Рішення

від 26.09.2024 по справі 922/2182/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2024м. ХарківСправа № 922/2182/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінант-Фарма" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 10; ідент. код 38159047)

до держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Росія, м. Москва, вул. Житна, 14, буд. 1)

про стягнення 4207990,31 грн, що еквівалентно 115752 доларів США на дату 01.12.2023 за офіційним курсом.

за участю представників:

позивача не з`явився

відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінант-Фарма", звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, в якій просить суд стягнути з держави Російська Федерація суму спричинених збитків, що виникли внаслідок російської збройної агресії на території України в розмірі про стягнення 4207990,31 грн, що еквівалентно 115752 доларів США на дату 01.12.2023 за офіційним курсом. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що внаслідок вторгнення військ Російської федерації на територію України та початку активних бойових дій, обстрілів міст та об`єктів цивільної інфраструктури ТОВ "Домінант-Фарма" за адресами аптек: Харківська область, м. Харків, вул. Дружби Народів, 238-Д та вул. Героїв Праці, 6 було завдано майнової шкоди у визначеному у позові розміру.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.06.2024 позовна заява ТОВ "Домінант-Фарма" була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2182/24, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Визначаючи, чи поширюється на Російську Федерацію судовий імунітет у даному випадку, судом враховано наступне.

Предметом позову є відшкодування майнової шкоди, завданої майну збройною агресією РФ проти України. Місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна. Передбачається, що шкода завдана агентами РФ, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України.

Вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН.

Національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом генерального делікту).

Отже, Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.

У підготовчому засіданні 22.08.2024 у справі постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 12 вересня 2024 року о10:30.

У підготовчому засіданні 12.09.2024 р. постановлено: протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 26.09.2024 року о 12:15.

Щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд зазначає, що за приписами ст. 3 ГПК Українисудочинство в господарських судах здійснюється відповідно доКонституції України, цьогоКодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 367 ГПК України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - Постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19.12.1992. Згідно вищезазначеної Угоди Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов`язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

Разом з тим, у зв`язку зУказом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно Закону України від 12.01.2023 №2855-ІХ, який набрав чинності з 05.02.2023, Україна вийшла з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої у м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 9, ст. 66).

Згідно листа Міністерства юстиції України від 21.03.2022 № 25814/12.1.1/32-22 "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.

Відповідно до ч. 2ст. 367 ГПК України судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Разом з тим у зв`язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗС РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.

Відтак діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинено відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.

Отже, подальше застосування відповідного алгоритму для подачі будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію Російської Федерації проти України.

З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, у тому числі у зв`язку із припиненням поштового сполучення.

Відтак, взявши до уваги вищенаведене, єдиним доступним для суду способом повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи було розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення-повідомлення. І такі заходи судом належним чином застосовувалися, що підтверджується матеріалами справи.

При цьому відповідно до ч. 4ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Призначення судом кожної дати підготовчого засідання, а також судового засідання щодо розгляду справи по суті, здійснювалося судом із достатніми інтервалами часу для забезпечення відповідачу процесуальної можливості відреагувати на розгляд цієї справи та повідомити суд про своє відношення до розглядуваного позову.

Протягом розгляду справи судом повідомлено відповідача про дати, час та місце проведення судових засідань у даній справі шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.

Крім того, інформація про час та місце проведення судового засідання була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

Наведене вище у сукупності дає підстави стверджувати, що ті заходи, які в межах цієї справи було вчинено судом задля забезпечення обізнаності відповідача про сутність розглядуваної справи, про стадії її розгляду, відповідні дати проведення судових засідань, є достатніми для висновку про належне повідомлення відповідача, як про зміст позовних вимог, так і про рух справи, а тривалість судового розгляду справи свідчить про наявність у відповідача достатнього часу для надання суду своїх аргументів щодо суті справи.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 ГПК України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, станом на дату проведення даного засідання не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінант-Фарма" (позивач, Товариство), здійснює свою господарську діяльність на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами та виробами медичного призначення з дотриманням вимог чинного законодавства та у відповідності до затверджених ліцензійних умов через мережу аптечних закладів, більшість з яких, розташовані на території м. Харків, зокрема за адресами: вул. Дружби Народів, буд. 238-Д, вул. Героїв Праці, 6.

На підставі договору № 1/2018-03/Х оренди нежилого приміщення від 28.03.2018, укладеного між позивачем та Фізичною особою - підприємцем Габаєвим Абульфат Садиг огли, у позивача в орендному користуванні знаходилось нежиле приміщення за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Дружби Народів, буд. 238-Д, площею 89,5 кв.м., для роботи аптечного закладу.

