Рішення

від 04.09.2024 по справі 925/571/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/571/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

позивача Марченко М.П. за довіреністю,

відповідача Слинько М.Г. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Ринковий

до Черкаської міської ради

про визнання договору поновленим та визнання додаткової угоди укладеною,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Ринковий (вул. Гоголя, 274, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 14193273) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської міської ради (вул. Байди Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 25212542) у якому просить суд:

визнати поновленим договір оренди землі від 21 вересня 2005 року зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 жовтня 2005 року за № 040577500201 (на підставі рішення Черкаської міської ради від 05.07.2005 року № 8-283);

визнати додаткову угоду до договору оренди землі від 21 вересня 2005 року, зареєстрованого в Черкаській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 жовтня 2005 року за № 040577500201 (на підставі рішення Черкаської міської ради від 05.07.2005 року № 8-283) укладеною в такій редакції;

стягнути з Черкаської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства Ринковий сплачений судовий збір.

Позов мотивований наявністю у позивача наміру та підстав для поновлення договору оренди землі від 21 вересня 2005 року на новий строк в порядку і строки, визначені частинами 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі, для цього він звернувся з відповідним до відповідача з листом повідомленням та додатковою угодою договору оренди землі щодо поновлення договору на новий строк, проте відповідачем не було належним чином прийнято рішення ні щодо поновлення договору на новий строк, ні щодо відмови у поновленні договору на новий строк.

Ухвалою від 07 травня 2024 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 10 год. 00 хв. 20 червня 2024 року.

21 травня 2024 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою від 20 червня 2024 року Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 11 год 00 хв 08 серпня 2024 року.

У відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08 серпня 2024 року судом оголошено протокольно про перерву до 03 вересня 2024 року, про що під розписку повідомлено представників сторін, присутніх у судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення щодо заявлених вимог, які просив задовольнити в повному обсязі; представник відповідача заперечував проти позовних вимог з підстав зазначених у відзиві, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, заслухавши обґрунтування позовних вимог представника позивача та заперечення представника відповідача, суд встановив такі обставини.

21 вересня 2005 року між Черкаською міською радою та ЗАТ «РИНКОВИЙ» був укладений договір оренди землі (надалі по тексту Договір, а.с. 9-11).

14 жовтня 2005 року договір зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040577500201.

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець на підставі рішення сесії від 05.07.2005 № 8-283 передає, а орендодавець приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою м. Черкаси, біля центрального ринку між магазином Ринковий та вулицею Благовісна.

Відповідно до п. 2.1. Договору в оренду передається земельна ділянка під благоустрій, без права використання її в комерційних цілях, при умові звільнення від наметів, збереження існуючих дерев та без права будівництва 1123,38 кв.м. За функціональним використанням земельна ділянка відноситься до земель технічної інфраструктури.

Відповідно до п. 3.1. Договору договір укладено до 05.07.2054. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір підписаний представниками обох сторін, скріплений їхніми печатками.

Як вбачається з акту приймання-передачі земельної ділянки від 21.09.2005, відповідач на підставі рішення Черкаської міської ради від 05.07.2005 № 8-283 передав, а позивач прийняв в оренду терміном на 49 років (без права передачі її в суборенду) земельну ділянку площею 1123,38 кв.м біля центрального ринку між магазином «РИНКОВИЙ» та вул. Благовісною під благоустрій, без права використання її в комерційних цілях, при умові звільнення її від торгових наметів, збереження існуючих дерев та без права будівництва (а.с.12).

Відповідно до виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серія ААВ № 112628 закрите акціонерне товариство «РИНКОВИЙ» змінило організаційно правову форму юридичної особи на приватне акціонерне товариство «РИНКОВИЙ» (а.с. 26).

07 червня 2012 року між Черкаською міською радою та ПРАТ «РИНКОВИЙ» було укладено зміни до договору оренди землі від 21 вересня 2005 року.

Зміни до договору були зареєстровані у міськрайонному управлінні Держкомзему в м. Черкаси та Черкаському районі про що вчинено запис від 03 липня 2012 року за № 711010004000318.

Відповідно до змін до договору п. 2.1. викладено у наступній редакції «В оренду передається земельна ділянка площею 1123,38 кв.м. під розміщення комплексу торгівельних споруд. За функціональним використанням земельну ділянку віднесено до категорії земель комерційного використання».

Відповідно до змін до договору п. 3.1. викладено у наступній редакції «Договір укладено на 5 років (з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 12.04.2012 № 3- 836). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».

Відповідно до змін до договору п. 5.1. викладено у наступній редакції «Земельна ділянка передається під розміщення комплексу торгівельних споруд».

Також змінами були внесені зміни в інші пункти договору, що стосується розміру орендної плати та нормативно-грошової оцінки.

23 листопада 2017 року між Черкаською міською радою та ПРАТ «РИНКОВИЙ» було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 21 вересня 2005 року.

Право оренди по додатковій угоді зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право 23694437 від 27 листопада 2017 року.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди поновлено термін дії договору оренди землі від 21 вересня 2005 року зареєстрованого у Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 жовтня 2005 року за № 040577500201 терміном на 5 років.

Відповідно до п. 2.1. додаткової угоди п. 2.1. договору викладено у наступній редакції «В оренду передається земельна ділянка біля центрального ринку між магазином «РИНКОВИЙ» та вулицею Благовісною площею 0,1123 га кадастровий номер 7110136400:02:032:0048 під розміщення комплексу торгівельних споруд. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, код КВЦПЗ 03.10».

Відповідно до п. 2.3. додаткової угоди абзац перший пункту 3.1. договору викладено у наступній редакції «Земельна ділянка передається в оренду терміном на 5 років з дати державної реєстрації додаткової угоди до договору в державному реєстрі речових правна нерухоме майно».

Також додатковою угодою були внесені зміни в інші пункти договору, що стосується розміру орендної плати та нормативно-грошової оцінки.

В позовній заяві позивач зазначив, що ПРАТ «РИНКОВИЙ» виконувало обов`язки за вищезгаданим договором відповідно до умов визначених у договорі, змінах до договору та додатковій угоді. Заборгованості з орендної плати по вищезгаданому договору не має. Відповідно до п. 3.1. договору, в редакції змін до договору оренди землі від 07 червня 2012 року та редакції додаткової угоди від 23 листопада 2017 року «Земельна ділянка передається в оренду терміном на 5 років з дати державної реєстрації додаткової угоди до договору в державному реєстрі речових правна нерухоме майно. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію». Додаткова угода від 23 листопада 2017 року була зареєстрована 27 листопада 2017 року, а термін дії договору зазначений 5 (п`ять) років, то дія договору повинна закінчитися 27.11.2022. 05 серпня 2022 року позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням та додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки щодо поновлення договору на новий строк. Проте, Черкаською міською радою не було належним чином прийнято рішення ні щодо поновлення договору на новий строк, ні щодо відмови у поновленні договору на новий строк.

Отже, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідача, заявлена на підставі ч.ч. 1- 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі, про захист його переважного права оренди землі у визначений ним спосіб - шляхом визнання договору поновленим та визнання додаткової угоди укладеною.

У статті 15 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Приписами частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 140, 143 та 144 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, що здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування; територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи управляють майном, що є в територіальній власності, вирішують інші питання, віднесені законом до їх компетенції; вирішуючи питання місцевого значення, органи місцевого самоврядування в межах визначених законом повноважень приймають рішення. які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 2 п. 1 ст. 11 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Частиною 2 ст. 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини перша та дев`ята статті 93 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Спеціальним законом, що регулює суспільні відносини в Україні з питання оренди землі є Закон України Про оренду землі.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Законом України від 05.12.2019 №340-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству, що набрав чинності 16.07.2020 розмежовано зміст понять "поновлення договору оренди землі" та "переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк".

Законом №340-IX доповнено Земельний кодекс України статтею 126-1 "Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови"; Закон України від 06.10.1998 №161-XIV Про оренду землі доповнено статтею 32-2 "Поновлення договорів оренди землі"; статтю 33 Закону України Про оренду землі викладено у новій редакції; Розділ IX "Перехідні положення" Закону України Про оренду землі доповнено абзацами 3 та 4.

Відповідно до абзацу 4 Розділ IX "Перехідні положення" Закону України Про оренду землі правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Оскільки орендні відносини виникли до набрання чинності Законом України від 05.12.2019 №340-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству до правовідносин сторін застосуванню підлягають норми Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на час укладення договору оренди землі.

З матеріалів справи судом встановлено, що 21.09.2005 сторони уклали договір оренди землі, який набрав чинності з дня його державної реєстрації 14.10.2005.

Станом на 14.10.2005 правовідносини сторін в частині підстав та порядку поновлення договору оренди регулював Закон України "Про оренду землі" в редакції закону від 31.03.2005.

07.06.2012 сторони уклали зміни до договору оренди землі, які набрали чинності з дня їх державної реєстрації 03.07.2012. Відповідно до змін до договору п. 3.1. викладено у наступній редакції «Договір укладено на 5 років (з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 12.04.2012 № 3- 836). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».

