Рішення

від 03.10.2024 по справі 910/8761/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2024Справа № 910/8761/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Олексюк О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Синтез Ойл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Енерго Збут"

про стягнення 14 929 062,46 грн

за участю представників:

від позивача: Горбачов О.О.

від відповідача: Багдасарова Г.М.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Синтез Ойл" (далі - ПрАТ "Синтез Ойл", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Енерго Збут" (далі - ТОВ "Південь Енерго Збут") про стягнення заборгованості в сумі 14 929 062,46 грн за договором постачання електричної енергії споживачу № 1310/21-6-П-ЕЕ-к від 13.10.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за вказаним договором у позивача виникла переплата коштів, ніж це було передбачено домовленістю сторін, у зв`язку з чим у позові ПрАТ «Синтез Ойл» просить стягнути з відповідача надлишково сплачені кошти в сумі 14 929 062,46 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.07.2024 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у встановлений законом строк подав відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, зазначив, що у відповідача відсутній обов`язок з повернення коштів, оскільки позивач сам порушив умови договору в частині своєчасного повідомлення відповідача про намір розірвати договір. Також вказав, що невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором пов`язане з дією обставин непереборної сили, а саме - з воєнним станом та накладенням арештів на рахунки ТОВ "Південь Енерго Збут", у зв`язку з чим відповідач позбавлений можливості здійснювати фінансові операції.

Позивач, зі свого боку, надав відповідь на відзив, у якому проти таких доводів заперечив, вказав, що обставини завчасного повідомлення сторони про розірвання договору не впливають на обов`язок відповідача повернути надмірно сплачені кошти, а про обставини непереборної сили відповідач у встановленому законом порядку позивача не повідомляв, а тому доводи відповідача є безпідставними,

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Установлено, що 13.10.2021 між ПрАТ "Синтез Ойл" (постачальник) та ТОВ "Південь Енерго Збут" (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 1310/21-6-П-ЕЕ-к (далі - договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію (УКТЗЕД 2716000000) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 1.1 договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Умови цього договору розроблено відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2 договору).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до п. 3.1.1. Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - ПРРЕЕ) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Отже судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються положеннями глави 54 ЦК України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП та укладеним відповідно до вказаних нормативно-правових актів договору.

Згідно з п. 3.1 укладеного сторонами договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ та умов цього договору. Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п. 3.3 договору).

Згідно з п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Відповідно до п. 5.7 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк визначений у рахунку, який не може бути більшим 3 робочих днів з моменту отримання його споживачем на електронну пошту, з урахуванням передбачених комерційною пропозицією додаткових умов, або протягом 3 робочих днів від іншої дати, зазначеної у комерційній пропозиції.

Згідно з п. 5.19 договору якщо сума здійсненої споживачем оплати перевищує вартість вказаної в акті передачі-прийому електричної енергії, надлишок перерахованих грошових коштів зараховуються постачальником як попередня оплата на наступний розрахунковий місяць або повертається споживачу за його вимогою впродовж 5 банківських днів з дня надходження постачальнику відповідної письмової вимоги.

Відповідно до п. 10.1 договору споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни, вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).

Цей договір укладається на строк зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника (п. 13.1 договору).

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору відповідач поставив позивачу електричну енергію за період з листопада 2021 року по січень 2024 року на суму 3 622 399,15 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами передачі-прийому електричної енергії.

Зі свого боку позивач здійснив оплату електричної енергії згідно з платіжними інструкціями № 1445 від 23.10.2021 на суму 54 972,12 грн, № 1446 від 23.10.21 на суму 54 972,12 грн, № 1490 від 08.11.2021 на суму 73 296,16 грн, № 1629 від 25.11.2021 на суму 118 941,25 грн, № 308 від 26.11.2021 на суму 18 000 000 грн, № 389 від 22.03.2022 на суму 249 279,96 грн. на загальну суму 18 551 461,61 грн

Таким чином судом встановлено, що у ПрАТ "Синтез Ойл" виникла переплата за поставлений товар у сумі 14 929 062,46 грн, що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за січень 2024 року, складеним та підписаним сторонами без заперечень та зауважень.

У зв`язку з укладенням договору на постачання електричної енергії з новим постачальником, позивач листом № 32 від 30.01.2024 повідомив відповідача про перехід до нового постачальника електричної енергії та про дострокове (з 01.02.2024) припинення дії договору № 1310/21-6-П-ЕЕ-к від 13.10.2021.

27.02.2024 позивач направив відповідачу вимогу № 123 від 27.02.2024 про повернення надлишку перерахованих грошових коштів в сумі 14 929 062,46 грн за договором. Проте відповіді на зазначену вимогу позивач не отримав.

Згідно з абзацом другим пункту 21 глави 6.1 розділу VI Правил роздрібного ринку електричної енергії, якщо споживачем здійснена переплата за прогнозними даними споживання, попередній електропостачальник має протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви повернути споживачу надлишок коштів за реквізитами рахунка, вказаного споживачем у заяві.

Також пунктом 3.4 публічної комерційної пропозиції № 1 ТОВ "Південь Енерго Збут", яка є додатком № 2 до договору, визначено, що сума переплати/недоплати споживача, яка виникла внаслідок різниці між вартістю фактичного обсягу спожитої електричної енергії та вартістю планового обсягу, визначається після завершення розрахункового місяця на підставі акту передачі-прийому електричної енергії та акту звірки.

За письмовим зверненням споживача, надісланим відповідно до п. 1.3 договору, сума переплати зараховується в якості попередньої оплати за наступний розрахунковий місяць, або протягом 20 календарних днів з для отримання постачальником відповідного звернення, повертається на поточний рахунок споживача.

Матеріалами справи підтверджено, що загальна сума переплати ПрАТ "Синтез Ойл" за договором № 1310/21-6-П-ЕЕ-к від 13.10.2021 складає 14 929 062,46 грн, проте, звернення позивача з вимогами про повернення надлишку перерахованих грошових коштів відповідач залишив без задоволення, що свідчить про порушення ТОВ "Південь Енерго Збут" господарського зобов`язання.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що у нього відсутній обов`язок з повернення коштів, оскільки позивач завчасно не попередив відповідача про зміну постачальника і розірвання договору, з огляду на наступне.

Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 693 ЦК України унормовано, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар в установлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, позивач скористався своїм правом вимоги на повернення суми попередньої оплати, що передбачено ч. 2 ст. 693 ЦК України, відтак, у відповідача (постачальника) виникло зобов`язання повернути позивачу (споживачу) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) на підставі ч. 2 статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України.

При цьому слід зазначити, що виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Отже у відповідача в силу закону та договору виникло зобов`язання повернути позивачу попередню оплату на вимогу останнього незалежно від наявності повідомлень сторони про розірвання договору, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 14 929 062,46 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача на настання форс-мажорних обставин суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 12.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком обставин непереборної сили (форм-мажорних обставин).

Пунктом 12.4 договору передбачено, що сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання

Згідно зі ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 4 ст. 219 ГК України сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

За змістом ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, засвідчує Торгово-промислова палата України за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Разом з тим відповідач не надав суду передбачених законом доказів настання форс-мажорних обставин, зокрема, сертифікату, виданого відповідною торговельною палатою або іншим компетентним органом стосовно невиконання ТОВ "Південь Енерго Збут" договору № 1310/21-6-П-ЕЕ-к від 13.10.2021.

Посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення його від відповідальності за договором № 307 від 21.12.2021, суд відхиляє з огляду на таке.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Зі змісту листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин (введення військового стану в Україні). Також вказаний лист ТПП видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між настанням вказаних обставин та неможливістю виконання відповідачем конкретного зобов`язання (поставки товару в строк). При цьому відповідачем, зі свого боку, не надано будь-яких доказів, що саме введення воєнного стану в країні призвело до унеможливлення виконання ТОВ "Південь Енерго Збут" зобов`язань за договором № 1310/21-6-П-ЕЕ-к від 13.10.2021.

У даному випадку відповідач лише констатує факт настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), однак, не доводить суду належними та достатніми доказами неможливість виконання умов договору (здійснення повернення оплати), що виключає можливість звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання грошового зобов`язання.

Отже сама наявність вказаного листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та посилання на арешт коштів у відповідача, не є підставою для звільнення останнього від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 14 929 062,46 грн суми надмірно сплачених коштів за договором № 1310/21-6-П-ЕЕ-к від 13.10.2021, а відтак, є підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Синтез Ойл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Енерго Збут" про стягнення 14 929 062,46 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Енерго Збут" (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 20, ідентифікаційний код 43257546) на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Синтез Ойл" (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Північна, буд. 2, ідентифікаційний код 14343703) заборгованість у сумі 14 929 062 (чотирнадцять мільйонів дев`ятсот двадцять дев`ять тисяч шістдесят дві) грн 46 коп. та судовий збір у сумі 223 935 (двісті двадцять три тисячі дев`ятсот тридцять п`ять) 93 коп.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини оголошено в судовому засіданні в присутності представників сторін 03 жовтня 2024 року.

Повний текст рішення складений 11 жовтня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.