Рішення

від 18.09.2024 по справі 548/584/24

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/584/24

Провадження №2/548/278/24

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

18.09.2024 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської областів складі:

головуючого судді- Миркушіної Н.С.,

за участю секретаря судового засідання - Калініченко А.В.,

прокурора Жайворонок Ж.А.,

розглянувши у відкритому судовомузасідання узалі судум.Хорол упорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом заступника керівника Лубенської окружноїпрокуратури Полтавської області Безцінного Олега Володимировича в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області та ОСОБА_1 заучастітретьоїособи насторонівідповідачафізичної особипідприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди, повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що відповідач ОСОБА_1 повторно протиправно оформив право власностіназемельну ділянкузагальною площею1,987га,кадастровий номер5324886200:00:009:0059,для веденняособистого селянськогогосподарства ізземель сільськогосподарськогопризначення державноївласності,що розташованаза межаминаселених пунктівВишняківського старостинськогоокругу Хорольськоїміської радиЛубенського районуПолтавської області,вже ралізувавши 26.02.2019року своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в розмірі 2,0 га.

Враховуючи вищевказане, на переконання позивача, є законні підстави для задоволення позову та визнання недійсним наказу Головного управлінняДержгеокадастру уПолтавській областівід 15.04.2020№10468-СГ«Про затвердженнядокументації ізземлеустрою танадання земельноїділянки увласність», скасуваннядержавної реєстраціїправа власностівищевказаної земельноїділянки,визнання недійснимдоговору їїоренди,повернення цієїземельної ділянкиу власністьХорольської міської ради Лубенського району Полтавської області.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Хорольського районного судуПолтавської областівід 13.03.2024 року відкрито провадження по справіта призначеносправу до підготовчого судового засідання за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.04.2024 року закрито підготовче провадження у справі.

Ухвалами суду від 22.05.2024 року,25.06.2024 року та 16.07.2024 року відкладено судове засідання.

У судовому засіданні представник позивача прокурор ОСОБА_3 позов підтримала та просила його задоволити.

У судовезасідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, подав заяву про повне визнання позову та розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання представник відповідача Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області та третяособанастороні відповідачафізичнаособапідприємець ОСОБА_2 не з`явилисяз невідомих суду причин, хоча належним чином були повідомлені про місце, дату та час розгляду справи.

Суд, з`ясувавши позицію представника позивача, з`ясувавши позицію відповідача ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.89 ЦПК України з`ясувавши всі обставини справи та надавши їм правову оцінку, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Згідно вимог ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2018 року у справі «Печенізький та інші проти України» встановлено, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Крім цього, кожній стороні має бути забезпечено можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу.

Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 14 лютого 2019року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області з метою затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у приватну власність загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням двадцятьвосьмої сесіїсьомого скликанняНовомиргородської міськоїради Кіровоградськоїобласті №1330від 22.02.2019 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 3523810100:02:000:5497, яка знаходиться на території Новомиргородської міської ради Кіровоградської області.

Право власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_1 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.02.2019.

Таким чином, ОСОБА_1 у вказаний спосіб реалізував своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в розмірі 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку з чим, в силу вимог ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України, отже права на повторне отримання земельної ділянки в розмірі 2,0 га для ведення особистого селянського господарства вподальшому не мав.

25 листопада 2019 року ОСОБА_1 , достовірно знаючи про те, що згідно вимог ч. 4ст. 116 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання, а також те, що він раніше використав своє право на отримання земельної ділянки із земель державної власності в розмірі 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, маючи умисел, спрямований на заволодіння шляхом обману земельною ділянкою державної форми власності, діючи умисно, з корисливих мотивів, подав до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, яке розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Уютна, 23, посвідчену особистим підписом заяву від 25.11.2019 про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, до якої умисно вніс завідомо неправдиві відомості про юридично значимий факт, а саме про те, що він раніше не скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Вподальшому, ОСОБА_1 31.03.2020 подав до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області посвідчену особистим підписом заяву про затвердження раніше розробленого проекту землеустрою відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 2,0 га та передачі її у власність, яка розташована на території Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області,з кадастровим номером 5324886200:00:009:0059.

На підставі поданих ОСОБА_1 заяв Головним управління Держгеокадастру у Полтавській області, будучи впевненим в обов`язковості передачі земельної ділянки останньому, відсутності підстав для відмови у виділені ділянки, правдивості наданої інформації, видано наказ №10468-сг від 15.04.2020 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким затверджено раніше розроблену документацію щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 1,9870 га на території Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5324886200:00:009:0059 для ведення особистого селянського господарства.

Право власностіна зазначенуземельну ділянкузареєстровано вДержавному реєстріречових правна нерухомемайно 26.05.2020.Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324886200:00:009:0059 для ведення особистого селянського господарства площею 1,9870 га зареєстровано до реєстру за номером №36699688, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2090780553248.

Вподальшому відповідач ОСОБА_1 передавтретійособі насторонівідповідача-фізичній особіпідприємцю ОСОБА_2 вищевказануземельну ділянку воренду на15років згідо договору оренди від 16.04.2020 року.

За вищевказаним фактом було порушено кримінальне провадження №42023172040000025 від 13.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, яке ухвалою Хорольського районного суду від 23.01.2024 у справі №548/1912/23 закрито та звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності; цивільній позов прокурора про відшкодування шкоди залишено без розгляду та роз`яснено право звернення з таким позовом в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст.116ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2 га.

Таким чином, ОСОБА_1 , всупереч ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, на час отримання земельної ділянки використав своє право вдруге на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.

Винесення наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 15.04.2020 №10468-сг, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення другоїземельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 1,9870 га (кадастровий номер 5324886200:00:009:0059) є неправомірним та таким, що винесено з порушенням передбаченої законодавством процедури.

За правилами ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ст.ст. 16, 21 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, одним зі способів захисту цивільних прав є визнання незаконними рішень органів державної влади. Суд визнає незаконними та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 15.04.2020 № 10468-сг не відповідає вищезазначеним вимогам законодавства, а тому підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

За приписами ч. 1, 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Оскільки на підставі незаконного наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 15.04.2020 №10468-сг ОСОБА_1 16.04.2020 передано в оренду ФОП ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 5324886200:00:009:0059, то зазначений договір згідно зі ст.ст. 21, 203, 215 ЦК України, ст. 152 ЗК України підлягає визнанню недійсними.

Згідно із ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України від

01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, інтерес позивача, який є власником земельної ділянки, може бути порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про право власності на земельну ділянку.

Також з вищевказаних підстав підлягає до задоволення позовна вимога про скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324886200:00:009:0059

Крім цього підлягає задоволенню позовна вимога щодо скасування запису у державному реєстрі речових прав на нерухому майно про право оренди №36699887 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324886200:00:009:0059 площею 1,9870 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2090780553248) за третьоюособою настороні відповідача фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_2 .

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з п. 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України органам місцевого самоврядування надано повноваження на розпорядження всіма землями державної власності розташованими за межами населених пунктів у межах відповідних територіальних громад, крім земель, які залишились у державній власності (вказаний пункт набув законної сили 27.05.2021 року згідно Закону України №1423-ІХ від 28.04.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин»).

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Згідно ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема: в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

У відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України №721-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області» територія Трубайцівської сільської ради Хорольського району увійшла до територіальної громади Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області.

Відповідно рішень Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області №8 від 08.12.2020 «Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Хорольської міської ради» та № 20 від 23.12.2020 «Про внесення змін до рішення 1 сесії міської ради 8 скликання «Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Хорольської міської ради» від 08.12.2020 №8» визначено, що Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Трубайцівської сільської ради Хорольського району.

На підставі викладеного, Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області набула права розпорядження землями комунальної власності, а отже, має право на захист порушеного інтересу в суді у даному випадку.

Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Так, витребування майна, шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Норма статті 388 ЦК України може застосовуватись як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

До вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК) відносяться, зокрема, такі випадки, як вчинення правочину під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною, тобто у всіх випадках, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця) (п.п. 2 п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Разом з тим рішення суду про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV (1952-15) «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень») (п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Велика Палата Верховного Суду (в постанові від 12 лютого 2020 у справі П/811/1640/17) звертає увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц).