На підставі договору № 1/2021-04/Х оренди нежилого приміщення від 01.04.2021, укладеного між позивачем та приватними підприємством "Едельвейс+", у позивача в орендному користуванні знаходилось нежиле приміщення за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Героїв праці, буд. 6, площею 67,0 кв.м., для роботи аптечного закладу.

24 лютого 2022 року, Російська Федерація (відповідач), розпочала широкомасштабний військовий наступ на територію України, внаслідок чого, на всій території України розпочалось нанесення масованих авіаударів, ракетних та артилерійських обстрілів як по військовим так і по цивільним об`єктам. Подібні обстріли відбуваються майже щоденно в різних регіонах України.

25 лютого 2022 р. внаслідок бойових дій спричинених військовою агресією Російської Федерації, вибухом від ракетних ударів було пошкоджено приміщення, майно та частково знищений товар аптеки позивача № 35 (АНЦ) за адресою: м. Харків, вул. Дружби Народів, буд. 238-Д, про що комісією Товариства складено акт про пошкодження аптеки від 29.04.2022.

В результаті вибуху, Товариству було завдано матеріальної шкоди ( збитків):

- знищено товар (лікарські препарати та медикаменти) на суму 2 085 433,77 гривень, що підтверджується матеріалами інвентаризації від 03.08.2022 (копії наказу Товариства № 02/08/1-інв. від 02.08.2022 про проведення інвентаризації та Протоколу інвентаризаційної комісії від 03.08.2022, реєстром накладних на знищений товар від 14.06.2022 р.);

- розбита каса з грошовими коштами в сумі 4852,04 грн, що підтверджується Актом № 03/08-22 від 03.08.22 про результати інвентаризації наявних грошових коштів, які зберігаються в аптеці №35 по вул. Дружби Народів, 238-Д. м. Харків.

- розбиті (знищені) рекламні конструкції аптеки: рекламні матеріали вартістю 495,00 грн, банер (5,750 кв.м) вартістю 575,00 грн, стрілки (комплект) вартістю 5100,00 грн, оплетення банера (9,6 м) вартістю 1507,20 грн, логотип вартістю 6215,00 грн, кронштейн (прожектора) вартістю 200,00 грн, придбані на підставі видаткової накладної № 15 від 19.05.21; режим роботи вартістю 860,00 грн, придбаний на підставі видаткової накладної № 158 від 26.06.2021. Що разом становить вартість 14 952,20 грн. Знищення (пошкодження/розбиття) рекламних конструкцій підтверджується висновком технічного спеціаліста ФОП Четвертак Р.В. від 03.08.2022;

- розбите (знищено) майно, що знаходилось в приміщенні аптеки: Прилавок-вітрина 1330*700* 1200 (2шт) вартістю 12636,66 грн, вітрина 800*470*2120 (дзеркало) вартістю 2820,83 грн, вітрина 600*470*2120 (дзеркало) (2шт) вартістю 4956.67 грн, шафа-купе 2100*300*200011 (дзеркало) (1 шт) вартістю 6806,00 грн, шафа-купе 1600*300*2000Н (дзеркало) (2 шт) вартістю 12013,34 грн, придбані на підставі видаткової накладної № 118 від 11.04.2019; шафа-купе 2100*300*235011 (дзеркало) (2 шт) вартістю 16736,66 грн, придбана на підставі видаткової накладної № 126 від 19.04.2019; шафа-купе 2600*300*2350 вартістю 12575.00 грн, шафа-купе 2300*300*2350 вартістю 11308,33 грн, шафа-купе 1500*300*2350 вартістю 8875,00 грн, шафа-купе 1400*300*2350 вартістю 8221,67 грн, придбані на підставі видаткової накладної № 38 від 16.04.2021; ящик для зберігання грошей для РРО HS-330A вартістю 4335,00 грн, детектор валют PRO-12 LED (3 шт) вартістю кожна 1380, 00 грн, придбані на підставі видаткової накладної № Т-0212-007 від 12.02.2020; джерело безперебійного живлення 00210153 вартістю 2807,50 грн, комутатор TP-LINK TL- SF 1008D вартістю 207,50 грн, комутатор TP-LINK TL-SF 1016D вартістю 437,50 грн, багатофункціональний пристрій 52528004 Canon i-Scnsуs МФ3010 вартістю 6850,00 грн, придбані на підставі видаткової накладної №2 148/20 під 18.02.2020; Комп`ютер ASUS VivoStick TS10- B134D (3 шт) вартістю кожна 11906,76 грн, мoнiтор 21.5 Samsung F 22T350F (5 шт) вартістю кожна 11612,50 грн, комп`ютер R-LINE вартістю 4319,00 грн, комп`ютер R-LINE з процесором Intel Core 3-10100 вартістю 10242,00 грн, придбані на підставі видаткової накладної № 2386/21 від 26.04.2021; термопринтер Xoneywell PC42T вартістю 5035,00 грн, сканер штрихкодів NT-w9 з підставкою (4шт) вартістю кожна 4666,68 грн, придбані на підставі видаткової накладної №137 від 13.02.2020; USB 2.0 7-ми портовий Хаб з блоком живлення ST Lab (U-340 Black) (2 шт) вартістю кожна 1003,33 грн, придбані на підставі видаткової накладної № 1626574 від 02.04.2019. Що разом становить вартість 161 753,79 грн. Знищення (пошкоджсння/розбиття) майна, що знаходилось в приміщенні аптеки та рекламних конструкцій підтверджується висновком технічного спеціаліста ФОП Четвертак Р.В. від 03.08.2022.

