Постанова

від 11.10.2024 по справі 369/12/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 369/12/22

провадження № 61-3758св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних заяв

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (далі - АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз») про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням виконкому Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 14 серпня 1997 року № 88/6 його батьку - ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку для ведення садівництва у розмірі 0,06 га, що розташована у Садовому товаристві «Росинка» (далі - СТ «Росинка»), с. Круглик, Київської області.

Вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько помер, проте за життя він не отримав державний акт на право власності на вказану земельну ділянку. Після смерті батька відкрилася спадщина, у тому числі, на земельну ділянку, яка знаходиться у СТ «Росинка», с. Круглик, Київської області, проте, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ліфановою І. О. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька на земельну ділянку, оскільки право власності на неї спадкодавцем за життя не було оформлено.

Зазначав, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа № 369/16107/20 за його позовом до Феодосіївської сільської об`єднаної територіальної громади про визнання права на завершення приватизації після смерті батька ОСОБА_2 .

Посилався на те, що ще за життя його батька, орієнтовно у 1999 році члени СТ «Росинка» прийняли рішення про газифікацію садівницького товариства, розроблення проекту газифікації було доручено ВАТ «Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України «УкрНДІінжпроект». Так, на замовлення СТ «Росинка» та Садового товариства «Автомобіліст-2» було розроблено проєкт газопостачання житлових будинків цих садових товариств у с. Круглик та с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області. Вказаний проєкт знаходиться у голови СТ «Росинка» Христодулової С. М. та у колишнього голови ОСОБА_3 , проте на його звернення «УкрНДІінжпроект» повідомило, що примірник згаданого проєкту газопостачання не зберігся.

Вказував, що 01 жовтня 2021 року щодо нього працівниками Києво-Святошинського відділення АТ «Київоблгаз» було складено акт про порушення № 3342, яким нібито зафіксовано порушення підпункту 1 пункту 1 Глави 2 Розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем України (далі - Кодекс ГРС) - наявність несанкціонованого газопроводу, а саме: при виконанні робіт з контрольного зняття показань ЗВТ було виявлено несанкціонований газопровід, врізаний в землю, за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначав, що протокольним рішенням засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРС від 11 грудня 2021 року № 9128 за результатом розгляду акту про порушення від 01.10.2021 № 3342 на засіданні комісії було прийнято рішення про повне задоволення та складання акту-розрахунку необлікового (донарахованого) об`єму та обсягу природнього газу і його вартості. Актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 11 грудня 2021 року комісія на підставі акту про порушення вимог Кодексу від 01 жовтня 2021 року № 3342 щодо виявлених порушень - наявність несанкціонованого газопроводу розрахувала суму збитків, завданих порушенням споживача, у розмірі 144 752,23 грн, нарахування було проведено за два роки (відповідно до Кодексу ГРС).

Вважав оскаржувані ним рішення та акти незаконними, посилаючись на те, що у розумінні положень Кодексу ГРС газопровід не є несанкціонованим, а він не є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та він не порушував нормальний режим роботи ГРС, не здійснював необліковане використання природного газу. Крім того, рішення комісії було прийнято поза межами 2 місяців складання акту.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати незаконним акт про порушення від 01 жовтня 2021 року № 3342, яким зафіксовано порушення підпункту 1 пункту 1 Глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС - наявність несанкціонованого газопроводу, а саме: при виконанні робіт з контрольного зняття показань ЗВТ було виявлено несанкціонований газопровід, врізаний у землю, за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконним рішення постійно діючої комісії АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», оформлене протоколом від 11 грудня 2021 року № 9128 засідання комісії про задоволення акту про порушення від 01 жовтня 2021 року № 3342 щодо ОСОБА_1 та проведення перерахунку об`єму необлікованого природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу у розмірі 144 752,23 грн за два роки;

- визнати незаконним акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 11 грудня 2021 року, складений на підставі акту про порушення вимог Кодексу ГРС від 01 жовтня 2021 року № 3342 до побутового споживача ОСОБА_1 щодо виявлених порушень - наявність несанкціонованого газопроводу, відповідно до якого розраховано суму збитків, завданих порушенням споживача у розмірі 144 752,23 грн.

У червні 2022 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 не є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , договір розподілу природного газу не укладався, відомості щодо вказаного об`єкту та вузла обліку на об`єкті відсутні в базі обліку АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз».

Зазначало, що 30 вересня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , під час планового огляду розподільчого газопроводу було виявлено можливість несанкціонованого (безоблікового) споживання природного газу, що було зафіксовано відеозйомкою.

