Рішення

від 11.10.2024 по справі 702/836/24

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 702/836/24

Провадження № 2/702/398/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2024 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Максименка Д. Р.,

за участю секретаря судового засідання Возної В. В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Монастирищенської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 27.08.2024 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно.

Заявлена вимога мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивачки ОСОБА_3 . Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 0,2714 га для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 7123484500:02:001:0035.

ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 .

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану вище земельну ділянку ОСОБА_2 звернулася до державного нотаріуса Монастирищенської державної нотаріальної контори Черкаської області. Постановою нотаріуса від 11.06.2024 №208/02-31 відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку із розбіжністю площі земельної ділянки, вказаної у архівному витягу ухвали органу місцевого самоврядування та витягу з державного земельного кадастру, а також відсутністю інформації про зареєстроване право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Спадкодавець не встигла зареєструвати право власності на земельну ділянку. Розбіжність площі земельної ділянки виникла у зв`язку з тим, що на день прийняття ухвали органу місцевого самоврядування технічна документації не виготовлялася та не встановлювалися межі земельної ділянки.

Просить визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яке складається з земельної ділянки загальною площею 0,2714 га для ведення особистого селянського господарства та розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 30.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання за правилами загального позовного провадження, витребувано докази.

Ухвалою суду від 25.09.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

У судове засідання представник відповідача Монастирищенської міської ради не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи, повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та пояснила, що ОСОБА_3 за життя набула право власності на земельну ділянку площею 0,2714 га для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке є правовстановлюючим документом. За життя спадкодавцем технічна документації не виготовлялася. ОСОБА_2 , яка є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , виготовила технічну документації на вказану земельну ділянку та має право на таку земельну ділянку в порядку спадкування. Розбіжність площі земельної ділянки, яка вказана у рішенні органу місцевого самоврядування та технічною документацією, виникла у зв`язку з тим, що раніше межі земельної ділянки не встановлювалися.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 04.12.2002 виконкомом Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області (а.с. 26).

З спадкової справи №459/2009 від 9 грудня 2009 року вбачається, що ОСОБА_2 є єдиною спадкоємицею після смерті її тітки ОСОБА_3 .

19.12.1996 Лукашівська сільська рада на VII-ій сесії XXII скликання постановила ухвалу №7-2 «Про приватизацію земельних ділянок» та вирішила відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» передати в приватну власність, безкоштовно, землю біля індивідуальних жилих будинків для ведення підсобного господарства громадянам села Лукашівки та Тарасівки, зокрема ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,42 га (а.с.7).

Відповідно до витягу із державного земельного кадастру № НВ-6100467332024 від 30.05.2024, за адресою АДРЕСА_1 , розташована земельна ділянка, кадастровий номер № 7123484500:02:001:0035, загальною площею 0,2714 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (а.с. 8 -13).

Згідно із висновком про ринкову вартість земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , ринкова вартість об`єкта оцінки 48000 грн (а. с. 14).

Постановою нотаріуса Монастирищенської державної нотаріальної контори від 11.06.2024 №208/02/31 відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті тітки ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,2714 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку з неможливістю встановити на підставі поданих документів факт передачі у власність померлої вказаної земельної ділянки, неможливістю проведення реєстрації права власності на вказане майно на ім`я померлої відповідно до законодавства, що необхідно для безспірності вчинення нотаріальної дії (а.с.15).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Відповідно до частини першої статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Положеннями статей 6, 67 ЗК України 1990 року (у редакції, чинній на час ухвалення рішення про приватизацію) передбачено, що громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок.

Статтею 23 ЗК України 1990 року (у вказаній редакції) визначено, що право власності на землю посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до статті 22 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, у тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Приватизація земельних ділянок передбачена постановою Верховної Ради України від 13 березня 1992 року № 2200-ХІІ «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі» та Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» (далі - Декрет).

Декретом постановлено сільським, селищним, міським Радам народних депутатів забезпечити передачу протягом 1993 року громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, установлених ЗК України. Установлено, що передача громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок для цілей, вказаних у статті 1 цього Декрету, провадиться один раз, про що обов`язково робиться місцевими Радами народних депутатів відмітка у паспорті або документі, який його замінює. Право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Згідно з пунктами 1.1., 1.2. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.1993, N 28 (далі Інструкції 1993 року) право власності на землю посвідчується державними актами на право приватної власності на землю, які видаються на підставі рішень Верховної Ради України, Верховної Ради Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів.

Відповідно до пункту 1.6. Інструкції 1993 року виготовлення державних актів на право приватної власності на землю, постійного користування землею та колективної власності на землю, що видаються садівницьким товариствам, провадиться після винесення в натуру (на місцевість) меж земельних ділянок за проектами їх відведення.

Пунктом 1.10. Інструкції 1993 року технічна документація при складанні державних актів включає при складанні державних актів на право приватної власності на землю і право постійного користування землею, що видаються громадянам на земельні ділянки, якими вони користуються: виписку з рішення місцевої Ради народних депутатів про передачу земельної ділянки у власність або надання її у користування; абриси обміру земельної ділянки; план земельної ділянки, складений за результатами обміру; збірний план землевласників і землекористувачів; відомість обчислення площ; матеріали погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі і землекористувачами.

Згідно з пунктом 2.1. Інструкції 1993 року роботи по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею виконуються в такому порядку підготовчі роботи; встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); складання плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта.

Згідно з пунктом 1.13. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04 травня 1999 року № 43 (далі - Інструкція 1999 року) складання державного акта на право приватної власності на землю, на право власності на землю та на право постійного користування землею при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і товариствам громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановних документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.

Пунктом 1.16. Інструкції 1999 року технічна документація зі складання державного акта на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею включає: виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки; заяву власника землі або землекористувача про складання державного акта; технічне завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта; висновок державного органу земельних ресурсів Держкомзему України про наявні обмеження на використання земельної ділянки; висновок органу у справах будівництва і архітектури про наявні обмеження на використання земельної ділянки; журнал польових вимірювань; кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки; збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів; відомість обчислення площі земельної ділянки; відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки; експлікація земельних угідь згідно з формою 6-зем.

Згідно з пунктом 1.17. Інструкції 1999 року до технічної документації зі складання державного акта на право приватної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею обов`язково додається копія справи щодо підготовки рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність чи надання у постійне користування, або копія справи щодо підготовки рішення про продаж земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2.1. Інструкції 1999 року роботи зі складання державного акта на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею виконуються в такій послідовності: підготовчі роботи; встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки; складання кадастрового плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта; унесення відомостей щодо складання та видачі державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі до відповідної бази даних щодо реєстрації землеволодінь та землекористувань згідно з Положенням про реєстрацію землеволодінь та землекористувань.

Законом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ прийнято нову редакцію ЗК України, який набрав чинності 01 січня 2002 року.

ЗК України у редакції, чинній до 01 січня 2013 року, встановлював, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю чи укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку.

Відповідно до пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України 2002 року рішення про надання в користування земельних ділянок, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу. Установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету, є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

У спірних правовідносинах необхідно встановити чи набув спадкодавець позивача право власності на спірну земельну ділянку (завершив процедуру її приватизації) в тій площі та конфігурації, яка була йому передана на підставі рішення органу місцевого самоврядування від 19.12.1996 №7-2, та чи увійшла ця земельна ділянка до спадкової маси.

В матеріалах справи відсутні докази про те, що після прийняття рішення органу місцевого самоврядування від 19.12.1996 №7-2 ОСОБА_3 замовляла та отримувала технічну документацію на спірну земельну ділянку, отримувала державний акт про право власності на зазначену земельну ділянку.

Отже, спадкодавець позивача ОСОБА_3 не набула саме права власності на земельну ділянку в тій площі та конфігурації, яка мала бути визначена в технічній документації, оскільки не завершила, передбачену законом процедуру приватизації земельної ділянки. У випадку не набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку, то спадкодавець також не набуває права власності на це майно у порядку спадкування.

Такий висновоксуду узгоджуєтьсяз висновкомВерховного Суду,який викладенийу постановівід 9листопада 2022року усправі № 635/5822/18.

Також судвраховує,що вматеріалах справивідсутні достатнідокази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про те, що земельна ділянка, яка була передана спадкодавцю на підставі ухвали органу місцевого самоврядування від 19.12.1996, №7-2 знаходиться саме за адресою АДРЕСА_1 .

У зв`язку з наведеним вище, в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволені позову ОСОБА_2 до Монастирищенської міської ради про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Монастирищенська міська рада, місцезнаходження: вул. Соборна 117, м. Монастирище, Уманський район, Черкаська область, ЄДРПОУ 25769919.

Повне рішення складено 11.10.2024.

Суддя Дмитро МАКСИМЕНКО