Рішення

від 09.10.2024 по справі 171/1396/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/1396/24

Номер провадження 2/184/1113/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Томаша В.І., за участю секретаря судового засідання Михайлової Т.В., розглянувши у м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ,представник позивача: ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Апостолівської міської об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Орджонікідзевського міського суду з позовною заявою до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини тавизнання права власності в порядку спадкування за заповітом. Свої позовні вимоги, мотивує тим, що відповідно заповіту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіла земельну ділянку загальною площею 5,660 га ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 21 червня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Богомолова В.І. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , однак цього ж дня позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки останній пропустив термін, встановлений законодавством для спадкування, не подавши у шестимісячний строк після смерті спадкодавця заяву на прийняття спадщини за законом та не проживала постійно і не була зареєстрована зі спадкодавцем за однією адресою на момент смерті. А також не надала документи, які підтверджують право власності спадкодавця на вказане вище майно. Строк для прийняття спадщини позивачкою було пропущено з поважної причини, оскільки остання з початком повномасштабного вторгнення військ Російської Федерації на територію України 22.02.2022 року була вимушена покинути домівку. Повернувшись додому, звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але останнім було відмовлено у видачі, оскільки був пропущений шестимісячний строк після смерті спадкодавця. Наведене стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, надали заяви про проведення слухання справи за їхньої відсутності.

Представник відповідача Виконавчого комітету Апостолівської міської об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до т. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як встановлено судом, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,660 га, яка знаходиться на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району, Дніпропетровської області належала померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акту серії IV-ДП № 047794, виданого головою Михайлівської сільської Ради народних депутатів Г. Колб 28 березня 2001 року зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 137.

Згідно Заповіту складеного 05 березня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі № 15, посвідченого секретарем Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області Сапелкіною Л.І., встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіла земельну ділянку загальною площею 5,660 га ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно копії постанови приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії встановлено, що 21 червня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Богомолова В.І. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , однак цього ж дня позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки останній пропустив термін, встановлений законодавством для спадкування, не подавши у шестимісячний строк після смерті спадкодавця заяву на прийняття спадщини за законом та не проживала постійно і не була зареєстрована зі спадкодавцем за однією адресою на момент смерті. А також не надала документи, які підтверджують право власності спадкодавця на вказане вище майно.

Згідно Технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) встановлено, що гр.. ОСОБА_3 було виділено земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,660 га, яка знаходиться на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району, Дніпропетровської області має кадаст ровий номер 122038600:03:022:0120.

За нормами ст. ст.1220,1222,1270ЦК України право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно доч.1ст.1269ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже віднесення будь-яких обставин до поважних є оціночним та таким, що безпосередньо належить до волі суду та його оцінки.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. ст.1217,1222 ЦК України, спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Згідно ст.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина не перейшла до держави, не визнана відумерлою, відповідно до ст.1296ЦК України відсутність свідоцтва на право власності не позбавляє позивача як спадкоємця права на спадщину, а згідно із ст.16ЦК України способом захисту свого права є визнання права.

Відповідно до ч.1 ст.30ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до ст.315ч.2ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ст.1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Згідно п.1ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 5 ст.1268ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.316ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

На підставі викладеного, беручи до уваги норми чинного законодавства, зважаючи на визнання відповідачем позову в повному обсязі, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог позивача.

На підставі викладеного та керуючисьст.ст.11,12,95,141,280-289,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Апостолівської міської об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк протягом трьох місяців для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1220386600:03:022:0120 яка знаходиться на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району, Дніпропетровської області загальною площею 5,660 га в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 09.10.2024

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш