Рішення

від 11.10.2024 по справі 760/8649/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/8649/23

2-а/760/391/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Букіної О.М.,

при секретарі - Кавун В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

15.04.2023 року до Солом`янського районного суду м. Києва через підсистему «Електронний суд» надійшли матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, у якому позивач просить суд:

скасувати постанову головного інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Володимира Казакова про накладення адміністративного стягнення від 28.03.2023 серії 1КІ № 0000718804, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з адміністративним позовом до до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 28.03.2023 серії 1КІ № 0000718804, позивач ОСОБА_1 посилається на наступне.

Так, 28.03.2023 головний інспектор з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Володимир Казаков виніс щодо ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення серії 1КІ № 0000718804.

Оскаржувана постанова мотивована тим, що належний позивачу транспортний засіб було залишено на майданчику для платного паркування без оплати паркування, що є адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 152-1(1) Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

У зв`язку з цим до ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 700,00 грн, який підлягає перерахуванню до бюджету м. Києва.

Копію оскаржуваної постанови позивач отримав поштою 12.04.2023.

На думку позивача, оскаржувана постанова є протиправною оскільки:

- розпорядження Київської міської військової адміністрації, яким встановлено тарифи за користування майданчиками для паркування, не зареєстроване в територіальному органі Міністерства юстиції, а тому є нечинним;

- положення ст. 152-1 КУпАП не відповідають вимогам правової визначності, адже містять два взаємосуперечні приписи стосовно часу, з якого правопорушення вважається вчиненим;

- відповідач допустив протиправну бездіяльність, не забезпечивши можливість оплати за паркування усіма способами, що передбачені законодавством;

- положення КУпАП, які допускають можливість притягнення до адміністративної відповідальності власника транспортного засобу без встановлення дійсної особи, яка вчинила правопорушення, та її вини у вчиненні такого правопорушення, суперечать конституційним нормам і гарантіям, зокрема принципу презумпції невинуватості та індивідуального характеру юридичної відповідальності.

З цих міркувань позивач просить суд скасувати оскаржувану постанову та закрити справу про адміністративне правопорушення.

20.04.2023 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді ОСОБА_3

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від 25.04.2023 року, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 162 КАС України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивачу роз`яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 163 КАС України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.

09.06.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Департамент позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування заперечень проти позову, Департамент, зокрема вказує, що порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України).

Відповідно до пункту 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

На позивача накладено адміністративне стягнення відповідно до ч. 1 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КупАП), за неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування.

Зі змісту матеріалів фотофіксації вбачається, що транспортний засіб FORD ESCAPE, номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстровано за позивачем, було розміщено на майданчику для платного паркування А1459 по пров. Рильський.

Також матеріалами фотофіксації зафіксовано розташування транспортного засобу позивача на майданчику для паркування у нерухомому стані у період понад 30 хв.

Фотофіксація здійснена приладом засобу вимірювальної техніки ParkUP, що має сертифікат перевірки типу зареєстрованого за № UA.TR.001-20 Rev.0, сертифікат дійсний до 29.07.2030.

Представник відповідача звертає увагу суду на те, що позивач фактично визнає, що ним не було здійснено оплату за послуги з користування майданчиком для платного паркування.

Відповідач наголошує, що встановивши відповідальну особу, а саме позивача, за яким зареєстровано транспортний засіб FORD ESCAPE, номерний знак НОМЕР_1 , інспектором з паркування винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 28.03.2023 серія 1КІ № 0000718804 за порушення вимог ч. 1 ст. 152 КУпАП.

У поданому до суду відзиві представник Департаменту зазначає, що твердження позивача стосовно того, що адміністративна відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 152-1 настає лише за добу неоплаченого користування є помилковим. Так, адміністративна відповідальність настає у разі користування майданчиком для паркування понад 10 хвилин без оплати послуг, разом з тим адміністративне стягнення може накладатись за кожну добу такого користування. Тобто якщо транспортний засіб розміщено на майданчику для паркування без оплати послуг декілька діб підряд то ч.1 ст. 152-1 КУпАП надає право накласти штраф за кожну добу окремо, тобто накласти 3 окремі адміністративні стягнення за не оплату послуг з користування за кожну добу.

Правовими підставами для прийняття розпорядження Київської міської військової адміністрації від 07.11.2022 № 735 «Про встановлення тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс»» є Закон України «Про правовий режим воєнного стану», підпункт 2 пункту «а» частини першої статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частина третя статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року» 2102-IX, Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій», постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1342 «Про затвердження Правил паркування транспортних засобів» та від 02 березня 2010 року № 258 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів», рішення Київської міської ради від 26 червня 2007 року № 930/1591 «Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві», від 22 січня 2015 року № 22/887 «Про затвердження Концепції розвитку паркувального простору в місті Києві» та від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» (У редакції рішення Київської міської ради від 28 січня 2015 року № 58/923), розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02 жовтня 2012 року № 1719 «Про затвердження коефіцієнтів завантаженості майданчиків для платного паркування транспортних засобів», розпорядження начальника Київської міської військової адміністрації від 04 жовтня 2022 року № 682 «Про затвердження Програми розвитку паркувального простору міста Києва на 2023 рік». Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та з урахуванням роз?яснень викладених у листі Міністерства юстиції України від 05 травня 2022 року № 34028/4219-4-22/10.1.4, державна реєстрація нормативно-правових актів Київської міської військової адміністрації не передбачена.

Таким чином, розпорядження Київської міської військової адміністрації від 07.11.2022 № 735 «Про встановлення тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс»» є чинним та прийнято в порядок і спосіб передбачений законодавством України.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відповідь на відзив

27.02.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про заміну сторони її правонаступником, у якій позивач просить замінити неналежного відповідача у справі, Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 37405284), на належного відповідача, - Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 34926981).

Розпорядженням керівника апарату суду Щерби А. від 08.04.2024 №1000 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 760/8649/23, провадження № 2-а/760/391/24, у зв`язку з неможливістю продовжувати розгляд справи суддею ОСОБА_3, у зв`язку з її звільненням у відставку, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 19.03.2024 № 797/0/15-24.

08.04.2024 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 09.09.2024 року, проведено заміну у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, первісного відповідача Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на належного відповідача - Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 03057 м. Київ, вул. Дегтярівська, 31 корпус 2).

Станом на день ухвалення рішення відповідач Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) своїм правом не скористався, відзив на позов не подав. Жодних заяв, клопотань з процесуальних питань, пояснень з приводу позовних вимог або заперечень на позовні вимоги в будь-якій іншій формі від відповідача на адресу Солом`янського районного суду міста Києва не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити позицію останнього щодо предмету спору.

Щодо заяви про об`єднання справ в одне провадження

Так, в прохальній частині позовної заяви позивач просить об`єднати адміністративну справу за цим позовом та адміністративну справу № 760/17832/22 в одне провадження. Передати об`єднану справу на розгляд судді Зуєвич Л. Л.

Таке клопотання обґрунтоване тим, що за статтею 172(2)(1) КАС України, суд може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача.

Як зазначає позивач, наразі Солом`янський районний суд міста Києва розглядає справу № 760/17832/22 за його позовом до того самого відповідача - Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Предметом оскарження у ній також є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, винесена інспектором з паркування. Підстави його першого позову є тотожними підставам поточного позову.

З урахуванням викладеного та з метою дотримання принципу процесуальної економії позивач просить суд об`єднати зазначені справи в одне провадження.

При цьому, на думку позивача, оскільки провадження у справі № 760/17832/22 було відкрито раніше (14.02.2023), згідно з положеннями статті 172(8) КАС України об`єднана справа підлягає передачі на розгляд судді Зуєвич Л. Л.

23.08.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання позивача про об`єднання справ в одне провадження (а.с. 67-68).

Так, позивач зазначає, що у провадженні Солом`янського районного суду міста Києва також перебувають ще дві справи за його позовом до того ж відповідача, предметом предметом оскарження у яких також є постанови про притягнення до адміністративної відповідальності:

№ 760/17832/22 (провадження відкрито ухвалою від 14.02.2023, суддя Зуєвич Л. Л.);

№ 760/9459/23 (провадження відкрито ухвалою від 03.05.2023, суддя ОСОБА_3).

Беручи до уваги однаковий суб`єктний склад сторін, а також аналогічний предмет позову у всіх трьох з них, позивач вважає, що наявні підстави для об`єднання цих трьох справ в одне провадження і передачі їх на розгляд судді Зуєвич Л. Л., яка відкрила провадження раніше за суддю в інших двох справах.

З огляду на викладене, просить суд:

об`єднати адміністративні справи № 760/17832/22, № 760/8649/23 та № 760/9459/23 в одне провадження.

Присвоїти об`єднаній справі № 760/17832/22 і передати її на розгляд судді Зуєвич Л. Л.

12.10.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання позивача про об`єднання справ в одне провадження (а.с. 69-70).

У поданому клопотанні позивач вказує на те, що 10.10.2023 суд виніс рішення у справі № 760/17832/22, яким вирішив його позовні вимоги у ній по суті. Отож, об`єднання справи № 760/17832/22 з будь-якими іншими справами наразі неможливо.

Відтак, позивач просить вважати його клопотання від 23.08.2023 зміненим шляхом вилучення з нього прохання про об`єднання справи № 760/17832/22 з іншими справами в одне провадження.

З огляду на викладене, позивач просить важати прохальну частину клопотання від 23.08.2023 викладеною у такій редакції: "Об`єднати адміністративні справи № 760/8649/23 та № 760/9459/23 в одне провадження.

Присвоїти об`єднаній справі № 760/8649/23 та продовжити її розгляд судом у складі судді ОСОБА_3"

Згідно з ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КАС України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Суд, дослідивши вказане клопотання, дійшов висновку, що об`єднання справ в одне провадження у даному випадку не сприятиме досягненню процесуальної економії та оперативності розгляду справ.

При цьому, суд звертає на різні об`єкти спору у вказаних позивачем справах, що, відповідно, має на увазі дослідження різної доказової бази по кожній з оскаржуваних позивачем у таких справах постанов.

Окрім того, положеннями ст. 172 КАС України не передбачено обов`язку об`єднання справ за позовними заявами одного й того ж позивача до того ж відповідача. З наведеного вбачається, що об`єднання справ є правом, а не обов`язком суду.

Відтак, у клопотанні позивача про об`єднання справ в одне провадження слід відмовити.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Станом на 03.10.2024 року будь-які додаткові письмові пояснення, клопотання/заяви з процесуальних питань від учасників процесу до суду не надійшло.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заяв або заперечень проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні до суду подано не було, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з`ясувавши доводи та аргументи позивача, викладені в позовній заяві, заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

28.03.2023 головним інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Казаковим В.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 1КІ № 0000718804 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 700,00 грн.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 28.03.2023 о 15 год. 10 хв., по пров. Рильський (вул. Стрілецька - вул. Володимирська) (вздовж проїзної частини з обох боків) в місті Києві ОСОБА_1 залишив транспортний засіб FORD ESCAPE д.н.з. НОМЕР_1 на майданчику для платного користування без оплати паркування, чим порушив вимоги дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, чим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП.

Оскаржувана постанова містить посилання на технічний засіб, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення, а саме: термінал ParkUP.

На а.с. 62-63 містяться копії матеріалів фотофіксації правопорушення.

Вважаючи постанову про адміністративне правопорушення протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України).

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.ч. 1-4 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу вимог ч. 1 ст. 152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

Відповідно до абз. 4, 5 примітки до ст. 152-1 КУпАП під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2, 8 цієї статті, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у ч. 1 ст. 142 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановлених абз. 3 ч. 1 ст. 2793 цього Кодексу, суб`єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).

За приписами ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Приписами ст. 14-1 КУпАП встановлено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

Крім того, згідно з нормами КУпАП, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити уповноваженому органу інформацію про те, що транспортний засіб знаходився у володінні / користуванні іншої особи або вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо.

Правила паркування транспортних засобів затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342 (далі - Правила паркування).

Згідно пунктів 4, 8, 13 вказаних правил відведені майданчики для паркування - майданчики для паркування, розміщені в межах проїзної частини вулиці або дороги та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Розміщення майданчиків для паркування за окремими адресами здійснюється у встановленому порядку органами місцевого самоврядування за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції.

Відведені майданчики для паркування позначаються дорожніми знаками та суцільною синьою (блакитною) смугою на проїзній частині і на бордюрі, який відокремлює проїзну частину від пішохідної.

Відповідно до Закону України "Про дорожній рух" єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України).

За змістом п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У відповідності до визначень ПДР, знак 5.43 «Зона стоянки» позначає початок зони, де дозволено стоянку на проїзній частині або вздовж проїзної частини за умов, що зазначаються на знаку або додаткових табличках під ним; знак 5.43 з однією з табличок 7.6.1-7.6.7 позначає спосіб поставлення автомобіля; на знаку 5.43 може бути нанесено зображення табличок до дорожніх знаків; знак 7.14 «Платні послуги» застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2 або 5.43 для позначення місць, майданчиків або зони стоянки транспортних засобів, на яких беруть плату за паркування, а також із знаками 6.6, 6.11 і 6.21, де послуги надаються тільки на платній основі.

Як встановлено судом, 28.03.2023 головним інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Казаковим В.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 1КІ № 0000718804 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 700,00 грн.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 28.03.2023 о 15 год. 10 хв., по пров. Рильський (вул. Стрілецька - вул. Володимирська) (вздовж проїзної частини з обох боків) в місті Києві ОСОБА_1 залишив транспортний засіб FORD ESCAPE д.н.з. НОМЕР_1 на майданчику для платного користування без оплати паркування, чим порушив вимоги дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, чим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП.

Положеннями ч. 3 ст. 219 КУпАП визначено, що від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ч. 3 ч. 6 ст. 122, ч. 1 ч. 2 ч. 8 ст. 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Стаття 279-1 КУпАП визначає особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 283 КУпАП постанова повинна містити, зокрема, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався), відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, остання містить посилання на технічний засіб, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення, а саме: термінал ParkUP.

Даний термінал пройшов державну сертифікацію у Державному підприємстві «Всеукраїнський державний науково - виробничий центр стандартизації, методології, сертифікації та захисту прав споживачів», про що свідчить доданий відповідачем до матеріалів справи сертифікат перевірки типу (а.с. 61).

Згідно пунктів 14, 21, 30 Правил паркування відведені майданчики для платного паркування повинні обов`язково бути обладнані паркувальними автоматами, платіжними пристроями та/або інформаційними знаками про способи та порядок оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування.

На майданчиках для платного паркування у доступному для ознайомлення користувачів місці розміщується інформація про: оператора (найменування, адреса, контактні телефони); вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування, спосіб оплати.

Під час паркування на майданчику для платного паркування користувач сплачує вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування згідно з тарифом, установленим виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у порядку і межах, визначених законодавством, з урахуванням переліку основних послуг з утримання майданчиків для платного паркування.

Пунктом 26 Правил паркування передбачено, що користувач зобов`язаний:

- поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху;

- сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування;

- розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки;

- після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.

Згідно з п. 29 Правил оплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, здійснюється у безготівковій формі за такими способами: придбання паркувального талона з визначеною тривалістю паркування; за допомогою засобів мобільного зв`язку; через паркувальний автомат або платіжний пристрій з введенням реєстраційного номера транспортного засобу; через автоматичний в`їзний та виїзний термінали.

Факт оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування підтверджується відповідним документом із зазначенням в ньому реєстраційного номера транспортного засобу, що розміщується під лобовим склом транспортного засобу, за винятком випадків оплати вартості послуг за допомогою засобів мобільного зв`язку, коли факт такої оплати підтверджується захищеною комп`ютеризованою системою, або випадків паркування на майданчиках, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата (перевірка оплати) здійснюється під час виїзду з такого майданчика.

Відповідно до примітки ст. 14-2 КУпАП, режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи фотознімки транспортного засобу FORD ESCAPE д.н.з. НОМЕР_1 , що зроблені інспектором з паркування та надані суду, відповідають вимогам примітки до ст. 14-2 КУпАП, оскільки мають географічні координати, які підтверджують знаходження транспортного засобу саме на паркувальному майданчику за адресою: пров. Рильський (вул. Стрілецька - вул. Володимирська) (вздовж проїзної частини з обох боків) в місті Києві. На них відображено дату 28.03.2023 року і час вчинення порушень (а.с. 52, 53, 62, 63).

Зокрема, перший знімок фотофіксації зроблений о 15:07:59, а останній о 15:09:42, що підтверджує факт неоплати вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування.

Матеріали фотофіксації містять географічні координати місця, де був розташований транспортний засіб позивача у момент вчинення адміністративного правопорушення, які є загальнодоступною інформацією, тому не потребують доказування на загальних підставах.

Так, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 07.11.2022 № 735 «Про встановлення тарифів на послуги з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів, які надаються Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» встановлено тарифи на послуги з користування відведеними майданчиками для паркування, які становлять: І зона - 35 грн/год, ІІ зона - 25 грн/год, ІІІ зона - 5 грн/год.

Отже, предметом оскарження у цій справі є постанова інспектора з паркування про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 152-1(1) КУпАП, а саме - за несплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування, при цьому, вартість цих послуг у місті Києві на момент винесення спірної постанови була встановлена розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 07.11.2022 № 735.

Однією з підстав позову є те, що розпорядження № 735 було ухвалене з порушенням встановленої процедури, а саме - не пройшло обов`язкової реєстрації у територіальному органі Міністерства юстиції України. Відповідно, позивач стверджує, що порушення вимог розпорядження № 735, яке є протиправним, не може бути підставою для притягнення до юридичної відповідальності.

Зокрема, позивач посилається на те, що станом на день винесення спірної постанови (28.03.2023) вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування у місті Києві була встановлена розпорядження Київської міської військової адміністрації від 07.11.2022 № 735 «Про встановлення тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс», однак, Київська міська військова адміністрація порушила процедуру ухвалення розпорядження № 735, оскільки цей нормативно-правовий акт не пройшов реєстрацію у територіальному органі Міністерства юстиції України.

Диспозиція статті 152-1(1) КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за "неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування", а її санкція передбачає накладення стягнення у вигляді штрафу, розмір якого прив`язаний до вартості однієї години такої послуги.

У свою чергу, згідно із статтею 28-1(3) Закону України "Про благоустрій населених пунктів", тарифи на послуги з користування майданчиками для паркування встановлюють органи місцевого самоврядування згідно з порядком, який затверджується Кабінетом Міністрів. За статтею 28(1)(а)(2) Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", встановлення таких тарифів належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Таким чином, притягнення до адміністративної відповідальності і застосування стягнення на підставі статті 152-1(1) КУпАП є можливим винятково за умови, що виконавчий орган відповідної місцевої ради належним чином затвердив відповідні тарифи, і відповідне рішення є чинним на момент застосування стягнення.

Станом на 28.03.2023 (день винесення спірної постанови) єдиним актом, який встановлює тарифи для користування майданчиками для паркування у місті Києві, було розпорядження Київської міської військової адміністрації від 07.11.2022 № 735 "Про встановлення тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" ("розпорядження № 735").

Указом Президента України від 03.10.1992 № 493/92 було запроваджено державну реєстрацію нормативно-правових актів ("НПА").

НПА Київської міської військової адміністрації підлягають державній реєстрації згідно з цим Указом. Оскільки розпорядження № 735 є НПА, воно мало б бути зареєстрованим у територіальному органі Міністерства юстиції. За відсутності такої реєстрації цей НПА не може бути застосований судом.

Згідно зі статтею 10-1(1) Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація ("КМДА"), яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Рішенням Київської міської ради від 20.06.2002 № 28/28 було утворено виконавчий орган Київьскої міської ради, який паралельно виконує функції органу державної виконавчої влади, із збереженням існуючої назви "Київська міська державна адміністрація".

Тобто, КМДА має подвійний правовий статус, який полягає у тому, що вона одночасно є виконавчим органом місцевого самоврядування і місцевим органом виконавчої влади (місцевою державною адміністрацією).

У пункті 2 Указу Президента України від 03.10.1992 № 493/92 прямо згадано КМДА як одного з суб`єктів, НПА якого підлягають державній реєстрації.

Окрім цього, згідно із пунктом 2-2 постанови Кабінету Міністрів від 28.12.1992 № 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" КМДА було доручено забезпечити подання на державну реєстрацію НПА, які зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, виданих нею як місцевим органом виконавчої влади та як виконавчим органом Київської міської ради.

Із цього слідує, що НПА КМДА підлягають державній реєстрації.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 було введено в Україні воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022. Воєнний стан в Україні триває донині.

Законом України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено можливість утворення військових адміністрацій в умовах воєнного стану та встановлено, зокрема, що:

рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування (стаття 4(2));

у разі прийняття рішення про утворення районних, обласних військових адміністрацій їх статусу набувають відповідно районні, обласні державні адміністрації, а голови районних, обласних державних адміністрацій набувають статусу начальників відповідних військових адміністрацій (стаття 4(4)).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 було утворено, серед іншого, Київську міську військову адміністрацію і встановлено, що КМДА і її голова набуває статусу Київської міської військової адміністрації і її начальника, відповідно.

Аналіз наведених вище норм дозволяє дійти висновку, що Київьска міська військова адміністрація не є окремим органом державної влади, а є лише додатковим правовим статусом, який набула КМДА в умовах воєнного стану. Водночас, у той самий час вона також продовжує бути виконавчим органом місцевого самоврядування і одночасно місцевим органом виконавчої влади.

Цей висновок також випливає з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, до якого внесено відомості про юридичну особу із назвою "Київська міська державна адміністрація" (ідентифікаційний код 00022527). У свою чергу, окремої юридичної особи з назвою "Київська міська військова адміністрація" наразі не зареєстровано.

Відповідно, у разі видання КМДА нормативно-правових актів у статусті військової адміністрації, вони підлягають державній реєстрації.

Цей висновок підтверджує лист Міністерства юстиції України від 05.05.2022 № 34028/4219-4-22/10.1.4 на адресу міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції, у якому Міністерство просило у разі надходжження на реєстрацію НПА військових адміністрації здійснювати їх реєстрацію у найкоротший можливий строк - протягом 1 робочого дня. Відповідно, Міністерство юстиції виходило з того, що НПА військових адміністрацій в принципі належать до НПА, які підлягають обов`язковій державній реєстрації.

Більш того, у переліку НПА, які були зареєстровані Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) у 2022 та І кварталі 2023 року (https://centraljust.gov.ua/reestr_npa_zareestrovanyh_cmu), наявні НПА, видавниками яких є обласні державні адміністрації, котрі також набули статус військових адміністрацій.

Розпорядження № 735 належить до НПА, які підлягають державній реєстрації.

На державну реєстрацію подаються акти, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться (пункт 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 28.12.1992 № 731).

Розпорядження № 735 відповідає цим критеріям. Зокрема, воно встановлює тарифи за надання послуг з використання майданчиків для паркування у місті Києві, ці тарифи мають неперсоніфікований характер та розраховані на неодноразове застосування.

Це підтверджує і той факт, що попереднє розпорядження з того ж питання - розпорядження КМДА від 25.06.2021 № 1459 "Про встановлення тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" - було зареєстроване у територіальному органі юстиції.

Таким чином, розпорядження № 735 підлягало державній реєстрації згідно із Указом Президента України від 03.10.1992 № 493/92.

Разом з тим, Розпорядження № 735 не пройшло державну реєстрацію.

Реєстрацію НПА КМДА забезпечує відповідне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (пункт 6 Положення про державну реєстрацію нормативноправових актів міністерств та інших органів виконавчої влади).

Як вбачається з матеріалів справи, на запит позивача Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) листом від 21.11.2022 № ПІ-Є-10-51/553 повідомило, що будь-які документи щодо державної реєстрації розпорядження № 735 до нього не надходили.

Статтею 7(2) КАС України передбачено, що суд застосовує правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Оскільки розпорядження № 735 не було видано у спосіб, що передбачений законодавством, зокрема не пройшло державної реєстрації, воно не може бути застосоване судом у поточній справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки розпорядження № 735 станом на 28.03.2023 не пройшло державної реєстрації, воно не могло слугувати правовою підставою для застосування до позивача положень статті 152-1(1) КУпАП.

При цьому, встановлено, що позивач оскаржив розпорядження № 735 до адміністративного суду.

Так, рішенням від 21.08.2023 у справі № 320/2093/23, яке суд отримав з ЄДРСР, Київський окружний адміністративний суд задовольнив позов, визнавши розпорядження № 735 протиправним і нечинним, при цьому, ухвалою від 30.10.2023 Шостий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційними скаргами учасників справи на рішення від 21.08.2023.

Враховуючи, що у справі № 320/2093/23 предметом оскарження є розпорядження, яким встановлено вартість послуг з паркування, на протиправність якого позивач посилається в межах цієї справи, колегія суддів вважала необхідним зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/2093/23.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року апеляційні скарги Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" та Київської міської державної адміністрації - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 р. змінено у частині розподілу судових витрат, доповнивши п. 3 резолютивної частини рішення: Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської державної адміністрації (ЄДРПОУ 00022527) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій та підготовкою до розгляду справи, у розмірі 375,98 грн (триста сімдесят п`ять гривень 98 коп). У іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 р. - залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з мотивувальною частиною постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року, судом встановлено наступне:

«Тож, за даних обставин, відповідач лише набув нового особливого статуту, проте не звільнений від обов`язку щодо належної реєстрації в Міністерстві юстиції нормативно-правового акту, зокрема Розпорядження № 735 від 07.11.2022, відтак, видання Київською міською державною адміністрацією нормативно-правового акту у статусі військової адміністрації підлягало державній реєстрації. До того ж, під час розгляду даного спору, судом першої інстанції було додатково досліджено, що переліком нормативно-правових актів, які були зареєстровані Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) у 2022 році, серед іншого, є нормативно-правові акти, видавниками яких є обласні державні адміністрації, що набули статус військових адміністрацій.

Водночас, оскаржуване розпорядження відповідачем не було зареєстровано, що підтверджується листом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 21.11.2022 № П-6-10-51/553, надане позивачем до справи та дослідженого судом, яке повідомило, що будь-які документи щодо державної реєстрації Розпорядження № 735 до нього не надходили. Вказані обставини не є спірними.

Таким чином, суд першої інстанції мав підстави для висновку про те, що відповідачем було порушено положення Указу Президента України №493/92 та Положення № 731, адже не подано на державну реєстрацію Розпорядження №735 від 07.11.2022 до Мін`юсту, не включена до Єдиного державного реєстру з присвоєнням реєстраційного коду та не опублікована в бюлетені «Офіційний вісник України», що є самостійною підставою та наслідком для визнання його протиправним та нечинним, адже вказане порушення не є формальним та суттєво впливає на дотримання осоновоположних принципів законності, верховенства права та належного урядування.»

За встановлених вище обставин, визнання нечинним розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 07.11.2022 № 735 «Про встановлення тарифів на послуги з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів, які надаються Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» з огляду на відсутність державної реєстрації останнього, суд погоджується з доводами позивача про неможливість притягнення його до адміністративної відповідальності і застосування стягнення на підставі статті 152-1 КУпАП, оскільки останнє є можливим винятково за умови, що виконавчий орган відповідної місцевої ради належним чином затвердив відповідні тарифи, і відповідне рішення є чинним на момент застосування стягнення, в той час як розпорядження, яким було встановлено тарифи на послуги з користування відведеними майданчиками для паркування станом на дату притягнення позивача до відповідальності не було належним чином зареєстровано та не мало юридичної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями діючого адміністративного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування постанови головного інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Казакова В.С. серія 1КІ № 0000718804 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 700,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення слід закрити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною третьою статті 132 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною сьомою статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір згідно з квитанцією № А54Р-А7Е2-2Т35-3РСС від 15.04.2023 року у розмірі 429,44 грн.

А тому, з огляду на задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 429,44 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 18, 251, 256, 268, 276, 286-289, 293 КУпАП, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Скасувати постанову головного інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Казакова В.С. серія 1КІ № 0000718804 від 28.03.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 700,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 34926981, адреса: вулиця Дегтярівська, 31, корпус 2, м. Київ, 03680) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 429,44 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 11.10.2024.

Суддя: Букіна О.М.