Таким чином, загальний розмір матеріальних збитків, завданий внаслідок пошкодження приміщення аптеки, розташованої за адресою м. Харків, Дружби Народів, 238-Д, від ракетних обстрілів складає 2 262 139,76 грн.

23 квітня 2022 р. внаслідок бойових дій спричинених військовою агресією Російської Федерації, вибухом від ракетного удару було пошкоджено приміщення, майно, рекламні конструкції та частково знищений (розбитий) товар аптеки позивача № 41 (Копійка) за адресою: м. Харків, вул. Героїв праці, 6, про що комісією Товариства складено акт про пошкодження аптеки від 29.04.2022 року.

В результаті вибуху, ТОВ "Домінант-Фарма" було завдано матеріальної шкоди ( збитків):

- знищено товар (лікарські препарати та медикаменти) на суму 770567,87 гривень, що підтверджується матеріалами інвентаризації від 03.08.2022 року. (копії наказу Товариства № 03/08/1 інв. від 03.08.2022 р. про проведення інвентаризації та протоколу інвентаризаційної комісії від 03.08 2022 р., реєстр накладних на знищений товар від 03.082022 р.);

- розбиті (знищені) рекламні конструкції аптеки: фриз вартістю 13488,00 грн, «Аптека» - літери (2 компл.) вартістю 16 064.00 грн, логотип (2 шт.) вартістю 24 508.00 грн, колони (2 шт.) 5 984,00 грн, діодний бокс вартістю 4 444.00 грн, кола (8 шт.) 4560,00 грн, банср вартістю 2090,88 грн, оплетения вартістю 1789,80 грн, ферми (2 шт.) вартістю 900,00 грн, режим роботи вартістю 860,00 грн, хрест світлодіодний вартістю 20000,00 грн, придбані на підставі видаткової накладної № 61 від 22.01.2019. Що разом становить вартість 94 688,68 грн. Знищення (пошкодження/розбиття) рекламних конструкцій підтверджується висновком технічного спеціаліста ФОП Четвертак Р.В. від 03.08.2022;

