Рішення

від 30.09.2024 по справі 190/1588/24

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/1588/24

Провадження №2/190/451/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «СФГ «Гермес» про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини за законом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Вишнівської селищної ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини за законом.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ОСОБА_1 є його батьком, останній ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після його смерті залишилось спадкове майно, до складу якого входить земельна ділянка площею 7,532 га, кадастровий номер 1224583000:01:045:0326, що розташована на території Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області. Про смерть свого батька дізнався лише в квітні 2023 року, у в`язку з чим з питанням отримання свідоцтва про право на спадщину звернувся до П`ятихатської державної нотаріальної контори Дніпроптеровської області, проте отримав відмову, з посиланням на те, що ним пропущено встановлений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини. Вважає, що строк для прийняття спадщини пропустив з поважної причини, так як про смерть батька дізнався лише у квітні 2023 року.

У зв`язку з вищевикладеним, просить визначити йому додатковий строк в три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті батька ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не явились, представник позивача ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримують.

Відповідач виконавчий комітет Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області в судове засідання свого представника не направили, від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника /а.с.74/.

Третя особа ТОВ «СФГ Гермес» свого представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили /а.с. 71/.

За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпро помер ОСОБА_1 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть /а.с.16/.

Факт родинних відносин між позивачем та ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується копією свідоцтва про народження позивача, батьком якого зазначений ОСОБА_1 /а.с.9/.

За життя ОСОБА_1 належала земельна ділянка площею 7,532 га, кадастровий номер 1224583000:01:045:0326, що розташована на території Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, про що свідчить копія Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 025061/а.с.18/.

17.09.2015 року ОСОБА_1 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, яким належну йому земельну ділянку площею 7,532 га, кадастровий номер 1224583000:01:045:0326, що розташована на території Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, належну йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 025061 заповів ОСОБА_3 /а.с.87/.

Згідно з копією спадкової справи № 26/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 01.10.2018 року з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_3 , якому постановою державного нотаріуса П`ятихатської державної нотаріальної контори від 01.10.2018 року у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, у зв`язку з пропущенням строку для подачі заяви про прийняття спадщини/а.с.96/.

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2019 року позов ОСОБА_3 до виконавчого комітету Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, треті особи державний нотаріус П`ятихатської державної нотаріальної контори Новенко С.В., ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишено без розгляду/а.с.119/.

17 травня 2023 року з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 до П`ятихатської державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_1 , якому 17 травня 2023 року постановою державного нотаріуса П`ятихатської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом відмовлено, у зв`язку з пропущенням ним шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини/а.с.6/.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно доположень ст.1258 ЦК України, спадкоємці зазаконом одержують право на спадкування почергово.Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з положеннями статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строкуна подання такої заяви.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди дляприйняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі №6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі №6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі №487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі №450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі №626/274/22.

Правозастосовна практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є усталеною.

Однак, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини,суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Обґрунтовуючи позовні вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 зазначив про те, що він не знав про смерть батька, так як тривалий час не спілкувався з ним і проживав у іншому місті. Крім того, він не знав про наявність у ОСОБА_1 земельної ділянки, оскільки він не розповідав про неї.

Законодавство, у тому числі спадкове, наділяє осіб інструментами реагування на певні взаємостосунки між ними, які можуть знаходити своє вираження у реалізації волі спадкодавця щодо спадкоємців та сприйнятті цієї волі останніми (заповіт, усунення від права на спадкування, відмова від прийняття спадщини, відмова від прийняття спадщини на користь іншої особи тощо), але у широкому розумінні не формує ці стосунки (правовідносини) між особами, не обмежує характер цих стосунків (правовідносин) та не встановлює особам рамки цих стосунків (правовідносин). Зокрема, спадкоємцями можуть бути як особи, які проживали із спадкодавцем (мали тісні родинні зв`язки), так і ті, що не проживали з ним, або взагалі не були пов`язані родинними зв`язками.

Відсутність обізнаності про законні підстави виникнення відповідного права та, як наслідок, початку строку його реалізації, передбаченого законом, за своєю суттю є умовою, яка виключає можливість реалізації цього права. Незнання про смерть спадкодавця - це факт, який за своєю суттю вказує на неможливість подання заяви про прийняття спадщини до моменту, коли особа дізнається про смерть спадкодавця.

Суд вважає, що не можна застосовувати відповідальність у вигляді позбавлення права отримати спадщину за невиконання умови закону (подання заяви про прийняття спадщини у встановлений строк) до особи, яка не знала про виникнення обставини, яка передбачає виникнення у неї такого права на отримання спадщини та обов`язку вчинити певні дії для цього.

Вивчаючи факт незнання будь-якого спадкоємця про смерть спадкодавця у контексті частини третьої статті 1272ЦК України підлягають дослідженню в сукупності такі обставини: 1) чи є пропущення строку звернення із заявою про прийняття спадщини наслідком виключно незнання про смерть спадкодавця, а не об`єктивних, непереборних, істотних труднощів щодо вчинення обізнаного про смерть спадкоємця дій з приводу прийняття відповідної спадщини; 2) чи були підстави, через які спадкоємець не знав про цю смерть, об`єктивними - такими, що не залежать від волі спадкоємця, яку можна було відповідно до принципу розумності реалізувати; 3) чи були вжиті усі заходи, передбачені законом, для повідомлення цього спадкоємця про смерть спадкодавця уповноваженими особами, на яких покладене це завдання; 4) чи встановлено факт приховування іншим спадкоємцем або спадкоємцями від цього спадкоємця інформації про смерть спадкодавця, або від зазначеної уповноваженої особи інформації про наявність цього спадкоємця; 5) чи були дії спадкоємця, який не знав про смерть спадкодавця, щодо оформлення спадщини добросовісними після того, як він дізнався про цю смерть, зокрема,чи звернувся він за реалізацією свого права, передбаченого частиною третьою статті 1272 ЦК України, протягом розумного строку, який не має перевищувати шести місяців, до суду; 6) чи можна вважати виправданим та розумним строк, який пройшов з моменту смерті спадкодавця до моменту звернення його спадкоємця, який не знав про цю смерть, до суду за реалізацією свого права, передбаченого частиною третьою статті 1272 ЦК України; 7) чи є інші об`єктивні підстави, які перешкоджають застосуванню частини третьої статті 1272 ЦК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не був обізнаний про смерть ОСОБА_1 , оскільки докази зворотного в матеріалах справи відсутні, беручи до уваги, що про вказану обставину позивач дізнався у квітні 2023 року, суд вважає, що вказана обставина виключала можливість вчасного подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини, а відтак, наявні підстави для визначення позивачу додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12,81,141,263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «СФГ «Гермес» про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини за законом - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса