Рішення

від 09.10.2024 по справі 601/2245/24

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №601/2245/24

Провадження № 2/601/678/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2024 року Кременецький районний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Клим Т.П.,

за участі секретаря судового засідання Коляди О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременець цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про стягнення заборгованості по орендній платі, -

за участю:

представника позивача адвоката Іванько О.С.,

В С Т А Н О В И В :

19 липня2024року до Кременецького районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява від представника позивача ОСОБА_1 адвоката, Іванько О.С. (місце знаходження: АДРЕСА_1 ) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про стягнення заборгованості по орендній платі.

Позов обґрунтований тим, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розташованої на території Катеринівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, а саме: рілля площею 2,14 га., кадастровий номер 6123482900:01:001:0277, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Право власності на вказану земельну ділянку належить позивачу на підставі на акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №778388від 09.11.2005року.

Земельну ділянку за кадастровим номером 6123482900:01:001:0277 ОСОБА_1 передав в оренду СТОВ «Агро-Лан», на підставі договору оренди від 20.03.2014, строком на 10 років, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер20371297від 30.03.2014.

На підставі додаткової угоди від 10 жовтня2017року до Договору оренди землі від 20 березня2014року за згодою сторін, орендар - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Лан» був замінений на ТОВ «Західна агровиробнича компанія».

Крім того, додатковою угодою від 10 жовтня2017року до Договору оренди землі від 20 березня2014року сторони домовились внести наступні зміни у Договір оренди. Зокрема, у пункті 9 договору оренди та викласти його в наступній редакції «п.9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 13% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 9735,89 грн. за рік оренди».

Представник позивача зазначає, що термін дії Договору оренди землі від 20 березня 2014 року закінчився 20 березня 2024 року. Проте зобов`язання передбачені договором, а саме виплата орендної плати, відповідачем по справі не були виконанні, що суперечить правам та законним інтересам позивача по справі.

Також звертає увагу, що орендна плата за строкове платне володіння і користування земельною ділянкою кадастровий номер 6123482900:01:001:0277, площею 2,14 га за2023рік не була виплачена. Термін дії договору Договору оренди землі від 20.03.2014закінчився 20.03.2024.

05.07.2024 позивач звернувся до ТОВ «Західна агровиробнича компанія» з проханням надати йому довідку про суми нарахувань, сплати та розрахунки заборгованості з орендної плати на земельну ділянку за кадастровим номером 6123482900:01:001:0277, згідно договору оренди від 20.03.2014станом на 05.07.2024, але відповіді не отримано та орендної плати не одержано. У зв`язку з чим позивач ОСОБА_1 змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 22 липня2024року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги просила їх задоволити.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» явку свого представника у судове засідання не забезпечила, хоча останній належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно дост.9 Конституції Україниє частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6123482900:01:001:0277, площею 2.14 га. Належить на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №778388від 09.11.2005.

20 березня 2014року між ОСОБА_1 тасільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Лан»був укладений договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,14 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:0277 терміном на 10 років, що стверджується Договором оренди землі.

Згідно додаткової угоди від 10 жовтня2017року до Договору оренди землі від 20 березня2014року, за згодою сторін, орендар - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Лан» був замінений на ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Вищевказане також слідує із витягу з Державного реєстру речових прав, номер витягу: індексний номер20371297від 30.03.2014.

Крім того, додатковою угодою від 10 жовтня2017року до Договору оренди землі від 20 березня2014року сторони домовились внести наступні зміни у Договір оренди. Зокрема, у пункті 9 договору оренди та викласти його в наступній редакції «п.9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 13% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 9735, 89 грн. за рік оренди».

Таким чином, судом було встановлено, що термін дії Договору оренди землі від 20 березня2014року закінчився 20 березня2024року.

У своєму позові сторона позивача вказує, щозобов`язання передбачені договором, а саме виплата орендної плати 2023рік, відповідачем по справі не були виконанні належним чином у зв`язку із чим, 05.07.2024року позивачем був направлений лист Товариству з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» з вимогою щодо сплати їй заборгованості по орендній платі.

Однак, відповідачем не надано суду жодного доказу, що на час розгляду справи в суді він виплатив позивачу прострочену орендну плату.

Згідно ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положення ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 3 частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно достатті 13 Цивільного кодексу Українипри здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Згідно з ч. 1ст. 15 Цивільного кодексу Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ч. 1ст. 16 Цивільного кодексу Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (надалі Закону) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.ст.21, 22 Закону України «Про оренду землі» Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Згідно ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбаченихстаттями 24і25цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗемельним кодексом Українита іншими законами України.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст.141 Земельного кодексу Україниоднією із підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ч. 287.1 статті 287 Податкового кодексу України, у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності користуванні у поточному році.

Згідно діючого законодавства у разі припиненні договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцеві завдані збитки, а у разі припиненні договору оренди у зв`язку з закінченням строку дії договору, орендар повинен сплатити орендну плату за земельну ділянку за фактичний період перебування землі в користуванні у поточному році, тобто до дати повернення земельної ділянки орендодавцю та повернути земельну ділянку.

Враховуючи зазначене, необхідно враховувати вимоги ст. 13 Закону України «Про оренду землі» ст.287 Податкового кодексу України. У разі припинення договору оренди землі орендар повинен повернути земельну ділянку та сплачувати орендну плату до моменту фактичного повернення ділянки, а орендодавець, відповідно, має право прийняти земельну ділянку та отримати плату, нараховану до моменту фактичного повернення.

Згідност. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 5-7ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.

Отже, кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Дослідивши матеріали справи в межах позовних вимог та на підставі наявних доказів, суд, приходить до висновку, що позов слід задовольнити, оскільки судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконує умови договору оренди землі, а саме не сплатив позивачу орендну плату за2023рік, що є підставою для стягнення заборгованості по виплаті орендної плати за вказані роки в розмірі 7837, 39 грн.

Відповідно до п. 6ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1ст. 141 ЦПК Українипередбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 1 - ч. 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороноюпопереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 8ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно договору про надання правової допомоги № 52/24 від 25 червня 2024 рокуслідує, що АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «ОЛЕНИ ІВАНЬКО «ФАКТУМ», в особі керуючої адвокатським бюро Іванько Олени Сергіївни, яка діє на підставі свідоцтва Статуту та клієнт ОСОБА_1 уклали договір предметом якого є послуги з надання правничої допомоги в обсязі та на умовах передбачених договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Таким чином суд приймає до уваги розрахунки, що надані стороною позивача.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Також, беручи до уваги задоволення позовних вимог позивача, відповідно до нормст. 141 ЦПК Україниіз відповідача, на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати, що складаються зі сплати судового збору в сумі - 1 211,20 грн.

Керуючись ст.ст.1,8,13-19,21,26, 32 ЗУ «Про оренду землі», ст.ст.90,93,116, 124, 141,152 ЗК України, ст.ст.15,16,202, 205,207,215,236,317,387,407, 610, 629, 651, 792 ЦК України, ст.ст.5,12,13,141,76-81, 89,258,263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву- задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (юридична адреса: Рівненська область Дубенський район м. Дубно пров. Центральний, 1, код ЄДРПОУ 41099127) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Кременецьким РВ УМВС України в Тернопільській області 31 січня1998року, РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою за2023рік в розмірі 7 837,39 грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (юридична адреса: Рівненська область Дубенський район м. Дубно пров. Центральний, 1, код ЄДРПОУ 41099127) судові витрати в користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Кременецьким РВ УМВС України в Тернопільській області 31 січня1998року, РНОКПП НОМЕР_2 ) в розмірі1211,20 грн. та витрат на правничу допомогу адвоката в сумі - 10 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 11 жовтня 2024 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: 47153, Тернопільська область Кременецький район с. Великі Загайці, РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», юридична адреса: Рівненська область Дубенський район м. Дубно пров. Центральний, 1, код ЄДРПОУ41099127.

Головуючий: