагрохлібпром» у строкове платне користування вказану вище земельну ділянку для с/г потреб строком на 7 років з правом пролонгації, що вбачається з долучених до справи матеріалів. Тобто, станом на сьогодні земельна ділянка з кадастровим номером 6121281200:01:003:0001, площею 1,9767 га перебуває у користуванні ТзОВ «Гадз-Агро».

З приводу позовної вимоги щодо скасування наказу Головного управлінняДержгеокадастру уТернопільській областівід 27червня 2019року №19-2113/14-19-СГ«Про затвердженнядокументації ізземлеустрою танадання земельноїділянки увласність беззміни цільовогопризначення»,яка заявленаодночасно зпозовною вимогою про витребування у ОСОБА_2 та ТзОВ «Гадз-Агро» земельної ділянки площею 1,9767 га з кадастровим номером 6121281200:01:003:0001, розташованої на території Бучацької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області (колишньої Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області) для ведення особистого селянського господарства на користь Бучацької територіальної громади в особі Бучацької міської ради Чортківського району Тернопільської області, то суд вважає за необхідне зазначити також наступне.

Власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.

У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.

Оскільки вимога про скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, то така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначених наказів без заявлення вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані.

Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19) щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відступати від яких Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав.

Оцінюючи у сукупності докази надані суду позивачем, такі як висновок експерта, протокол допиту ОСОБА_6 та інші, та контрдокази відповідачів такі, як покази свідків, нотаріально посвідчений договір дарування та інші, на підставі стандарту доказування «баланс ймовірностей», суд дійшов висновку, що докази надані відповідачами переважають в якості та спроможності до переконання.

Відповідач ОСОБА_2 є добросовісним набувачем земельної ділянки, загальною площею 1,9767 га з кадастровим номером 6121281200:01:003:0001 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Бучацької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області. Цей факт презюмується, та не спростовується при формулюванні заявлених позовних вимог прокурором та дослідженні поданих сторонами доказів. Прокурор у позові фактично посилається на те, що ОСОБА_2 набула вказану земельну ділянку в особи, яка її не отримувала у встановленому законодавством порядку.

Досліджені у судовому засіданні докази, на думку суду, переконливо свідчать про те, що передача ОСОБА_6 спірної земельної ділянки відбулася з її волі та за її ініціативою, з дозволу та за сприянням органу, уповноваженого від імені держави на розпорядження земельною ділянкою - Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, що позивачем в межах заявленого позову не спростовано.

Законодавцем визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України).

Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У практиці Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

У ході судового розгляду встановлено, що відповідач ОСОБА_2 на підставі посвідченого нотаріального договору дарування отримала від ОСОБА_6 земельну ділянку, яка в свою чергу була передана останній державою у власність на підставі рішення органу, уповноваженого від імені держави на розпорядження цією землею.

Факт набуття права власності на спірну земельну ділянку, кадастровий номер: 6121281200:01:003:0001, ОСОБА_6 та вибуття такої з володіння власника поза його волею, - прокурором не доведений.

Відповідно, суд не вбачає законних підстав для застосування приписів ст. 388 ЦК України та витребування цієї земельної ділянки від добросовісного набувача ОСОБА_2 та користувача ТзОВ «Гадз-Агро».

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на практику, сформовану в рішенні ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, пункт 70), де Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він зазначив, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

"Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Верховний Суд при розгляді справи № 367/2271/15-ц в постанові від 23.02.2022 зазначив, що принцип "належного урядування" не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна, у тому числі й земельних ділянок, на користь держави, якщо майно вибуло із власності держави у незаконний спосіб, а передбачає критерії, які слід з`ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави у право на мирне володіння майном.

Дотримання принципу "належного урядування" оцінюється одночасно з додержанням принципу "пропорційності", при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення "справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини". Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується суб`єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з`ясований у кожній конкретній справі на підставі безпосередньо встановлених обставин і фактів.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що в ході судового розгляду прокурором не доведено підстав, за яких може бути виправдано втручання у майнове право відповідачів ОСОБА_2 та ТзОВ «Гадз-Агро».

Стосовно заявленої відповідачем ТзОВ «Гадз-Агро» заяви про застосування позовної давності, то слід зазначити, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (близька за змістом позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах 23.06.2020 у справі № 536/1841/15-ц, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

Враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суддійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Бучацької міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гадз-Агро» про визнаннянезаконним таскасування наказу,витребування земельноїділянки слід відмовити у повному обсязі з підстав їх недоведеності та необґрунтованості.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 12, 76, 81, 95, 158, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, 321, 387,388 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Бучацької міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гадз-Агро» про визнаннянезаконним таскасування наказу,витребування земельноїділянки - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлений 11 жовтня 2024 року.

Суддя: Р. О. Содомора