Рішення

від 26.09.2024 по справі 570/3100/24

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 570/3100/24

провадження № 2/570/1103/2024

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 вересня 2024 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

секретаря судового засідання Полюхович М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів позивача за допомогою системи EasyCon цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нововолинський м`ясокомбінат» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

покликаючись на те, що виплачене страхове відшкодування неповно відшкодувало понесені позивачем матеріальні збитки, заподіяних його транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини працівника відповідача, позивач у поданій до суду 20 червня 2024 року позовній заяві просить стягнути з відповідача 104 359 грн. 69 коп.

У відзиві представник відповідача Руслан Остропольський заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, вказує, що відповідач - ТОВ "Нововолинський м`ясокомбінат" не є належним відповідачем у справі, оскільки об`єктивний розмір збитку, а не той, що заявлений позивачем, не перевищує ліміту відповідальності страховика в сумі 130 000 грн., тому саме страховик повинен бути належним відповідачем по справі, а ТОВ "Нововолинський м`ясокомбінат" може нести відповідальність лише в разі недостатності виплати страхового відшкодування для покриття збитків, що перевищує ліміт відповідальності страховика.

Окрім того, зазначає, що на ремонт свого автомобіля позивач заплатив ФОП ОСОБА_3 з невідомих причин нібито 181 500,00 грн. При цьому відповідач не запрошувався позивачем ні на огляди автомобіля оцінювачем та/або експертом, ні на дефектування автомобіля на СТО, що передбачено п.5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Мінюсту України та Фонду Держмайна №142/5/2092 від 24.11.2003, тому відповідач вважає, що не всі зафіксовані під час оглядів та дефектування автомобіля позивача пошкодження, виникли у результаті його дій під час ДТП. На думку позивача деякі пошкодження могли мати місце до ДТП, а деякі позиції щодо ремонту автомобіля могли не мати відношення до ДТП і могли бути приписані згодом з метою завищення вартості ремонту.

В суді позивач позов підтримав повністю і по аналогічних мотивах.

Стверджує, що 06 липня 2022 року мало місце ДТП за участю належного йому автомобіля Audi A6 д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля DAF XF460FT д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ "Нововолинський м`ясокомбінат" з вини водія ОСОБА_4 , який є працівником вказаного підприємства. Страхова компанія обрахувала загальну вартість ремонту автомобіля в сумі 150 143,57 грн. і за відрахуванням зношення запчастин йому виплачене страхове відшкодування в сумі 77 140,31 грн. і з вказаною сумою він погодився. Страхове відшкодування виплатила його страхова компанія, оскільки він мав розширений поліс страхування. Попри це вказаної суми страхового відшкодування недостатньо для покриття вартості матеріальних збитків, що були завдані його автомобілю в результаті ДТП. За таких обставин він звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача різницю між його фактичними витратами на ремонт автомобіля та виплаченим страховим відшкодуванням.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, вказаних у відзиві і просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд встановив такі обставини.

06липня 2022року о 14 год. 15 хв. на автодорозі М-06 "Київ-Чоп" 317 км + 700 м. Мельник В.О., керуючи транспортним засобом DAF XF460FT д.н.з. НОМЕР_3 з причепом CHEREAU CSD-32 д.н.з. НОМЕР_4 , допустив зіткнення з транспортним засобом AUDI A6 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , що зупинився попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальної шкоди.

Як вбачається з Протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР 18 №358751 від 06.07.2022 р., власником вантажного автомобіля DAF XF460FT д.н.з. НОМЕР_3 є ТЗОВ «Нововолинський м`ясокомбінат», що підтверджується також свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

На момент ДТП автомобіль відповідача застрахований в ПАТ СК «УСГ» (страховий поліс ЕР-208620575). Автомобіль позивача застрахований в СК «Перша Страхова» (страховий поліс ЕР-207667159-МЗ 6 від 11.01.2022 р.)

За зверненням позивача зі страхової компанії надано Ремонтну калькуляцію № LE 22-59-1 від 14.07.2022 року, з якої вбачається, що загальна вартість ремонту складає 150 143,57 грн., вирахування зношення запчастин (64%) 73 003,26 грн., Загальна сума (після вирахувань) 77 140,31 грн.

Страховою компанією виплачено позивачу страхове відшкодування в сумі 77 140,31 грн.

Згідно наряду-замовлення від 28 липня 2023 року № ФО-К-0000000084 ФОП ОСОБА_3 , вартість ремонтних робіт та запасних частин становить 181 500,00 грн.

28 липня 2023 року позивач сплатив на рахунок ФОП ОСОБА_3 вартість ремонтних робіт та запасних частин і матеріалів в сумі 181 500,00 грн., що підтверджується квитанцією ПриватБанк 9313-0633-4446-8978 від 28.07.2023.

5 вересня 2023 року транспортний засіб повністю відремонтовано, що підтверджується Актом виконаних робіт від 05.09.2023.

Суд застосовує такі норми права.

Загальні положення про відшкодування шкоди передбачені главою 82 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2, 5 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Володілець джерела підвищеної небезпеки несе відповідальність за шкоду, яка є наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини володільця джерела підвищеної небезпеки у її заподіянні. На володільця джерела підвищеної небезпеки не може бути покладено обов`язок з відшкодування такої шкоди лише в разі, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки не несе відповідальності за завдану шкоду потерпілим особам, якщо вона керувала транспортним засобом у зв`язку з виконанням трудових обов`язків. Така особа, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише в порядку регресу відповідно до статті 1191 ЦК України.

Приписами ст.1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про страхування», страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Відповідно до п.2.1. ст.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Відповідно до п.22.1. ст.22 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов`язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність Ст.29 вищевказаного Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу, відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст.1194 ЦК України, на особу яка застрахувала свою цивільну відповідальність, може бути покладене відшкодування шкоди лише у разі недостатності страхового відшкодування за договором страхування відповідальності і суд повинен у таких спорах з`ясовувати всі факти та обставини у зв`язку із страховим відшкодуванням.

Відповідно до Висновків про правильне застосування норм права, викладених у постанові Верховного суду по справі №755/18006/15-ц від 04.07.2018 року зазначено:

69. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

71. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

72. Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

73. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Тобто, положення цього Закону спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страховиком, у якого застрахована відповідальність винної особи. А тому, розглядаючи такі спори, судам слід уважно дотримуватись балансу інтересів як потерпілої особи, так і особи, яка застрахувала свою відповідальність та переклала тягар відшкодування шкоди на страховика.

Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї, і особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Положення зазначених норм права свідчить про зобов`язання учасників цивільних правовідносин діяти в межах закону, не порушуючи прав інших осіб, у спосіб, передбачений законом, добросовісно здійснюючи свої права та обов`язки.

Відповідно до п.36.2 ст.36 Закону №1961, страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Виходячи з наведеного слід дійти висновку, що виплаті страхового відшкодування передує стадія узгодження між сторонами її розміру. При цьому слід з`ясовувати думку сторін щодо необхідності оцінки або експертизи.

Як встановлено в суді і цього не заперечують сторони, власник транспортного засобу - автомобіля марки Audi A6 д.н.з. НОМЕР_1 - позивач ОСОБА_1 погодився щодо розміру виплати страхового відшкодування, розрахованого страховиком. У матеріалах страхової справи відсутні будь-які відомості з приводу його претензій до розрахованої суми страхового відшкодування. При цьому, суд приймає до уваги, що згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-208620575 від 15.04.202, яким була застрахована цивільна відповідальність відповідача ТОВ "Нововолинський м`ясокомбінат" як власника автомобіля марки DAF XF460FT д.н.з. НОМЕР_3 , страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000 грн.

Натомість, позивач ОСОБА_1 , погодившись із розміром страхового відшкодування в сумі 77 140,31 грн. та отримавши 10 серпня 2022 року від страховика відповідні кошти, 20 червня 2024 року звернувся до суду із даним цивільним позовом про відшкодування відповідачем ТОВ "Нововолинський м`ясокомбінат" майнових збитків, пов`язаних із тією ж дорожньо-транспортною пригодою, що мала місце 06 липня 2022 року - в сумі 104 359,69 грн. як різницю між страховою виплатою та матеріальною шкодою. При цьому позивач вважає розмір збитку встановленим і таким, що дорівнює 104 359,69 гривень із посиланням лише на Акт виконаних робіт від 05.09.2023 року, наданий ФОП ОСОБА_3 , однак вказаний документ не може свідчити про те, що саме таку суму збитку було завдано позивачу і саме такий розмір ремонтних робіт повинен був бути виконаним оскільки, в матеріалах справи не містяться відомості про те, що страховиком для визначення розміру виплати страхового відшкодування у відповідності до ст.34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" залучався експерт.

Визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395 (з відповідним змінами).

Визначення вартості матеріального збитку шляхом проведення незалежної оцінки (виконавець - оцінювач транспортних засобів) або автотоварознавчого дослідження (виконавець - судовий автотоварознавець) відповідає вимогам ст. 7 Закону України «Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні», в якій сказано, що Проведення незалежної оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках.

Таким чином, аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для стягнення з винуватця ДТП вартості збитків є наявність вини такої особи у скоєнні ДТП та оцінка розмірузавданої шкоди у відповідності до Закону України «Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні».

За таких обставин суд приходить до висновку, що докази надані позивачем у вигляді: Наряду-замовлення №84 від 28.07.2023 року; квитанції від 28.07.2023 року на суму 181500,00 грн. та акту виконаних робіт від 05.09.2023 року, є недопустимими та не можуть братися судом до уваги як доказ, який би підтверджував вартість завданих збитків, або якимось чином оцінював би розмір шкоди, що завдана в результаті ДТП.

Крім того, позивачем було додано до позовної заяви калькуляцію аудатекс. Вказана калькуляція є неналежним та недопустимим доказом на підтвердження розміру завданої позивачу матеріальної шкоди внаслідок ДТП, оскільки не підписана його виконавцем, по ній взагалі відсутня будь-яка інформація, щодо її виконання (ким і на підставі чого вона була підготовлена).

За таких обставин суд приходить до переконання, що поведінка позивача ОСОБА_1 , який діючи добровільно, на власний розсуд погодився із розміром страхового відшкодування в сумі 77 140,31 грн., хоча ліміт цивільно-правової відповідальності страховика становив 130 000 грн., а в подальшому звернувся із даним цивільним позовом до відповідача ТОВ "Нововолинський м`ясокомбінат" з приводу майнових збитків в розмірі 104 359,69 грн., на переконання суду, суперечить як попередній поведінці позивача, так і засадам розумності та диспозитивності.

Відомостей про те, що ОСОБА_1 підписав вказане узгодження зі страховиком під впливом помилки, обману, насильства, тяжкої обставини або не усвідомлюючи значення своїх дій, матеріали розглядуваної справи не містять та судом не встановлено. Окрім того, позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження розміру завданої в результаті ДТП шкоди.

Підсумовуючи вищенаведене, розглянувши справу в межах доводів та поданих доказів, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та доводи відповідача, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, заявлених позивачем ОСОБА_1 через їх необґрунтованість та недоведеність.

При вирішенніпитання пророзподіл судовихвитрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у позові понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору залишаються на позивачу.

З огляду на викладене, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

відмовити у цивільному позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нововолинський м`ясокомбінат» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошена лише вступна та резолютивна частина судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нововолинський м`ясокомбінат», ЄДРПОУ 41429133, місцезнаходження: 45400, вул.Луцька, буд.3, м.Нововолинськ Волинської області.

Повне судове рішення виготовлене 01 жовтня 2024 року.

Суддя: Кушнір Н.В.