01 жовтня 2021 року у присутності ОСОБА_1 працівниками АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» було складено акт про порушення № 3342 за ознаками виявленого порушення, передбаченого підпунктом 1 пункту 1 Глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС.

Вказувало, що 11 грудня 2021 року, у присутності відповідача, відбулося засідання комісії по розгляду актів про порушення, на якому було складено протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРС від 11 грудня 2021 року № 9128, від підписання якого ОСОБА_1 відмовився.

За результатами даного засідання прийнято рішення щодо задоволення акту про порушення від 01 жовтня 2021 року № 3342.

Посилалося на те, що комісія з розгляду актів про порушення розрахувала вартість об`єму необлікованого природного газу, виходячи із граничних об`ємів споживання природного газу населення, з урахуванням встановлених приладів відносно площі будинку 95 кв. м, відповідно до акту обстеження від 01 жовтня 2021 року за 2 роки, що передували дню виявлення правопорушення, у розмірі 144 752,23 грн.

Ураховуючи наведене, АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь вартість не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу за несанкціонований відбір природного газу в ГРМ у розмірі 144 752,23 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 червня 2022 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2023 року у складі судді Дубас Т. В. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» вартість необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ у розмірі 144 752,23 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення районного суду мотивовано тим, щопрацівниками АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» було встановлено факт наявності на ділянці АДРЕСА_1 газопровідної труби без заглушки, передбаченої проєктною документацією та вимогами законодавства, що вказує на його несанкціонованість. Суд зауважив, що ОСОБА_1 не заперечив цього факту в акті про порушення від 01 жовтня 2021 року № 3342, а доказів наявності на момент перевірки заглушки на газопровідній трубі на ділянці надано не було.

Районний суд дійшов висновку, що належність ділянки, на якій було виявлено несанкціонований газопровід працівниками АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» саме ОСОБА_1 підтверджується його твердженнями у позовній заяві, довідкою СТ «Росинка» та положеннями частини п`ятої статті 1268 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», районний суд вважав такі обґрунтованими, оскільки під час судового розгляду було встановлено правомірність дій АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз».

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконними та скасовано:

- рішення постійно діючої комісії АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», оформлене протоколом від 11 грудня 2021 року № 9128 засідання комісії про задоволення акту про порушення від 01 жовтня 2021 року № 3342 щодо ОСОБА_1 та проведення перерахунку об`єму необлікованого природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу у розмірі 144 752 грн за два роки;

- акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 11 грудня 2021 року, складеного на підставі акту про порушення вимог Кодексу № 3342 від 01 жовтня 2021 року до побутового споживача ОСОБА_1 щодо виявлених порушень - наявність несанкціонованого газопроводу, відповідно до якого розраховано суму збитків, завданих порушенням споживача у розмірі 144 752,23 грн.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що факт відсутності заглушки на газовій трубі на земельній ділянці ОСОБА_1 , за відсутності доказів встановлення такої заглушки, свідчить про наявність несанкціонованого газопроводу.

Ухвалюючи нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив із того, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», вказуючи на наявність несанкціонованого газопроводу, не звернуло увагу на те, що вказаний газопровід від магістральної мережі до будинку ОСОБА_1 не був самовільно врізаний та проведений до будинку останнім, а прокладений відповідно до наявного проєкту газифікації території СТ «Росинка».

Апеляційний суд вважав, щодії АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» щодо складання акту про порушення, прийняття рішення про задоволення акту про порушення від 01 жовтня 2021 року № 3342 щодо ОСОБА_1 та проведення перерахунку об`єму необлікованого природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу у розмірі 144 752,23 грн за два роки є незаконними, відтак відсутні підстави для задоволення зустрічного позову АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про стягнення з ОСОБА_1 вартості необлікованого природного газу.

При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним акту про порушення від 01 жовтня 2021 року № 3342, яким зафіксовано порушення Кодексу ГРС, задоволенню не підлягають, оскільки оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Суд застосував відповідну практику Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року скасувати та залишити в силі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2023 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У березні 2024 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 квітня 2024 року заявнику поновлено строк на касаційне оскарження судового рішення, а касаційну скаргу АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні клопотання АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про зупинення виконання оскаржуваної постанови апеляційного суду.

У травні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову, оскільки судом не враховано, що у разі відсутності документів та проведених робіт з газопостачання внутрішньобудинкової системи, заходи щодо унеможливлення несанкціонованого відбору природного газу із прокладеної зовнішньої частини газопроводу шляхом встановлення заглушки, повинні бути забезпечені як на момент виконання робіт у 2001 році, так і на теперішній час.

Зазначає, що, з урахуванням положень статей 137, 319, 322 ЦК України, вимог Кодексу ГРМ та Правил безпеки газопостачання України, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, обов`язком ОСОБА_1 є утримання майна в належному стані, забезпечення безпеки та законності його утримання, користування ним, у тому числі, унеможливлення несанкціонованого відбору газу, оскільки він є власником майна ОСОБА_2 з моменту відкриття спадщини. При цьому з моменту смерті батька у 2013 році ОСОБА_1 не звертався до АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» з метою усунення триваючого порушення.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 755/3091/16-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У травні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Косянчук В. В. подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що доводи касаційної скарги не містять підстав для скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, яке відповідає положенням статей 263-265 ЦПК України.

Посилається на правильність висновків суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз».

Звертає увагу на те, що прокладення розподільчого газопроводу із дворовими вводами, у тому числі, до ділянки АДРЕСА_1 , виконано відповідно до проєкту газифікації території СТ «Росинка», до під`єднання новозбудованого розподільчого газопроводу до газорегуляторного пункту відповідальна організація мала встановити відповідні інвентарні заглушки, що є обов`язком такого підприємства і необхідною умовою для забезпечення безпечної експлуатації газопроводу.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Касаційна скарга АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з Кодексом ГРМ, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824, забороняється під`єднання несанкціонованого газопроводу.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ несанкціонований газопровід - це самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).

Самовільне під`єднання - це під`єднання несанкціонованого газопроводу та/або газових приладів чи пристроїв до газорозподільної системи, внутрішньобудинкової системи газопостачання або газових мереж внутрішнього газопостачання об`єкта споживача з порушенням встановленої законодавством процедури.

У пункті 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ передбачено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

Згідно з підпунктом 6 пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРМ у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про наявність несанкціонованого газопроводу.

Відповідно до пункту 1 параграфу 3 розділу XI Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток Х цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.

Для встановлення наявності несанкціонованого газопроводу та несанкціонованого відбору природного газу необхідно відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ встановлення факту самовільно під`єднаного газопроводу (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаного, зокрема ввареного, врізаного, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником) газу.

Згідно з пунктом 12 глави 2 розділу VКодексу ГРМ у разі якщо оператор ГРМ відповідно до договору на приєднання збудував газові мережі зовнішнього газопостачання, а газові мережі внутрішнього газопостачання не підведені в точку приєднання або не введені в експлуатацію, оператор ГРМ має здійснити заходи щодо унеможливлення несанкціонованого відбору природного газу, у тому числі шляхом встановлення інвентарної заглушки та/або опломбування запірних пристроїв, та має право на вибір:

1) ініціювати заходи з прийняття в установленому законодавством порядку вузла обліку в експлуатацію та пуску газу на вузол обліку, але за умови укладання із замовником договору розподілу природного газу та договору про відповідальне зберігання вузла обліку та пломб на запірних пристроях;

2) не підключати газові мережі зовнішнього газопостачання в місці забезпечення потужності та/або не встановлювати (демонтувати) в точці приєднання вузол обліку до дати введення в експлуатацію газових мереж внутрішнього газопостачання (їх підведення до точки приєднання).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, проаналізувавши усі доводи сторін, дослідивши та надавши правову оцінку всім зібраним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» належно не довело факт несанкціонованого відбору газу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що було його процесуальним обов`язком відповідно до статей 12, 81 ЦПК України.

Апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що дворовий ввід до будинку ОСОБА_1 не є самовільним у розумінні пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, оскільки був прокладений відповідно до наявного проєкту, організацією, яка мала на час його прокладення відповідні повноваження, а саме у 2001 році ВАТ «Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України «УкрНДІінжпроект» було виконано коригування робочого проєкту газопостачання житлових будинків садових товариств «Росинка» та «Автомобіліст-2» у с. Круглик та с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області. Відповідно до цього проєкту було виконано роботи із прокладання розподільчого газопроводу із дворовими вводами, у тому числі, й до спірної ділянки.

Усі доводи касаційної скарги АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» зводяться до незгоди з оцінкою апеляційним судом доказів у справі та не містять посилань на неправильне застосування норм матеріального права, що не може бути підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки є переоцінкою Верховним Судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Посилання касаційної скарги на застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного від 23 жовтня 2019 року у справі № 755/3091/16-ц колегія суддів відхиляє, оскільки у зазначеній справі встановлені інші фактичні обставини, відмінні від обставин справи, встановлених у справі, що є предметом касаційного перегляду.

Колегія суддів Верховного суду вважає, що апеляційний суд надав правильну оцінку спірним правовідносинам та правильно застосував до них норми матеріального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на те, що касаційна скарга залишається без задоволення, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю. Гулейков

Д. Д. Луспеник