Рішення

від 09.10.2024 по справі 686/27520/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/27520/22

Провадження № 2/686/1770/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Дмітрієвій Д.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою Заступника керівникаОкружної прокуратуриміста Хмельницькогов інтересахдержави вособі Хмельницькоїобласної державноїадміністрації (Хмельницької обласної військовоїадміністрації),третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Старокостянтинівське лісове господарство» до Хмельницької міської ради, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Фермерське господарство «Маїсс» про визнаннянедійсним рішеннясесії,скасування державноїреєстрації прав і скасування реєстрації у ДЗК та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

28.12.2022 року Заступника керівникаОкружної прокуратуриміста Хмельницькогов інтересахдержави вособі Хмельницькоїобласної державноїадміністрації (Хмельницької обласної військовоїадміністрації),третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Старокостянтинівське лісове господарство» звернувся до суду з позовом до Хмельницької міської ради, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Фермерське господарство «Маїсс» про визнаннянедійсним рішеннясесії,скасування державноїреєстрації прав і скасування реєстрації у ДЗК та повернення земельної ділянки посилаючись на те, що Окружною прокуратурою міста Хмельницького під час опрацювання даних Публічної кадастрової карти України, листа Державного підприємства «Проскурівське лісове господарство» та інших матеріалів в рамках здійснення заходів представницької діяльності встановлено порушення вимог земельного законодавства при наданні у приватну власність земельної ділянки лісогосподарського призначення, розташованої на території колишньої Масівецької сільської ради Хмельницького району в межах земель ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» (на даний час Хмельницька міська територіальна громада).

Встановлено, що рішенням Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 16.09.2020 №13 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Масівецької сільської ради Хмельницького району площею 1,0683 га та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 6825084500:02:006:0002.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 315517149 від 18.11.2022 державним реєстратором Наркевицької селищної ради Волочиського району 23.10.2020 зареєстровано право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку (об`єкт нерухомого майна - 2206192468250).

Разом з тим, відповідно до інформації Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, ДП «Проскурівське лісове господарство», а також схеми розташування спірної земельної ділянки, виготовленої Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням ВО «Укрдержліспроект» встановлено, що частина спірної земельної ділянки знаходиться в межах земель державного лісового фонду, які перебувають в постійному користуванні ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» (на виконання розпорядження голови Хмельницької ОДА від 24.12.2008 у постійне користування ДП ХОСЛАП «Хмельницькагроліс» були передані земельні ділянки лісогосподарського призначення Хмельницького району площею 2937 га, у подальшому державне підприємство згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 15.08.2017 змінило назву на ДП «Проскурівське лісове господарство», яке є правонаступником прав та обов`язків ДП ХОСЛАП «Хмельницькагроліс». На сьогодні ДП «Проскурівське лісове господарство» припинене шляхом реорганізації - приєднання до ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» (наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 27.09.2021), яке є правонаступником його прав та обов`язків).

Враховуючи викладене, рішення Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 16.09.2020 №13 підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка поверненню у власність держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації.

В судове засідання прокурор з`явився, підтримав позовні вимоги, надав суду пояснення, що відповідають змісту позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання з`явилася, заперечила проти позовних вимог надала суду пояснення, що відповідають змісту відзиву та пояснила суду, що прокурором не представлено доказів та не доведено у судовому засіданні факту накладки земельної ділянки.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 02.01.2023 року відкрито провадження, справу призначено у підготовче засідання у загальному проваджені.

31.01.2023 року до суду від Хмельницької міської ради надійшов відзив, у якому заперечуються позовні вимоги, у задоволенні позову просять відмовити.

13.02.2023 року прокурором подано відповідь на відзив, у якому заперечуються обставини наведені у відзиві.

27.03.2023 року відповідачем ОСОБА_3 подано відзив на позов, у якому заперечуються позовні вимоги.

13.04.2023 року прокурором подано відповідь на відзив, у якому заперечуються обставини наведені у відзиві.

Протокольною ухвалою суду від 15.08.2023 року залучено до участі у справі третю особу Фермерське господарство "Маїсс".

Ухвалою суду від 31.10.2023 року у справі призначено судову земельно технічну експертизу та зупинено провадження у справі.

17.01.2024 року ухвалою суду поновлено провадження по справі та призначено підготовче засідання.

07.03.2024 року справу повторно направлено судовому експерту для виконання за наявними в матеріалах справи доказами, та 04.06.20.2024 року поновлено провадження у зв`язку із надходженням листа експерта про неможливість виконання експертизи.

Ухвалою суду від 27.06.2024 року закінчено підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду.

02.09.2024 року розгляд справи завершено ухваленням рішення по справі.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Встановлено,що рішенням Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 16.09.2020 №13 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Масівецької сільської ради Хмельницького району площею 1,0683 га та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 6825084500:02:006:0002.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 315517149 від 18.11.2022 державним реєстратором Наркевицької селищної ради Волочиського району 23.10.2020 зареєстровано право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку (об`єкт нерухомого майна - 2206192468250).

факт віднесення частини спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення підтверджується Проектом організації та розвитку лісового господарства ДП ХОСЛАП «Хмельницькагроліс» Хмельницьке лісництво 2015 року, планово-картографічними матеріалами, а саме планами лісовпорядкування, картами-схемами розподілу території.

Зокрема, земельна ділянка з кадастровим номером 6825084500:02:006:0002 знаходиться у межах кварталу №52 загальною площею 64 га земель лісового фонду в межах Хмельницького лісництва ДП ХОСЛАП «Хмельницькагроліс».

Вказане підтверджується інформацією №25 від 12.01.2022 та схемою розташування зазначеної земельної ділянки, наданих ВО «Укрдержліспроект», виготовленої інженером таксатором 1 категорії ОСОБА_4 , на підставі матеріалів лісовпорядкування 2015 року.

Крім того, факт накладення частини спірної земельної ділянки, а саме площею 0,8203 га, на землі колишнього ДП ХОСЛАП «Хмельницькагроліс», правонаступником якого на даний час є ДП «Старокостянтинівське лісове господарство», підтверджується схемою її розташування, виготовленою сертифікованим інженером-землевпорядником ліцензійної організації ПП «Земельно-Юридичний центр» ОСОБА_5 .

Також, встановлено, що ДП ХОСЛАП «Хмельницькагроліс» (лист №260 від 19.11.2021) та Хмельницьке обласне управління лісового тамисливського господарства (лист №03-1493 від 16.12.2021), Хмельницька обласна державна адміністрація (лист №68/24-7872/2021 від 16.12.2021) та нинішній користувач ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» (лист№720від 18.08.2022) не надавали погоджень на вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 6825084500:02:006:0002 (копії листів додано до позовної заяви, оригінали знаходяться при матеріалах позову Окружної прокуратури міста Хмельницького).

Таким чином, надана у приватну власність ОСОБА_3 частина спірної земельної ділянки належить до категорії земель лісогосподарського призначення, і після її незаконного надання у власність своє цільове призначення не змінила. Вона відноситься до земель лісогосподарського призначення державної власності та перебуває у постійному користуванні ДП «Старокостянтинівське лісове господарство», що підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування (копія додана до матеріалів позову, оригінал знаходиться в ДП «Старокостянтинівське лісове господарство»), відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.05.2018 справа № 368/1158/16-ц та Верховного Суду України від 24.12.2014 у справі № 6-212цс14).

Разом з тим, відповідно до інформації Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, ДП «Проскурівське лісове господарство», а також схеми розташування спірної земельної ділянки, виготовленої Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням ВО «Укрдержліспроект» встановлено, що частина спірної земельної ділянки знаходиться в межах земель державного лісового фонду, які перебувають в постійному користуванні ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» (на виконання розпорядження голови Хмельницької ОДА від 24.12.2008 у постійне користування ДП ХОСЛАП «Хмельницькагроліс» були передані земельні ділянки лісогосподарського призначення Хмельницького району площею 2937 га, у подальшому державне підприємство згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 15.08.2017 змінило назву на ДП «Проскурівське лісове господарство», яке є правонаступником прав та обов`язків ДП ХОСЛАП «Хмельницькагроліс». На сьогодні ДП «Проскурівське лісове господарство» припинене шляхом реорганізації - приєднання до ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» (наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 27.09.2021), яке є правонаступником його прав та обов`язків).

Верховним Судом у постанові від 13.11.2019 у справі № 361/6826/16-ц, предметом розгляду якої, як і у даній справі, є встановлення того, чи входить спірна земельна ділянка до земель лісового господарства, які перебувають у постійному користуванні вказав, що ВО «Укрдержліспроект» створене з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України, яке включає систему державних заходів, спрямованих на забезпечення охорони і захисту, раціонального використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, оцінку лісових ресурсів, а також підвищення культури ведення лісового господарства. ВО «Укрдержліспроект» здійснює комплекс лісовпорядних робіт для всіх лісокористувачів, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості за єдиною системою в порядку, встановленому Державним агентством лісових ресурсів України за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища, тобто володіє інформацією про лісовпорядкування.

Таким чином, інформація надана ВО «Укрдержліспроект» щодо розташування спірної земельної ділянки в межах державних земель лісогосподарського призначення, які перебувають в постійному користуванні ДП «Проскурівське лісове господарство» є допустимим доказом у розумінні ст. 78 ЦПК України, оскільки, надана уповноваженим суб`єктом, який безпосередньо володіє необхідними знаннями та технічними можливостями для обробки інформації з державних лісового та земельного кадастрів. Окрім цього, право постійного користування ДП «Проскурівське лісове господарство» та приналежність земельної ділянки до лісогосподарського призначення підтверджується матеріалами лісовпорядкування.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів (ст. 48 Лісового кодексу України).

4. Мотивована оцінка аргументів сторін, порушення прав

З огляду на незаконність державної реєстрації спірної земельної ділянки, реєстрації речових прав за відповідачем та відсутність підстав для реєстрації таких прав за їх дійсним власником - позивачами, на підставі ст. 16 ЦК України, ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,ч. 13 ст. 79-1 ЗК України тому суд вважає,що позовні вимоги про визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6825084500:02:006:0002 із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень, підлягають до задоволення та є належним додатковим способом захисту інтересів держави.

Суд приходить до висновку, що обрані способи захисту є ефективними та відновлять порушені права держави в особі Хмельницької ОДА, як уповноваженого органу на розпорядження зазначеною категорією земель та ДП «Старокостянтинівське лісове господарство», як постійного користувача лісової ділянки.

Отже, згідно з наведеними приписами вилучення для нелісогосподарських потреб частини спірної земельної ділянки державної власності, що віднесена до земель лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні ДП «Старокостянтинівське лісове господарство», і передання у власність такої ділянки належало до повноваженьХмельницької ОДА (постанова ВП ВС від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

В умовах воєнного стану у зв`язку з утворенням Хмельницької обласної військової адміністрації, згідно указів Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій», ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», до неї перейшли повноваження обласної державної адміністрації.

Згідно із інформацією Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарствавід 16.12.2021 №03-1493, дійсно виявлено порушення під час передачі та зміні цільового призначення частини земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 6825084500:02:006:0002.

Вказане переконливо свідчить про те, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області всупереч вищезазначених вимог законодавства, безпідставно передало у приватну власність землі лісового фонду, за відсутності згоди власника та постійного землекористувача.

Зважаючи на викладене суд вважає, що порушено інтереси держави у сфері регулювання земельних відносин, адже у приватну власність громадянину з порушенням установленої законом процедури передано земельну ділянку, яка не могла бути передана у власність для вищевказаних потреб.

Таким чином, враховуючи вище зазначене суд приходить до висновку про достатність та обгрунтованість підстав для визнання рішення Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 16.09.2020 №13, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Масівецької сільської ради Хмельницького району площею 1,0683 га про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 6825084500:02:006:0002 та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку, припинивши право власності відповідача на неї, а також визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6825084500:02:006:0002, площею 1,0683 га; зобов`язаня ОСОБА_3 повернути частину земельної ділянки площею 0,8203 га лісогосподарського призначення в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6825084500:02:006:0002 площею 1,0683 га, яка розташована на території Хмельницької міської територіальної громади, на користь держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації Хмельницької обласної військової адміністрації), а тому позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Згідно ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, абз. 2, 3 ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

За змістом ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини, що виникають зокрема, при використанні лісів, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами в тому числі про ліси якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Таким чином, Земельним кодексом України встановлено пріоритетність норм цього кодексу для застосування до земельних відносин, що виникають при використанні лісів (абз. 2 ст. 5 Лісового кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 4, 5 Лісового кодексу України, до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара. До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства (абз. 2 ст. 5 ЛК України).

Статтею 55 Земельного кодексу України визначено, що до земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Статтею 92 зазначеного кодексу встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

В силу положень ст. ст. 19, 55, 84 Земельного кодексу України та ст. 5 Лісового кодексу України спірна земельна ділянка відносилась до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовувалась для ведення лісового господарства у порядку, визначеному Лісовим кодексом України.

Зокрема, статтями 7, 8 Лісового кодексу України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

За статтями 45, 48, 54 Лісового кодексу України облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України (ст. 45).

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів. (ст. 48)

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічнихлісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами.

Отже, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України, яка передбачає, що до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, які до набрання чинності цим Кодексом передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Згідно із ст.ст. 18, 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, які мають особливий правовий режим.

Статтею 55 Земельного кодексу України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Відповідно до ст. 56 Земельного кодексу України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для заліснення.

Частинами 1, 2, 4 ст. 84 Земельного кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування.

У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

В свою чергу відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» частини першої статті 164 Земельного кодексу України ).

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 57 Лісового кодексу України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.

Окрім цього, відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», пункту 5 частини першоїстатті 31 ЛК Українидо повноважень державних адміністрацій у сфері лісових відносин належить, зокрема, передання у власність земельних лісових ділянок площею до 1 га, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

Порядок вилучення земельних ділянок визначаєстаття 149 ЗК України, за приписами якої земельні ділянки, надані у постійне користування, зокрема, із земель державної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за згодою землекористувачів за рішеннями Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій відповідно до їх повноважень.

Частина шостастатті 149 ЗК Українивстановлює, що обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою, дев`ятою цієї статті.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 149 ЗК Українирайонні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово висловлював позицію, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями, обмеженими у цивільному обороті, всупереч вимогам Земельного кодексуУкраїни (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування таких земель вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця.

Таким чином, зайняття земельної ділянки лісового фонду з порушенням Земельного кодексуУкраїни та Лісового кодексуУкраїни треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави.

У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки лісогосподарського призначення.

Зазначена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у пунктах80-81 постанови від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, окрім цього до аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в п. 71 постанови від28.11.2018 у справі№ 504/2864/13-ц, а такожв п. 96 постанови від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц.

Відповідно до положень ст. ст. 391, 396Цивільного кодексу України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Власник земельної ділянки, обмеженої у цивільному обороті, може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

Цивільний оборот земельних ділянок лісогосподарського призначення, які знаходяться на землях державної власності, є і був обмежений законодавчо з огляду зокрема на приписи ст.ст. 56, 84 Земельного кодексу України.

Частиною 13 ст. 79-1 Земельного кодексу Україниземельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Згідно із абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними (в редакції Закону №2255-IX від 12.05.2022).

У даному випадку, вірним способом захисту порушеного права є пред`явлення до суду негаторного позову в порядку, визначеному ст. 391 Цивільного кодексу України з метою усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землями лісового фонду, а також визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пп. «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Частиною 13 ст. 79-1 Земельного кодексу Україниземельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Згідно абзацу 2 частини 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

6. Судові витрати

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481 гривня.

Позов прокуратури містить 4 немайнові вимоги, отже, враховуючи положення ст. ст. 4, 6 вказаного Закону, сума судового збору відповідає наступному розрахунку: (4* 2481 грн) = 9924 грн.

Таким чином, за подання даного позову стороною позивача було сплачено судовий збір у розмірі 9924 грн та 1240,5 грн. судовий збір за заяву про забезпечення позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати у вказаній справі підлягають до стягнення з належного відповідача ОСОБА_3 , так як позов задоволено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 81, 141, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 259, ч. 6, 8 ст. 259, ст. ст. 263 267, ч. 6, 7 ст. 268, ч. 1, 2 ст. 273, ч. 1 ст. 352, ст. 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Заступника керівникаОкружної прокуратуриміста Хмельницькогов інтересахдержави вособі Хмельницькоїобласної державноїадміністрації (Хмельницької обласної військовоїадміністрації),третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Старокостянтинівське лісове господарство» до Хмельницької міської ради, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Фермерське господарство «Маїсс» про визнаннянедійсним рішеннясесії,скасування державноїреєстрації прав і скасування реєстрації у ДЗК та повернення земельної ділянки задовольнити.

Визнати недійсним рішення Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 16.09.2020 №13, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Масівецької сільської радиХмельницького району площею 1,0683 га та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером6825084500:02:006:0002.

Визнати незаконною та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825084500:02:006:0002, площею 1,0683га, припинивши право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку.

Визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6825084500:02:006:0002, площею 1,0683га.

Зобов`язати ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) повернути частину земельної ділянки площею 0,8203 галісогосподарського призначення в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6825084500:02:006:0002 площею 1,0683 га, яка розташована на території Хмельницької міської територіальної громади, на користь держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації Хмельницької обласної військової адміністрації).

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (Хмельницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р НОМЕР_2 ) 9924 грн судового збору, сплаченого за пред`явлення цього позову, та 1240,5 грн судового збору, сплаченого за заяву про забезпечення позову.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.10.2024 року.

Суддя Сергій Стефанишин