Ухвала

від 09.10.2024 по справі 367/3214/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/3214/24

Провадження №2-з/367/203/2024

УХВАЛА

Іменем України

про забезпечення позову

09жовтня 2024року суддя Ірпінського міського суду Київської області Шестопалова Я.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Столяр Оксани Іванівни про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ служби у справах дітей та сім`ї Центру соціальних служб Управління соціальної політики про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.

08 жовтня 2024 року судді Шестопаловій Я.В. було передано заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Столяр Оксани Іванівни про забезпечення позову, подану 02 вересня 2024 року через канцелярію суду (в системі «Електронний суд»), в якій просить в порядку забезпечення позову зобов`язати відповідачку ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітнім сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання батька за адресою: АДРЕСА_1 шляхом визначення часу спілкування дитини з батьком щотижня з 10:00 години кожної п`ятниці до 19:00 години кожної неділі з ночівлею дитини за місцем проживання батька в цей період часу та без присутності матері та зобов`язати матір дитини ОСОБА_2 , передавати малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 його батькові ОСОБА_1 за місцем проживання батька: АДРЕСА_1 , відповідно до визначеного судом часу спілкування, з моменту постановлення даної ухвали та до набрання рішенням у справі законної сили.

В обґрунтування заяви вказано, що після припинення фактичних шлюбних відносин з відповідачкою ОСОБА_2 з листопада 2023 року позивач ОСОБА_1 разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав за адресою: АДРЕСА_1 в орендованому ним будинку. В період проживання дитини з батьком, він надавав безперешкодну можливість відповідачці ОСОБА_2 спілкуватись з сином на першу вимогу та можливість забирати сина для зустрічей з матір`ю як у місці її проживання, так і в іншому визначеному нею публічному місці. Разом з тим, після однієї з таких зустрічей 28 травня 2024 року відповідачка ОСОБА_2 не повернула дитину батькові за адресою його проживання та забрала 5-річного сина собі та самовільно, без згоди батька змінила його місце проживання, зареєструвавши його за адресою: АДРЕСА_2 . Вказані обставини щодо проживання ОСОБА_2 разом з малолітнім сином ОСОБА_3 та реєстрації її та сина як внутрішньо переміщених осіб на території Бучанської міської ради за вказаною адресою підтверджуються копією відповіді Управління соціальної політики Бучанської міської ради від 15.07.2024 року № 04-03/1837 на адвокатський запит ОСОБА_4 . На неодноразові прохання позивача про необхідність бачитись з сином, відповідачка відмовляє, на прохання зустрітись хоча б в її присутності не реагує, не надає можливості спілкуватись з сином навіть по телефону, не допускає сина до розмов з батьком навіть по телефону. Своїми діями відповідачка ОСОБА_2 створює позивачу штучні перепони в можливості спілкуватися з сином, позбавляючи його таким чином права приймати участь в житті спільного сина ОСОБА_3 , сприяти його духовному розвитку і вихованню.

Згідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до неї матеріали, позов, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частин третьоїстатті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

З матеріалів справи установлено, що у квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, у якому просить суд визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 . Стягнути з відповідачки на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини.

Під час розгляду справи представником позивача адвокатом Столяр О.І. подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, яку мотивує тим, що на теперішній час тривале розлучення сина з батьком може спричинити синдром відчуження дитини до батька, тому слід відновити спілкування з батьком.

Згідно із частинами 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Згідно частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У разі вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18, провадження № 14-729цс19, зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач, як на обгрунтування обраного виду забезпечення позову, посилається на необхідність забезпечення контакту батька з малолітнім сином на час розгляду справи.

Згідно статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (стаття 9 Конвенції ).

Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Вказана норма кореспондується із положеннями частини третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою що батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (частини перша - третя статті 157 СК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до статті 4 Конвенції про контакт з дітьми 2003 року дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини. Якщо підтримання неконтрольованого контакту з одним з батьків не відповідає найвищим інтересам дитини, то розглядається можливість контрольованого особистого контакту чи іншої форми контакту з одним з таких батьків.

З огляду на вказані норми матеріального права батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і відбувається саме в інтересах дитини.

Отже, з метою запобігання втраті емоційного контакту батька з малолітньою дитиною, погіршенню психоемоційного зв`язку між ними на період розгляду справи в суді, який може бути тривалим, забезпечення позову відповідає нормам процесуального права.

Про необхідність та важливість контакту дитини з кожним із батьків під час судового процесу та за відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дітей неодноразово наголошував у своїх рішеннях ЄСПЛ. Зокрема, у рішенні від 04 вересня 2018 року у справі «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» (заява № 6221/14), ЄСПЛ зазначив, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі, зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися із сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції щодо права на повагу до його приватного i сiмейного життя, а тому допустимим є встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.

Так, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням права батька на спілкування з дитиною. Відтак суд робить висновок, що такі зустрічі будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків батька з його малолітньою дитиною, і ця обставина відповідатиме найкращим інтересам дитини.

Зустрічі та спілкування батька з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову, враховуючи, що цей спір виник із сімейних правовідносин і предметом спору не є визначення способів участі батька у вихованні дитини.

Підстави для забезпечення позову є суб`єктивними та враховуються судом залежно від конкретного випадку, однак будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та забезпеченням якнайкращих інтересів дитини.

Предметом цього спору є визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів на утримання дитини, тому вид його забезпечення шляхом зобов`язання відповідача надати можливість безперешкодного спілкування та побачення батька з дитиною протягом певного проміжку часу, не вирішує спір по суті, а лише спрямований на збереження відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з батьком.

Разом з тим, ураховуючи конкретні обставини цієї справи, у тому числі можливість матері ефективно виконувати це судове рішення, суд вважає доцільним частково задовольнити заяву про забезпечення позову та зобов`язати відповідачку ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітнім сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом визначення часу спілкування дитини з батьком щотижня з 10:00 години до 19:00 години кожної неділі в цей період часу та в присутності матері.

Суд вважає, що зустрічі батька з дитиною будуть сприяти відновленню довірчих відносин та емоційного контакту між ними, відповідатимуть інтересам як батька, так і дитини, та зможуть усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про визначення місця проживання дитини.

Відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з його батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей з батьком.

При цьому, спільне проведення часу батька та дитини в присутності матері є співмірним заходом забезпечення позову, не порушуватиме прав відповідачки та не призведе до негативних наслідків для останньої, з огляду на наявність спору про визначення місця проживання дитини.

Беручи до уваги наведене, суд вважає за можливе частково задовольнити заяву про забезпечення позову, зміст якої зводиться до необхідності спілкування батька з сином.

При цьому, суд виходить з того, що вирішення вказаних позивачем вимог повинно бути здійснено у вигляді зобов`язання відповідача надавати позивачу можливість безперешкодно спілкуватися з сином у точно визначений час та день, бо судове рішення повинно бути не декларативним, а таким, що може бути виконаним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема, ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову.

Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст.ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.149,150,153 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Столяр Оксани Іванівни про забезпечення позову задовольнити частково.

Зобов`язати відповідачку ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітнім сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом визначення часу спілкування дитини з батьком щотижня з 10:00 години до 19:00 години кожної неділі в цей період часу та в присутності матері.

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 11 ст. 153 ЦПК).

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач (Стягувач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ; Тел. НОМЕР_2 .

Відповідач (Боржник): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ; Тел. НОМЕР_4 .

Третя особа: Відділ служби у справах дітей та сім`ї Центру соціальних служб Управління соціальної політики, код ЄДРПОУ: 34357702, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м Буча, б-р. Б.Хмельницького, 5/5-А.

Суддя: Я.В. Шестопалова