Рішення

від 26.09.2024 по справі 544/1245/24

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/1245/24

пров. № 2/544/453/2024

Номер рядка звіту 81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року м.Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Нагорної Н.В.,

за участю:

секретаря Киричевської В.М.,

учасників справи:

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «НьюФайненсСервіс», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка життя", про захист прав споживача банківських послуг, шляхом визнання недійсними певних умов договору споживчого кредиту та страхування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся досуду зуказаним позовом,в обґрунтуванняякого зазначив,що 07.08.2019між нимта АТ«ІдеяБанк»,ТОВ «НьюФайненсСервіс»було укладенодоговір кредитута страхування№ Z52.19921.005568175,згідно п1.2якого йомубув наданийкредит всумі 38006грн,строком на36місяців зісплатою річнихвідсотів такомісійної винагородиза обслуговуваннякредитної заборгованості.При цьому позивач зазначає, що з 38006,00грн ним було фактично отримано 30000грн. Після цього, він сплачував платежі за тілом кредиту, відсотками, та комісією до того часу, поки у 2021 році не дізнався, що на території нашої держави існує відповідна судова практика по прикладу рішень Верховного Суду, де комісійна винагорода за обслуговування кредитної заборгованості є незаконною. Більше того, наприкінці 2021 року йому стало відомо, що відповідач у справі АТ «Ідея Банк» здійснював надання кредитів у період з 2019 по 2021 рік із застосуванням нечесної підприємницької практики та порушуючи умови рекламної компанії щодо надания кредитів населенню, вводячи потенційних клієнтів в оману щодо умов кредитувания (зокрема, розміщуючи у ЗМІ неправдиві рекламні оголошення), а також порушуючи умови добросовісної конкуренції у сфері підприємницької діяльності та порушуючи антимонопольне законодавство України. Співставивши усі вищевикладені обставини в їх сукупності, позивач дійшов до висновку, що договір кредиту та страхування № 252.19921.005568175, укладений між АТ «ІдеяБанк», ТОВ «НьюФайненс Сервіс» та ОСОБА_1 , є правочином, вчиненим під впливом обману із застосуванням нечесної підприємницької практики. Також позивач вважає, що суперечить вимогам законодавства та розцінюється як несправедлива умова та нечесна підприємницька практика у вигляді вимоги відповідача про укладення ним договорів страхування зі страховими компаніями, погодженими відповідачем до співпраці. Надання позивачу можливості обрати іншу страхову компанію, але виключно після перевірки відповідачем такої страхової компанії за власними критеріями є обмеженням вільного волевиявлення клієнта, завуальоване під уявну свободу вибору. Відповідно до договору про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого позивач як позичальник отримав у Банку кредитні кошти у розмірі 38000грн, але фактично було отримано 30000грн, а 8000грн, було направлено на страховий платіж по договору, без його згоди. Крім того, він як позичальник був зобов`язаний сплатити разову винагороду за надання фінансового інструменту та укласти договір щорічного страхування майна, підвищених процентів, комісійної винагороди. Позивач як клієнт був введений в оману відповідачем щодо істотних умов договору, ціни та відсоткової ставки, сплати комісії та загальної сукупної вартості на абсолютного значення подорожчання кредиту. Позивач вказує на те, що банк ввів його в оману, оскільки відповідно до розрахунків отримується зовсім інша сума коштів, яку б він мав би сплатити банку в рахунок повернення кредиту, внаслідок чого він отримав зовсім не той кредит, на який розраховував під час отримання та прийняття пропозиції укласти кредитний договір. Позивач вказує на те, що відповідач скористався тим, що йому об`єктивно бракувало знань, необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорюваного договору і він був введений в оману при отриманні кредитних послуг, а відповідачі, в порушення вимог ЗУ «Про захист прав споживачів» не надали йому відомості, які потрібні клієнту при укладенні кредитного договору та не зазначили їх в його змісті. Мотивом обману, в даному випадку, було одержання відповідачем прихованого додаткового прибутку. Крім того, з положень кредитного договору випливає, що фактично правочин починає вважатись укладеним з моменту сплати позичальником разової комісії за надання кредиту. Тобто банк фактично змушує позичальника виразити у грошовому вигляді своє волевиявлення щодо отримания Кредиту. В таких діях відповідача позивач вбачає обмеження свого волевиявления, що є порушенням ч.3 ст.203 ЦК України. Таким чином, виходячи з положень ст.203, 215, 230, 548 ЦК України, в момент підписання кредитного договору між сторонами, він як клієнт був введений в оману відповідачем щодо істотних умов договору, ціни та відсоткової ставки, та сплати комісій на загальної сукупної вартості та абсолютного значення подорожчання кредиту. При укладенні кредитного договору відповідач (банк) приховав від позивача повну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту для здійснення позичальником свідомого вибору схеми кредитування і вказав у договорі занижені значення показників істотних умов договору, чим ввів в оману позивача щодо реальної процентної ставки, абсолютного значення подорожчання кредиту і кінцевої загальної суми кредиту, яку позивач сплатив би відповідачу, проводячи оплату встановленим у договорі розмірів щомісячних платежів у визначеному в договорі кількості таких платежів. Він не був в повній мірі ознайомлений з усіма умовами кредитування і підписав Додаток № 1 до кредитного договору - інформація про умови кредитування є невірним, оскільки його підписом було підтверджено ознайомлення лише з тією інформацією, яку надав йому відповідач, а вона, як вбачається з доказів у матеріалах справи, була неповною і недостатньою для здійснення усвідомленого вибору. Враховуючи, що кредитний договір розроблявся саме відповідачем, тому відповідальність за його змістом повністю покладається на останнього. Відповідач, дострокового стягуючи суми кредиту через відповідні товариства в умовах пандемії та фінансової кризи та підвищуючи платежі за користування кредитом, фактично змінює зміст договору щодо прав та обов`язків сторін та його строку дії. Не грунтується на законі посилання відповідача на здобуття ним відповідно до умов спірного кредитного договору права застосовувати до позивача санкції у вигляді підвищення відсоткової ставки внаслідок неукладення позивачем договорів страхування виключно зі страховою компанією з числа погоджених відповідачем до співпраці чи які знаходяться з відповідачем у партнерських відносинах. Позивач зазначає, що кредитний договір підлягає визнанню недійсним у в`язку з його невідповідністю ЦК України, Законам України «Про захист прав споживачів», «Споживче кредитування», «Про банки та банківську діяльність», «Про страхування», а також у зв`язку з впливом відповідача на волевиявлення позивача шляхом введення його в оману щодо істотних умов договору прав та обов`язків сторін.

З огляду на зазначене позивач просить: визнати недійсним з моменту укладення п.1.6 та п.1.7 договору кредиту та страхування № 752.19921.005568175, укладеного 07.08.2019 року між АТ «ІдеаБанк», ТОВ «НьюФайненс Сервіс» та ОСОБА_1 ; визнати недійсною транзакцію по перерахунку платежу за страхування кредиту від його імені, здійсненої АТ «Ідея Банк» на користь ТОВ «НьюФайненс Сервіс» у сумі 100грн під час укладення договору кредиту та страхування № 252.19921.005568175, укладеного 07.08.2019 між АТ «Ідея Банк», ТОВ «НьюФайненс Сервіс» та ОСОБА_1 ; АТ «ІдеяБанк» здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором шляхом зарахування страхового платежу у сумі 8000грн у рахунок погашення заборгованості за договором кредиту та страхування № 252.19921.005568175, укладеного 07.08.2019 між АТ «ІдеяБанк», ТОВ «НьюФайненс Сервіс» та ОСОБА_1 .

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. Зазначив, що просить визнати недійсними з моменту укладення п.1.6 та п. 1.7 Договору кредиту та страхування, укладеного 07.08.2019 між АТ «Ідея Банк», ТОВ «НьюФайненсСервіс» та ним, з підстав, визначених в ст. 215 та 203 ЦК України. Позивач наголосив на тому, що укладаючи спірний договір, він самостійно не обирав страхову компанію з переліку, запропонованим банком, тому вважає, що з його сторони волевиявлення на укладення договору було відсутнє. Вважає дії відповідача нав`язливою підприємницькою практикою. Позивач вважає, що договір є змішаним, умови договору щодо страхування із нав`язаною компанією є несправедливими, оскільки позивач не отримував від відповідача коштів для оплати страховки. Крім цього позивач наголосив на тому, що згідно умов договору кредитні кошти перераховуються на банківський рахунок, а йому кредит перераховано на кредитну картку. Також при розгляді справи просив врахувати рішення Антимонопольного комітету України № 30-р/тк від 13.10.2020.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення судового засідання від нього до суду не надходило.

Ухвалою суду від 15.08.2024 до участі у справі залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «Страхова компанія «Уніка життя», від якої будь-яких клопотань чи заяв не надходило.

Заслухавши позивача, дослідивши подані позивачем письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 07.08.2019 між ОСОБА_1 та АТ «ІдеяБанк», ТОВ «НьюФайненсСервіс» було укладено договір кредиту та страхування №Z52.19921.005568175, згідно п 1.2 якого позивачу був наданий кредит в сумі 38006грн, строком на 36 місяців зі сплатою річних відсотів та комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості (а.с.25).

Пунктом 1.6 Договору передбачено, що дата повернення кредиту 07.08.2022. Повернення заборгованості за Договором здійснюється через рахунок №29097000759536 (IBAN НОМЕР_1 , відкритий у Банку (далі Рахунок) відповідно до графіку, викладеного в Додатку № 1 до Даного Договору (а.с. 25).

Пунктом 1.7 Договору передбачено, що Банк надає кредит Позичальнику для власних потреб, шляхом переказу коштів в розмірі 38006,00грн на рахунок № НОМЕР_2 позичальника, який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, та Позичальник доручає Банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 7356,00грн згідно з умовами добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п. 2 цього Договору. Спосіб оплати переказ коштів на рахунок ПрАТ «Страхова компанія Уніка життя» в АТ «Ідея Банк» №26500300013978 IBAN ( НОМЕР_3 ) через транзитний рахунок відкритий в АТ «Ідея Банк» (а.с. 25).

Пунктом 2 договору передбачено, що нанесенням власноручного підпису під цим договором страхувальник (застрахована особа) акцептує оферту №ІБГК1 від 14.03.2019 ПрАТ «Страхова компанія Уніка життя», від імені якого діє страховий агент та укладає договір добровільного страхування життя №Z52.19921.005568175 від 07 серпня 2019 року для клієнтів АТ «Ідея Банк», який є «Договором приєднання» згідно зі ст. 634 ЦК України та складається з його невід`ємних частин, а саме: частини 1 «Основні умови» ДСЖ, що зазначена у пункті 2.1 та Частини 2 «Загальні умови» ДСЖ, затвердженої страховиком форми (оферти), яка містить істотні умови, передбачені ст. 16 Закону України «Про страхування», та розміщена на офіційному веб-сайті Страховика, з якими страхувальник погоджується, шляхом підписання цього Договору (а.с. 25).

Відповідно до ст. 626 та 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, необхідні для чинності правочинів, в тому числі щодо змісту, форми, наслідків правочину, а також щодо осіб, що його вчиняють. Частиною ч. 3 ст. 203 ЦК України визначано, що волевиявлення учасника правочину повинно відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до положень ч.1ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Звертаючись до суду із позовною вимогою про визнання недійсним пункту 1.6 та п.1.7 №Z52.19921.005568175 від 07.08.2019 позивач посилається на норму частини 4 статті 20 Закону України «Про споживче кредитування», а саме, що кредитодавцю забороняється нав`язувати укладення договору про споживчий кредит з вимогою укладення договорів про надання додаткових чи супутніх послуг із конкретною третьою особою, а також те, що він не був ознайомлений ні з умовами страхування, ні з умовами відповідного договору страхування, а посилання на пункт 2 Договору про публічну аферту страховика, яка розміщена в мережі Інтернет, не є доказом ознайомлення з такими документами.

Однак, як убачається з назви договору та його умов, сторони укладали договір кредиту та страхування, у пункті 2.1 вказані основні істотні умови страхування, як-то сам страховий випадок, страхова сума, страховий тариф, страховий внесок, дата початку та закінчення дії договору, вигодонабувач за договором.

Відповідно до статті 982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Отже, в зазначеному пункті вказані основні істотні умови договору страхування, що визначені чинним законодавством.

Таким чином підстави вважати, що відповідач не ознайомив позивача з умовами договору страхування, відсутні.

Крім того, з тексту пункту 2 договору №Z52.19921.005568175 від 07 серпня 2019 року не вбачається ознак нав`язування умов договору страхування та примушування позивача до його укладення, оскільки позивач поставив підпис під Договором, яким акцептував аферту ПрАТ «Страхова компанія «Уніка життя» та доручив АТ «Ідея Банк» укласти договір страхування життя, який є договором приєднання відповідно до статті 634 ЦК України.

Отже, умови, які зобов`язують позивача укласти договір страхування життя саме в тексті договору №Z52.19921.005568175 від 07 серпня 2019 року відсутні.

