Постанова

від 09.10.2024 по справі 621/989/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 621/989/20

провадження № 61-10085св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Чугуївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Національного природного парку «Гомільшанські ліси»,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру

у Харківській області на рішення Зміївського районного суду Харківської області у складі судді Вельможної І. В. від 14 березня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Мальованого Ю. М., Яцини В. Б., від 11 червня 2024 року, і виходив з наступного.

Короткий зміст заявлених позовних вимог

1. У квітні 2020 року заступник керівника Чугуївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, НПП «Гомільшанські ліси» звернувся з позовом до ГУ Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, про визнання незаконними та скасування наказів, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки у власність держави.

2. Свої вимоги прокурор мотивував тим, що Указом Президента України «Про створення НПП «Гомільшанські ліси» № 1047/2004 від 06 вересня

2004 року на території Зміївського та Первомайського районів Харківської області створено НПП «Гомільшанські ліси», який підпорядковано Державному комітету лісового господарства України. Оскільки проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду щодо НПП «Гомільшанські ліси» не розроблений та не затверджений, його межі в натурі не встановлені, то його межі визначаються відповідно до проєкту створення, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 28 листопада 2011 року № 478.

3. Водночас, наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 29 березня 2018 року № 1957-СГ ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області орієнтовним розміром 0,1200 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва.

4. Наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області № 8087-СГ від 07 листопада 2018 року ОСОБА_2 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, та передано йому у власність земельну ділянку площею 0,1200 га з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838 для ведення індивідуального садівництва.

5. На підставі зазначених наказів державним реєстратором Зміївської районної державної адміністрації Харківської області Штефаном О. А.

16 листопада 2018 року прийнято рішення № 44079327 про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.

6. У подальшому ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24 листопада 2018 року № 2328 продав вказану земельну ділянку ОСОБА_1 , та право власності на земельну ділянку зареєстровано за нею.

7. Листом Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації № 05.02-16-4898 від 30 вересня 2014 року до ГУ Держземагентства у Харківській області направлявся перелік наявних картографічних даних по територіям та об`єктам природно-заповідного фонду області станом на 30 вересня 2014 року, в який було включено

НПП «Гомільшанські ліси».

8. Незважаючи на це, органами Держгеокадастру інформацію про розташування земельної ділянки на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, наявності відповідних охоронних зон, обмежень, обтяжень, з урахуванням її розташування на території парку, не зазначено.

9. Відповідно до листа Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації № 04.01-22-6554 від 10 грудня

2019 року земельна ділянка з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838 з урахуванням «Проєкту створення НПП «Гомільшанські ліси» та «Проєкту організації території НПП «Гомільшанські ліси» знаходиться в зоні регульованої рекреації парку.

10. На час формування земельної ділянки з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838 для винесення оспорюваного наказу про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться на території об`єкта природно-заповідного фонду України, надання її у власність громадянину для ведення індивідуального садівництва, необхідною умовою було погодження Департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації відповідного проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Однак проєкт землеустрою щодо формування та відведення у власність вказаної земельної ділянки для погодження не надходив та не погоджувався.

11. Прокурор вказував, що відповідно до Кадастрової карти України «умовна прибережна захисна смуга» вказана земельна ділянка знаходиться у водоохоронній зоні річки Сіверський Донець, однак у проєкті землеустрою відсутнє погодження органу у сфері охорони культурної спадщини та органу виконавчої влади з питань водного господарства щодо можливості відведення землі у власність.

12. Зазначив, що ані органом державної виконавчої влади, ані органом місцевого самоврядування не приймалося рішення щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки з урахуванням її знаходження на території НПП «Гомільшанські ліси».

13. Крім того, статус відповідної території як належної до земель природно-заповідного фонду підтверджується наявністю охоронного зобов`язання у об`єкта природно-заповідного фонду, яке оформлене центральним органом в галузі охорони навколишнього природного середовища.

14. До того ж повноваження у частині зміни меж національних природних парків за законом належать виключно Президенту України.

15. Зазначав, що ведення індивідуального садівництва на землях природно-заповідного фонду суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів цього фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів, оскільки на територіях природно-заповідного фонду забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. НПП «Гомільшанські ліси» є власністю держави та об`єктом з особливим режимом ведення діяльності, а використання природних ресурсів на земельній ділянці вочевидь порушує право власності держави.

16. За результатами робіт, проведених ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання Державного агентства лісових ресурсів України, встановлено, що земельна ділянка площею 0,12 га (кадастровий номер 6321782505:01:000:0838), яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , частково накладається на земельні ділянки, які перебувають в постійному користуванні ДП «Зміївське лісове господарство» в межах виділу 1 кварталу 88 Задонецького лісництва, площа перетину складає 0,0441 га.

17. Земельна ділянка, на якій частково розташована земельна ділянка відповідачки, відноситься до земель державного лісового фонду та перебуває у постійному користуванні Державного підприємства «Зміївське лісове господарство» на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2010 року.

18. За викладених обставин прокурор вважав, що накази ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 29 березня 2018 року № 1957-СГ та 07 листопада 2018 року № 8087-СГ є такими, що суперечать актам цивільного і земельного законодавства, порушують права держави та підлягають визнанню незаконними і скасуванню; договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка має бути повернута відповідачкою у володіння держави.

19. Прокурор вказував, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому позовні вимоги спрямовані лише до ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

20. Посилаючись на вказані обставини, заступник керівника Чугуївської окружної прокуратури просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 29 березня 2018 року № 1957-СГ про надання дозволу громадянину ОСОБА_2 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області орієнтовним розміром 0,1200 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва;

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 07 листопада 2018 року № 8087-СГ про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, та передачі у власність громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,1200 га, з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838, для індивідуального садівництва;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею

0,1200 га з кадастровим номером 6321782505:01:000:0838 від 24 листопада

2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л. М. за № 2328, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- витребувати у громадянки ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6321782505:01:000:0838 площею 0,1200 га у відання держави в особі НПП «Гомільшанські ліси» та ДП «Зміївське лісове господарство»;

- судові витрати покласти на відповідачів.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

21. Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 14 березня 2024 року позов заступника керівника Чугуївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, НПП «Гомільшанські ліси» задоволено.

22. Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 29 березня 2018 року № 1957-СГ про надання дозволу громадянину ОСОБА_2 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, орієнтовним розміром 0,1200 га, з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва.

23. Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 07 листопада 2018 року № 8087-СГ про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва, розташованої за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, та передачі у власність громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,1200 га, з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення індивідуального садівництва.

24. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,1200 га, з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838 від 24 листопада 2018 року, який посвідчений приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л. М., зареєстрований в реєстрі за № 2328, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

25. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838, площею 0,1200 га, у відання держави в особі НПП «Гомільшанські ліси» та ДП «Зміївське лісове господарство». Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

26. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржувані накази ГУ Держгеокадастру у Харківській області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, затвердження документації із землеустрою та передачу спірної земельної ділянки на території національного природного парку у власність ОСОБА_2 прийняті з порушенням норм земельного законодавства, тому вони підлягають скасуванню. Внаслідок незаконного набуття ОСОБА_2 земельної ділянки підлягає визнанню недійсним договір купівлі-продажу із зобов`язанням ОСОБА_1 повернути цю земельну ділянку у володіння держави.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

27. Постановою Харківського апеляційного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 14 березня 2024 року скасовано в частині зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838, площею 0,1200 га, у відання держави в особі ДП «Зміївське лісове господарство» та у задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

28. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, встановивши, що спірна земельна ділянка відноситься до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює її передачу у приватну власність з цільовим призначенням - для ведення індивідуального садівництва, дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог прокурора. Передача спірної земельної ділянки у власність громадянина для ведення індивідуального садівництва з урахуванням того, що вона знаходиться у межах національного природного парку, призвела до фактичної зміни меж НПП «Гомільшанські ліси» в частині його зменшення.

29. Прокурор довів належними та допустимими доказами, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах території НПП«Гомільшанські ліси», які є землями природно-заповідного фонду та не підлягають передачі у приватну власність. Оскарження таких наказів та оспорювання правочину передбачене законом, має наслідком досягнення мети захисту порушеного права позивача та забезпечує його відновлення у взаємодії з іншими заявленими способами захисту.

30. Разом з тим суд апеляційної інстанції зазначив, що ДП «Зміївське лісове господарство» не залучене до участі у справі, підстав для вирішення судом питання про його права не вбачається.

Узагальнені доводи касаційної скарги

31. 12 липня 2024 року ГУ Держгеокадастру у Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Зміївського районного суду Харківської області від 14 березня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 червня 2024 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

32. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі

№ 905/1926/16, від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 27 лютого 2019 року у справі

№ 761/3884/18, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 01 жовтня

2019 року у справі № 910/3907/18, від 22 жовтня 2019 року у справі

№ 923/876/16, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 06 квітня

2021 року у справі № 910/10011/19, від 08 вересня 2021 року у справі

№ 816/228/17, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц,

від 01 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14, у постановах Верховного Суду від 29 березня 2018 року у справі № 904/4573/16, від 26 лютого 2020 року

у справі № 911/2325/18, від 17 червня 2020 року у справі № 204/7119/18,

від 25 листопада 2020 року у справі № 204/6292/18, від 13 грудня 2022 року

у справі № 676/2301/20, від 01 лютого 2023 року у справі № 676/6114/19,

від 04 квітня 2023 року у справі № 676/6112/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази, не надали їм належної правової оцінки та встановили обставини на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

33. Заявник вважає, що для відновлення права власності держави на незаконно вилучену земельну ділянку природо-заповідного фонду ефективним способом захисту є віндикаційний позов. Якщо земельна ділянка вибула з володіння держави поза волею належного розпорядника землі, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, існують всі правові підстави для її витребування з незаконного володіння на підставі статті 388 ЦК України. Прокуратурою у цій справі заявлено негаторний позов, однією з вимог є повернення земельної ділянки у відання НПП «Гомільшанські ліси». Під час вирішення спору судами неправильно застосовано до спірних правовідносин положення статей 387, 391 ЦК України, статті 152 ЗК України. Позивач у такій категорії справ повинен насамперед підтвердити своє право власності на витребувану річ або інше титульне право, покликаючись на ті чи інші докази (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, технічний паспорт, довіреність на розпорядження майном, договір тощо).

34. Згідно з доводами касаційної скарги, в частині вимог позов фактично пред`явлено державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області), що суперечить приписам частини першої статті 48 ЦПК України, оскільки позивач і відповідач не можуть збігатися в одній особі.

35. Також ГУ Держгеокадастру у Харківській області вважає, що прокурором не було доведено усіх елементів для подання віндикаційного позову. У разі якщо НПП «Гомільшанські ліси» вважає себе власником, то не позбавлене можливості звернутися до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння. Водночас накази ГУ Держгеокадастру у Харківській області вичерпали свою дію та оскарженню не підлягають.

36. Згідно з доводами касаційної скарги, висновки судів попередніх інстанцій про те, що в силу об`єктивних, видимих природних властивостей земельної ділянки ОСОБА_2 , проявивши розумну обачність, повинен був знати про те, що спірна ділянка належить до земель природно-заповідного фонду та є частиною НПП «Гомільшанські ліси», є безпідставними та такими що не відповідають дійсності, оскільки відповідачі з відкритих даних не могли передбачити, що спірна земельна ділянка може бути ділянкою, розташованою в межах НПП «Гомільшанські ліси». Межі НПП «Гомільшанські ліси» не закріплено в натурі (на місцевості) межовими знаками, у зв`язку з чим проєкти землеустрою щодо організації та встановлення меж території - відсутні. Надані прокурором докази не можуть слугувати належними і допустимими доказами та підтвердженням перебування спірної земельної ділянки в межах

НПП «Гомільшанські ліси».

37. Зазначає, що позовні вимоги прокурора не підлягають розгляду по суті, оскільки спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а юридичної особи, тож позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах юридичної особи, а прокурор не має повноважень на ведення справи в частині таких вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

38. Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 621/989/20.

39. Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2024року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

40. У поданому відзиві НПП «Гомільшанські ліси» посилається на те, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, безпідставними, не спростовують правильних по суті судових рішень. Передача управлінням Держгеокадастру спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 із земель державної власності для індивідуального садівництва призвело до фактичної зміни меж НПП «Гомільшанські ліси». Наявні у матеріалах справи докази підтверджують факт розташування спірної земельної ділянки на території

НПП «Гомільшанські ліси», що є об`єктом природно-заповітного фонду. Прокурором правильно заявлено негаторний позов у цій справі, що підтверджується судовою практикою у подібних спорах.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

41. Указом Президента України від 06 вересня 2004 року № 1047/2004 «Про створення НПП «Гомільшанські ліси» з метою збереження, відтворення та раціонального використання особливо цінних природних комплексів долини річки Сіверського Донця, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення, створено на території Зміївського та Первомайського районів Харківської області НПП «Гомільшанські ліси» і підпорядковано його Державному комітету лісового господарства України, а також установлено площу земель НПП «Гомільшанські ліси» -

14 314, 8 га, у тому числі 3 377, 3 га земель, які мають бути надані йому у постійне користування та 10 937, 5 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів згідно з додатками.

42. 10 січня 2007 року видано зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження частини території НПП «Гомільшанські ліси», створеного Указом Президента України від 06 вересня 2004 року № 1047/2004 в межах Зміївського району, площею 7 610,7 га. Зі змісту охоронного зобов`язання вбачається, що в зонах регульованої, стаціонарної рекреації та господарської забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території НПП «Гомільшанські ліси».

43. 27 лютого 2018 року відділом Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області за зверненням ОСОБА_2 складено довідку зі звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями № 562/171-18, з якої вбачається наявність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га.

44. 01 березня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Харківській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,12 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту села Задонецьке на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області для подальшої передачі йому у власність. До заяви додав викопіювання з кадастрової карти (плану), на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

45. Наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 29 березня 2018 року № 1957-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» громадянину ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, орієнтовним розміром 0,1200 га, з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва (код згідно КВЦПЗ - 01.05).

46. Наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 07 листопада 2018 року № 8087-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність» затверджено проєкт землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_2 для ведення індивідуального садівництва, розташованої за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, та передано у власність громадянину ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,1200 га, в тому числі багаторічні насадження площею 0,1200 га (кадастровий № 6321782500:01:000:0838), із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення індивідуального садівництва, розташованої за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області.

47. 12 листопада 2018 року право власності на земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_2 .

48. У подальшому ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24 листопада 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л. М. за № 2328, продав вказану земельну ділянку ОСОБА_1 .

49. Право власності на зазначену земельну ділянку 24 листопада 2018 року зареєстровано за ОСОБА_1 .

50. 09 грудня 2019 року НПП «Гомільшанські ліси» листом № 02-36/483 звернувся до прокуратури з повідомленням про розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838 у зоні регульованої рекреації парку, тобто на землях природно-заповідного фонду.

51. 10 грудня 2019 року Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації звернувся до Чугуївської місцевої прокуратури з листом № 04.01-22-6554, яким повідомив, що за результатами аналізу графічних матеріалів проекту організації території НПП «Гомільшанські ліси», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів було виявлено, що до зони регульованої рекреації входить ділянка, яку надано в приватну власність для ведення індивідуального садівництва з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838, площею 0,12 га. Земельна ділянка знаходиться на території НПП «Гомільшанські ліси», проєкт землеустрою щодо її відведення до Департаменту не надходив і не погоджувався.

52. Відповідно до листів ДП «Зміївське лісове господарство» від 13 грудня 2019 року № 02-14/1506 та ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» Українського державного проєктного лісовпорядного виробничого об`єднання Державного агентства лісових ресурсів України від 11 грудня 2019 року № 620, земельна ділянка з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838, що розташована за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, частково знаходиться в межах земель лісогосподарського призначення, що надані в постійне користування державному підприємству «Зміївське лісове господарство», а саме знаходиться в межах виділу № 1 та № 9 кварталу № 88 Задонецького лісництва, відповідно до планово-картографічних матеріалів базового лісовпорядкування 2010 року. Встановлена площа перетину меж вищевказаної земельної ділянки з землями ДП «Зміївське лісове господарство» складає 0,0441 га.

53. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

54. Державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, а також права постійного користування та прав оренди земельних ділянок

НПП «Гомільшанські ліси» не проведено, його межі не закріплено в натурі (на місцевості) межовими знаками, у зв`язку з чим проєкт землеустрою щодо організації та встановлення меж території відсутні, що підтверджується листом Державної екологічної інспекції у Харківській області від 24 грудня 2019 року

№ 4956/06-10. Інспекція не є розпорядником документів, які стосуються режиму використання та охорони заповідних об`єктів, а саме охоронних зобов`язань, положень про природно-заповідні території, проєктів організацій.

55. 30 вересня 2014 року Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації надав інформацію на лист ГУ Держземагентства у Харківській області щодо проведення інвентаризації картографічних матеріалів, що знаходяться у департаменті та використовуються в повсякденній роботі, зокрема, схеми НПП «Гомільшанські ліси».

56. 12 лютого 2020 року Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації надав Чугуївській місцевій прокуратурі інформацію про те, що межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі, їх межі визначаються відповідно до проєктів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

57. З висновку спеціалістів Харківського національного університету імені

В. Н. Каразіна щодо розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838 відносно території НПП «Гомільшанські ліси» вбачається, що зазначена земельна ділянка знаходиться у межах території

НПП «Гомільшанські ліси» (згідно з межами проєкту його створення). На основі розрахунку в ГІС, площа земельної ділянки - 0,11999 га.

58. 08 квітня 2020 року прокуратурою повідомлено Міністерство енергетики та захисту довкілля України, Державне агентство лісових ресурсів України, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства,

НПП «Гомільшанські ліси» про подання позову в інтересах держави.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

59. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

60. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

61. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

62. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

63. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Щодо вирішення позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі НПП «Гомільшанські ліси»

64. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

65. Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України).

66. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування статті 185 цього Кодексу (частини третя, четверта статті 56 ЦПК України).

67. Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, чинній на момент звернення прокурора з позовом у цій справі) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

68. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

69. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначено, що на відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. Інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19), пункт 62). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19), пункт 71).

70. Відповідно до статті 170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

71. Виходячи з викладеного, Велика Палата Верховного Суду підтвердила свій висновок про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі державного підприємства (пункт 8.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21)).

72. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21) зазначено, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», має застосовуватись з урахуванням абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

73. Відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

74. Позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог.

75. Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині із підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

76. У справі, що переглядається у квітні 2020 року прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі, у тому числі НПП «Гомільшанські ліси». Згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, НПП «Гомільшанські ліси» є юридичною особою (державною організацією, установою, закладом), тобто, не є державним органом.

77. Отже, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню у частині розгляду по суті позову прокурора, поданого в інтересах НПП «Гомільшанські ліси», із залишенням позову без розгляду в зазначеній частині на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

Щодо вирішення позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства

78. До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим (стаття 18 ЗК України).

79. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (частина перша статті 19 ЗК України).

80. Статтею 43 ЗК України встановлено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

81. Указом Президента України від 06 вересня 2004 року № 1047/2004 «Про створення НПП «Гомільшанські ліси» з метою збереження, відтворення та раціонального використання особливо цінних природних комплексів долини річки Сіверського Донця, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення, створено на території Зміївського та Первомайського районів Харківської області НПП «Гомільшанські ліси».

82. Згідно зі статтею 44 ЗК України (тут і надалі, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

83. Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (стаття 45 ЗК України).

84. Статтею 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» № 2456-XII (тут і надалі, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 2456-XII) передбачено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

85. Відповідно до статті 9 Закону № 2456-XII території та об`єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

86. Статтею 20 Закону № 2456-XII визначено, що національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

87. На національні природні парки покладається виконання таких основних завдань: збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об`єктів; створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об`єктів; проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсів; проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

88. На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку (частина друга статті 21 Закону № 2456-XII).

89. Відповідно до частини п`ятої статті 53 Закону № 2456-XII території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання

90. Як визначено статтею 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

91. Згідно з пунктами «а», «в» частини третьої статті 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо); землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

92. Частина перша статті 150 ЗК України відносить до особливо цінних земель, зокрема, землі природно-заповідного фонду.

93. Відповідно до частини другої, третьої статті 150 ЗК України припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пунктах «в» і «г» частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України. Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, провадиться Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських рад.

94. Погодження питань, пов`язаних з вилученням особливо цінних земель, було піднесено статтею 6 ЗК України до повноважень Верховної Ради України.

95. Враховуючи, що Верховна Рада України не погоджувала вилучення земельних ділянок на території НПП «Гомільшанські ліси» з державної чи комунальної власності, компетентні органи не приймали рішення про вилучення і передачу фізичним особам спірних земельних ділянок, ці земельні ділянки вибули з володіння держави протиправно, за відсутності її волі.

96. Власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таку ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, абзац п`ятий пункту 143).

97. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2023 року у справі № 554/10517/16-ц (провадження № 14-76цс22) дійшла висновку, що зайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду з порушенням

ЗК України та Закону № 2456-XII потрібно розглядати як порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, що не пов`язане з позбавленням власника володіння відповідною земельною ділянкою, навіть якщо інша особа зареєструвала її право приватної власності на цю ділянку. За таких умов, ефективним способом судового захисту щодо повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду власнику є негаторний, а не віндикаційний позов.

98. Втручання у приватні права й інтереси має бути належним чином збалансовано з відповідними публічними (державними, суспільними) інтересами, із забезпеченням прав, свобод та інтересів кожного, кому держава гарантувала безперешкодне володіння загальнонародними благами та ресурсами, вільний доступ до водних та інших природних ресурсів і об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема і до парків-пам`яток садово-паркового мистецтва. У разі порушення рівноваги публічних і приватних інтересів, зокрема безпідставним наданням пріоритету правам особи перед правами територіальної громади, у питаннях, які стосуються загальних для всіх прав та інтересів, прокурор має повноваження, діючи у публічних інтересах, звернутися до суду, якщо органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові особи не бажають чи не можуть діяти аналогічним чином, або ж самі є джерелом порушення прав і законних інтересів територіальної громади чи загальносуспільних (загальнодержавних) інтересів. У таких випадках відповідні органи можуть виступати відповідачами, а прокурор - позивачем в інтересах держави, зокрема і від імені територіальної громади як власника земельної ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. За відсутності такого механізму звернення до суду захист відповідних публічних інтересів, поновлення колективних прав та інтересів територіальної громади і її членів, захист суспільних інтересів від свавілля органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у значній мірі може стати ілюзорним. Так само відсутність зазначеного механізму може загрожувати недієвістю конституційної вимоги (стаття 41 Конституції України), згідно з якою використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (провадження № 14-206цс21), пункт 7.20).

99. Як встановлено судами, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838 перебуває в межах НПП «Гомільшанські ліси», що підтверджується проєктом створення парку (долучено на диску), листом Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації № 04.01-22-6554 від 10 грудня 2019 року, листом

НПП «Гомільшанські ліси» від 09 грудня 2019 року № 02-36/483, висновком Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

100. Статус НПП «Гомільшанські ліси» як об`єкта природно-заповідного фонду підтверджується проєктами його створення та організації території, а також безпосередньо відповідним Указом Президента України.

101. 10 січня 2007 року видано зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження частини території НПП «Гомільшанські ліси», створеного Указом Президента України від 06 вересня 2004 року № 1047/2004 в межах Зміївського району, площею 7 610,7 га. Зі змісту охоронного зобов`язання вбачається, що в зонах регульованої, стаціонарної рекреації та господарської забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території НПП «Гомільшанські ліси».

102. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

103. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

104. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог прокурора в частині визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення земельної ділянки, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, перевіривши доводи сторін спору та подані ними докази, дійшов загалом обґрунтованого висновку, що прокурор надав належні, достовірні та допустимі докази, які дають можливість стверджувати, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838 знаходиться у межах території НПП «Гомільшанські ліси», на землях природно-заповідного фонду та не підлягала передачі з державної власності у приватну. Ведення індивідуального садівництва на землях природно-заповідного фонду суперечить статусу і завданням НПП «Гомільшанські ліси», оскільки може перешкоджати збереженню національного парку в природному стані як унікального природного комплексу.

105. Отже, передача спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення індивідуального садівництва відбулася без дотримання процедури, встановленої законом, а ОСОБА_2 , в свою чергу, фактично одразу після отримання у власність земельної ділянки (12 листопада 2018 року) відчужив спірну земельну ділянку на користь ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу, укладеного 24 листопада 2018 року.

106. ОСОБА_1 , укладаючи договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, мала б розуміти підстави набуття прав на земельну ділянку, яка знаходиться на землях природно-заповідного фонду. Відчуження спірної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу не спростовує її незаконну передачу у власність первинного набувача, який фактично одразу після отримання її у власність відчужив її третій особі, що суперечить меті безоплатного отримання спірної земельної ділянки.

107. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, правильно встановивши усі обставини справи, зокрема, незаконність передачі ГУ Держгеокадастру у Харківській областіземельної ділянки у приватну власність, дійшов мотивованого висновку про задоволення позову шляхом фактичного повернення земельних ділянок у володіння держави.

108. Подібні висновки щодо незаконності передачі земельних ділянок у приватну власність, які входять до складу природно-заповідного фонду НПП «Гомільшанські ліси», висловлено у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі № 621/3476/19 (провадження № 61-12583св22),

від 13 вересня 2023 року у справі № 621/3475/19 (провадження № 61-8186св22), від 27 вересня 2023 року у справі № 621/394/20 (провадження № 61-5014св23), від 23 липня 2024 року у справі № 621/1372/20 (провадження № 61-3877св24),

від 07 серпня 2024 року у справі № 621/1343/20 (провадження № 61-18055св23).

109. Враховуючи вказану судову практику, де судами захищено право держави наземлі природно-заповідного фонду, доводи заявника про те, прокурором обрано неналежний спосіб захисту, не заслуговують на увагу.

110. Задоволення позовних вимог прокурора призведе до відновлення порушеного права, за захистом якого він звернувся, що відповідає критеріям ефективності, визначеним Верховним Судом у своїх правових висновках (дивитись, наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду

від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19 січня

2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98)).

111. Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право мирного володіння майном.

112. У цій справі суди попередніх інстанцій обґрунтували наявність законних підстав для втручання у право ОСОБА_1 на мирне володіння земельною ділянкою з метою захисту права власності держави на землі природно-заповітного фонду.

113. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що у спорах стосовно земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави (зокрема земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення), остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України, частина третя статті 1 ЗК України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункти «а» і «б» частини першої статті 91, пункти «а» і «б» частини першої статті 96 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України) (постанови

від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункт 127),

від 07 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц (пункт 90),

від 14 листопада 2018 року № 183/1617/16 (пункт 148), від 29 травня 2019 року

у справі № 367/2022/15-ц (пункт 53), від 12 червня 2019 року у справі

№ 487/10128/14-ц (пункт 117), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.75)).

114. Повернення спірної земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними суспільними, екологічними інтересами, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом спірних ділянок. Дотримання встановлених законодавчих заборон щодо обігу таких ділянок є необхідною умовою їх використання з тією метою, щоби попередити завдання шкоди загалом навколишньому природному середовищу і зокрема частині світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною, і конкретному об`єкту природно-заповідного фонду.

115. З огляду на зазначене у втручанні держави у право мирного володіння ОСОБА_1 земельною ділянкою для ведення індивідуального садівництва на території об`єкта природно-заповідного фонду є легітимна мета контролю за використанням цієї ділянки за цільовим призначенням згідно із загальними інтересами суспільства. Також підлягає врахуванню, що відсутні відомості про фактичне використання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки.

116. Водночас, як первинний набувач спірних земельних ділянок, так і ОСОБА_1 , в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак земельної ділянки, проявивши розумну обачність, могли б знати про те, що вона знаходяться у межах НПП «Гомільшанські ліси».

117. Слід також врахувати, що ОСОБА_1 з касаційною скаргою на судові рішення судів попередніх інстанцій у цій справі не зверталася.

118. Враховуючи межі доводів касаційної скарги, відсутні підстави для скасування судових рішень в частині вирішення вимог прокурора, спрямованих на захист права власності держави на землі природно-заповітного фонду.

119. Тому оскаржені судові рішення в частині позовних вимог прокурора, заявлених в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання незаконними і скасування наказів, визнання недійсним договору купівлі-продажу, зобов`язання повернути земельну ділянку у відання держави підлягають залишенню без змін.

120. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина перша статті 412 ЦПК України).

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задовольнити частково.

2. Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 14 березня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 червня 2024 року у частині позовних вимог керівника Чугуївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національного природного парку «Гомільшанські ліси» скасувати, а позов прокурора у цій частині залишити без розгляду.

3. В іншій частині рішення Зміївського районного суду Харківської області

від 14 березня 2024 року, в нескасованій за результатами апеляційного перегляду частині, та постанову Харківського апеляційного суду від 11 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович