Рішення

від 11.10.2024 по справі 766/2794/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/2794/23

Пров. №2/766/1793/24

11.10.2024

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Черниш О.Л.

за участю: секретаря судових засідань Кошевої А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонського дошкільного закладу № 10 санаторного типу Херсонської міської ради про стягнення заробітної плати, (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 ), -

встановив:

01.08.2023 позивачка звернулася до суду із позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, на обґрунтування якого, з урахуванням уточнених позовних вимог, зазначила наступне.

ОСОБА_1 працює вихователем в Херсонському дошкільному закладі №10 санаторного типу Херсонської міської ради. Наказом Херсонського дошкільного закладу №10 санаторного типу Херсонської міської ради від 24.02.2022 за №7 «Про роботу Херсонського дошкільного закладу №10 санаторного типу Херсонської міської ради з 24.02.2022» тимчасово призупинено освітній процес в ЗДО №10. Бухгалтерії наказано забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Наказом Херсонського дошкільного закладу №10 санаторного типу Херсонської міської ради №28 від 28.02.2022 під час правового режиму воєнного стану в Україні працівникам ЗДО №10 наказано перейти на дистанційний режим роботи із використанням електронних, телефонних засобів комунікації.

Пунктом 5.1. зазначеного наказу №28 від 28.02.2022 бухгалтерії наказано виплачувати заробітну плату згідно умов колективного договору про вимушений прогул не з вини працівника.

Наказом Херсонського дошкільного закладу №10 санаторного типу Херсонської міської ради № 33 від 01.04.2022 «Про оголошення простою під час воєнного стану» у закладі 01.04.2022 оголошено простій не з вини працівників із виплатою вихователям заробітної плати у розмірі посадового окладу.

Зазначений наказ в частині визначення оплати праці працівникові в період простою суперечить положенню частини 4 статті 113 КЗпП України, яка визначає, що за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

З серпня 2022 року по день звернення до суду позивач має отримувати заробітну плату в розмірі середнього заробітку.

Крім того, відповідачем не в повному обсязі виплачена заробітна плата за квітень та травень 2022 року, а саме: 2133,93 грн та 5791,50 грн. відповідно.

Бездіяльність керівництва Херсонського дошкільного закладу №10 санаторного типу Херсонської міської ради щодо невиплати позивачці заробітної плати вона вважає незаконною та такою що порушує її трудові права та права на отримання заробітної плати.

Таким чином, позивачка вважає, що ЗДО №10 зобов`язаний виплатити позивачці заробітну плату з серпня 2022 року включно по 01.08.2023 й надалі виплачувати заробітну відповідно до вимог трудового законодавства та вище зазначеного наказу Закладу №10. А в частині стягнення заробітної плати за квітень та травень 2022 року суд має керуватися ст. 95 КЗпП України, яка зобов`язує роботодавця виплачувати працівникові заробітну плату не меншу за мінімальну заробітну плату встановленої законодавством.

Враховуючи зазначене вище, з урахуванням положень статей 95, 113 КЗпП України, статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» відповідач має виплатити заробітну плату позивачеві середнього заробітку за кожний місяць.

Надалі позивачкою зазначено розрахунок заробітної плати.

Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу та надала орієнтовний розрахунок судових витрат: 5000,00 грн. складання позовної заяви; 2000,00 грн. складання заяви про розподіл витрат на правничу допомогу адвоката 300,00 грн. усна консультація щодо правовідносин, що виникли між сторонами; 1000,00 грн. правовий аналіз документів; 10000,00 грн. гонорар адвоката за позитивне для клієнта судове рішення гонорар успіху.

А також, позивачка планує понести витрати на правничу допомогу адвоката на написання відповіді на відзив (у разі подання такого відповідачем), написання заяв (клопотань) з процесуальних питань, участь адвоката в судових засіданнях, вартість яких встановлено у Додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги від 28.02.2023. Докази понесених витрат на правничу допомогу адвоката будуть подані до суду відповідно до вимог частини 8 статті 141 ЦПК України, про що й зроблена у позові відповідна заява.

Ухвалою судді від 03 серпня 2023 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, направила до суду заяву, в якій просила суд розглядати справу у її відсутності за наявними у справі доказами.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити повним обсягом.

У судове засідання з`явилася третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 , яка заперечила проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, направлених суду.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

ОСОБА_2 є керівником відповідача Херсонського дошкільного закладу № 10 санаторного типу Херсонської міської ради, згідно наказу начальника Управління освіти Херсонської міської ради № 1088-К від 17.12.2018 (копія наказу міститься в матеріалах справи), а тому її позиція, викладена у запереченнях на позовну заяву, а також в судовому засіданні, сприймається судом як заперечення (відзив) на позовну заяву відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного.

Згідно наданих суду документів, ОСОБА_1 працювала на посаді вихователя у Херсонському дошкільному закладі № 10 санаторного типу Херсонської міської ради.

Відповідно до довідок про доходи, виданих 15.03.2023, 27.07.2023 (надані позивачкою) та без дати (надана ОСОБА_2 разом із запереченням на позов 26.06.2024), заробітна плата позивачці виплачувалася за період: січень 2022 року 9121,61 грн, лютий 2022 року 8665,54, березень 2022 року 7453,42 грн, квітень 2022 року 2133,93 грн, травень 2022 року 5791,50 грн, червень 2022 року 19324,11 грн, липень 2022 року 13979,04 грн.

Починаючи з серпня 2022 року позивачці заробітна плата не нараховувалася.

Припинення нарахування заробітної плати ОСОБА_1 сторона відповідача пояснює наступним.

Згідно наказу директора Херсонського дошкільного закладу № 10 санаторного типу Херсонської міської ради № 27 від 24.02.2022 було тимчасово призупинено освітній процес у закладі у зв`язку із введенням в України правового режиму воєнного стану.

