Рішення

від 25.09.2024 по справі 607/3581/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25.09.2024 Справа №607/3581/24 Провадження №2/607/1460/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю: секретаря судового засідання Хавщ Я.А.,

представника позивача адвоката Костової Н.З.,

представника третьої особи Бучинського Т.П. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, служба у справах дітей Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про позбавлення батьківських прав,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що з 20.02.2015 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.09.2023. У даному шлюбі народилися діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач зазначив, що з 26.02.2022 мобілізований на військову службу та до сьогоднішнього дня проходить військову службу у військові частині НОМЕР_1 . Неповнолітні діти сторін на даний час проживають у с. Баворів Тернопільського району Тернопільської області разом із матір`ю позивача, яка здійснює за ними догляд.

Натомість відповідач з квітня 2023 року проживає окремо від дітей у м. Тернополі, самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків, не бере участі у вихованні дітей, не провідує їх, не займається їхнім здоров`ям та розвитком, не цікавиться успіхами у навчанні, морально та матеріально не підтримує дітей.

Також позивач вказав, що протягом останніх двох років відповідач веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, у зв`язку із чим проходила лікування у КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» Тернопільської обласної ради.

Крім цього, до квітня 2023 року відповідач неодноразово зникала на декілька днів та не виходила на зв`язок, а також неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання неповнолітніх дітей. Численні намагання вплинути на поведінку відповідача не дали позитивних результатів.

За таких підстав позивач просить позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

20.02.2024 відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання на 18.03.2024, наданий сторонам строк для подання заяв по суті справи. Також зобов`язано службу у справах дітей Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області надати письмовий висновок щодо розв`язання даного спору.

18.03.2024 підготовче засідання відкладене на 15.04.2024 за клопотанням представника третьої особи.

15.04.2024 розгляд справи не відбувався у зв`язку із перебуванням головуючої судді Марциновської І.В. у щорічній основній відпустці. Підготовче засідання призначене на 14.05.2024.

14.05.2024 витребувані додаткові докази, у підготовчому засіданні оголошена перерва до 03.06.2024.

03.06.2024 у підготовчому засіданні вручено відповідачу копію позовної заяви разом із додатками. Підготовче засідання відкладене на 02.07.2024.

02.07.2024 без виходу до нарадчої кімнати усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті на 28.08.2024.

28.08.2024 у судовому засіданні оголошена перерва до 25.09.2024.

У судовому засіданні 25.09.2024 представник позивача адвокат Костова Н.З. позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та просила позов задовольнити повністю. Не заперечувала проти заочного розгляду справи та постановлення заочного рішення.

У судовому засіданні 25.09.2024 уповноважений представник служби у справах дітей Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Бучинський Т.П. підтримав висновок органу опіки та піклування щодо недоцільності позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав. Пояснив, що даний висновок складений з урахуванням тих обставин, які мали місце на момент проведення засідання комісії з питань захисту прав дитини у березні 2024 року. Зокрема, на той час відповідач прибула на засідання комісії, заперечувала проти позбавлення її батьківських прав та обіцяла змінити своє ставлення до виховання дітей та налагодити з ними стосунки. Однак у подальшому відповідач не вжила жодних заходів для виконання своїх зобов`язань, з дітьми жодного разу не бачилась, батьківські обов`язки не виконує, спосіб життя не змінила та взагалі припинила спілкування з представниками органу опіки та піклування. Зауважив, що за умови складення письмового висновку про можливість розв`язання цього спору станом на даний час такий висновок органу опіки та піклування був би протилежного змісту.

У судовому засіданні 28.08.2024 свідок ОСОБА_7 пояснила, що є матір`ю позивача та бабусею неповнолітніх дітей. Свідок показала, що приблизно сім років разом із сином та його сім`єю проживали усі разом у с. Баворів. Наприкінці 2022 року - на початку 2023 року відповідач почала зловживати алкогольними напоями. У подальшому відповідач забрала дітей та деякий час проживала у своєї бабусі. Потім відповідач з дітьми переїхала до м. Тернополя, де не доглядала дітей та наражала їхнє життя і здоров`я на небезпеку. Зокрема, мала місце ситуація, коли позивач у стані алкогольного сп`яніння та будучи не при свідомості, перебувала замкнена у квартирі разом із дітьми, які перебували без догляду. Дітям на той час було 7 років та 4 роки відповідно. Свідок викликала поліцію та прийшлось силою відчиняти двері. Після цього свідок забрала дітей до своєї сім`ї, однак діти зазнали значного стресу та на даний час є досить психологічно травмованими, у зв`язку чим відвідують лікарів. Зазначила, що відповідач неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за неналежне виконання своїх батьківських обов`язків. З листопада 2023 року відповідач взагалі не цікавиться життям та здоров`ям дітей, а з 2022 року не надає кошти на їх утримання. Усі витрати на виховання та забезпечення дітей несуть позивач і свідок. При цьому свідок ініціювала спілкування матері з дітьми, оскільки дітям необхідна материнська любов, однак відповідач не мала бажання дзвонити дітям та відвідувати їх. Навіть не приїхала на День народження дочки, через що остання дуже страждала.

У судовому засіданні 28.08.2024 свідок ОСОБА_8 пояснила, що є родичкою позивача. Свідок показала, що більше року відповідач не приймає участі у житті дітей, покинула їх, зловживає алкогольними напоями. Під час розмови із дитиною ОСОБА_9 , остання повідомляла свідку, що не хоче жити з мамою, оскільки мама до неї погано відноситься та ображає її.

У судовому засіданні 28.08.2024 свідок ОСОБА_10 пояснила, що є сусідкою позивача. Свідок показала, що дійсно вихованням дітей займається бабуся. Мати дітей більше року з ними не проживає. Показала, що під час спілкування із дітьми останні повідомляли, що не хочуть проживати з мамою.

У судовому засіданні 25.09.2024 неповнолітня дитина ОСОБА_4 повідомила, що проживає разом із братом та бабусею, яка піклується про них та виховує їх. Зазначила, що тато перебуває на війні, однак телефонує їй кожного дня, вона дуже любить тата та чекає на його повернення. Вказала, що мати проживає у м. Тернополі, не телефонує їй та не цікавиться нею. Зазначила, що надалі бажає проживати разом із бабусею, оскільки боїться мами.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явився, однак приймає участь у судовому процесі через свого представника.

У судові засідання відповідач ОСОБА_3 , належним чином повідомлена про дату, час і місце цих засідань, двічі не з`явилася. Правом подання відзиву відповідач не скористалася. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача до суду не надходили.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, приймаючи до уваги повторну неявку в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд прийшов до переконання про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів (постановлення заочного рішення).

Заслухавши пояснення учасників справи та показання свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замініють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Суд встановив, що у період з 20.02.2015 до 04.09.2023 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.09.2023 (а.с. 14).

У даному шлюбі народились діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Указане підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 (а.с. 12, 13).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо утримання та виховання дітей, не надає матеріальну допомогу на їх утримання, не цікавиться життям дітей, а також не піклується про їх фізичний та духовний розвиток.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Такий обов`язок батьків передбачений і ч. 2 ст. 150 СК України.

Статтею 9 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Частиною 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Так, як вбачається з довідки Баворівського старостинського округу Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 336 від 15.11.2023, ОСОБА_7 проживає разом та здійснює догляд за онуками ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Мати ОСОБА_3 не проживає із дітьми з квітня 2023 року, не бере участі у їх вихованні, не цікавиться їхнім життям. Батько ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 з 26.02.2022 (а.с. 20).

Так само з акта обстеження умов проживання від 22.05.2023, складеного начальником служби у справах дітей Великогаївської сільської ради спільно із старостою Баворівського старостинського округу та дільничим офіцером поліції, вбачається, що діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають разом із бабусею ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 . Для дітей відведена окрема кімната, яка облаштована усім необхідним для їхнього проживання та розвитку, а також діти забезпечені одягом, взуттям, продуктами харчування та засобами гігієни (а.с. 22).

Згідно з довідкою комунального закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів села Баворів» Великогаївської сільської ради Тернопільської області № 07-14/54 від 16.11.2023 ОСОБА_4 навчається у 2 класі. З квітня 2023 року мати навчанням дитини у школі не цікавилася, до школи не приходила, до вчительки та дирекції школи не зверталася і не телефонувала, батьківські збори не відвідувала (а.с. 26).

Також відповідно до довідки комунального дошкільного навчального закладу «Дитячий садок «Журавлик» с. Баворів» Великогаївської сільської ради Тернопільської області № 10 від 16.11.2023 ОСОБА_5 відвідує дошкільний заклад з вересня 2021 року. З квітня 2023 року ОСОБА_12 виховує та піклується про нього бабуся. Мати до садочку не приходила та не телефонувала (а.с. 25).

Крім цього, згідно з довідкою КНП «Баворівська амбулаторія загальної практики - сімейної медицини» Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 160 від 16.11.2023 з квітня 2023 року за медичною допомогою онукам ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до медичного закладу звертається ОСОБА_7 , яка діє на підставі довіреності, виданої батьком дітей ОСОБА_2 (а.с. 27).

При цьому з відомостей, наявних у відкритому доступі у Єдиному державному реєстрі судових рішень, суд встановив, що постановами Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.11.2022 у справі № 607/15527/22, від 28.12.2022 у справі № 607/16325/22 та від 10.07.2023 у справі № 607/11979/23 ОСОБА_3 притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП, за неналежне виконання батьківських обов`язків щодо виховання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З інформації, наданої КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» Тернопільської обласної ради № 2294/1 від 20.06.2024, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримувала амбулаторну психіатричну допомогу в КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» Тернопільської обласної ради з 27.02.2022 з діагнозом: «Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, рекурентний депресивний розлад з легким перебігом».

Також ОСОБА_3 надавалась медична допомога у закладі: 1) з 03.05.2022 до 11.05.2022 з діагнозом «Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, рекурентний депресивний розлад з легким перебігом»; 2) з 27.05.2022 до 31.05.2022 з діагнозом «Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, рекурентний депресивний розлад з легким перебігом»; 3) з 27.05.2022 до 31.05.2022 з діагнозом «Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, рекурентний депресивний розлад з помірним перебігом»; 4) з 13.10.2023 до 14.10.2023 з діагнозом «Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, рекурентний депресивний розлад з легким перебігом».

Так, згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

При цьому суд враховує, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Визначаючи можливість зміни поведінки відповідача, суд виходить з такого.

З висновку органу опіки та піклування Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 72 від 09.04.2024, вбачається, що орган опіки та піклування вважає за недоцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 59-63).

Так, орган опіки та піклування встановив, що згідно акта обстеження умов проживання ОСОБА_3 умови проживання відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, для дітей наявні спальні місця, місце для відпочинку, в квартирі зроблений частковий ремонт.

Також 25.03.2024 працівником служби у справах дітей проведено бесіду із ОСОБА_3 , під час якої остання повідомила, що раніше не підтримувала належного контакту із своїми дітьми та не відвідувала їх через поганий стан ментального здоров`я та погані відносини з бабусею дітей ОСОБА_7 , однак попри такі обставини інколи телефонувала дочці та цікавилась як у неї справи, чим вона харчується, також відвідувала сина на його День народження. Мати дітей зазначила, що заперечує проти позбавлення її батьківських прав, має бажання виправити ситуацію та належним чином піклуватись про своїх дітей, а також має намір налагодити стосунки з бабусею дітей ОСОБА_7 .

При цьому під час розмови з неповнолітнім ОСОБА_5 дитина зазначила, що сильно любить бабусю і йому подобається з нею проживати та проводити час. На запитання працівника служби у справах дітей про те, чи хотів би хлопчик проживати з мамою, дитина махнула головою, що ні.

У свою чергу неповнолітня ОСОБА_4 зазначила, що мати інколи їй телефонує, однак бачила її давно, зокрема мати не привітала її з Днем народження. На запитання працівника служби у справах дітей про те, чи хотіла б бачити маму, повідомила, що хотіла б, однак проживати з нею не бажає.

Разом з тим суд встановив, що після проведення засідання комісії з питань захисту прав дитини, яке мало місце більше 6 місяців тому, відповідач жодних активних дій, спрямованих на участь у житті та вихованні дітей, не вчиняла. Відповідач не вживала заходів для покращення відносин з дітьми, жодного разу з ними не спілкувалась, не цікавилась ними та не надавала їм матеріальну допомогу ні шляхом надання грошових коштів, ні шляхом придбання продуктів харчування, одягу, іграшок, шкільного приладдя тощо.

Докази того, що позивач чи інші особи перешкоджають відповідачу у реалізації своїх батьківських прав по відношенню до неповнолітніх дітей та що невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків зумовлене незалежними від її волі обставинами, суду не надані.

Більше того, як пояснив представник органу опіки та піклування, відповідач ігнорує намагання працівників служби у справах дітей допомогти їй налагодити відносини із дітьми та взагалі припинила з останніми будь-яке спілкування.

Натомість, як встановив суд вище, у матеріалах справи наявні докази того, що відповідач притягувалась до адміністративної відповідальності у зв`язку із неналежним вихованням своїх неповнолітніх дітей, а також з показів свідків встановлено, що унаслідок зловживання алкогольними напоями відповідач наражала життя та здоров`я дітей на небезпеку.

Указане також підтверджується складним психологічним станом дитини ОСОБА_4 , яка у судовому засіданні при спогадах про матір виказувала почуття страху та негативні емоції та зазначала, що не бажає проживати з мамою, оскільки її боїться.

При цьому суд зауважує, що висновок органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав не є обов`язковим для застосування судом та носить рекомендаційний характер. Більше того указаний висновок не містить однозначних обставин, які б підтверджували, що відповідач належним чином виконує свої батьківські обов`язки відносно неповнолітніх дітей чи що її поведінка по ухиленню від виконання таких обов`язків не є свідомою та умисною.

Так само у судовому засіданні уповноважений представник служби у справах дітей Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області пояснив, що на момент складення висновку органу опіки та піклування відповідач обіцяла змінити свою поведінку та налагодити відносини з дітьми, однак свої зобов`язання не виконала, а тому станом на даний час наявні підстави для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей.

При цьомувідповідач, будучи неодноразово своєчасно та належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у підготовчі та судові засідання не з`являлася та була присутньою лише на одному підготовчому засіданні. У подальшому відповідач заперечень щодо доводів позивача не висловила, докази на спростування обставин, викладених у позові, не надала та в матеріалах справи відсутні будь-які пояснення чи заперечення відповідача щодо позбавлення її батьківських прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09, рішення від 17.07.2015) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Таким чином суд констатує безумовне право матері на виховання дітей, однак вважає, що у даному випадку неможливо надати перевагу саме цьому праву, оскільки воно суперечить інтересам дітей, які мають першочергове значення при вирішенні справи.

Суд вважає, що позивач належними, допустимими та достатніми доказами довів, що відповідач не проявляє материнської турботи та любові по відношенню до своїх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, не забезпечує дітей необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, а також не спілкується з дітьми взагалі і, зокрема, в обсязі, необхідному для їхнього нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до їхнього внутрішнього світу. Більше того унаслідок зловживання алкогольними напоями поведінка відповідача є такою, що загрожує життю та здоров`ю неповнолітніх дітей.

За таких підстав суд доходить висновку, що ОСОБА_3 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а тому позов є обґрунтованим, доведеним, а відтак таким, що підлягає задоволенню.

При цьому суд зазначає, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дітьми і побачення з ними, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 459/3411/17.

Відтак суд доходить висновку, що рішення про позбавлення батьківських прав відповідача відповідає якнайкращим інтересам дітей, не позбавляючи при цьому відповідача можливості за її бажанням піклуватися про дітей. Більше того за правилами ст. 169 СК України позбавлені батьківських прав батьки вправі звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав за умови зміни своєї поведінки, якщо це буде відповідати інтересам дитини.

Щодо стягнення аліментів суд зазначає таке.

Стаття 180 СК України визначає, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 3 ст. 166 СК України визначає, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Частина 2 ст. 182 СК України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімально необхідний рівень матеріального забезпечення дитини відповідного віку встановлений на законодавчому рівні.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Так, згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум з 01.01.2024 на дітей віком від 6 до 18 років становить 3196 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

З урахуванням обставин справи суд доходить висновку, що достатніми та фінансово можливими для відповідача для забезпечення належного рівня життя дітей будуть аліменти у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 16.02.2024 та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.01.2024 (а.с. 6). Відтак з урахуванням вказаних норм закону сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 4, 76-82, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, служба у справах дітей Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 16.02.2024 та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Представник позивача: адвокат Костова Наталія Зіновіївна, місце знаходження: вул. Замкова, буд. 14, офіс 234, м. Тернопіль.

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Третя особа: служба у справах дітей Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Галицька, буд. 47, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43758455.

СуддяІ. В. Марциновська

Повне судове рішення складене 04.10.2024.