Рішення

від 08.10.2024 по справі 902/793/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2024 р.Cправа № 902/793/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Глоби Ганни,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Вінницької міської ради, 21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Соборна, будинок 59, ідентифікаційний код юридичної особи 25512617

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницькі активи", 36008, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Серьогіна, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 35796789

про стягнення 184 128,01 гривень безпідставно збережених коштів

за участю представників:

від позивача - Мичківський І.П., у порядку самопредставництва

від відповідача - не з`явився

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 23.07.2024 надійшла позовна заява №01/00/011/149813 від 23.07.2024 (вх. № 820/24 від 23.07.2024) Вінницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницькі активи" про стягнення 184 128,01 гривень безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки Вінницької міської територіальної громади, з кадастровим номером 0510100000:01:066:60049 по вул. С. Зулінського, 46 у м. Вінниці, за відсутності зареєстрованого у встановленому законодавством порядку речового права на неї.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2024 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 29.07.2024 позовну заяву № №01/00/011/149813 від 3.07.2024 (вх. № 820/24 від 23.07.2024) Вінницької міської ради залишено без руху із встановленням позивачу строку та способу усунення недоліків позовної заяви.

08.08.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками.

Ухвалою від 09.08.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 902/793/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 29 серпня 2024 року об 11:00 год.

У судовому засіданні 29.08.2024 судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на 08.10.2024 о 12:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

03.10.2024 до суду від позивача надійшло клопотання № б/н від 03.10.2024 (вх. № 01-34/9728/24 від 03.10.2024) про долучення доказів до матеріалів справи.

На визначену судом дату у судове засідання з`явився представник позивача. Відповідач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся ухвалою суду від 29.08.2024. Надіслана на адресу відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ухвала суду від 29.08.2024 повернута на адресу суду 04.09.2024 з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Судом також здійснено повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про судове засіданні у справі № 902/793/24, у якій відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницькі активи".

Положеннями частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Направлення судом ухвали рекомендованою кореспонденцією на чинну адресу учасника є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю суду. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Верховного Суду від 18.03.2021 по справі №911/3142/19.

Згідно частини 4 статті 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відзиву відповідачем до суду не надано, будь-яких заяв, клопотань не надходило.

За приписами частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України сторони було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач у свою чергу не скористався наданим йому правом участі у розгляді справи і його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі та орієнтовний час повернення.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Суть спору:

Вінницька міська рада (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницькі активи" (далі - відповідач) про стягнення 184 128,01 гривень безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки Вінницької міської територіальної громади загальною площею 0,7670 га, з кадастровим номером 0510100000:01:066:0049 по вул. Сергія Зулінського, 46 в м. Вінниці за відсутності зареєстрованого у встановленому законодавством порядку відповідного речового права на неї.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що департаментом земельних ресурсів Вінницької міської ради було проведено обстеження земельної ділянки Вінницької міської територіальної громади за адресою: м. Вінниця, вул. С. Зулінського, 46, за результатами якого складено Акт обстеження земельної ділянки Вінницької міської об`єднаної територіальної громади № 68 від 27.10.2023.

Під час обстеження встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницькі активи» за вказаною адресою використовує комунальну земельну ділянку, площею 0,7670 га, з кадастровим номером 0510100000:01:066:0049 для обслуговування 4-х поверхової нежитлової будівлі.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, цільове призначення та вид використання ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

На комунальній ділянці по вул. С. Зулінського, 46 (колишня назва - вул. Тарногродського) у м. Вінниці розташована 4-х поверхова будівля побутового корпусу, загальною площею 11 531,00 м2, по вул. С. Зулінського, 46, яка перебуває у власності ТОВ "Вінницькі активи".

ТОВ "Вінницькі активи" правовстановлюючі документи на комунальну земельну ділянку - не оформлено та плата за фактичне використання комунальної ділянки, на якій розташовано належне ТОВ «Вінницькі активи» на праві приватної власності нерухоме майно не здійснюється.

Відповідно до розрахунку департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради від 14.02.2024, розмір збитків (безпідставно зборежених коштів) заподіяних Вінницькій міській територіальній громаді в особі Вінницької міської ради у вигляді недоотриманого земельного податку у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за період 742 дні (з 02.02.2022 по 14.02.2024) становить 184 128,01 грн. Сума збитків у розмірі 184 128,01 грн., яка підлягає сплаті за безоплатне використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:01:066:0049, зафіксована в акті про визначення розміру збитків (безпідставно збережених коштів) від 14.02.2024, який затверджений рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 439 від 22.02.2024 «Про затвердження Актів про визначення розміру збитків (безпідставно збережених коштів), заподіяних Вінницькій міській територіальній громаді» - Додаток 4 до рішення виконавчого комітету міської ради № 439 від 22.02.2024.

Позивач зазначив, що 29.02.2024 відповідачу направлено лист-повідомлення за № 37/00/010/59140 з пропозицією добровільної сплати безпідставно збережених коштів разом з актом про визначення розміру збитків від 14.02.2024 та витягом з рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 439 від 22.02.2024, проте на день подання позову, зобов`язання відповідача по сплаті цих коштів не виконані.

Позивач зазначив, що використання ТОВ "Вінницькі активи" земельної ділянки Вінницької міської територіальної громади з кадастровим номером 0510100000:01:066:0049, площею 0,7670 га, по вул. С. Зулінського, 46 у м. Вінниці за відсутності зареєстрованого у встановленому законодавством порядку речового права на неї не відповідає вимогам ст.ст. 13, 142-144 Конституції України, ст.ст. 96, 125, 126, 206 Земельного кодексу України, ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.ст. 4, 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Обгрунтовуючи правову підставу позову, позивач зазначив, що відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є кондикційними, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, зобов`язаний сплатити ці кошти позивачу як власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Несплата відповідачем у добровільному порядку безпідставно збережених коштів у розмірі 184 128,01 гривень за фактичне користування земельною ділянкою стала підставою для звернення позивача до суду позовом про їх стягнення у примусовому порядку.

Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог за час розгляду справи не заявляв.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається із протоколу проведення аукціону № 14/5 від 19.05.2014 продавцем ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" (м. Вінниця, вул. Тарногродського, 46, код ЄДРПОУ 00232704) здійснено продаж майна з аукціону (т. 1 а.с. 107, 108).

Об`єкт продажу: Лот №1, Будівля побутового корпусу по плану БТІ (літ. Б), загальною площею - 11531,00 м.кв., що складає 13/500 частки комплексу будівель та споруд за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця вул. Тарногродського, 46.

За результатом проведеного аукціону, право на придбання Лота № 1 отримав учасник № 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавське молоко" (код ЄДРПОУ 35796789, 36008, м. Полтава, вул., Серьогіна, 2) із запропонованою ціною 231683,36 грн. без ПДВ.

04.07.2014 за результатами продажу майна банкрута на аукціоні відповідно до протоколу № 14/05 від 19.05.2014 між ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавське молоко" укладено договір купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 04.07.2014 (т. 1 а.с. 109-110).

Відповідно до пункту 2.1. договору купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 04.07.2014 продавець зобов`язується передати у власність покупцю наступне майно (далі об`єкт аукціону): визначене як Лот №1 Будівля побутового корпусу, по плану БТІ (літ. Б), загальною площею - 11531,00 м.кв., що складає 13/500 частки комплексу будівель та споруд за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Тарногродського, 46, а покупець зобов`язується прийняти об`єкт аукціону, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови.

За умовами пункту 2.2. договору купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 04.07.2014 право власності на об`єкт аукціону переходить до покупця з моменту сплати його повної вартості на поточний рахунок організатора аукціону, вказаний у договорі та підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкту аукціону.

04.07.2014 між ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавське молоко" підписано акт приймання-передачі до договору купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 04.07.2014 за умовами якого, з метою оформлення результатів продажу майна банкрута на аукціоні відповідно до протоколу аукціону 14/05 від 19.05.2014р., на підставі договору купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 04.07.2014р., продавець передав, а покупець прийняв у власність будівлю побутового корпусу по плану БТІ (літ. Б), загальною площею - 11531,00 м.кв., що складає 13/500 частки комплексу будівель та споруд за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Тарногродського, 46 (т. 1 а.с. 111).

Згідно пункту 1.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницькі активи" зареєстрованого 27.01.2015 року це товариство створене шляхом перейменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське молоко" та є правонаступником усіх прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське молоко" (т. 1 а.с. 89-106).

Згідно рішення Вінницької міської ради 2 сесії 7 скликання № 71 від 25.12.2015 "Про перейменування площ, вулиць, провулків, проїздів, тупиків в місті Вінниця" вулицю Тарногродського у місті Вінниці перейменовано у вулицю Сергія Зулінського (т.1 а.с. 140-142) https://2021.vmr.gov.ua/Docs/CityCouncilDecisions/2015.

19.12.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницькі активи" звернулося до Вінницької міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,7700 м.кв. для виробничих потреб (експлуатації та обслуговування будівлі побутового корпусу БК №1), розташованої по вул. Сергія Зулінського, 46, відповідно «Розподілу території для виробничих потреб по вул. С. Зулінського, 46 (територія ВАТ «Вінницький підшипниковий завод»), зона № 15, в оренду (т.1 а.с. 32).

Судом установлено, що відповідно до пункту 5 додатку 6 рішення Вінницької міської ради від 23 грудня 2016 року № 560 ТОВ "Вінницькі активи" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, яка розташована по вул. Сергія Зулінського, 46 в м. Вінниця, орієнтовною площею 0,7700 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, на яких розташовані належні заявнику об`єкти нерухомого майна, за рахунок земель комунальної власності (т. 1 а.с. 57-60).

27 жовтня 2023 року Департаментом земельних ресурсів Вінницької міської ради було проведено обстеження земельної ділянки Вінницької міської територіальної громади за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, 46.

За результатами обстеження складено Акт обстеження земельної ділянки Вінницької міської територіальної громади № 68 від 27.10.2023 року (т. 1. а.с.23-26).

У акті обстеження зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницькі активи" за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, 46 використовує комунальну земельну ділянку площею 0,7670 га, з кадастровим номером 0510100000:01:066:0049 для обслуговування нежитлової будівлі.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, цільове призначення та вид використання ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

На комунальній ділянці по вул. С. Зулінського, 46 (колишня назва - вул. Тарнагородського) у м. Вінниці розташована 4-х поверхова будівля побутового корпусу, загальною площею 11 531,00 м2, яка перебуває у власності ТОВ «Вінницькі активи».

Як слідує з акту обстеження комунальна земельна ділянка перебуває в занедбаному стані (поросла деревами, чагарниками).

За твердженням позивача правовстановлюючі документи на комунальну земельну ділянку ТОВ "Вінницькі активи" не оформлено, нарахування і сплата місцевого податку за фактичне використання комунальної ділянки, на якій розташовано належне ТОВ "Вінницькі активи" на праві приватної власності нерухоме майно - не здійснюється.

Судом установлено, що 14.02.2024 року Комісією по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам Вінницької міської ради за результатами розгляду матеріалів щодо ТОВ "Вінницькі активи" складено Акт про визначення розміру збитків (безпідставно збережених коштів), який є додатком № 4 до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 22.02.2024 року № 439 (т.1 а.с.28-29).

У пунктах 1-2 Акту зазначено, що земельна ділянка площею 0,7670 га (кадастровий номер 0510100000:01:066:0049), цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, 46 використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницькі активи" (код ЄДРПОУ 35796789) з порушенням земельного законодавства без оформлення у встановленому порядку речового права на земельну ділянку, що підтверджується Актом №68 обстеження земельної ділянки Вінницької міської територіальної громади від 27.10.2023 року, складеним департаментом земельних ресурсів Вінницької міської ради.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 08.02.2023 по справі № 902/1087/22 задоволено позов Вінницької міської ради та стягнуто розмір збитків (безпідставно збережених коштів), визначений за період з 02.02.2019 р. до 02.02.2022 р.

Відповідно до пункту 3 Акту нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягами із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданими Відділом №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області листами від 08.12.2023 р. №1226/14-23 та від 09.02.2024 р. №153/14-24, складає:

- 2022 рік - 7 423 332,8 грн;

- 2023 рік - 10 334 095,03 грн;

- 2024 рік - 10 865 095,96 грн.

У пункті 4 Акту зазначено, що станом на дату засідання Комісії до бюджету Вінницької міської територіальної громади за кодом доходів 18010500 (земельний податок з юридичних осіб) та 18010600 (орендна плата з юридичних осіб) протягом періоду, за який визначено розмір збитків, кошти від ТОВ Вінницькі активи (код ЄДРПОУ 35796789) не надходили.

За змістом пунктів 5-7 Акту розмір збитків визначено за період з 02.02.2022р. до 14.02.2024р. (з 02.02.2022 р. до дати засідання Комісії). Цільове (функціональне) використання земельної ділянки - 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Розмір збитків (безпідставно збережених коштів), заподіяних Вінницькій міській територіальній громаді в особі Вінницької міської ради, нараховано за 742 дні (період з 02.02.2022 р. до 14.02.2024 р.), для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, у вигляді земельного податку у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, і становить: 184 128,01 грн, на підставі Розрахунку департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради від 14.02.2024 року.

Згідно пункту 8 цього Акту сума збитків до сплати становить 184 128,01 гривень.

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 22.02.2024 року № 439 зазначений Акт було затверджено та ухвалено боржнику відшкодувати визначені збитки в повному обсязі не пізніше 30 днів з дня прийняття цього рішення. Також цим рішенням рекомендовано зазначеним у додатках боржникам оформити право користування (право власності) на земельні ділянки відповідно до норм чинного законодавства (т.1 а.с. 30-31).

29.02.2024 року Виконавчим комітетом Вінницької міської ради листом №37/00/010/59140 на адресу ТОВ "Вінницькі активи" направлено повідомлення з пропозицією здійснити у добровільному порядку оплату нарахованої суми збитків (безпідставно збережених коштів). Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення це повідомлення було повернуте позивачу із відміткою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" (т.1 а.с. 61-62).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Предметом позову у цій справі є матеріально - правова вимога про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 184 128,01 гривень за фактичне користування відповідачем без правовстановлюючих документів земельною ділянкою площею 0,7670 га, кадастровий номер 0510100000:01:066:60049, що знаходиться за адресою м. Вінниця, вул. С. Зулінського, 46 за період з 02.02.2022 р. до 14.02.2024 р.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) (у редакції, станом на час виникнення спірних відносин) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Отже, законодавець розмежовує поняття земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Згідно пунктів 274.1., 274.2. статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності).

Положеннями пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно пункту 284.1. статті 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Відповідно до підпунктів 288.5.1 та 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до положень статей 122, 123, 124 ЗК України сільські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату.

Приписами частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Згідно із частиною першою статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.

Згідно частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

У випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

До моменту оформлення користувачем права оренди земельної ділянки відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру земельного податку та орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 274.1 та підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Частиною другою статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Таким чином, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю та технічну документацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виготовлену компетентним органом.

Судом установлено, що 23 грудня 2016 року Вінницькою міською радою прийнято рішення № 560, яким відповідно до пункту 5 додатку 6 рішення ТОВ "Вінницькі активи" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, яка розташована по вул. Сергія Зулінського, 46 у м. Вінниця, орієнтовною площею 0,7700 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, на яких розташовані належні заявнику об`єкти нерухомого майна, за рахунок земель комунальної власності.

Спірна земельна ділянка площею 0,7670 га, кадастровий номер 0510100000:01:066:0049, що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, 46 є сформованою, що підтверджують інформаційна довідка з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 22.07.2004 року, витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що містяться у матеріалах справи, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.10.2024 (т.1 а.с.8-10, 11-22, 134-136, 137).

Як убачається із матеріалів справи, на зазначеній земельній ділянці розташоване нерухоме майно, що на праві власності належить відповідачу.

Відсутність у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей щодо реєстрації за відповідачем права власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці вказаної обставини не спростовує, оскільки за змістом статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.

Судом враховується, що нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, а тому використання відповідачем на праві приватної власності об`єкта нерухомості, що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, 46 є неможливим без використання відповідної земельної ділянки.

Із сукупності доказів, що містяться у матеріалах справи вбачається, що у періоді зазначеному в Акті визначення збитків з 02.02.2022 р. до 14.02.2024 р. земельна ділянка площею 0,7670 га, кадастровий номер 0510100000:01:066:0049, що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, 46 перебувала у фактичному володінні і користуванні відповідача, проте у зазначений період право користування (оренди) чи інші речові права відповідачем на зазначену земельну ділянку зареєстровані не були.

Судом встановлено, що доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою за спірний період, державної реєстрації речового права, здійснення відповідачем плати за використання земельної ділянки матеріали справи не містять.

Із сукупного аналізу положень глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України слідує, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати (земельного податку) є за своїм змістом кондикційними.

За таких обставин, відповідач (набувач) не сплачуючи плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Відповідно до вимог статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив правовий висновок, що у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 ЦК України (постанови 19.09.2023 року у справі № 920/1149/21, від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, від 08.09.2021 у справі №922/3524/19, від 09.11.2021 у справі №905/1680/20).

Зазначені правові висновки викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20.

Оскільки відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок позивача, який є власником цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача на підставі статті 1212 ЦК України безпідставно збережених коштів є правомірною.

Як убачається з витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що містяться у матеріалах справи нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,7670 га, кадастровий номер 0510100000:01:066:0049 за період нарахування безпідставно збережених коштів становить:

у 2022 році - 7 423 332,80 гривень;

у 2023 році 10 334 095,03 гривень;

у 2024 році 10 865 095,96.

Приписами абзацу другого пункту 4.3. Положення "Про комісію по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам" у редакції затвердженій рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.10.2020 року № 2714 визначено, що при використанні земельної ділянки за відсутності рішення Вінницької міської ради про надання земельної ділянки у користування (оренду), збитки визначаються у розмірі земельного податку за ставкою, яка діяла в період виникнення збитків з урахуванням цільового (функціонального) використання земельної ділянки (т.1 а. с. 34-42).

Згідно Додатку № 9 до рішення Вінницької міської ради від 25.06.2021 року № 469 "Про встановлення місцевих податків та зборів на території Вінницької міської територіальної громади та затвердження Порядків їх справляння" з урахуванням змін внесених рішенням Вінницької міської ради від 24.06.2022 року № 1085 для земель промисловості з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості ставка земельного податку встановлена у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (т. 1 а. с. 43-56).

Із врахуванням зазначених рішень Вінницької міської ради, розрахунок безпідставно збережених коштів здійснено позивачем у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за період з 02.02.2022 до 14.02.2024, що відповідає положенням пункту 274.1 статті 274, пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України (т.1 а.с.27).

Приймаючи до уваги, що розмір заявлених до стягнення безпідставно збережених коштів відповідає фактичним обставинам справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницькі активи" на користь Вінницької міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі 184 128,01 гривень за користування земельною ділянкою Вінницької міської територіальної громади площею 0,7670 га, кадастровий номер 0510100000:01:066:60049, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, 46 за відсутності зареєстрованого у встановленому законодавством порядку речового права на неї є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 589 від 13.05.2024 року за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницькі активи" (36008, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Серьогіна, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 35796789) на користь Вінницької міської ради (21050, Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, вулиця Соборна, будинок 59, ідентифікаційний код юридичної особи 25512617) 184 128,01 гривень (сто вісімдесят чотири тисячі сто двадцять вісім гривень, 01 копійку) безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою Вінницької міської територіальної громади площею 0,7670 га, кадастровий номер 0510100000:01:066:0049, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. С. Зулінського, 46 та 3 028,00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень) cудових витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник рішення направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, у разі їх відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 11 жовтня 2024 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу, до електронного кабінету у системі ЄСІТС;

3 - відповідачу, 36008, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Серьогіна, будинок 2.