- розбите (знищено) майно, що знаходилось в приміщенні аптеки: шафа-купе 2500*300*235011 (дзеркало) вартістю 9655,00 грн, шафа-купе 2400*300*235011 (дзеркало) вартістю 9456,67 грн, шафа-купе| 2200*300*235014 (дзеркало) (2 шт) вартістю 17102,34 грн, шафа-купе 1 2100*300*2350Н (дзеркало) вартістю 8368,33 грн, шафа-купе 2000*300*2350Н (дзеркало) вартістю 8133,33 грн, шафа-купе 1400*300*2350Н (дзеркало) вартістю 6540,83 грн, прилавок -вітрина 1330*700*1200 (2 шт) вартістю 12636,66 грн, придбані на підставі видаткової накладної № 316 від 31.10.2019; крапельний захист 0.5*0,4 (4шт) вартістю 499,20 грн, придбані на підставі видаткової накладної № 358 від 27.11.2019; система пожежної охорони в складі вартістю 1806.45 грн, оповіщувач пожежний ручний SPR вартістю 92 грн, покажчик світловий ОС-6.1. "Аварійне освітлення" вартістю 169,25 грн, покажчик світловий ОС-3-2 "Пожежа вартістю 235,25 грн, оповіщувач світло-звуковий "Джміль-1" вартістю 271,25 грн, оповішувач пожежний димовий СПД-3 (4 шт.) вартістю 448,00 грн, акумуляторна батарея вартістю 228,75 грн, кабель 4x0.22 екран (100м) (0.09 км) вартістю 201,35 грн, кабель1x2.40.8 (0,022 км) вартістю 160,60 грн, придбані на підставі видаткової накладної № 102905 від 29.10.2019; внутрішній блок кондиціонеру NS-24 AHEw вартістю 5532,00 грн, придбаний на підставі видаткової накладної № 0065 від 19.07.2019, зовнішній блок кондиціонеру NS-24 AHEw вартістю 8299,20 грн, придбаний на підставі видаткової накладної № 0065 від 19.0.2019, внутрішній блок сист. конднц NS-24 AHEw Neoclima вартістю 5928,00 грн, придбаний на підставі видаткової накладної № 0065 від 19.0.2019, зовнішній блок сист конднц NS-24 AHEw Neoclima вартістю 8892,00 грн, придбаний на підставі видаткової накладної № 0065 від 19.0.2019. Що разом становить вартість 102850,01 грн. Знищення (пошкоджсння/розбиття) майна, що знаходилось в приміщенні аптеки та рекламних конструкцій підтверджується висновком технічного спеціаліста ФОП Четвертак Р.В. від 29.04.2022.

Таким чином, загальний розмір матеріальних збитків, завданий внаслідок пошкодження приміщення аптеки, розташованої за адресою м. Харків, Героїв праці, 6, від ракетних обстрілів складає 968 106,56 грн.

З метою встановлення причинно - наслідкового зв`язку спричинення матеріальної шкоди внаслідок протиправних дій відповідача та притягнення відповідальних осіб до кримінальної відповідальності, позивач звернувся із відповідною заявою про порушення кримінального провадження до правоохоронних органів Головного управління Національної поліції в Харківській області Харківського районного управління поліції № 1, в результаті чого відкрито кримінальне провадження № 22022220000003022, правова кваліфікація кримінального провадження ч. 1 ст. 438 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданого слідчим відділом УСБУ в Харківській області.

Як стверджує позивач, саме внаслідок протиправної діяльності військ держави агресора РФ на території України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінант-Фарма", не мало доступу до свого майна протягом довготривалого періоду, не мало можливості його зберегти у цілісному і непошкодженому стані, та в результаті втратило належне підприємству майно та понесло збитків. Крім того, сам факт збройної агресії РФ проти України є причиною виникнення ситуації за якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінант-Фарма" понесло істотні збитки та змушене звертатися до суду з метою відстоювання свого порушеного права, а отже безпосереднім суб`єктом, внаслідок дій якого позивачу завдано шкоди, є РФ.

Відповідно до порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2022 року № 326, Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-Укрексперт" за завданням позивача була проведена експертна незалежна оцінка розміру збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації по вищевказаних аптекам позивача.

Згідно Висновку про вартість об`єкту оцінки, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-Укрексперт" 01.05.2024 року станом на 01.12.2023 вартість реальних збитків, завданих майну Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінант-Фарма", що знаходилось за адресами: м. Харків, вул. дружби Народів, 238-Д та м. Харків, вул. Героїв праці, 6, внаслідок знищення та пошкодження у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації становить 4 207 990,31 грн (2974309,03 грн та 1228829,24 грн відповідно), що по курсу НБУ станом на 01.12.2023 р. становить 115619,00 доларів США.

При цьому, позивач наголошує, що вказані обстріли, за результатом яких було пошкоджено майно позивача, були здійснені умисно зі сторони збройних сил РФ, тобто зі сторони відповідача держави Російська Федерація.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна, місто-герой Харків.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 6 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

За приписами ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В силу ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 1, ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що при вирішенні спорів про відшкодування шкоди за ст. 1166 Цивільного кодексу України, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24.03.2022, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додатковим протоколом 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі №761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки, у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України в розумінні ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Як вбачається з матеріалів справи, саме внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, позивачу було завдано збитків.

Факт нанесення майнової шкоди позивачу підтверджуються інформацією з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, актом комісійного обстеження, звітами експерта, фотознімками, висновком про вартість розміру реальних збитків нерухомого майна, що зазнало руйнівно впливу внаслідок збройної агресії Російської Федерації нанесеної власникам майна, зробленого ліцензованим суб`єктом оцінювальної діяльності.