Наказом директора закладу № 28 від 28.02.2022 визначено працівникам закладу перейти на дистанційний режим роботи із використанням електронних, телефонних засобів комунікації.

З пояснень керівника закладу слідує що після звільнення міста Херсона від окупації, починаючи з 11.11.2022, на базі Херсонського дошкільного закладу № 10 санаторного типу Херсонської міської ради створено Пункт Незламності, до діяльності якого було долучено всіх працівників дошкільного навчального закладу. ОСОБА_1 не прибула до вказаного закладу ні у зазначений час, ні до часу розгляду справи в суді.

Актами № 1 від 30.11.2022, № 2 від 31.12.2022, № 1 від 31.01.2023, № 2 від 28.02.202, № 3 від 31.03.2023, № 4 від 28.04.2023, № 5 від 31.05.2023, № 6 від 30.06.2023, № 7 від 31.07.2023, № 8 від 31.08.2023 зафіксовано відсутність вихователя ОСОБА_1 на робочому місці.

Наказом директора Херсонського дошкільного закладу № 10 санаторного типу Херсонської міської ради № 94-к/тр від 31.08.2023 Карцеву Олену звільнено з 31.08.2023 на підставі п. 3, п. 4, п. 5 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Стаття 40 Кодексу законів про працю України передбачає звільнення працівника з ініціативи власника за:

- п. 3 систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;

- п. 4 прогул (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

- п. 5 нез`явлення на роботі протягом більше як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової працездатності, не рахуючи відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні.

На підтвердження відсутності ОСОБА_1 на робочому місці та підстав припинення їй нарахування заробітної плати стороною відповідача надано лист Управління освіти Херсонської міської ради № 60-01/05/25 від 22.06.2023, адресований ОСОБА_1 , в якому їй роз`яснено про те, що стосовно нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_1 фахівцем відділу заробітної плати централізованої бухгалтерії при управлінні освіти Херсонської міської ради здійснено перевірку, в ході якої встановлено, що у період з січня по липень 2022 року оплата праці здійснювалася згідно наказу керівника закладу освіти від 01.04.2022 № 33 «Про оголошення простою під час воєнного стану». Порушень у виплатах не виявлено. У період із серпня 2022 року і по теперішній час виплата заробітної плати регулюється наказом керівника закладу від 29.08.2022 року № 68-к/тр «Про табелювання вихователя ОСОБА_1 », з якого зрозуміло, що у керівника відсутній з ОСОБА_1 зв`язок і табелювання відбувається за кодом «нез`ясованих причин», що не оплачується згідно чинного законодавства.

12.07.2024 до суду надійшла заява від представника позивачки адвоката Білої Т.В., в якій вона повідомила про отримання від Херсонського дошкільного закладу № 10 санаторного типу Херсонської міської ради на електронну пошту заперечень на позовну заяву разом із додатками, в яких також містився наказ № 94-к/тр від 31.08.2023 «Про звільнення вихователя ОСОБА_1 », довідка про доходи за період з липня 2022 року по червень 2023 року, лист Управління освіти Херсонської міської ради № 60-01/05/25 від 22.06.2023.

Однак замість спростування або підтвердження інформації, викладеної у запереченнях, 02.10.2024 від представника позивачки адвоката Білої Т.В. до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в яких позивачка вважає, що нарахування заробітної плати продовжується, а тому збільшила розмір позовних вимог з 221544,59 грн на 471317,59 грн з урахування періоду до вересня 2024 року.

Частиною п`ятою статті 97 Кодексу законів про працю України визначено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до статті 98 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Згідно з частиною першою статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Частиною третьою статті 15 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Зазначені норми трудового законодавства свідчать про пріоритет виплати заробітної плати перед іншими виплатами та про підвищену захищеність таких виплат. Одночасно звертає на себе увагу той факт, що заробітна плата виплачується лише за виконану працівником роботу, а якщо працівник такої роботи не виконував, то заробітна плата йому не виплачується, за винятком виплат, передбачених законодавством (зокрема, у випадку простою).

Відповідно до статті 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. При невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Так, за ст. 117 КЗПП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Конституційний Суд України в рішенні від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначив, що право заробляти собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене (абзац другий підпункту 6.1.1 підпункту 6.1 пункту 6 мотивувальної частини).

Зміст поняття заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин відплатність праці, який дістав відображення у пункті 4 частини I Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 (провадження № 11-1329апп18) зазначила, що виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

За статтею 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Отже, виходячи з положень Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством, установою господарської або іншої діяльності.

Відповідно до абз.7 п. Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 (із змінами), на яку також посилалася позивачка під час обрахування заробітної плати, час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

Аналіз вищевказаних норм законодавства свідчить про те, що виплаті підлягає тільки та заробітна плата, яка була нарахована, а стягненню та, яка була нарахована, але не виплачена.

Позивачка, розраховуючи розмір заборгованості із заробітної плати (з урахуванням збільшення позовних вимог), зазначила період з серпня 2022 року по вересень 2024 року. Однак, згідно наданих суду документів, зокрема довідок про доходи позивачки, заробітна плата, починаючи з серпня 2022 року припинила нараховуватися з підстав невиконання позивачкою своїх посадових обов`язків та відсутністю її на робочому місці, а тому виплаті за цей період не підлягає.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 76-81, 89, 141, 229, 258-259, 263-265, 273, 274, 279, 430 ЦПК України, ст. ст. 97, 98, 115, 116, 117 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 1, 15 Закону України «Про оплату праці», Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 (із змінами), суд

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Херсонського дошкільного закладу № 10 санаторного типу Херсонської міської ради про стягнення заробітної плати, (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 ).

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції на протязі тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

СуддяО. Л. Черниш