Крім того, пунктом 1.7 договору №Z52.19921.005568175 від 07 серпня 2019 року року вказано, що страховий внесок сплачується за рахунок кредитних коштів в розмірі 7356,00грн, з яким позивач погодився, підписуючи цей договір.

Доводи позивача про те, що відповідач скористався тим, що позивачу об`єктивно бракувало знань, необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорюваного договору, і він був введений в оману при отриманні кредитних послуг, є необґрунтованими та безпідставними. Позивач має юридичну освіту, досвід роботи в галузі права, в тому числі щодо надання юридичних консультацій фізичним особам з питань кредитування. Відтак він не може бути визнаним пересічним споживачем банківських послуг, який не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором. Спірний кредитний договір це незначний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та не потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння умов кредитування.

З огляду на викладені обставини також не заслуговують на увагу посилання позивача як на доказ введення його банком в оману рішення Господарського суду м. Києва у справі №910/20506/20 від 03.08.2021, яким залишено без задоволення позов АТ «Ідея Банк» про визнання недійсним та скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимономонопольного комітетету України №30-р/тк від 13.10.2020 «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу».

Рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України (АМКУ) № 30-р/тк від 13.10.2020 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" (а.с.33-50):

- визнано дії АТ «Ідея Банк» у вигляді поширення на вивісках у відділеннях банків АТ «Ідея Банк» на території України, у пресі, у друкованих листівках, що були розміщені в Банку, на бордах, сітілайтах, на банерах, вздовж ескалаторів Київського метрополітену (станція метро «Лук`янівська»), а також у мережі Інтернет, зокрема в соціальних мережах, неправдивої інформації: «Ідеальна 30» Щодня ідеальний кредит під повний 0%», а також неповної інформації шляхом незазначення стандартної інформації, яку зобов`язаний зазначати, порушенням, передбаченимстаттею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».За вказане порушення на підставістатті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»,накладено штраф у розмірі 88014,00 грн;

- визнано дії АТ «Ідея Банк» щодо поширення інформації на вивісках у відділеннях банків АТ «Ідея Банк» на території України, у пресі, у друкованих листівках, що були розміщені в Банку, на бордах, сітілайтах, на банерах, вздовж ескалаторів Київського метрополітену (станція метро «Лук`янівська»), а також у мережі Інтернет, зокрема в соціальних мережах, а саме: «Чорна п`ятниця ЦІНИ НАВПІЛ -50% РОЗПРОДАЖ КРЕДИТІВ», яка є неповною через спосіб її викладення та може ввести в оману споживачів щодо отримання кредитів, що, у свою чергу, може вплинути на намір споживачів щодо отримання кредитів та набуття АТ «Ідея Банк» більш вигідного становища порівняно з іншими суб`єктами господарювання, які діють на відповідному ринку, порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченимстаттею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». За вказане порушення на підставістатті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»,накладено штраф у розмірі 4 000952,00 грн.

Водночас, указаним рішенням Антимонопольний комітет визнав, що вказані дії АТ «Ідея Банк» можуть ввести в оману певне коло споживачів щодо отримання кредитів, що, у свою чергу, може вплинути на намір споживачів щодо отримання кредитів та набуття АТ «Ідея Банк» більш вигідного становища порівняно з іншими суб`єктами господарювання, які діють на відповідному ринку. Однак це не означає, що у всіх випадках отримання кредитів у вказаний період позичальники діяли під впливом обману. В кожному випадку мають бути враховані всі обставини, що значним чином впливали на намір позичальника укласти правочин, які істотні умови договору не були доведені до відома позивальника та чи міг він реальну можливість ознайомитися з умовами кредитування. Крім того вказаним рішення АМКУ не визнавались дії АТ "Ідея Банк" щодо кредитних договорів з умовами страхування такими, що порушують законодавство про захист від недобросовісної конкуренції та ЗУ "Про захист прав споживачів".

Відповідно до ч.1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування (зокрема щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням).

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Таким чином, у судовому засіданні факт обману та наявність умислу в діях відповідача, направленого на обман контрагента, не знайшли свого належного та повного підтвердження.

Відповідно дост. 12,ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Проте позивачем не було подано належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

З огляду на викладене в задоволенні позовних вимог належить відмовити з наведених вище підстав.

Керуючись ст.2-13,76-81,141,259,263-265,352 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовну ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «НьюФайненсСервіс», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка життя", про захист прав споживача банківських послуг, шляхом визнання недійсними певних умов договору споживчого кредиту та страхування - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 01.10.2024.

Суддя Н.В.Нагорна