Розмір реальних збитків пошкодженого/знищеного рухомого майна за курсом НБУ станом на 01.12.2023 р., згідно з висновками експерта становить:

- щодо пошкодженого об`єкту, розташованого за адресою м. Харків, вул. Героїв праці, 6: вартість знищеного товару - 1013712,96 грн, вартість знищеного майна (обладнання/рекламних конструкцій) - 215116,28 грн;

- щодо пошкодженого об`єкту, розташованого за адресою м. Харків, вул. Дружби народів, 238-Д: вартість знищеного товару - 2 738 790,08 грн, вартість знищеного майна (обладнання/рекламних конструкцій) - 235 518,95 грн.

Що разом становить розмір завданих збитків 4 203138,27 грн, що станом на 01.12.2023 року становить еквівалент 115619,00 доларів США.

Крім того, позивач доводить достатніми доказами, що в касі, яка була розбита в аптеці за адресою м. Харків, вул. Дружби народів, 238-Д, знаходились та були втрачені грошові кошти на суму 4852,04 грн, що еквівалентно 133доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про міжнародне приватне право", права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 42 Конвенції про правову допомогу, зобов`язання про відшкодування шкоди, крім тих, що випливають із договорів та інших правомірних дій, визначаються за законодавством Договірної Сторони, на території якої мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Одночасно, відповідно до пп. "ж" ст. 11 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992, права і обов`язки сторін за зобов`язаннями, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, визначаються за законодавством держави, де відбулася подія або інша обставина, що стала підставою для вимог про відшкодування шкоди.

Оскільки подія, яка стала підставою для вимог про відшкодування шкоди (а саме - пошкодження майна) мала місце на території України, то застосовним матеріальним законом при розгляді даного спору є матеріальний закон України.

Відповідно до ст. 17 Загальної декларації прав людини (прийнята і проголошена резолюцією 217А(ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року), кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно зі ст. 1 Протоколу № 1 від 20.03.1952 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами ч. З ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Як було встановлено судом, саме внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, позивачу було завдано збитків.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України на позивача не покладається обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди. Отже, у контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 21.04.2021 у справі № 648/2035/17, від 14.02.2018 у справі №686/10520/15-ц.

У п.145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom. (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Ст. 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

З урахуванням наведеного, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Захист права власності гарантується першою статтею Додаткового протоколу до Європейської конвенції з прав людини, а відповідальність за порушення вказаного права покладається безпосередньо на державу і настає у тому випадку, коли будь-яке діяння держави має своїм прямим наслідком застосування до особи забороненого поводження.

Крім того, згідно з пунктами 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року, відповідальність у формі відшкодування збитків у випадку порушення правил і звичаїв ведення воєнних дій покладається саме на державу в цілому, як воюючу сторону.

Відтак, стягнення відповідної шкоди також має здійснюватися із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів, зокрема, і майна підрозділів специфічного апарату держави, який реалізує її функції, в тому числі як державних органів, так і інших підприємств, організацій, установ, які реалізовують відповідні державні функції.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-м належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.

За приписами пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року, також передбачено, що договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

Таким чином, відповідно до наведених положень Цивільного кодексу України та наведеної Конвенції, за шкоду, спричинену порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність несе воююча держава в цілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду. За таких умов, пред`явлення у даному разі позовних вимог до російської федерації як до держави в цілому не лише відповідає положенням матеріального закону, але являє собою ефективний спосіб захисту права позивача.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню повністю.

Оскільки позивач на підставі пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, то такий судовий збір стягується з відповідача в дохід бюджету, відповідно до частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 4 пункту 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки з 27.09.2024 до 08.10.2024 включно суддя Шатерніков М.І. знаходився на лікарняному, тому повний текст рішення складено та його підписано судом після виходу судді на роботу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінант-Фарма" до держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування завданої майнової шкоди у зв`язку зі збройною агресією РФ - задовольнити.

2. Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, Житна вулиця, б. 14) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінант-Фарма" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 10; ідент. код 38159047)4 207 990,31 грн збитків, що еквівалентно 115 752 доларів США на дату 01.12.2023 за офіційним курсом НБУ, завданих збройною агресією Російської Федерації.

3. Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, Житна вулиця, б. 14) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління казначейства у м. Києві, код ЄДРПОУ: 37993783, рахунок: UА908999980313111256000026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) 63119,85 грн судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "09" жовтня 2024 р.

СуддяМ.І. Шатерніков