З огляду на вказане, в разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.

Разом з тим рішення суду про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») (п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»)

Враховуючи вкладене, наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 15.04.2020 №10468-СГ яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 1,987 га, кадастровий номер 5324886200:00:009:0059, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, підлягає визнанню незаконним, а сама земельна ділянка витребуванню у комунальну власність Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 02.03.2016 у справі №6-3090цс15 та ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.07.2017 у справі №278/3862/14-ц.

Отже, з огляду на наведене, враховуючи визнання відповідачем ОСОБА_1 позову, що не суперечить закону, не порушує законних прав чи інтересів інших осіб, суд вважає, що позов заступника керівника Лубенської окружноїпрокуратуриПолтавської області Безцінного Олега Володимировича в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області та ОСОБА_1 заучастітретьоїособи насторонівідповідачафізичної особипідприємця ОСОБА_2 про визнаннянедійсним наказу,скасування державноїреєстрації прававласності,визнання недійснимдоговору оренди,повернення земельноїділянки, слід задовольнити.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги визнання позову відповідачем у підготовчому судовому засіданні та звільненення позивача від сплати судового збору, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача 50-ти відсотків судового збору в дохід держави з розрахунку необхідності сплати позивачем, як юридичною особою, 3028, 00 грн. за кожну з п`яти позовних вимог.

Відповідно до вимогст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 7 570, 00 грн. (3028, 00 грн. · 5 : 2 = 7 570, 00 грн.)

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 1-14, 76-81, 141, 209-211, 213, 216, 221, 228, 229, 235, 240-242, 258, 259,263-265,268, 354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов заступника керівника Лубенської окружноїпрокуратуриПолтавської області Безцінного Олега Володимировича в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області та ОСОБА_1 заучастітретьоїособи насторонівідповідачафізичної особипідприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди, повернення земельної ділянки задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 15.04.2020 №10468-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 1,987 га, кадастровий номер 5324886200:00:009:0059, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Вишняківського старостинського округу Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 з одночасним припиненням усіх прав на земельну ділянку площею 1,987 га (кадастровий номер 5324886200:00:009:0059), що розташована за межами населених пунктів Вишняківського старостинського округу Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області.

Визнати недійсним укладений 16.04.2020 року між ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ) договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначеннядля веденняособистого селянськогогосподарства з кадастровим номером 5324886200:00:009:0059 площею 1,987 га, розташовану на території Вишняківського старостинського округу Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області.

Скасувати державну реєстрацію та припинити право оренди ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 )на земельнуділянку з кадастровим номером 5324886200:00:009:0059 площею 1,987 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Вишняківського старостинського округу Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, запис про державну реєстрацію якої внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.05.2020 року №36699887.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь власника земельної ділянки - Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04057534, місцезнаходження юридичної особи: 37800, вул. 1 Травня, 4, м. Хорол Лубенського району Полтавської області) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 1,987 га з кадастровим номером №5324886200:00:009:0059, яка знаходиться на території Вишняківського старостинського округу Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 ,іпн НОМЕР_2 на користь держави судовий збір в розмірі 7 570, 00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційногосуду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.

Сторони справи:

Позивач Лубенськаокружна прокуратура Полтавськоїобласті, адреса м.Лубни Полтавської області,вул.Старо-Троїцька,13, 37500, код ЄДРПОУ 02910060;

Представник позивача прокурор Жайворонок Жанна Олександрівна, адреса м.Хорол Лубенськогорайону Полтавської області, вул. Незалежності, 82, 37800;

Відповідач ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 ,іпн НОМЕР_2 ;

Відповідач Головне управлінняДержгеокадастру уПолтавській області, адреса м.Полтава,вул.Уютна,23, 36038, код ЄДРПОУ 39767930;

Третя особа на стороні відповідача - фізична особа підприємць ОСОБА_2 ,іпн НОМЕР_1 , адреса с. Яроші Глобинського району Полтавської області.

Повний текст судового рішення складений 18.09.2024 року.

Суддя: Н.С.Миркушіна