Укладення змін до договору оренди землі на новий строк є підставою виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків на строк, встановлений змінами до договору.

З 03.07.2012 правовідносини сторін в частині підстав та порядку поновлення договору оренди регулював Закон України "Про оренду землі" в редакції закону від 07.08.2011.

23.11. 2017 між Черкаською міською радою та ПРАТ «РИНКОВИЙ» було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 21 вересня 2005 року. Право оренди по додатковій угоді зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право 23694437 від 27 листопада 2017 року. Відповідно до п. 1 додаткової угоди поновлено термін дії договору оренди землі від 21 вересня 2005 року.

З 23.11.2017 правовідносини сторін в частині підстав та порядку поновлення договору оренди регулював Закон України "Про оренду землі" в редакції закону від 04.06.2017.

Відповідно до статті 33 "Поновлення договору оренди землі" Закону України "Про оренду землі" (в редакції закону від 04.06.2017) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п`ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Таким чином, для застосування ч.1 ст.33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно ч.ч.2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: 1) орендар належно виконує свої обов`язки за договором; 2) орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; 3) до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; 4) орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: 1) орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; 2) до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; 3) до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; 4) орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц і №159/5756/18.

На вказану правову позицію Велика Палата Верховного Суду наголошує і в постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19.

До того ж, суд приймає до уваги, що у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 Велика Палата Верховного Суду також дійшла й наступних висновків.

Стаття 33 Закону України №161-XIV "Про оренду землі" до зміни її редакції згідно із Законом №340-IX мала назву "Поновлення договору оренди землі", тобто була цілком присвячена процедурам такого поновлення. Проте вони за змістом приписів указаної статті відрізнялися від тих, які пропонують застосувати позивач і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду. Так, згідно з частиною першою цієї статті по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Таке формулювання зазначеного припису у сукупності з назвою статті 33 Закону №161-XIV й іншими її приписами не підтверджує доводи позивача та висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про те, що лише частина шоста цієї статті визначала правила поновлення договору оренди землі, які виключали необхідність вчинення активних дій орендарем. Конструкція статті 33 Закону №161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом №340-IX передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону №161-XIV). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

Отже, стаття 33 Закону №161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проекту додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проекті додаткової угоди, яку надав орендар.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону №161-XIV).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина шоста статті 33 Закону №161-XIV).

Частини п`ята та шоста статті 33 Закону №161-XIV встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону №161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону №161-XIV, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону №161-XIV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц і №159/5756/18).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 Закону №161-XIV). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина одинадцята статті 33 Закону №161-XIV).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону №161-XIV, є "автоматичною" пролонгацією орендних правовідносин.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону №161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц та №159/5756/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 взяла до уваги, що Закон №340-ІХ суттєво змінив підхід до продовження орендних відносин. Він чітко розмежував зміст понять "поновлення договору оренди землі" та "переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк", доповнивши ЗК України статтею 126-1 "Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови", Закон №161-XIV - статтею 32-2 "Поновлення договорів оренди землі", яка відсилає до статті 126-1 ЗК України, та виклавши статтю 33 Закон №161-XIV у новій редакції з назвою "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк" (тобто приписи цієї статті незастосовні до поновлення договорів оренди землі). У частині зазначених змін і доповнень Закон №340-ІХ набрав чинності 16 липня 2020 року.

За змістом приписів статті 126-1 ЗК України можливість поновлення договору оренди землі має бути чітко передбачена у цьому договорі та підпорядкована низці умов. Таке поновлення не можна передбачати у договорах оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких ділянках розташовані будівлі або споруди, які перебувають у власності користувача або набувача права користування відповідною ділянкою (ч.1 вказаної статті). За наявності у договорі оренди землі умови щодо його поновлення після закінчення строку, на який його уклали сторони, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах без вчинення сторонами письмового правочину про його поновлення. Останнє можливе у разі відсутності заяви однієї зі сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Таку заяву сторона договору може подати до вказаного реєстру не пізніш як за місяць до дати закінчення договору оренди землі (див. частини другу та третю статті 126-1 ЗК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 зазначила, що наведені законодавчі зміни спрямовані на впорядкування інститутів поновлення договорів оренди землі та переважного права орендаря на укладення цього договору на новий строк задля удосконалення регулювання відносин орендаря й орендодавця земельної ділянки. Проте такі зміни не спростовують наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування приписів статті 33 Закону №161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом №340-IX.

В позовній заяві позивач стверджує, що має право на поновлення договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк на підставі частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

У цивільному процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який виникає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно проводить пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання на сторінку; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних особливостей спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, в самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачами та відповідачами, вибором і складанням до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і загального з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставі своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При вирішенні цивільного спору суд у межах своїх процесуальних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки) сторінок правовідносин, які випливають із встановлених положень та визначають правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець вказує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більш того, виходячи з положення ЦПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду містить своє відображення в судовому рішенні, зокрема в його мотивувальних і резолютивних частинах.

Тому, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторінку, що виходить із фактів, встановлених під час розгляду справи, та застосування, яке правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, заявлено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови в позові, відповідно до принципу jura novit curia неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спільних правовідносин не звільняє суд від зобов`язання заявити для розгляду спору належні приписи юридичних норм.

Тобто суд, з`ясувавши під час розгляду справи, яка сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спільні правовідносини, самостійно виносить правильну їхню правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішень по цій нормі матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі N 917/1739/17 (провадження N 12-161гс19) та від 25 червня 2019 року у справі N 924/1473/15 (провадження N 12-15гс19) зроблено правовий висновок про те, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві, не можна розуміти як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку із цим судом, з`ясувавши при розгляді справи, що позивач послався не на ті норми, які фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно застосовує правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує в рішеннях саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що відповідно до п.3.1 Договору оренди землі в редакції змін до договору, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до положень ч.2 ст.33 Закону України "Про оренду землі" орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Судом встановлено, що маючи намір на поновлення спірного Договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах позивач 05.08.2022 звернувся до відповідача з відповідною заявою та долучив до неї проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Умовами проекту додаткової угоди, наданої позивачем, передбачено поновлення договору оренди на тих самих умовах та на той самий строк, інші умови договору зберігають чинність.

Таким чином, позивач, як орендар, звернувся до відповідача, як орендодавця, з заявою про намір поновити договір оренди землі та проектом відповідної додаткової угоди у встановлений п.3.1 спірного Договору оренди землі, до того ж, з врахуванням положень ч.2 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Позивач вказує, а відповідач не заперечує та не спростовує, що до цього часу відповіді щодо результатів розгляду його звернення від 05.08.2022 про поновлення Договору оренди землі ним не отримано, рішення відповідача про поновлення або відмову у поновлені договору оренди не прийнято, додаткова угода уповноваженою особою не підписана, а він продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та виконувати інші умови Договору оренди землі.

Відповідач вказані обставини не заперечив та не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач належним чином скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі та вчинив всі необхідні дії для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Враховуючи, що позивач, за відсутності будь-яких заперечень зі сторони відповідача, продовжив користуватись земельною ділянкою після закінчення строку дії договору та вчинив дії, спрямовані на поновлення договору оренди землі, то у нього виникли "правомірні очікування" щодо продовження користування земельною ділянкою на праві оренди, які підлягають захисту з огляду на вищевикладені обставини.

Крім того, слід зазначити, що додаткова угода до договору оренди землі, зміст якої зафіксований у рішенні суду, відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України позивачу підлягає відшкодуванню сплачена ним за подання позову сума судового збору за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати поновленим договір оренди землі від 21 вересня 2005 року зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 жовтня 2005 року за № 040577500201 (на підставі рішення Черкаської міської ради від 05.07.2005 року № 8-283).

Визнати додаткову угоду до договору оренди землі від 21 вересня 2005 року, зареєстрованого в Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 жовтня 2005 року за № 040577500201 (на підставі рішення Черкаської міської ради від 05.07.2005 року № 8-283) укладеною в такій редакції:

«ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі від 21 вересня 2005 року, зареєстрованого в Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 жовтня 2005 року за № 040577500201 (на підставі рішення Черкаської міської ради від 05.07.2005 року № 8-283)

м. Черкаси

ЧЕРКАСЬКА МІСЬКА РАДА, В особі міського голови Бондаренка Анатолія Васильовича, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», надалі «Орендодавець», з однієї сторони, та ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РИНКОВИЙ», в особі директора Синьогуб Тамари Іванівни, яка діє на підставі статуту (дата державної реєстрації юридичної особи: 11.01.1996, запис в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи від 18.10.2004 № 10261200000000606), надалі «Орендар», з другої сторони, у відповідності до положень ст. 33 Закону України «Про оренду землі» враховуючи ст. ст. 15, 21, 23, 30 цього ж Закону та рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010 № 5-657 «Про плату за оренду землі» зі змінами від 28.07.2016 № 2-836, рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 № 2-1312 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси» зі змінами від 28.01.2016 № 2-136, від 15.03.2016 № 2-279, від 13.02.2017 № 2-1619 за домовленістю сторін, уклали цю додаткову угоду до договору оренди землі від 21 вересня 2005 року про наступне:

1.Поновити термін дії договору оренди землі від 21 вересня 2005 року, зареєстрованого в Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 жовтня 2005 року за № 040577500201 терміном на 5 років.

2.Внести зміни до договору оренди землі від 21 вересня 2005 року, зареєстрованого в Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 жовтня 2005 року за № 040577500201, а саме:

2.1Пункт 2.1 договору викласти в наступній редакції:

«В оренду передається земельна ділянка біля центрального ринку між магазином «РИНКОВИЙ» та вулицею Благовісною площею 0,1123 та кадастровий помер 7110136400:02:032:0048 під розміщення комплексу торгівельних споруд. Цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, код КВЦПЗ 03.10».

1.1Пункт 2.4 договору викласти в наступній редакції:

«Нормативна грошова оцінка земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури площею 0.1123 га на 2022 рік становить 2 677 411,68 грн. (два мільйони шістсот сімдесят сім тисяч чотириста одинадцять грн. 68 коп.)»

1.2Абзац перший пункту 3.1 договору викласти в наступній редакції:

«Земельна ділянка передається в оренду терміном на 5 років з дати державної реєстрації додаткової угоди до договору в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно».

1.3Пункт 4.1 договору викласти у наступній редакції:

«За оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі Річна орендна плата за користування земельною ділянкою площею 0,1123 га встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання додаткової угоди становить 80322,35 гри. (вісімдесят тисяч триста двадцять дві гривні 35 коп.)».

1.4Пункт 8.1 доповнити абзацом такого змісту:

«На земельну ділянку наявні містобудівні обмеження щодо землекористування, пов`язані із розміщенням частини земельної ділянки в охоронній зоні діючих інженерних мереж та реалізацією містобудівної документації на частині земельної ділянки (вулично- дорожня мережа).

Відповідно до генерального плану міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 року № 3-505 на земельній ділянці передбачене розміщення громадських закладів та вулично-дорожньої мережі. Відповідно до плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513 земельна ділянка належить до торгової зони «Г-5» та до зони транспортної інфраструктури «ТР-3», тому використання земельної ділянки в межах червоних ліній вулиці можливе до початку планової забудови, без права на капітальну забудову та права викупу».

1.5Абзац перший пункту 4.3 договору викласти в наступній редакції:

«Орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітнім в розмірі 1/12 річної орендної плати шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на р/р ІЗ А 65 899998 0334119812000023759,

отримувач: ГУК у Черкаській області/тг м. Черкаси, код платежу 18010600 банк: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998 ЄДРПОУ 37930566».

1.6Доповнити договір пунктом такого змісту: «Орендна плата за земельну ділянку вноситься на умовах, визначених договором та відповідними рішеннями Черкаської міської ради на момент дії договору з 13.04.2017 до державної реєстрації додаткової угоди до договору».

2.Всі інші умови вищевказаного договору, не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

3.Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі 21 вересня 2005 року, зареєстрованого в Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 жовтня 2005 року за № 040577500201 та набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.

4.Додаткова угода укладена в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий в Орендаря, третій в органі, який провів державну реєстрацію.

5.Орендар зобов`язаний в п`ятиденний термін після реєстрації додаткової угоди до договору направити її копію до органу, який здійснює контроль за надходженням орендної плати.

6.Підписи сторін

Орендодавець

Черкаська міська рада

в особі міського голови ОСОБА_1 ,

діючого на підставі закону України

«Про місцеве самоврядування в Україні»

Місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36

Ідентифікаційний код НОМЕР_1

ОСОБА_2

«» 20р.».

Орендар

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО

«РИНКОВИЙ»

в особі директора Синьогуб Тамари Іванівни,

що діє на підставі статуту

Місцезнаходження:

18019, м. Черкаси, вул. Гоголя, 274

Ідентифікаційний код 14193273

Орендар

Т.І. Синьогуб

М.П.

«» 20р.».

Стягнути з Черкаської міської ради (вул. Байди Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 25212542) на користь приватного акціонерного товариства Ринковий (вул. Гоголя, 274, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 14193273) - 3028 грн. судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 11 жовтня 2024 року.

Суддя О.В. Чевгуз