Ухвала від 03.10.2024 по справі 335/6141/24

1 УХВАЛАСправа № 335/6141/24 1-кс/335/4020/2024

3жовтня 2024року слідчийсуддя Орджонікідзевськогорайонного судум.Запоріжжя ОСОБА_1 ,за участісекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,скаржника (підозрюваного) ОСОБА_3 ,представниці підозрюваногозахисниці ОСОБА_4 ,прокурора ОСОБА_5 ,слідчого ОСОБА_6 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі суду№ 7за адресою: АДРЕСА_1 ,скаргу ОСОБА_3 в особі представниці адвокатки ОСОБА_4 на повідомлення слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 про підозру ОСОБА_3 від 6 червня 2024 р. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України, в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42023080000000135 від 28 листопада 2023 р.,

ВСТАНОВИВ:

13.09.2024 ОСОБА_3 в особі представниці адвокатки ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на повідомлення слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 про підозру ОСОБА_3 від 06.06.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, в кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 42023080000000135 від 28.11.2023.

В обґрунтування скарги зазначали, що 12.06.2024 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України. Вважають оскаржуване повідомлення про підозру незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам ст.ст. 276, 277 КПК України. Вказують, що слідчим та прокурором допущено порушення вимог кримінального процесуального законодавства під час складання повідомлення про підозру, яке полягає у невстановлені таких обставин як: мотив, умисел, знаряддя вчинення кримінального правопорушення, коло осіб; не встановлення відсутності правових підстав для подальшого існування повідомлення про підозру у зв`язку з відсутністю доказів для підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення. Крім того посилались на порушення порядку для вручення повідомлень про підозру.

У судовому засіданні скаржник та його захисниця скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував з приводу задоволення скарги, зазначив про обґрунтованість та законність повідомленої ОСОБА_3 підозри. На переконання прокурора, повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти до переконання в тому, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, за обставин зазначених у повідомленні про підозру. Про підозру ОСОБА_3 повідомлено з дотриманням порядку, встановленого КПК України. Проси відмовити в задоволення скарги.

Слідчий пояснив, що матеріали кримінального провадження містять достатньо доказів, про причетність ОСОБА_3 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, а тому вважає, що підозра є обґрунтованою. Просив відмовити в задоволенні скарги.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Станом на момент розгляду скарги слідчим суддею кримінальне провадження № 42023080000000135 від 28.11.2023 не закрито, обвинувальний акт до суду не направлявся, а скаргу подано після спливу двох місяців з дня оголошення змісту підозру матері ОСОБА_3 ОСОБА_7 (12.06.2024).

Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з`ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 42023080000000135 від 28.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

12.06.2024 в межах зазначеного кримінального провадження матері ОСОБА_3 ОСОБА_7 , оголошено зміст повідомлення слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 про підозру ОСОБА_3 від 06.06.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, в кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 42023080000000135 від 28.11.2023.

Як випливає зі змісту оскаржуваного повідомлення про підозру, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України вимозі передачі чужого майна з погрозою застосування насильства над потерпілим, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що завдало шкоди в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану.

Частиною 4 ст. 189 КК України передбачена відповідальність за вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження.

Щодо процедури повідомлення про підозру.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 КПК України повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором, яке має містити такі відомості як: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

З аналізу положень ст. ст. 276278 КПК України можна виділити три види підстав для скасування повідомлення про підозру, зокрема, це неналежний суб`єкт складання та вручення повідомлення про підозру; порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру; необґрунтованість підозри.

Частина 2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За вимогами ч. 4 ст. 22 КПК України повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення здійснюється прокурором, а у випадках, передбачених цим Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із повноважним прокурором.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини для цілей ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «звинувачення» визначається як офіційне повідомлення, надане особі виключно компетентним суб`єктом, про те, що така особа підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (справа «Девеер проти Бельгії» (заява № 6903/75, рішення від 27.02.1980, § 46).

Загальні положення, що регулюють процедуру повідомлення про підозру, містяться в главі 22 КПК України, згідно з якими письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором (ч. 1 ст. 277 КПК). Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу прокурором у кримінальному провадженні є особа, яка обіймає посаду, передбачену ст. 15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень.

Водночас у ст. 276 КПК України зазначено, що особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. Визначення правової природи цих дій і встановлення кола суб`єктів, які уповноважені на їх вчинення, має важливе практичне значення для об`єктивації гарантій незалежності особи, щодо якої здійснюється особливий порядок повідомлення про підозру.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України притягненням до кримінальної відповідальності є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, де здійснення повідомлення про підозру є системою процесуальних дій та рішень прокурора (або слідчого) під час досудового розслідування, спрямованих на формування законної та обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваною, можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами і способами. Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення, без чого за вимогами процесуального закону відносно особи не може бути складено обвинувальний акт в кримінальному провадженні. В подальшому згідно ст. 337 цього Кодексу судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Системне тлумачення процесуальних норм, передбачених статтями 3, 22, 36, 276 278, 480, 481 КПК України дає підстави до висновку, що здійснення повідомлення про підозру врегульовано імперативними нормами, які вичерпано, точно і однозначно визначають як форму встановленої для цього правової процедури (порядку), так і її зміст.

Застосування належної правової процедури означає здійснення справедливого правосуддя згідно з визначеними загальними засадами кримінального провадження для досягнення мети і вирішення його завдань. Дотримання встановленої правової процедури здійснення повідомлення про підозру означає, що дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону. Такі дії мають здійснюватися на підставі законних повноважень щодо вирішення конкретного процесуального завдання, яке постає перед прокурором у певний момент досудового розслідування кримінального провадження.

Дотримання належної правової процедури здійснення повідомлення про підозру має забезпечувати його відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні і публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.

На переконання слідчого судді, при складанні підозри і її врученні органом досудового розслідування зазначені вимоги було дотримано в достатній мірі. Обґрунтування і доводи скарги захисника в цій частині є належним чином немотивованими і такими, що не узгоджуються з приписами кримінального процесуального закону.

Щодо обґрунтованості підозри.

Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень пункту 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Згідно ст. 89 КПК України визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію Європейського суду з прав людини щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

Із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру, адвокат вважає те, що підозра є необґрунтованою, оскільки у провадженні відсутні докази, які б підтверджували твердження повідомлення про підозру, а наявні у провадженні докази прямо спростовують твердження повідомлення про підозру.

Як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлення про підозру від 06.06.2024 ОСОБА_3 відповідають вимогам ст. 277 КПК України, при врученні повідомлення були дотримані вимоги ст. 278 КПК України.

За таких обставин, повідомлення ОСОБА_3 про підозру від 06.06.2024 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України скасуванню не підлягає, у зв`язку з тим, що підозра у вчиненні ОСОБА_3 зазначеного кримінального правопорушення є обґрунтованою та здійснена з дотриманням порядку письмового повідомлення про підозру, передбаченого КПК України.

Підсумовуючи все вищевикладене, у задоволенні скарги слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.111, 112, 277279, 303, 305307, 309, 371, 372КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 в особі представниці адвокатки ОСОБА_4 задовольнити на повідомлення слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_6 від 6 червня 2024 р. про підозру ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України, в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42023080000000135 від 28 листопада 2023 р. відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вступна та резолютивна частини постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 3 жовтня 2024 р. Повний текст ухвали оголошений 8 жовтня 2024 р. о 10:00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1